Рішення № 134504512, 03.03.2026, Радехівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

03 березня 2026 року

Справа №451/185/26 Провадження № 2/451/206/26

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого судді Магонь О. З.

секретаря судового засідання Федорук І. Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Радехів цивільну справу №451/185/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

Стислий виклад позиції сторін

5 лютого 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 21912 (двадцять одна тисяча дев`ятсот дванадцять) гривень 95 (дев`яносто п`ять) копійок. Крім того, просить стягнути понесені витрати на сплату судового збору в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок, понесені витрати на оплату послуг поштового зв`язку в сумі відповідно до розрахункового документа про оплату послуг поштового зв`язку та понесені витрати на правничу допомогу у сумі 7200 (сім тисяч двісті) гривень.

Свої вимоги представник позивача обґрунтував тим, що 28.03.2019 Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір №275.24145.005078583. Кредитний договір був підписаний позичальником власноручно. Від імені Банку договір був підписаний з використанням аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Банку та відтиску печатки банку, відтворених за допомогою технічного пристрою відповідно до публічної оферти АТ «Ідея Банк» від 16 вересня 2015 року. Позичальник надав письмову заяву про акцепт вказаної публічної оферти. Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору банк надає Позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 17870,00 гривень, включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а Позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та плато за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього Договору. Відповідно до умов договору кредит надається шляхом зарахування коштів на банківський рахунок Позичальника, що відкривається Банком. У п. 1.2 Кредитного договору сторони погодили, що строк кредитування становить 24 місяців з дня підписання Договору, тобто до 28.03.2021 включно. Згідно з п. 1.3., 1.4. Кредитного договору Позичальник за користування кредитом сплачує Банку річну змінювану процентну ставку, яка на день укладення Кредитного договору становила 9.99% річних. Після укладення Кредитного договору Банк свої зобов`язання виконав і перерахував на банківський поточний рахунок Позичальника грошові кошти в сумі 17870,00 гривень, з яких був сплачений на рахунок ПрАТ «СК «УНІКА Життя» страховий платіж від імені Позичальника в сумі 2464,83 гривень, що підтверджується випискою з банківського рахунку Позичальника, а також відповідними ордерами-розпорядженнями на перерахування коштів.У подальшому Позичальник виконав свої зобов`язання з повернення суми кредиту разом з процентними платежами лише частково. Згідно з випискою по рахунку Позичальника за весь строк з моменту укладення Кредитного договору і до моменту звернення з цим позовом Позичальник сплатив Банку лише 5047,00 гривень. Останній платіж проведено 16.07.2020 року. Строк на який було надано кредит за Договором сплив 28.03.2021. Після закінчення строку кредиту Кредитор не здійснював нарахування процентів за користування кредитними коштами, не нараховував штрафні санкції та комісії. У зв`язку із зазначеним, станом на 28.03.2021 сформувалася наступна заборгованість Позичальника перед Банком за Договором:заборгованість за основним боргом в сумі 14728,24 гривень, заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 4916,22 гривень, що разом становить 19644,46 гривень. Станом на 16.11.2023 розмір заборгованості за основним боргом і відсотками не змінився. 16.11.2023 між АТ «Ідея Банк» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» (Фактор) був укладений Договір факторингу №16/11-23. Відповідно до п. 2.1. зазначеного договору Клієнт відступає Фактору, а Фактор приймає Права Вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» (Клієнт) 29.12.2023 уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (Фактор) Договір факторингу №29/12-23. Згідно з п. 2.1. цього договору Клієнт відступає Фактору, а Фактор приймає Права Вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором. Таким чином, відповідно до умов договору факторингу №29/12-23 від 29.12.2023 ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо Заборгованості Боржників за Первинними Договорами.Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором №Z75.24145.005078583 від 28.03.2019, сформованої Первісним Кредитором (АТ «Ідея Банк») станом на 16.11.2023 заборгованість становить:заборгованість за основним боргом в сумі 14728,24 гривень, заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 4916,22 гривень,що разом становить 19644,46 гривень.Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо АТ «Ідея Банк» станом на день відступлення права вимоги - 16.11.2023 року. ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» та ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» не здійснювали жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювали. ОСОБА_1 , прострочивши узгоджені строки платежів за кредитним договором №Z75.24145.005078583 від 28.03.2019, порушила зобов`язання і має нести передбачену вищезазначеною нормою відповідальність і сплатити на користь ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Беручи до уваги приписи п. 18 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України поточний кредитор має право правомірно нарахувати і вимагати сплати індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми за період починаючи з наступного дня з дати закінчення строку дії кредитного договору 29.03.2021 і до 23.02.2022 року включно. Таким чином, додатково до суми боргу та процентів, що були нараховані протягом строку дії кредитного договору, відповідно до його умов, ОСОБА_1 має також сплатити інфляційні витрати в сумі 1732,44 гривень, три проценти річних в сумі 536,05 гривень. Просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 21912,95 гривень, що складається зі: заборгованість за основним боргом в сумі 14728,24 гривень;заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 4916,22 гривень; інфляційні витрати в сумі 1732,44 гривень; три проценти річних в сумі 536,05 гривень (а.с.3-9).

