Ухвала суду № 134508213, 02.03.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

02 березня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/985/26

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кравчук О.В., перевіривши матеріали

позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ))

до Виконавчого комітету Кропивницької міської ради (код ЄДРПОУ 04055251; адреса :Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький )

про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Кропивницької міської ради про відмову у взятті на квартирний облік ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Виконавчий комітет Кропивницької міської ради повторно розглянути заяву з урахуванням висновків Акту про потребу в житлі на 1-2 поверхах, та з урахуванням правової оцінки суду прийняти рішення про взяття на квартирний ооблік.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

За змістом статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (частина перша зазначеної статті).

У розумінні положень пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий.

Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Відтак помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною в яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних чи господарських справ недостатньо застосовувати виключно формальний критерій визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень), оскільки, як вже було зазначено вище по тексту цієї ухвали, визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер спірних правовідносин, з яких виник спір.

Так, відповідно до частини другої статті 47 Конституції України громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Статтею 39 Житлового кодексу України передбачено, що громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов, зокрема, за місцем проживання - виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті.

Поряд із цим частинами першою, четвертою статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Як встановив суд, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про визнання протиправною відмови у взятті на квартирний облік, як особи з інвалідністю внаслідок війни другої групи, ветеран війни. що потребує поліпшення житлових умов.

У контексті наведеного необхідно зазначити, що порушення своїх прав позивач вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на його думку, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, а так як ці наслідки пов`язані із поновленням порушеного права у сфері житлових відносин, то такий спір відноситься до сфери захисту цивільних (житлових) прав незалежно від участі у справі суб`єкта владних повноважень, тобто відповідача. Отже, спір у цій справі має приватноправовий характер, що унеможливлює розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства України.

Великою Палатою Верховного Суду вже вирішувалося питання предметної юрисдикції у подібних правовідносинах, зокрема, у справі № 200/10822/18-а (постанова від 19 лютого 2020 року) було зазначено, що у порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття з такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, установлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов`язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання в належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків тощо). Такі спори є житловими (цивільними), незалежно від участі у справі суб`єкта владних повноважень як відповідача.

Схожі правові висновки щодо підходу до розмежування адміністративної та цивільної юрисдикції спорів фізичних осіб до суб`єктів владних повноважень наведені в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05 березня 2020 року у справі № 826/7907/18 та її постановах від 22 серпня 2018 року у справі № 826/13571/17, від 21 березня 2018 року у справі № 826/6244/15, від 22 липня 2021 року у справі № 320/10329/20, а також у постанові Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 826/7907/18, ухвалах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року у справі № 120/5152/20-а та від 08 листопада 2023 року у справі № 440/5484/22, а також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 29 червня 2022 року у справі № 260/613/21, в ухвалі від 20 серпня 2024 року у справі № 160/24263/23

В свою чергу, в порядку адміністративного судочинства розгляду підлягають спори щодо оскарження особами з числа військовослужбовців рішень, дій чи бездіяльності відомчих житлових (житлово-побутових, з контролю за розподілом житла) комісій, оскільки таки є спорами з приводу проходження позивачами військової служби як різновиду служби публічної (постанова ВП ВС у справі № 362/643/21 від 08.06.2022 року), однак в даній справі відповідачем є орган місцевого самоврядування.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору та застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а належить до юрисдикції місцевого загального суду та їх необхідно розглядати за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 170, 241, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И Л А:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №340/985/26 за позовом позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Виконавчого комітету Кропивницької міської ради (код ЄДРПОУ 04055251; адреса :Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький ) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачеві, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Роз`яснити позивачеві про право звернення до відповідного місцевого загального суду за правилами цивільного судочинства з урахуванням територіальної юрисдикції (підсудності).

Копію цієї ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду упродовж 15 днів з дня її складення.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК