Ухвала суду № 134494729, 02.03.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/875/26

н/п 1-кс/953/1205/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2026 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025220000001401 від 02.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

02 березня 2026 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025220000001401 від 02.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, в якому просить накласти арешт на майно, що було вилучено 28.02.2026 в ході проведених обшуків.

Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим управлінням ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025220000001401 від 02.12.2025, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, вчинене з корисливих мотивів.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у період дії воєнного стану, введеного на території України, де підрозділи збройних сил та інших військових формувань Російської Федерації продовжують агресивну війну проти України та повномасштабне вторгнення в Україну з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, будучи обізнаним про Указ Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закон України № 2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та Указ Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», у зв`язку з цим, на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам, громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам - військовозобов`язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Так, ОСОБА_4 , будучи достовірно обізнаним із зазначеними обмеженнями, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше листопада 2025 року, розробив злочинну схему незаконного переправлення осіб призовного віку через державний кордон України.

12.11.2025 поблизу міжнародного пункту пропуску «Рава-Руська- Гребенне» Львівської області ОСОБА_4 познайомився із ОСОБА_5 . Надалі ОСОБА_4 , усвідомлюючи можливість отримання незаконного прибутку, запропонував останній послуги з організації незаконного переправлення чоловіків призовного віку через державний кордон України.

Під час спілкування ОСОБА_4 повідомив, що може організувати незаконне переправлення осіб через державний кордон України шляхом оформлення фіктивного працевлаштування, незаконного оформлення інвалідності або незаконного переправлення через міжнародні пункти пропуску з використанням транспортних засобів. За вказані дії ОСОБА_4 визначив грошову винагороду у розмірі від 22 000 до 26 000 євро, а у подальшому узгодив остаточну суму у розмірі 25 000 доларів США.

Реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА_4 повідомив про необхідність надання персональних документів осіб для перевірки можливості їх незаконного виїзду, зокрема паспорта громадянина України, посвідчення водія та відомостей із додатку «Резерв+» для перевірки можливості незаконного виїзду за межі України. У подальшому ОСОБА_5 , як особа з якою укладено конфіденційне співробітництво, надіслала ОСОБА_4 документи ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Надалі, ОСОБА_4 підтвердив готовність організувати незаконне переправлення ОСОБА_6 після отримання грошових коштів, визначив строк реалізації злочинного плану орієнтовно до двох тижнів та надав вказівки щодо наявності закордонного паспорта, посвідчення водія та мінімальної кількості особистих речей.

Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України з корисливих мотивів, ОСОБА_4 у ході спілкування із ОСОБА_5 повідомив про необхідність особистої зустрічі з нею та ОСОБА_6 у місті Харкові, з метою остаточного узгодження умов незаконного переправлення та отримання обумовленої грошової винагороди.

Так, 28.02.2026, приблизно о 09 год. 54 хв. ОСОБА_4 , зустрівшись з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 поблизу готелю «Four Rooms City» за адресою: м. Харків, вул. Миколи Хвильового, 5, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на незаконне збагачення шляхом незаконного переправлення осіб через державний кордон України, повідомив ОСОБА_6 детальний алгоритм незаконного перетину державного кордону України.

Зокрема, ОСОБА_4 зазначив, що після передачі грошових коштів він особисто забезпечить перевезення ОСОБА_6 до Львівської області, де останній орієнтовно до двох тижнів повинен буде перебувати у визначеному ним місці тимчасового проживання (в орендованій квартирі або готелі) до моменту організації незаконного виїзду за межі України.

Після підготовки до незаконного переправлення ОСОБА_4 повідомить ОСОБА_6 про готовність до здійснення виїзду через міжнародний пункт пропуску на державному кордоні України. Відповідно до наданих ОСОБА_4 вказівок, перетин державного кордону здійснюватиметься із використанням легкового автомобіля та мікроавтобуса, які прямуватимуть через пункт пропуску. При цьому ОСОБА_6 повинен перебувати у легковому автомобілі, після чого безпосередньо перед проходженням прикордонного контролю пересісти до мікроавтобуса та залишатися всередині транспортного засобу, не залишаючи його під час проходження контрольних пропускних процедур. У подальшому ОСОБА_4 забезпечить проставлення відміток про перетин державного кордону України у закордонному паспорті ОСОБА_6 без особистого проходження прикордонного контролю останнім, та переправить останнього на територію Республіки Польща.

