Рішення № 134509735, 03.03.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2026 року Справа № 480/6858/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6858/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43,м. Суми,Сумська область,40009) , в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 27.03.2025 року № 204050007849 щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах за віком відповідно до підпункту 3 пункту 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області прийняти рішення про призначення Загребельному пенсії на пільгових умовах за віком відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 року №213Л/ІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», з дати звернення 27.03.2025р.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що 20.03.2025 року позивач звернувся через веб-портал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 27.03.2025 року № 204050007849 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у зв`язку з відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу. При цьому до страхового стажу не зараховано періоди роботи в колгоспі «Чистоводівське» з 15.08.1985 по 26.02.1993, оскільки відсутня довідка про встановлені та відпрацьовані вихододні та реорганізацію підприємства. Також до пільгового стажу роботи не враховано згідно довідки від 31.10.2006 №556 з 15.08.1985 по 30.09.1986 та з 01.04.1989 по 31.10.2006, оскільки за даними в ЄДРПОУ 00707886 Приватне сільськогосподарське підприємство «Чистоводівське» припинило свою діяльність та за 2006-2011 та 2013-2014 згідно довідки від 21.06.2023 №6 виданої ПП «Золота Нива 1», оскільки відсутня інформація про вид діяльності підприємства. Позивач не погоджується з даним рішенням відповідача, вважає його протиправним та таким, що порушує його права.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін та встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача.

Крім того даною ухвалою було витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області належним чином завірені копії матеріалів пенсійної справи позивача, в тому числі заяву про призначення пенсії, розписку-повідомлення та розрахунок стажу.

Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області було надано суду через систему "Електронний суд" витребувані докази. Проте відзиву на позовну заяву суду надано не було.

Ненадання у встановлений ухвалою суду строк відзиву, суд, з урахуванням вимог ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства, кваліфікує як визнання позову.

Згідно ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до копії трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 , позивач працював, зокрема:

- з 15.08.1985 по 25.03.2000 в колгоспі "Чистоводівський" Ізюмського району Харківської області на посаді тракториста;

- з 26.03.2000 по 01.11.2006 в ПСП "Чистоводівське" Ізюмського району Харківської області на посаді тракториста-комбайнера;

- з 01.11.2006 по 01.12.2008 в ПП "Золота нива-1" на посаді тракториста-машиніста;

- з 15.02.2009 по 11.11.2010, з 22.02.2011 по 31.03.2011, з 16.04.2013 по 08.01.2014, з 12.08.2014 по 30.09.2014 в ПП "Золота нива-1" на посаді тракториста (а.с. 17-24).

Позивач звернувся до пенсійного органу із заявою від 20.03.2025 року про призначення пенсії за віком відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 39-40).

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивача.

Рішенням від 27.03.2025 року № 204050007849 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області було відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, в зв`язку із відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу (а.с. 69-70).

При цьому в даному рішенні зазначено, що вік заявника 57 років 02 місяці 07 днів, страховий стаж особи 29 років 08 місяців 08 днів. Пільговий стаж відсутній.

Також в оскаржуваному рішенні зазначено, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи у колгоспі Чистоводівський з 15.08.1985 по 26.02.1993 згідно трудової книжки колгоспника від 08.12.1989 НОМЕР_1 , оскільки відсутня довідка про встановлені та відпрацьовані вихододні та реорганізацію підприємства. Для зарахування періоду роботи з 15.08.1985 по 26.02.1993 необхідно надати довідку про відпрацьовані у колгоспі вихододні та встановлений мінімум вихододнів, видану на підставі первинних документів за час виконання роботи та реорганізацію підприємства.

Також до пільгового стажу не зараховано періоди роботи:

- згідно довідки від 31.10.2006 № 556 з 15.08.1985 по 30.09.1986 та з 01.04.1989 по 31.10.2006, оскільки за даними в ЄДРПОУ 00707886 Приватне сільськогосподарське підприємство "Чистоводівське' припинило свою діяльність, тому ці періоди роботи можливо зарахувати до пільгового стажу після розгляду архівних документів Комісією з підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області;

- за 2006-2011 та 2013-2014 згідно довідки від 21.06.2023 №6 виданої ПП Золота Нива 1, оскільки відсутня інформація про вид діяльності підприємства (необхідно надати Статут).

Не погодившись з даним рішенням відповідача, позивач звернувся з позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності 01.01.2004.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком.

В силу положень п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі по тексту - Закон №1058-IV) на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Таким чином, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є досягнення відповідного віку 55 років, наявність страхового стажу не менше 30 років, а також стажу при виконанні робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства не менше 20 років.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За приписами ч. 2 ст. 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Також, ч. 4 ст. 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

З аналізу зазначених норм законодавства суд вбачає, що до набрання чинності Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а саме до 01.01.2004, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу, в порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.2004.

При цьому статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок № 637).

