Рішення № 134515166, 27.01.2026, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/4892/23

Провадження № 2/191/1420/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 року Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Порошиної О.О.

за участю секретаря Будакової Х.Б.,

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Служба у справах дітей виконавчого комітету Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, Орган опіки і піклування Славгородської селищної ради про усунення перешкод у спілкуванні з онуком та визначення способу участі у його вихованні,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи Служба у справах дітей виконавчого комітету Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, Орган опіки і піклування Славгородської селищної ради про усунення перешкод у спілкуванні з онуком та визначення способу участі у його вихованні, під час розгляду справи свої вимоги уточнив та мотивує тим, що його син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 26 вересня 2015 року, який було розірвано на підставі рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2021 року. Колишня дружина його сина - ОСОБА_4 , на теперішній час має прізвище « ОСОБА_5 » після укладення другого шлюбу, і є відповідачем у справі. В період шлюбу у його сина та його жінки ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син - ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_1 , виданим 20 квітня 2016 року виконавчим комітетом Славгородської селищної ради, Синельниківського району, Дніпропетровської області, актовий запис №5. Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2021 року його синові ОСОБА_3 встановлено способи участі у вихованні та спілкуванні з неповнолітнім сином ОСОБА_6 , а саме: - систематичні зустрічі з дитиною, без супроводу матері, з відвідуванням та залишенням із ночівлею за місцем проживання батька з 17.00 години п`ятниці до 14 години неділі через тиждень, тобто 2 рази на місяць, відвідування в зазначений час батьків позивача за місцем їх проживання та можливістю особисто позивачу забирати дитину та повертати її за місцем проживання матері. Також надати можливість у зазначені дні у випадку знаходження батька дитини на роботі забирати та повертати дитину до місця проживання матері, діду зі сторони батька; - Відвідувати дитиною місця проживання батька на державні свята почергово (Новий рік, День праці - 1 травня, Великдень, Трійця, День захисника вітчизни -14 Жовтня, Різдво Христове 25 грудня); - Відвідування дитиною під час зустрічей з батьком навчальних та дитячих розважальних закладів, дитячих розважальних закладів, кінотеатрів, театрів, гуртків, спортивних секцій. - Проживання з батьком в один із літніх місяців; - Відвідування лікарів разом з батьком у разі необхідності за станом здоров`я дитини. Декілька місяців після винесення вищевказаного рішення суду відповідачка,з неохотою, але виконувала його. Коли його син перебував на роботі, він також забирав онука ОСОБА_7 від матері до себе додому і відвозив його назад. Потім відповідачка почала чинити перешкоди і йому, і його синові у спілкуванні з онуком. І він, і син неодноразово зверталися до державного виконавця Синельниківського відділу в юстиції за допомогою у виконанні відповідачем рішення суду з приводу побачень з онуком. Державний виконавець Курбатова М.С. проводила бесіди з матір`ю онука, яка у розмові погоджується виконувати рішення суду, а на ділі постійно вигадує якісь надумані причини для того, щоб не виконувати рішення суду.

З 06 вересня 2022 року і по теперішній час його син ОСОБА_3 перебуває на військовій службі в військовій частині АДРЕСА_1 і свого сина ОСОБА_7 майже не бачить. І йому відповідачка не надає можливості у спілкуванні та вихованні онука, і порекомендувала йому звернутися до суду,якщо він хоче його бачити. Тобто добровільно відповідачка не хоче погодити з ним способи його участі у вихованні онука.

Просить суд визначити йому, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , спосіб участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою дитиною - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , шляхом надання йому можливості бачитися з онуком у такі дні: один раз в місяць за його місцем проживання, а саме: з 17.00 год. п`ятниці до 14.00 год. неділі, а також зимові шкільні канікули наполовину з матір`ю. Витрати, пов`язані з розглядом справи покласти на відповідача.

Не погодившись з позовними вимогами відповідач подала відзив на позовну заяву в якому просила відмовити у задоволенні позову через необґрунтованість та недоведеність.

Позивач до початку судового засідання надав заяву в якій просив справу розглянути без його участі, уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Представник відповідачки ОСОБА_8 до початку судового засідання надав заяву про розгляд справи без його та відповідачки участі, будучи присутнім в судовому засіданні позовні вимоги не визнав.

Представник третьої особи, виконавчого комітету Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області Мартиненко Ю.І. до початку судового засідання надав заяву про розгляд справи без його участі за наявними в матеріалах справи документах, просив рішення прийняти в інтересах дитини відповідно до чинного законодавства.