У подальшому, 28.02.2026 у рамках проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, ОСОБА_5 , переконавшись в обізнаності ОСОБА_4 щодо порядку організації незаконного перетину державного кордону України і його готовності забезпечити таке переправлення, шляхом сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, перебуваючи поблизу магазину «АТБ» за адресою: Харківська область, с. Пісочин, вул. Полтавське шосе, 149/2, передала ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 25 000 доларів США, які були заздалегідь виготовленими імітаційними засобами, як оплату за організацію незаконного переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України. Після отримання зазначених грошових коштів протиправну діяльність ОСОБА_4 було викрито працівниками правоохоронних органів.

Таким чином, ОСОБА_4 виконав всі дії, які вважав необхідними для організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, вчинене з корисливих мотивів.

28.02.2026 о 18:05 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затримано в порядку ст. 208 КПК України, під час затримання проведено особистий обшуку ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено:

- мобільний телефон «Xiaomi Redmi 6» М1804C3D/H, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з сім-картами НОМЕР_3 та НОМЕР_4 в чохлі червоного кольору;

- блокнот у обкладинці чорного кольору з чорновими записами;

- банківську картку «ОщадБанк» № НОМЕР_5 .

Вилучене майно належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

28.02.2026 в період часу з 20:04 по 20:59 на відкритій ділянці місцевості проведено огляд місця події за адресою: Харківська область, с. Пісочин, вул. Полтавське шосе, 143, на місці затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході якого на асфальтовому покритті виявлено та вилучено імітаційні засоби у вигляді грошових котів, а саме купюри номіналом 100 доларів США у кількості 250 штук з серійним номером ОСОБА_7

28.02.2026 в період часу 21:20 по 22:22 на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України та письмового дозволу ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проведено обшук транспортного засобу «Honda CR-V» р.н. НОМЕР_6 , в ході якого виявлено та вилучено:

- мобільний телефон марки «Iphone 11», IMEI1: НОМЕР_7 , IMEI2: НОМЕР_8 , з сім-картою з номером НОМЕР_9 , власником якого є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- мобільний телефон «Xiaomi Redmi 6» IMEI1: НОМЕР_10 , IMEI2: НОМЕР_11 з сім-картами з номерами: НОМЕР_12 , НОМЕР_13 власником якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вилучені в ході зазначених слідчих (розшукових) дій предмети, речі, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Прокурор зазначає, що у органу досудового розслідування є підстави вважати, що зазначені предмети, речі могли бути використані у незаконній діяльності, містити відомості, які можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Також, накладення арешту на майно дасть змогу запобігти можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження з метою забезпечення збереження речового доказу.

В судове засідання прокурор не з`явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд клопотання без його участі.

Власник майна ОСОБА_8 у судове засідання не з`явився, до матеріалів клопотання долучено заяву про розгляд клопотання без його участі.

Власник майна ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, просив відмовити у задоволенні клопотання.

Захисники ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у судове засідання не з`явилися, через канцелярію суду подали заяви про розгляд клопотання без їх участі, просили відмовити у задоволенні клопотання.

Неприбуття в судове засідання власника майна, слідчого, прокурора відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.

На підставі ст. 107 ч. 4 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб.

Дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим та таким, що підлягає повному задоволенню, виходячи з наступного.

Правовою підставою арешту майна є кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025220000001401 від 02.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

28.02.2026 у порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_4 та проведено особистий обшук останнього, в ході якого виявлено та вилучено:

- мобільний телефон «Xiaomi Redmi 6» М1804C3D/H, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з сім-картами НОМЕР_3 та НОМЕР_4 в чохлі червоного кольору;

- блокнот у обкладинці чорного кольору з чорновими записами;

- банківську картку «ОщадБанк» № НОМЕР_5 .

28.02.2026 в період часу з 20:04 по 20:59 на відкритій ділянці місцевості, на місці затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого на асфальтовому покритті виявлено та вилучено імітаційні засоби у вигляді грошових котів, а саме купюри номіналом 100 доларів США у кількості 250 штук з серійним номером ОСОБА_7

28.02.2026 в період часу з 21:20 до 22:22 слідчим, на підставі ч.3 ст. 233 КПК України, в присутності понятих проведено обшук транспортного засобу «Honda CR-V» р.н. НОМЕР_6 , в результаті якого було виявлено та вилучено:

- мобільний телефон марки «Iphone 11», IMEI1: НОМЕР_7 , IMEI2: НОМЕР_8 , з сім-картою з номером НОМЕР_9 ;

- мобільний телефон «Xiaomi Redmi 6» IMEI1: НОМЕР_10 , IMEI2: НОМЕР_11 з сім-картами з номерами: НОМЕР_12 , НОМЕР_13 .