Заяви, клопотання учасників процесу та інші процесуальні дії у справі

Суддя своєю ухвалою від 9 лютого 2026 року прийняла до розгляду позовну заяву та відкрила провадження у справі, ухвалила здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначила судове засідання (а.с.1-2).

Представник позивача 02.03.2026 подав суду заяву, у якій просив розглянути справу без його участі, щодо винесення заочного рішення не заперечив (а.с.77).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, чим і скористався представник позивача.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не прибула, про причини неявки суд не повідомила, у строк, встановлений судом, відзиву на позовну заяву не подала, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлена судом належним чином (а.с.74,75).

Згідно із ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Із огляду на зазначене вище та відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку, на підставі наявних доказів у матеріалах справи, чого не заперечив представник позивача.

За таких обставин, відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України суд не здійснює фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Установлені судом фактичні обставини справи

28.03.2019 Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір №Z75.24145.005078583. Кредитний договір був підписаний позичальником власноручно. Від імені Банку договір був підписаний з використанням аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Банку та відтиску печатки банку, відтворених за допомогою технічного пристрою відповідно до публічної оферти АТ «Ідея Банк» від 16 вересня 2015 року. Позичальник надав письмову заяву про акцепт вказаної публічної оферти (а.с.30,33-34,36,37,39-41).

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору банк надає Позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 17870,00 гривень, включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а Позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та плато за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього Договору. Відповідно до умов договору кредит надається шляхом зарахування коштів на банківський рахунок Позичальника, що відкривається Банком.

У п. 1.2 Кредитного договору сторони погодили, що строк кредитування становить 24 місяців з дня підписання Договору, тобто до 28.03.2021 включно.

Згідно з п. 1.3., 1.4. Кредитного договору Позичальник за користування кредитом сплачує Банку річну змінювану процентну ставку, яка на день укладення Кредитного договору становила 9.99% річних.

Відповідно до п. 2.5. Кредитного договору нарахування процентів здійснюється два рази на місяць за методом «факт/факт». Базою для нарахування процентів є неповернена сума кредиту.

Згідно з п. 2.1. Кредитного договору Позичальник повертає кредит разом з процентами в 24 щомісячних внесках згідно Графіку щомісячних платежів.

Одночасно з укладенням Кредитного договору ОСОБА_1 уклала з ПрАТ «СК «УНІКА Життя» договір від 28.03.2019 добровільного страхування життя. Розмір страхового внеску за цим договором страхування становить 2464,83 гривень. Вигодонабувачем за цим договором страхування є Банк (а.с.27-28).

За умовами Кредитного договору, а саме п. 1.12., Позичальник доручив Банку та дав розпорядження переказати страховику в безготівковій формі кредитні кошти в частині суми страхового платежу.

Відповідно до приписів Закону України «Про споживче кредитування» при укладенні Кредитного договору Банком була доведена до відома Позичальника інформація про умови кредитування, розмір реальної річної процентної ставки, орієнтовну загальну вартість кредиту, що підтверджується власноручним підписом Позичальника під текстом Договору, а також під текстом Паспорту споживчого кредиту.

Після укладення Кредитного договору Банк свої зобов`язання виконав і перерахував на банківський поточний рахунок ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 грошові кошти в сумі 17870,00 гривень, з яких був сплачений на рахунок ПрАТ «СК «УНІКА Життя» страховий платіж від імені ОСОБА_1 в сумі 2464,83 гривень, що підтверджується випискою з банківського рахунку ОСОБА_1 від 16.11.2023 (а.с.42), а також ордером-розпорядженням №1 про видачу кредиту від 28.03.2019 та ордером-розпорядженням №2 про сплату страхового платежу від 28.03.2019 (а.с.38).

Згідно з випискою з банківського рахунку ОСОБА_1 від 16.11.2023 за весь строк з моменту укладення Кредитного договору і до моменту звернення з цим позовом ОСОБА_1 сплатила Банку 5047,00 гривень. Останній платіж проведено 16.07.2020 (а.с.42).

16.11.2023 між АТ «Ідея Банк» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» (Фактор) був укладений Договір факторингу №16/11-23 (а.с.18-24,31-32,54).

Відповідно до п. 2.1. зазначеного договору Клієнт відступає Фактору, а Фактор приймає Права Вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором.

29.12.2023 уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (Фактор) Договір факторингу №29/12-23 (а.с.11-17,25,55-57).

Згідно з п. 2.1. цього договору Клієнт відступає Фактору, а Фактор приймає Права Вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором №Z75.24145.005078583 від 28.03.2019, сформованої Первісним Кредитором (АТ «Ідея Банк») станом на 16.11.2023 заборгованість становить:заборгованість за основним боргом в сумі 14728,24 гривень, заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 4916,22 гривень,заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями в сумі 18334,62 гривень, що разом становить 37979,08 гривень (а.с.26,29).

