Ухвала суду № 134500101, 27.02.2026, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/5012/14-а

Провадження № 6-а/286/8/26

У Х В А Л А

27.02.2026 м. Овруч

Суддя Овруцького районного суду Житомирської області Кулініч Я.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про зміну та встановлення способу і порядку виконання судового рішення, -

В С Т А Н О В И В:

24.02.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить змінити спосіб та порядок виконання постанови Овруцького районного суду від 19.09.2014 у справі № 286/5012/14-а в частині заборгованості за період з 01.01.2014 по 30.06.2014.

Стягнути з Управління соціальної політики Коростенської РДА на її користь нараховану на виконання постанови Овруцького районного суду від 19.09.2014 у справі № 286/5012/14-а щомісячну грошову допомогу в зв`язку з обмеження споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства передбачену статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.01.2014 по 30.06.2014 у розмірі 2910,60 грн..

Відповідно до ч. 1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Водночас, статтею 378 КАС України не врегульовано вимоги щодо форми та змісту заяви про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення та питання щодо залишення без руху вказаних заяв.

Проте, частиною 10 статті 169 КАС України передбачено, що заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.

Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI).

Частиною першою статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 3 частини другої статті 3 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.

Водночас, пунктом 6 частини третьої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення справляється судовий збір в розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підсумовуючи вищевикладене суд зазначає, що Закон №3674-VI містить дві норми, які суперечливо вирішують питання необхідності сплати судового збору за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.

Вирішуючи дану колізію, суд виходить з того, що пункт 6 частини третьої статті 4 Закону №3674-VI є спеціальною нормою, яка регулює сплату судового збору при зверненні саме до адміністративних судів.

Як наслідок, правила пункту 3 частини другої статті 3 Закону №3674-VI у такому разі вважаються загальними. Це підтверджується відсутністю у наведеному в статті 4 Закону №3674-VI переліку ставок судового збору окремих ставок збору за подання до місцевих загальних судів та господарських судів заяв про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.

Відтак до спірних правовідносин слід застосовувати норму, якою передбачена сплата судового збору.

Правовий висновок про необхідність сплати судового збору за подання заяви в порядку статті 378 КАС України міститься у постанові Верховного Суду від 17 травня 2023 року по справі №260/5761/21.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01.01.2026 становить 3228 грн..

Тобто, за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення має бути сплачений судовий збір у розмірі 998,40 грн..

Проте, докази сплати судового збору заявником до вказаної заяви не додано.

Відтак, заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 998,40 грн. (3328,00 х 0,3) та надати до суду документ, що підтверджує його сплату.

З урахуванням положень ч.10 ст. 169 КАС України, суддя дійшов висновку про необхідність залишення заяви без руху та наданням заявнику строк для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись ст.ст.132, 161, 169, 248, 378 КАС України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про зміну та встановлення способу і порядку виконання судового рішення про зміну способу та порядку виконання судового рішення - залишити без руху і надати строк для усунення недоліків протягом п`яти з дня отримання нею ухвали.

Роз`яснити заявнику, що у випадку неусунення недоліків у встановлений судом строк заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення буде повернуто заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Я. В. Кулініч