Згідно з п. 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку № 637.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до копії трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 , позивач працював, зокрема, з 15.08.1985 по 25.03.2000 в колгоспі "Чистоводівський" Ізюмського району Харківської області на посаді тракториста;

При цьому з оскаржуваного рішення суд вбачає, що до страхового стажу не зараховано період роботи позивача у колгоспі Чистоводівський з 15.08.1985 по 26.02.1993 згідно трудової книжки колгоспника від 08.12.1989 НОМЕР_1 , оскільки відсутня довідка про встановлені та відпрацьовані вихододні та реорганізацію підприємства.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Отже, до стажу роботи має бути зараховано роботу, виконану на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При цьому обчислення стажу роботи в колгоспі проводиться за фактичною тривалістю у визначеному Законом порядку.

Суд зазначає, що в трудовій книжці позивача, зокрема, містяться записи з 1985 по 1993 рік щодо визначеного річного мінімуму трудової участі в колгоспі та його виконання, а саме: 1985 рік 114 трудоднів без зазначення мінімуму; 1986 рік 70 трудоднів без зазначення мінімуму; 1990 рік 272 трудоднів при встановленому мінімумі 280 трудоднів; 1991 рік 297 трудоднів при встановленому мінімумі 280 трудоднів; 1992 рік 304 трудоднів при встановленому мінімумі 280 трудоднів; 1993 рік 306 трудоднів при встановленому мінімумі 280 трудоднів (а.с. 21 (зворотній бік)).

При цьому трудова книжка колгоспника не містить відомостей про кількість відпрацьованих вихододнів за 1987-1989 роки, разом з цим, суд наголошує, що в цій книжці також відсутні відомості про встановлений річний мінімум у колгоспі. Вищезазначене унеможливлює зробити висновок про виконання або не виконання позивачем мінімуму трудової участі.

В свою чергу доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо періодів роботи позивача з 15.08.1985 по 25.03.2000 у колгоспі, відповідачем суду не надано.

Крім того, суд враховує, що інших доказів, крім наданих позивачем органу пенсійного фонду разом із заявою про призначення пенсії, він надати не може, так як під час окупації міста Ізюм у період з березня по вересень 2022 року, архівні справи з кадрових питань (особовий склад) колгоспу «Чистоводівський» Ізюмського району Харківської області були знищені внаслідок пожежі, про що зазначено у листі від 23.06.2023 № 01-35/37 Архівного відділу Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області (а.с. 43).

Зазначене позбавляє заявника виконати вимоги органу пенсійного фонду в частині надання додаткових документів на підтвердження страхового стажу, що в свою чергу не може бути правомірною підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист в питанні призначення пенсії за віком.

Крім того з розрахунку стажу судом встановлено, що період з 29.10.1989 по 23.11.1988 року було зараховано до страхового стажу позивача як строкову військову службу. Водночас до страхового стажу позивача було зараховано період його роботи з 27.02.1993 по 25.03.2000 року (а.с. 63). Тобто фактично, період роботи позивача у колгоспі Чистоводівський 27.02.1993 по 25.03.2000 року було зараховано до страхового стажу позивача частково.

А відтак суд зазначає, що відповідачем було протиправно не зараховано до страхового стажу позивача періоди роботи з 15.08.1985 по 26.02.1993 згідно трудової книжки колгоспника від 08.12.1989 НОМЕР_1 , з підстав відсутності довідки про встановлені та відпрацьовані вихододні та реорганізацію підприємства.

Водночас з оскаржуваного рішення суд вбачає, що до пільгового стажу позивача не зараховано періоди роботи згідно довідки від 31.10.2006 № 556 з 15.08.1985 по 30.09.1986 та з 01.04.1989 по 31.10.2006, оскільки за даними в ЄДРПОУ 00707886 Приватне сільськогосподарське підприємство "Чистоводівське" припинило свою діяльність та за 2006-2011 та 2013-2014 згідно довідки від 21.06.2023 №6 виданої ПП Золота Нива 1, оскільки відсутня інформація про вид діяльності підприємства (необхідно надати Статут).

Отже фактично, при розгляді заяви позивача про призначення пенсії, відповідачем не було прийнято до уваги довідку від 31.10.2006 № 556, видану Приватним сільськогосподарським підприємством "Чистоводівське" та довідку від 21.06.2023 №6, виданої Приватним підприємством Золота Нива 1.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Додатково в довідці наводяться такі відомості, зокрема, стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Отже, трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, однак у разі відсутності в ній відомостей, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до копії трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 , позивач працював, зокрема:

- з 15.08.1985 по 25.03.2000 в колгоспі "Чистоводівський" Ізюмського району Харківської області на посаді тракториста;

- з 26.03.2000 по 01.11.2006 в ПСП "Чистоводівське" Ізюмського району Харківської області на посаді тракториста-комбайнера;

- з 01.11.2006 по 01.12.2008 в ПП "Золота нива-1" на посаді тракториста-машиніста;

- з 15.02.2009 по 11.11.2010, з 22.02.2011 по 31.03.2011, з 16.04.2013 по 08.01.2014, з 12.08.2014 по 30.09.2014 в ПП "Золота нива-1" на посаді тракториста (а.с. 17-24).

При цьому в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право позивача на пенсію на пільгових умовах, зокрема, про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

В свою чергу, відповідно до довідки від 31.10.2006 року № 556, виданої ПП "Чистоводівське", позивач працював в колгоспі "Чистоводівський" Ізюмського району трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва з 15.08.1985 по 30.09.1986, з 01.04.1989 по 31.10.2006 та був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві або протягом календарного року в тваринництві (а.с. 8).

Водночас у даній довідці зазначено, що вказані періоди зараховуються до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Також відповідно до довідки від 21.06.2023 року № 6, виданої ПП "Золота нива-1", позивач працював у Приватному підприємстві "Золота нива-1" трактористом-машиністом і безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі польового періоду в рослинництві: 2006 -34 вих.днів; 2007-285 вих.днів; 2008 -157 вих. днів; 2009 -221 вих.днів; 2010-249 вих.днів; 211 - вих.днів; 2013 186 вих.днів; 2014 -41 вих.днів (а.с. 7).

Крім того в даній довідці зазначено, що вказані періоди зараховуються до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, згідно з пп. 3 п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому суд зазначає, що припинення діяльності підприємства (ліквідація, банкрутство) не є підставою для не зарахування періодів роботи до страхового та пільгового стажу, якщо працівник був працевлаштований офіційно.

Крім того, відповідно до відомостей. які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності ПП "Золота нива-1" зазначено вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Водночас суд зазначає, що згідно ч. 3 ст. 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Крім того, частиною 1 ст. 101 Закону України Про пенсійне забезпечення передбачено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Таким чином суд зазначає, що при виникненні у відповідача сумнівів щодо права позивача на отримання пенсії, відповідач має право перевіряти достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Однак матеріали справи не містять доказів щодо здійснення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області перевірки достовірності відомостей про позивача.

А відтак суд зазначає, що відповідачем було протиправно не враховано та, відповідно, не зараховано до пільгового стажу позивача періоди роботи згідно довідки від 31.10.2006 року № 556, виданої ПП "Чистоводівське" та довідки від 21.06.2023 року № 6, виданої ПП "Золота нива-1".

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими та підлягають задоволенню в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 27.03.2025 року № 204050007849 щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до підпункту 3 пункту 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області прийняти рішення про призначення Загребельному пенсії на пільгових умовах за віком відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 року №213Л/ІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», з дати звернення 27.03.2025р., суд зазначає наступне.

З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Статтею 58 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

З оскаржуваного рішення суд вбачає, що відповідачем, розглядаючи заяву позивача про призначення пенсії, фактично не було прийнято до уваги записи у трудовій книжці щодо визначеного річного мінімуму трудової участі в колгоспі та його виконання позивачем, не досліджував повноту та правильність цих записів у ній та підрахунок стажу відповідно до даних, які містяться в трудовій книжці щодо кількості відпрацьованих вихододнів не здійснював.

Також не приймаючи до уваги довідку від 31.10.2006 року № 556, видану ПП "Чистоводівське" та довідку від 21.06.2023 року № 6, видану ПП "Золота нива-1", пенсійний орган фактично застосував суто формальний підхід, без з"ясування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення про зарахування або відмову у зарахуванні до пільгового стажу позивача зазначених у них періодів його роботи.

Зазначені обставини роблять неможливим для суду об`єктивно оцінити обґрунтованість зарахування до страхового та пільгового стажу позивача зазначених у трудовій книжці та довідках від 31.10.2006 року № 556 та від 21.06.2023 року № 6 періодів роботи позивача.

При цьому суд не може перебирати на себе функції пенсійного органу, оскільки наділений повноваженнями лише перевіряти законність уже прийнятих рішень та поновлювати порушені права.

Крім того судом враховано, що в позовній заяві взагалі відсутні будь-які обгрунтування щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області прийняти рішення про призначення Загребельному пенсії на пільгових умовах за віком саме відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 року №213Л/ІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».

В обгрунтування позовних вимог, у позовній заяві представник позивача посилається лише на п.3 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а не на п. «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, враховуючи викладене та з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву позивача від 20.03.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.

А відтак, позовні вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області прийняти рішення про призначення Загребельному пенсії на пільгових умовах за віком відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 року №213Л/ІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», з дати звернення 27.03.2025р., задоволенню не підлягають.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору в розмірі 605,60 грн., сплаченого згідно з квитанцією від 16.06.2025 (а.с. 9).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 27.03.2025 року № 204050007849 щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до підпункту 3 пункту 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) від 20.03.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) суму судового збору в розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень 60 коп.).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.О. Павлічек