Представник третьої особи, виконавчого комітету Славгородської селищої ради Синельниківського району Дніпропетровської області до початку судового засідання надав заяву про розгляд справи без його участі.

Суд, вислухавши пояснення сторін наданих під час судового розгляду, перевіривши матеріали справи та дослідивши письмові докази по справі, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 є дідом зі сторони батька, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_6 серія НОМЕР_1 від 20.04.2016 р., свідоцтвом про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідачка по справі, ОСОБА_9 , є матір`ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

На підставі рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.12.2021 р. усунено перешкоди у спілкуванні з дитиною, батьку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Батько дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 перебуває на військовій службі в військовій частині НОМЕР_2 АДРЕСА_1 з 06.09.2022 року, що підтверджується довідкою від 08.11.2022 р. виданої командиром ВЧ НОМЕР_2 .

Між дідом та матір`ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 виник спір з приводу спілкування діда з малолітнім ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Позивач, вважає, що через перешкоди, які чинить відповідачка, він не в повному обсязі реалізує своє право на участь в житті та вихованні дитини, тому просить встановити чіткий регламент його зустрічей з онуком.

Право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

Згідно зі ст. 257 СК України, баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Тлумачення частини другої та третьої статті 257 СК України свідчить, що законодавець визначив механізм здійснення права баби та діда, прабаби, прадіда на виховання внуків і правнуків, який проявляється в: (а) покладенні обов`язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина не перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків; (б) закріпленні права баби, діда, прабаби, прадіда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із внуками, правнуками на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Відповідно до статті 263 СК України, спір щодо участі баби та діда у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 СК України.

Відповідно до статті 159 СК України, суд визначає способи участі у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання тощо), місце та час спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Тлумачення статті 159 СК України свідчить, що позов про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею - є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особі у здійсненні нею свого права.

Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Це право полягає, перш за все, у наданні дитині можливості жити і виховуватися в сім`ї. Звичайно, мова йде про проживання дітей у сім`ї своїх батьків. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім`ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.

Право на повагу до сімейного життя, гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, охоплює щонайменше зв`язки між близькими родичами, наприклад, між дідусями, бабусями та онуками, оскільки такі родичі можуть відігравати у сімейному житті важливу роль.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Положення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право на повагу до сімейного життя, поширюються, зокрема, і на відносини між бабою, дідом та внуками, якщо між ними існують достатньо тісні зв`язки (рішення Європейського суду з прав людини ( далі ЄСПЛ у справі «Крускіч проти Хорватії» від 25 листопада 2014 року). ЄСПЛ зазначає, що держава повинна за загальним правилом забезпечити збереження сімейного зв`язку там, де він існує. Відносини між бабою, дідом і внуками за своїм характером відрізняються від відносин між батьками і дітьми і, зокрема, вимагають меншого ступеня захисту.

Право на повагу до сімейного життя баби, діда у відносинах з їхніми онуками передбачає, у першу чергу, право підтримувати звичайні стосунки з онуками, навіть якщо такий контакт зазвичай відбувається за згодою особи, яка має батьківську відповідальність (рішення ЄСПЛ «Богоносови проти Росії» від 05 березня 2019 року). Тривалість часу, проведеного дитиною з бабою чи дідом може бути важливим фактором у забезпеченні найкращих інтересів дитини (справа «Гокканнен проти Фінляндії», ЄСПЛ від 23 вересня 1994 року, справа «Мамчур проти України» ЄСПЛ від 16 липня 2015 року, справа «Крапівін проти Росії», ЄСПЛ від 12 липня 2016 року)

Відповідно до ч. 3 ст.291 ЦК України фізична особа має право на підтримання зв`язків з членами своєї сім`ї та родичами незалежно від того, де вона перебуває. Такого права, оскільки воно має немайновий характер, фізична особа не може бути позбавлена. Оскільки дід, баба, як з боку матері, так і з боку батька є її родичами по прямій висхідній лінії, батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, своїх прав щодо виховання онуків.

Разом з тим, саме батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини (частина перша статті 151 СК України) та саме батьки несуть відповідальність за виховання своєї дитини, що означає лінію батьківського виховання головною.

З огляду на це, дід, баба, інші особи мають враховувати, що їхня виховна спрямованість повинна узгоджуватись або хоча би не суперечити тому вихованню, яке дитині дають батьки.

Згідно із частиною восьмою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства», контакт з дитиною - це реалізація матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та відповідачкою по справі на даний час склалися складні неприязні відносини, сторони конфліктують з приводу участі у вихованні та спілкуванні з онуком, неспроможні без сварок досягти згоди. В тому числі, між останніми відсутнє взаєморозуміння і щодо часу та способу спілкування діда з онуком. Відносини між сторонами склалися таким чином, що виключають позасудовий компроміс щодо порядку зустрічей та спілкування діда з онуком.

