Ухвала суду № 134506095, 02.03.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

02 березня 2026 р. Справа № 120/12129/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни, розглянувши в письмовому проваджені заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням суду від 25.02.2025 адміністративний позов задоволено.

19.02.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява щодо судового контролю за виконанням рішення суду від 25.02.2025.

Також у поданій заяві позивач заявив клопотання про звільнення його від сплати судового збору.

Визначаючись з приводу заявленого клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Керуючись частинами першою, другою статті 132 КАС України судовий збір входить до складу судових витрат, а його розмір та порядок сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.

Відповідно до статті 1 вищезазначеного Закону судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Об`єктами справляння судового збору є процесуальні дії, за які справляється судовий збір, встановлені у статті 3 Закону України "Про судовий збір". Так само ця норма визначає процесуальні документи, за подання яких судовий збір не справляється (частина друга статті 3 цього Закону).

Статтею 4 Закону № 3674-VI установлено розміри ставок судового збору стосовно документів, за подання яких справляється судовий збір. При цьому розміри ставок судового збору залежать від характеристики об`єкта справляння - позовна заява, скарга чи інша заява (у деяких випадках - у поєднанні з характеристикою суб`єкта, який звертається до суду).

Однак, приписами статті 4 Закону № 3674-VI не передбачено ставки судового збору за звернення із заявою про встановлення контролю за виконанням судового рішення.

Відтак, за відсутності законодавчо встановлених ставок судового збору за звернення до суду із заявою про встановлення контролю за виконанням судового рішення, у позивача відсутній обов`язок сплати судового збору за звернення до суду з такою заявою.

Зазначені висновки суду узгоджуються із позицією щодо застосування статті 132 КАС України та статті 4 Закону №3674-VI, висловлену у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі №2а/0470/2563/12, від 22 січня 2020 року та від 11 серпня 2021 року у справі №560/4364/19.

За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для звільнення від сплати судового збору, а отже, заявлене клопотання не підлягає задоволенню.

Визначаючись щодо поданої заяви про встановлення судового контролю, суд виходив із наступного.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до частини 1 статті 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, аналіз положень ст. 382 КАС України свідчить про те, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які б свідчили про ухиляння відповідача від виконання судового рішення чи/або відсутність у нього наміру його виконувати.

Суд наголошує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

В даному ж випадку, 04.03.2025 позивач звернувся із заявою про видачу виконавчого листа.

31.03.2025 Вінницьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №120/12129/24.

26.02.2026 року надійшла постанова головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції Літвінової Маргарити Вікторівни про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Як слідує із наданої постанови на виконання рішення суду комісією з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянуто заяву позивача від 03.04.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийнято рішення з урахуванням висновків вказаних у рішенні суду у справі №120/12129/24, яким відмовлено у наданні відстрочки на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" з підстав наявності інших невійськовозобов`язаних членів сім`ї.

Відтак, оскільки відповідачем виконано рішення суду в повному обсязі, суд приходить до висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 КАС України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, - відмовити.

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна