Рішення № 134515225, 26.02.2026, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/3406/25

Провадження № 2/191/1515/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Окладнікової О.І.,

за участю секретаря судового засідання Заламай О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, у твердій грошовій сумі,

ВСТАНОВИВ:

11.06.2025 року до суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, в якій вона просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на її користь аліменти на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 3000,00 грн. щомісяця, починаючи стягнення з дати подання позову і до закінчення дитиною навчання, або до досягнення нею двадцяти трьох років.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони перебували у шлюбі, який було розірвано рішенням суду, запис в книзі реєстрації розірвань шлюбу №32 від 17.03.2009 року. У сторін є спільна повнолітня дитина: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На даний час донька є здобувачем освіти М931 ІІІ курсу медсестринського відділення, денної форми навчання Комунального закладу «Дніпровський базовий фаховий медичний коледж» Дніпропетровської обласної ради. Термін навчання з 01.09.2024 року по 30.06.2026 року. Відповідач являється ФОП, крім того, працює директором ОСББ, отримує дохід, має нерухомість та автомобіль, здоровий, тому позивач звернулася до суду із позовом про стягнення аліментів на утримання дитини.

Ухвалою суду від 23.06.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні.

07.07.2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній зазначив, що відповідно до Акту про проживання особи від 07 липня 2025 року, виданого головою квартального комітету №2 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не зареєстрований, але фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 по теперішній час, що підтверджують сусіди. За вказаною адресою проживає також його мати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка перебуває на його утриманні, у зв`язку із основним та супутнім захворюванням потребує тривалого дороговартісного лікування, що підтверджується виписками із лікарні. Місячний дохід ОСОБА_6 складає 3613 грн 00 коп., та не може покривати всіх витрат на лікування. За станом здоров`я відповідач знятий з військового обліку, що підтверджується копією військового квитка, також його захворювання підтверджуються випискою з лікарні, відповідно до довідки №87 про невизнання інвалідом обмежений в праці на ЛКК. 11 жовтня 2017 року відповідач вимушений був закрити ФОП за станом здоров`я. Так, дійсно він з 03.02.2025 року відповідно до наказу №1 від 31.01.2025 прийнятий на посаду керівника ОСББ «НАШ ДІМ, МИРУ 36», місячний посадовий оклад становить 8000 (вісім тисяч) грн. 00 коп., інших доходів він не має. У нього дійсно наявний автомобіль марки ВАЗ 2109, 1990 року випуску, він володіє ним з 17.08.2003 року, тобто вже 22 роки. У власності відповідача є нежитлове приміщення, але ніякого прибутку з нього він не має. ОСОБА_3 продовжує навчання на денній формі, зарахована на бюджет, отримує стипендію. Позивач зобов`язана довести також обставини наявності у батька - відповідача по справі надавати допомогу на утримання доньки. Доказів того, відповідач має змогу надавати допомогу на утримання дитини у зв`язку із продовженням навчання, позивач не надала. Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів щодо розміру доходів відповідача ані ж тих, про які він сам зазначив. Жодних належних доказів щодо можливості відповідача сплачувати аліменти у розмірі, в якому просить позивач, до матеріалів справи позивачем не додано. Таким чином, враховуючи наведені вище обставини, відсутність доказів щодо можливості відповідача надавати матеріальну допомогу на утримання своєї дочки, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2025 року у провадження судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Окладнікової О.І. надійшла цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, у твердій грошовій сумі.

Ухвалою суду від 08.12.2025 року справу прийнято до провадження судді та призначено до судового засідання.

У сьогоднішнє судове засідання позивач не з`явилася, просила проводити розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Крім того, надав додаткові письмові докази для їх долучення до матеріалів справи.

Суд, з`ясувавши обставини справи, дослідивши докази та проаналізувавши вимоги законодавства України про шлюб та сім`ю, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, який, відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого 11.08.2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Синельникове Синельниківського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, на даний час розірвано (а.с.4).

У сторін є спільна дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с.5).

ОСОБА_7 змінила прізвище на « ОСОБА_8 » у зв`язку із реєстрацією шлюбу з ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 .

На даний час ОСОБА_3 є здобувачем освіти М931 ІІІ курсу медсестринського відділення, денної форми навчання Комунального закладу «Дніпровський базовий фаховий медичний коледж» Дніпропетровської обласної ради. Термін навчання з 01.09.2024 року по 30.06.2026 року, що підтверджується довідкою № 433 від 27.05.2025 року (а.с.6).

Відповідач ОСОБА_5 прийнятий на посаду керівника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім, Миру 36» з 03.02.2025 року з посадовим окладом 8000 грн., відповідно до наказу №1 від 31.01.2025 року (а.с.31).

Відповідно до Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, за період з грудня 2024 року по травень 2025 року загальна сума нарахованого ОСОБА_2 доходу становить 32000,00 грн. як заробітна плата від ОСББ «Наш дім, Миру 36» (а.с.33-34). Інші доходи у Відомостях відсутні.

Відповідач ОСОБА_5 має матір ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , яка являється пенсіонеркою за віком (а.с.39), та відповідно до довідки про доходи №2573315559512823 перебуває на обліку в Дніпровському приміському об`єднаному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області і отримує пенсію за віком, яка за період із січня 2025 року по червень 2025 року всього становить 20932,00 грн. (а.с.28).

Згідно з ч.2 ст. 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року, батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до положень ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Статтею 199 Сімейного кодексу України передбачено, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно зі ст.200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину до досягнення нею повноліття (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка передбачає, зокрема, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Як роз`яснено в п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 № 3, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Зазначена правова позиція висловлена у Постановах Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 225/1447/16-ц та від 17 квітня 2019 року у справі № 644/3610/16-ц.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Сімейний кодекс України виходить із принципів рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину чи доньці, які продовжують навчання, зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх син (дочка).

Аналогічна правова позиція висвітлена в Постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 761/10510/17.

Відтак, з системного аналізу вказаних норм слідує, що під час розгляду справ за позовом про стягнення аліментів на повнолітніх дітей, які продовжують навчання, підлягають доказуванню та встановленню обставини, зокрема, потреба повнолітньої дитини в матеріальній допомозі у зв`язку з продовженням навчання та наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Позивач просила суд визначити аліменти на утримання дитини у розмірі 3000,00 грн. на весь час навчання доньки, але в той же час не довела можливість відповідача сплачувати аліменти саме в такому розмірі та необхідність з її сторони отримувати аліменти саме в такому розмірі.

Враховуючи надані сторонами докази, а також встановлені обставини, суд дійшов висновку, що відповідач має надавати матеріальну допомогу доньці, яка продовжує навчання, але враховуючи те, що розмір його заробітної плати становить 8000 грн. до сплати податку та інших обов`язкових відрахувань, то стягнення аліментів у тому розмірі, що просить позивач буде для нього надмірним.

Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у розмірі 1000 грн.

Судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню з відповідача в дохід держави, так як позивач згідно п.3 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» звільнена від його сплати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 19, 81-83, 141, 258-259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

частково задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, у твердій грошовій сумі.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 , аліменти на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 (однієї тисячі) грн. 00 коп. щомісяця, починаючи стягнення з 11.06.2025 року і до закінчення дитиною навчання, тобто до 30.06.2026 року включно, але не більше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

У задоволені решти позовних вимог - відмовити.

У порядку ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 (однієї тисячі двохсот одинадцяти) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.І. Окладнікова