02 березня 2026 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова надано дозвіл на проведення обшуку транспортного засобу «Honda CR-V» р.н. НОМЕР_6 , що на праві власності належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, виявлення майна, яке могло зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, а саме: мобільного телефону марки «Iphone 11», IMEI1: НОМЕР_7 , IMEI2: НОМЕР_8 , з сім-картою з номером НОМЕР_9 ; мобільного телефону «Xiaomi Redmi 6» IMEI1: НОМЕР_10 , IMEI2: НОМЕР_11 з сім-картами з номерами: НОМЕР_12 , НОМЕР_13 .

Постановою слідчого відділу СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_11 від 28.02.2026 виявлені та вилучені під час обшуку речі визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститись у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна.

Згідно положень ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Тимчасово вилученим може бути майно у виді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Положення кримінального процесуального закону зобов`язує слідчого судді встановити наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, лише під час розгляду клопотання про арешт майна з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Разом з цим, в межах розгляду даного клопотання підставою арешту майна прокурор зазначає саме збереження речових доказів.

З огляду на зазначене, вилучене майно під час обшуку, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, підлягає арешту незалежно від того, хто є його власником, де знаходиться і незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не буде досягнута мета застосування запобіжного заходу, а саме: запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховування) на певне майно, що перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку, що тимчасово вилучене майно, на яке прокурор просить накласти арешт, може зберігати на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Отже, відповідно до ст. 91 КПК України вказане майно, на яке прокурор просить накласти арешт, має важливе доказове значення в рамках цього кримінального провадження.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, слідчою суддею не встановлено. Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчої судді не виникає.

Беручи до уваги те, що незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню та встановленню істини в ході досудового розслідування по ньому, з метою збереження речових доказів, майна, що має доказове значення в даному кримінальному провадженні, та для встановлення наявності чи відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження, суд вважає клопотання законним та обґрунтованим, а відтак таким, що підлягає задоволенню.

У подальшому, за наявністю певних процесуальних підстав та фактичних обставин, що можуть бути встановлені під час досудового розслідування, власник майна має право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту згідно положень ст. 174 КПК України.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Питання щодо місця зберігання речових доказів вирішується слідчим у кримінальному провадженні на підставі вимог ст.100 КПК України та Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року №1104.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.131, 132, 170-173, 309, 369, 370, 371, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025220000001401 від 02.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт шляхом заборони розпорядження, користування та відчуження на вилучене 28.02.2026 в ході проведення особистого обшуку під час затримання в порядку ст. 208 КПК ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме на:

- мобільний телефон «Xiaomi Redmi 6» М1804C3D/H, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з сім-картами НОМЕР_3 та НОМЕР_4 в чохлі червоного кольору;

- блокнот у обкладинці чорного кольору з чорновими записами;

- банківську картку «ОщадБанк» № НОМЕР_5 , що належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на вилучене 28.02.2026 під час проведення обшуку транспортного засобу «Honda CR-V» р.н. НОМЕР_6 , майно, а саме на:

- мобільний телефон марки «Iphone 11», IMEI1: НОМЕР_7 , IMEI2: НОМЕР_8 , з сім-картою з номером НОМЕР_9 , власником якого є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- мобільний телефон «Xiaomi Redmi 6» IMEI1: НОМЕР_10 , IMEI2: НОМЕР_11 з сім-картами з номерами: НОМЕР_12 , НОМЕР_13 власником якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на вилучене 28.02.2026 під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме на:

- імітаційні засоби у вигляді грошових котів, а саме купюри номіналом 100 доларів США у кількості 250 штук з серійним номером

ОСОБА_12 , на яке накладено арешт зберігати відповідно до порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012 «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».

Зобов`язати слідчого, який здійснює досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, забезпечити виконання ухвали.

Ухвала про арешт майна виконується слідчим, прокурором негайно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя

Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1