Рішення № 134500498, 03.03.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/13760/25

Провадження № 2/369/5341/26

РІШЕННЯ

Іменем України

03.03.2026 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

секретаря Худинець Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2025 року представник позивача звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з даним позовом про визнання права власності на спадкове майно. Даний позов представник позивача обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 . На день смерті спадкодавець проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина. До складу спадкового майна входить, зокрема: 1/3 частка житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначена частка належала спадкодавцю на підставі дубліката, що має силу оригіналу, свідоцтва про право на спадщину за законом (серія та № 2-302), виданого 20.09.2011 державним нотаріусом Київського обласного державного нотаріального архіву, та відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (витяг/інформаційна довідка; номер запису про право власності 2283459).

Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_2 є син - позивач ОСОБА_1 , та дружина померлого - ОСОБА_3 , яка відмовилась від своєї частки у спадщині на користь позивача шляхом подання нотаріусу відповідної заяви.

Позивач прийняв спадщину шляхом подання заяви до приватного нотаріуса Фастівського районного нотаріального округу Київської області Михальчук Л.В. 05 жовтня 2024 року за №115, на підставі чого заведено спадкову справу №40/2024, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі та матеріалами спадкової справи.

05 квітня 2025 року приватним нотаріусом Михальчук Л.В. позивачу видано свідоцтво про право на спадщину за законом на автомобіль (TOYOTA CAMRY, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ).

21 травня 2025 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Михальчук Л.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Однак, приватний нотаріус Михальчук Л.В. винесла постанову від 21.05.2025 за вих. №88/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 на 1/3 частки вищезазначеного спадкового майна.

Представник позивача вказав, що Першою Київською обласною державною нотаріальною конторою помилково були відкриті дві спадкові справи після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , а саме: - перша спадкова справа №425 за 1983 рік, в рамках якої були видані три свідоцтва про право на спадщину трьом спадкоємцям на вищевказаний житловий будинок, кожному по 1/3 (одній третій частці), у тому числі і ОСОБА_2 ; - друга спадкова справа №70 за 1996 рік, в рамках якої були видані два свідоцтва про право на спадщину двом спадкоємцям на вищевказаний житловий будинок, кожному по 1/2 (одній другій частці), у тому числі і ОСОБА_2 .

Представник позивача зазначає, що відповідно до вищевикладеного, нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину за законом на вищевказану частку житлового будинку, оскільки за вищевказаними документами неможливо встановити, яка саме частка вищевказаного житлового будинку належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .

Представник позивача зазначає, що з вищезазначеної постанови приватного нотаріуса вбачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , була заведена перша спадкова справа №425 за 1983 рік, в рамках якої були видані три свідоцтва про право на спадщину трьом спадкоємцям на вищевказаний житловий будинок, кожному по 1/3 (одній третій частці), у тому числі і ОСОБА_2 . Також була заведена друга спадкова справа №70 за 1996 рік, в рамках якої були видані два свідоцтва про право на спадщину двом спадкоємцям на вищевказаний житловий будинок, кожному по 1/2 (одній другій частці), у тому числі і ОСОБА_2 .

Представник позивача вважає, що законним є свідоцтво про право на спадщину на 1/3 частку вищевказаного житлового будинку видане на ім`я спадкодавця ОСОБА_2 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , в рамках першої спадкової справи №425 за 1983 рік.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 09.07.2025 за №434812007, саме на підставі Дублікату даного свідоцтва на право на спадщину, який має силу оригіналу 29.07.2013 була проведена державна реєстрація права власності за спадкодавцем ОСОБА_2 на 1/3 частку спірного житлового будинку.

Представник позивача зазначає, що позивач в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 набув право на дане спадкове майно, на 1/3 частку житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Тому на підставі викладеного, з посиланням на ч. 5 ст. 11, ст.ст. 15, 16, ч.1 ст. 316, ч.1 ст.317, ч.1 ст.319, ч. 1 ст. 321, ст. ст. 391, 392, 1216, 1218, 1261, 1268, 1296 ЦК України, представник позивача просить суд:

визнати право власності за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на 1/3 частку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.10.2025 року відкрито провадження у справі та витребувано у приватного нотаріуса Михальчук Л.В. належним чином засвідчену копію спадкової справи №40/2024.

02 лютого 2026 року від приватного нотаріуса Михальчук Л.В. 02.02.2026 року до суду надійшла копія спадкової справи після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.02.2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні на 03 березня 2026 року на 09 год. 30 хв., встановивши загальний порядок дослідження доказів у справі.

Від відповідача відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Представник відповідача Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської областів судове засідання не з`явився. Заяву про слухання справи за його відсутності не надав, причини неявки суду не повідомив. Про час і місце слухання справи відповідач повідомлений належним чином.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду (ч. 5 ст. 11 ЦК України).

Як роз`яснено у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України спадкоємцями першої черги за законом є діти спадкодавця та той із подружжя, який його пережив. Прийняття спадщини здійснюється у порядку, визначеному ст.ст. 12681269 ЦК України.

Оцінюючи докази у справі, судом встановлено.

