Єдиний державний реєстр судових рішень
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
"03" березня 2026 р. справа № 300/2093/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Кафарського В.В.,
за участю секретаря судового засідання Вакун В.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника Недокуса В.І.,
розглянувши у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження заяву про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання до вчинення дій,
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №300/2093/25 за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання до вчинення дій.
Так, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, а також про стягнення моральної шкоди. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Чергове судове засідання у даній справі було призначено на 03.03.2026 о 10:00.
Суд зауважує, що 03.03.2026 о 09:46 судом зареєстровано клопотання ОСОБА_1 про відвід судді, в якому він послався на те, що він дізнався про ухвалу суду апеляційного суду щодо судового збору. Також зазначив про те що, є «хворим стариком, безпорадним». Окрім цього, у заяві ОСОБА_1 застосував зневажливі висловлювання стосовно судді.
Позивач у судовому засіданні підтримав поданий відвід, проте не зміг пояснити суду, про яку саме ухвалу апеляційного суду йдеться і чи вона стосується даної справи. Також позивач послався на свій незадовільний психічний стан здоров`я.
Представник Західного міжрегіонального центру з БПД, беручи участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку заперечив проти заявленого відводу та наголосив, що такий є проявом зловживання процесуальними правами з боку позивача, направлений на затягування розгляду справи.
Відповідно до частин 3, 4 та 11 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно.
Так, розглянувши заяву позивача про відвід головуючого судді від розгляду адміністративної справи №300/2093/25, суд вказує на таке.
Відповідно до частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участь в розгляді адміністративної справи та підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Тобто, статтею 36 КАС України встановлено вичерпний перелік підстав для відводу судді.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Частиною 4 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заявник звільняється від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу виключно у випадку встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини 1 статті 36, статті 37 цього Кодексу.
Однак, в заяві про відвід судді обставини, визначені пунктами 1-3, 5 частини першої статті 36, статтею 37 Кодексу адміністративного судочинства України, не зазначені, та, як наслідок, на заявника, покладений обов`язок доведення підставності сумніву в неупередженості або об`єктивності судді, з посиланням на конкретні факти, які мають бути підтверджені відповідними доказами.
Також суд зазначає, що самого лише сумніву в неупередженості чи об`єктивності судді для його відводу недостатньо, так як у сторони обов`язково повинні бути наявні обґрунтовані підстави для цього сумніву.
При цьому, Доненком В.О. жодного доказу існування будь-яких обставин, які викликають у нього аргументований сумнів у неупередженості або об`єктивності судді в заяві не наведено та суду не надано.
Більше того, суд зауважує, що підставами, якими обґрунтовано заяву про відвід судді, є повідомлення, що позивач дізнався про ухвалу апеляційного суду щодо судового збору, проте жодним чином ні у самій заяві, ні у судовому засіданні Доненко В.О. не пояснив суду, про яку саме ухвалу апеляційного суду йдеться та чи вона взагалі стосується даної справи.
Окремо суд зазначає, що частиною 4 статті 36 КАС України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Таким чином, при розгляді заяви про відвід, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, оскільки заявником не наведено підстав для відводу, визначених статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.
Окрім цього, суд звертає увагу, що в межах даної справи позивач вже не вперше заявив відвід.
Так, 18.12.2025 ОСОБА_1 подав суду заяву про відвід судді Кафарського В.В. через сумнів у неупередженості та об`єктивності головуючого судді по даній справі.
Ухвалою суду від 23.12.2025 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 18.12.2025 про відвід судді Кафарського В.В. від розгляду адміністративної справи №300/2093/25. При цьому, в ухвалі констатовано, що доводи позивача щодо відводу судді від розгляду справи №300/2093/25, викладені в заяві, не містять викладу вмотивованих обставин, передбачених пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України, які б свідчили, як за суб`єктивним, так і за об`єктивним критерієм, про упередженість судді в розгляді цієї адміністративної справи.
Також 26.01.2026 ОСОБА_1 подав суду заяву про відвід головуючого судді Кафарського В.В. та секретаря судового засідання.
Ухвалою суду від 28.01.2026 в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 26.01.2026 про відвід головуючого судді Кафарського В.В. та секретаря судового засідання Вакун В.М. в даній адміністративній справі відмовлено.
Враховуючи вищевикладене, суд розцінює подану заяву про відвід як можливе зловживання процесуальними правами з метою затягування розгляду справи.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
у задоволенні заяви про відвід головуючого судді Кафарського В.В. в адміністративній справі №300/2093/25 за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання до вчинення дій відмовити.
Ухвала, окремо від рішення суду, не оскаржується та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Суддя /підпис/ Кафарський В.В.
Судове рішення № 134507765, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 03.03.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 300/2093/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: