Рішення № 134494342, 26.02.2026, Новомиргородський районний суд Кіровоградської області

Справа № 395/1724/24 Провадження № 2/395/12/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2026 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Забуранного Р.А.

при секретарі Романенко О.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача - адвоката Жеребенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 , Служба у справах дітей Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, Орган опіки та піклування Новомиргородської міської ради про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 , Служба у справах дітей Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, Орган опіки та піклування Новомиргородської міської ради про позбавлення батьківських прав.

Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_1 , місце реєстрації Миколаївська сільська рада Кіровоградського району Кіровоградської області виданим 01.08.1994 року (копія свідоцтва про народження додається). ОСОБА_1 є рідною бабою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Донька ОСОБА_1 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з реєстру Соколівської територіальної громади від 18.07.2024 року № 2024/008536635, але фактично вона проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

30.09.2022 року між ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 укладений шлюб. При реєстрації шлюбу ОСОБА_9 взяла прізвище чоловіка ОСОБА_10 .

ІНФОРМАЦІЯ_6 у шлюбі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 народився син ОСОБА_7 , про що в книзі реєстрації актів про народження складено відповідний актовий запис за № 37, що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_2 , виданим 21.11.2022 року Кропивницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Після народження сина ОСОБА_11 , ОСОБА_4 та відповідач з дітьми проживали у м. Кропивницькому. 10.08.2023 року ОСОБА_4 та відповідач припинили сімейні відносини та стали проживати окремо та ОСОБА_4 разом зі своїми дітьми ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 виїхала на постійне місце проживання до Миколаївської області та проживали за адресою: АДРЕСА_2 . Причиною припинення сімейних відносин ОСОБА_4 з відповідачем стало те, що під час спільного їх проживання відповідач вживав алкогольні напої, наркотичні засоби. Відповідач у присутності дітей часто вчиняв сварки, побиття ОСОБА_4 .

Також Відповідач неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, незаконне поводження зі зброєю та втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність. У характеристики відповідача виданої за місцем відбування покарання зазначено, що відповідач вчиняє дії, пов`язані з погрозами або насильством, не робить висновків зі своїх минулих помилок, повторює помилки, регулярно вживав алкоголь до засудження, вживав канабіс, що підтверджується характеристикою державної установи «Кропивницька виправна колонія (№ 6)» від 19.05.2024 року.

Враховуючи те, що відповідач не виконував свої батьківські обов`язки, у тому числі не брав участі в утриманні (в грошовій або натуральній формі) сина ОСОБА_11 , ОСОБА_4 звернулась до суду з заявою про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на утримання їх сина ОСОБА_11 та 27.03.2024 року Кіровоградським районним судом Кіровоградської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи стягнення з 29.12.2023 року та до досягнення ОСОБА_7 повноліття.

20.05.2024 року за заявою ОСОБА_4 рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірвано.

Оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків, що виражається зокрема, у тому, що він не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, не спілкується з дитиною взагалі, що порушує нормальне самоусвідомлення дитини; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання освіти.

З 23.04.2024 року по теперішній час ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 проживає разом із позивачем за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується довідкою Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 08.08.2024 року № 144-12/926.

За вказаний період часу проживання ОСОБА_11 із ОСОБА_1 , ні ОСОБА_4 ні ОСОБА_3 не приймають участі у вихованні їх сина ОСОБА_11 .

У зв`язку з чим позивач просила суд ? постановити рішення про позбавлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 . Зобов`язати орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області надати висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно його малолітнього сина ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 . Судові витрати стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 04 жовтня 2024 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого засідання.

Ухвалою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 18 листопада 2024 року до справи було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Орган опіки та піклування Новомиргородської міської ради.

03.07.2025 року до суду від представниці відповідача адвоката Жеребенко О.В. надійшов відзив на позовну заяву про позбавлення батьківських прав, в якому відповідач не визнає позовні вимоги, та вважає, що застосування такого крайнього способу впливу як позбавлення батьківських прав спричинить негативний вплив на свідомість сина ОСОБА_11 , є безпідставним і не забезпечить дотримання якнайкращих інтересів дитини. Представник відповідача та відповідач вважають, що позовні вимоги щодо позбавлення батьківських прав є необґрунтованими, та заперечували проти задоволення даного позову.