Згідно з розрахунком інфляційних втрат та 3% від суми боргу загальна заборгованість за Кредитним договором №Z75.24145.005078583 від 28.03.2019, включаючи з 29.03.2021 і до 23.02.2022 року включно інфляційні витрати в сумі 1732,44 гривень, три проценти річних в сумі 536,05 гривень, становить 21912,95 гривень, що і просить стягнути позивач у цьому позові (а.с.3-9,29).

Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому відповідно до вимог ст. 12, 229 ЦПК України ці докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Зміст спірних правовідносин

Спірні правовідносини між сторонами є зобов`язальними та виникли у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, право вимоги за яким перейшло до нового кредитора.

Позиція суду

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов необхідно задовольнити частково з огляду на таке.

Норми права, які застосував суд, мотивована оцінка наведених сторонами аргументів

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, суд застосував норми Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Статтями 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Позивач ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №Z75.24145.005078583 від 28.03.2019 на підставі договорів факторингу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно зі ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, що визначено ч. 1 ст. 627 ЦК України.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526, 612 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне) виконання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання та боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити борг, а також відсотки.

На день розгляду справи зазначена вище заборгованість відповідачем не погашена.

За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.

Відповідачем наведені розрахунки не заперечено, власних не проведено, доказів їх неправильності не надано. З огляду на зазначене у суду немає підстав сумніватися у обґрунтованості розрахунків, які беруться до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем.

Згідно із ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи з аналізу наведених норм Закону та встановлених судом обставин неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, що призвело до виникнення заборгованості, суд дійшов висновку, що необхідно стягнути з відповідача на користь позивача таку заборгованість.

Щодо розподілу судових витрат

Як видно з матеріалів справи, позивач просить також стягнути з відповідача судовий збір у сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок, понесені витрати на оплату послуг поштового зв`язку в сумі відповідно до розрахункового документа про оплату послуг поштового зв`язку та понесені витрати на правничу допомогу у сумі 7200 (сім тисяч двісті) гривень.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з приписів ст. 137 ЦПК України.

Згідно із ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Представник позивача для підтвердження витрат на правничу допомогу в сумі 8000 (вісім тисяч) гривень надав копію заявки від 10 грудня 2025 року (а.с.35), копію Договору про надання правничої допомоги №1/04 від 1 квітня 2024 року (а.с.45-50), копію Акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги №6 від 9 січня 2026 року (а.с.51).

Частиною 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - ЄСПЛ) на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Визначаючи суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року в справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року в справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року в справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року в справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Додатково позивачем заявлено до відшкодування витрати, понесені у зв`язку із оплатою послуг поштового зв`язку в сумі, відповідно до розрахункового документа про оплату послуг поштового зв`язку.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 140 ЦПК України, розмір витрат, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

У якості доказів понесення поштових витрат, пов`язаних з розглядом справи №451/185/26, позивачем (на підтвердження направлення відповідачу позовної заяви з додатками) надано суду копію реєстру згрупованих поштових відправлень АТ «Укрпошта» №49005 від 03.02.2026 (а.с.60-61) та фіскальний чек від 03.02.2026 (а.с.59-зворот). Згідно з наданими документами, вартість поштового відправлення на адресу відповідача позовної заяви та доданих до неї матеріалів складає 96 (дев`яносто шість) гривень.

Ураховуючи наведене вище, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати, зокрема, судовий збір у сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок, витрати, понесені у зв`язку із оплатою послуг поштового зв`язку, в сумі 96 (дев`яносто шість) гривень та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7200 (сім тисяч двісті) гривень.

Керуючись ст. 4, 10, 12, 13, 81, 89, 133, 137, 140, 141, 211, 223, 247, 258 - 259, 263 - 265, 279, 280-282 ЦПК України, на підставі ст. 6, 203, 205, 207, 512, 514, 517, 526, 527, 530, 536, 610, 612, 625, 626, 627, 629, 638, 1049, 1054, 1055, 1077, 1078 ЦК України, суд

ухвалив:

задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ».

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ: 43575686; місцезнаходження: вулиця Сімферопольська, будинок 21, поверх 5, приміщення 68, 69, місто Дніпро, Дніпропетровська область, 49005) суму заборгованості в сумі 21912 (двадцять одна тисяча дев`ятсот дванадцять) гривень 95 (дев`яносто п`ять) копійок, що складається зі: заборгованість за основним боргом в сумі 14728 (чотирнадцять тисяч сімсот двадцять вісім) гривень 24 (двадцять чотири) копійки,заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 4916 (чотири тисячі дев`ятсот шістнадцять) гривень 22 (двадцять дві) копійки, інфляційні витрати в сумі 1732 (одна тисяча сімсот тридцять дві) гривні 44 (сорок чотири) копійки, три проценти річних в сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень (п`ять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ: 43575686; місцезнаходження: вулиця Сімферопольська, будинок 21, поверх 5, приміщення 68, 69, місто Дніпро, Дніпропетровська область, 49005) суму сплаченого судового збору в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок, витрати, понесені у зв`язку із оплатою послуг поштового зв`язку, в сумі 96 (дев`яносто шість) гривень та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7200 (сім тисяч двісті) гривень.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Радехівського районного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддяМагонь О. З.

Рішення суду виготовлене 03.03.2026.