Факт смерті ОСОБА_2 24.09.2024 року підтверджується свідоцтвом про смерть від 25.09.2024 серії НОМЕР_3 .

Про те, що позивач ОСОБА_1 є сином спадкодавця ОСОБА_2 підтверджується повторним свідоцтвом про народження, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області від 29.01.2014 року серії НОМЕР_4 .

Факт звернення позивача до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини 05.10.2024 за №115 та заведення спадкової справи №40/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 підтверджується витягом з Спадкового реєстру та матеріалами спадкової справи, яка надійшла до суду 02.02.2026 року та була досліджена судом.

З матеріалів спадкової справи також убачається, що дружина спадкодавця ОСОБА_3 подала нотаріусу заяву про відмову від належної їй частки спадщини на користь позивача, а отже позивач є єдиним спадкоємцем, який має право на спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .

В матеріалах спадкової справи наявне свідоцтво від 05 квітня 2025 року про право на спадщину за законом на автомобіль (TOYOTA CAMRY, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , видане приватним нотаріусом Михальчук Л.В. на ім`я позивача, що свідчить про здійснення оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку щодо частини спадкового майна.

Судом встановлено, що об`єктом спадкування у цій справі є 1/3 частка житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_2 .

Належність спадкодавцю зазначеної частки підтверджується дублікатом свідоцтва про право на спадщину за законом (серія та №2-302) виданого 20.09.2011 державним нотаріусом Київського обласного державного нотаріального архіву, який має силу оригіналу та відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності 2283459), а також інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 09.07.2025 №434812007, з якої убачається, що 29.07.2013 проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 саме на 1/3 частку спірного житлового будинку на підставі дубліката свідоцтва про право на спадщину, який має силу оригіналу.

Водночас нотаріальне оформлення спадкових прав на дану частку виявилося неможливим у зв`язку із постановою нотаріуса від 21.05.2025 (вих. №88/02-31) про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, мотивованою тим, що у спадковій справі наявні документи, які містять суперечності щодо розміру частки спадкодавця (1/3 та 1/2).

Як зазначено у постанові і підтверджується матеріалами спадкової справи, серед документів спадкової справи наявне свідоцтво про право на спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 (спадкова справа №425), видане 10.11.1983 старшим державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори за реєстровим №7628, дублікат якого виданий 20.09.2011 року державним нотаріусом Київського обласного державного нотаріального архіву.

Друга спадкова справа №70 за 1996 рік, в рамках якої були видані два свідоцтва про право на спадщину двом спадкоємцям на вищевказаний житловий будинок, кожному по 1/2 (одній другій частці), у тому числі і ОСОБА_2 .

З матеріалів, наданих нотаріусом, також убачається, що причина такої суперечності пов`язана із тим, що у минулі роки після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 були помилково заведені дві спадкові справи, у межах яких оформлювалися свідоцтва на один і той самий об`єкт нерухомості із різними частками.

Встановивши обставини справи, суд приходить до висновку, що заведення другої спадкової справи після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 було помилковим і незаконним, як і видача свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частку спірного житлового будинку на ім`я ОСОБА_2 .

Після смерті фізичної особи заводиться лише одна спадкова справа. Це є загальне правило, яке випливає з положень чинного законодавства України та правозастосовної практики.

Якщо звернулися кілька спадкоємців до різних нотаріусів, нотаріуси зобов`язані з`ясувати, чи не заведено вже спадкову справу.

Якщо така справа вже заведена, то всі матеріали передаються за місцем її заведення, і подальші дії здійснюються в рамках єдиної справи.

Отже, заводити дві або більше спадкових справ щодо однієї особи не допускається.

Разом із тим суд виходить з того, що предметом розгляду у цій справі є встановлення наявності у позивача права власності на спірну частку як на спадкове майно та забезпечення можливості реалізації спадкових прав у разі, коли нотаріальне оформлення є неможливим через наявність об`єктивної невизначеності у документах.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном; ч. 1 ст. 319 ЦК України передбачає, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Стаття 392 ЦК України передбачає, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається або оспорюється іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З урахуванням установлених обставин та досліджених доказів суд приходить до висновку, що на момент смерті спадкодавцю належала 1/3 частка житлового будинку за вказаною адресою. Позивач як спадкоємець першої черги за законом прийняв спадщину, при цьому нотаріальне оформлення права на спірну частку є неможливим через постанову нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва.

За таких обставин обраний спосіб захисту визнання права власності в судовому порядку є належним, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 7681, 89, 258, 259, 263265, 268, 273 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 16, 316, 317, 319, 321, 391, 392, 1216, 1218, 1261, 1268, 1269, 1296 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати право власності за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на 1/3 частку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Інформація про позивача: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Інформація про відповідача: Феодосіївська сільська рада Обухівського району Київської області, місцезнаходження: 08173, Обухівський р-н, Київська обл., с. Ходосівка, вул. Панаса Мирного, буд. 2, Код ЄДРПОУ 04362148.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду.

Повний текст рішення виготовлено 03 березня 2026 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