Суд вважає, що наявні у справі докази свідчать про те, що в добровільному порядку сторони не дійшли згоди щодо визначення порядку спілкування діда з онуком, а тому доводи позивача про те, що відповідачкою йому чиняться перешкоди у спілкуванні та у вихованні онука є обґрунтованими та доведеними.

Позивач бажає приймати участь у вихованні онука та спілкуватися з ним. Таке спілкування буде сприяти повноцінному вихованню дитини, його розвитку, оскільки спілкування онука з дідом служитиме задоволенню життєво важливих психологічних потреб останнього.

Позивач має право на спілкування з онуком та приймати участь у його вихованні і при цьому відповідач не має права перешкоджати цьому в інтересах дитини. Позбавлення діда права на спілкування з онуком може позбавити їх родинних зв`язків, турботи та любові з його боку.

Судом не встановлено наявність негативного впливу позивача на свого онука, а також будь-яких його дій всупереч інтересам дитини. Обставин, які б унеможливлювали спілкування позивача з малолітнім онуком чи обставин, які б свідчили, що таке спілкування не відповідає інтересам дитини, в судовому засіданні не встановлено.

Наявні відносини між сторонами по справі жодним чином не можуть впливати на спілкування дитини із дідом по лінії батька.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що дід має право на особисте спілкування з онуком, а, в даному випадку, мати дитини не має права перешкоджати їм спілкуватися та брати участь у його вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 СК України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Виконавчого комітету Славгородської селищної ради щодо визначення порядку участі ОСОБА_1 у вихованні його малолітнього онука ОСОБА_6 , затвердженого Рішенням виконавчого комітету Славгородської селищної ради від 09.12.2024 року №109, вважає доцільним визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 дні побачень з його малолітнім онуком ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_8 , а саме: один раз на місяць у вихідні дні за місцем проживання дідуся з 10:00 год. суботи до 19:00 год. неділі, а також шкільні канікули, а саме: весняні, осінні, зимові канікули наполовину з матір`ю, окрім літніх канікул без присутності матері.

Керуючись зазначеними нормами права, а також взявши до уваги той факт, що дитина є найбільш вразливою стороною у будь-яких сімейних конфліктах, оскільки на її долю припадає найбільше страждань та втрат, суд приходить до висновку, що судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не лише спірні питання між батьками та іншими особами, а фактично визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.

Крім того, необхідно зазначити, що обов`язок щодо виховання та утримання дітей лежить виключно на батьках дитини, саме їм належить право визначати, хто може, а хто не може брати участь у вихованні їх дітей. Що ж до спілкування, право визначити коло тих осіб, з якими спілкуються діти, також певною міри належить виключно батькам, а з досягнення дитиною повноліття, таке коло може розширюватися чи звужуватися за бажанням та ініціативою самої дитини, та за згодою батьків. Разом з цим, дід та баба, у відповідності до ст. 257 СК України, мають право спілкуватися зі своїми онуками, правнуками, брати участь у їх вихованні, а батьки, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом своїх прав щодо виховання внуків.

При ухваленні рішення, суд враховує, що відносини між сторонами емоційно напружені, а тому суд виходить із того, що особисті конфлікти між сторонами не повинні порушувати інтереси дитини, через що має бути визначений спосіб участі позивача у вихованні малолітнього онука, що не суперечить інтересам дитини.

Суд вважає за потрібне зазначити, що сторони перш за все в інтересах самої дитини повинні докладати спільних зусиль для досягнення порозуміння та налагодження відносин між ними, що у наслідку матиме позитивний вплив на дитину та її виховання.

Вимоги позивача про визначення способу його участі у вихованні та спілкуванні з онуком, суд вважає обґрунтованими.

Отже, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 4,10,76,81,141, 259,264-265,268,273ЦПК України, ст.ст.141,151,153,157,159 СК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позову заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Служба у справах дітей виконавчого комітету Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, Орган опіки і піклування Славгородської селищної ради про усунення перешкод у спілкуванні з онуком та визначення способу участі у його вихованні задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , спосіб участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою дитиною, онуком - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , шляхом надання йому можливості бачитися з онуком у такі дні: один раз на місяць, за його місцем проживання, а саме: з 17.00 год. п`ятниці до 14.00 год. неділі, а також зимові шкільні канікули наполовину з матір`ю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1973,60 грн.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду може бути подано апеляційну скаргу.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. О. Порошина