Позивач та представник в судовому засіданні підтримали позов та просили задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування Новомиргородської міської радиоповіщений про час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, проте до суду надіслав заяву про розгляд справи без участі, у якій Служба у справах дітей Новомиргородської міської ради просила провести розгляд справи без участі їх представника у зв`язку з виробничою завантаженістю, додатково, підтримали наданий попередньо висновок органу опіку та піклування від 02 грудня 2024 року № 02-22/843/1.

Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що малолітній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Мати - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Батько - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 (колишня Новомиргородська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат I-II ступенів інтенсивної педагогічної корекції), фактичне місце проживання: АДРЕСА_5 .

Встановлено, що між громадянкою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , 30 вересня 2022 року було зареєстровано шлюб.

Від спільного подружнього життя в батьків народився син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (малолітній), свідоцтво про народження видане Кропивницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), виданий 21 листопада 2022 року, серія НОМЕР_2 , актовий запис №37.

Однак, сімейне життя у громадян не склалося. Рішенням Кіровоградського районного суду від 20 травня 2024 року шлюб між сторонами було розірвано.

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 01.06.2024 № 153 солдата ОСОБА_14 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 01 червня 2024 року № 132-РС на посаду старшого стрільця - оператора 1 мотопіхотного спеціалізованого відділення 1 мотопіхотного спеціалізованого взводу 1 мотопіхотної спеціалізованої роти мотопіхотного спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_3 .

Відповідно до висновку Органу опіки та піклування Новомиргородської міської ради від 02 грудня 2024 року № 02-22/843/1 про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , щодо його малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зважаючи на обставини справи, відсутність необхідних документів передбачених чинним законодавством, враховуючи місце перебування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 вважають, що недоцільно позбавлення його батьківських прав по відношенню до його малолітнього сина ОСОБА_7 .

Відповідно до висновку Служби у справах дітей Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської областівід 29 липня 2025 року № 129 про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , щодо його малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , 23 квітня 2024 року діти ОСОБА_4 були відібрані в матері та передані до рідної бабусі, ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 та по теперішній час опікується малолітніми онуками.

24 травня 2025 року ОСОБА_4 була позбавлена батьківських прав відносно двох малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

На даний час ОСОБА_3 одружений, дружина ОСОБА_15 має доньку 2022 року народження. Сім`я проживає у місті Кропивницький. Умови проживання батька ОСОБА_3 задовільні, придатні для виховання і розвитку дитини. Квартира з усіма зручностями, облаштована меблями та побутовою технікою.

З 01 червня 2024 року ОСОБА_3 був призваний на військову службу на посаду старшого стрільця-оператора мотопіхотного спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_3 де на разі проходить службу.

ОСОБА_3 надав до служби у справах дітей Соколівської сільської ради заяву в якій зазначив, що він не надає згоду на позбавлення його батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_7 .

Питання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо малолітнього сина ОСОБА_7 розглядалось на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини 29 липня 2025 року на якому був присутній батько

ОСОБА_3 заявив, що він прагне бачитися зі своїм сином та намагається встановити контакт з ним та бабусею ОСОБА_1 .

У відповідності до п.п. 15, 16, 17 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30 березня 2007 року ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності можна розцінювати, як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

ОСОБА_1 не надала підтверджень винної поведінки батька дитини щодо невиконання батьківських обов`язків.

Згідно частини 3, 4 статті 155 Сімейного кодексу України відмова батьків від дитини є неправомірною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Враховуючи наведене, на підставі п.п. 4, 5 ст. 19 Сімейного Кодексу України, враховуючи рекомендації Комісії з питань захисту прав дитини від 29 липня 2025 року, діючи в інтересах малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , виконавчий комітет Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, як орган опіки та піклування вважає за недоцільне позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав щодо малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Тлумачення положень п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України свідчить, що ухилення від виконання обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням їх характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити у задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Верховний Суд у постанові від 06 жовтня 2021 року у справі № 320/5094/19 зазначив «Непорозуміння між батьками не можуть бути підставою для позбавлення батьківських прав, оскільки в рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їхніх найкращих інтересів повинне мати першочергове значення і переважати над інтересами батьків.

Поведінка відповідача і бажання повністю змінити ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків вказують на небайдужість до долі його сина і намагання налагодити стосунки з ним.

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

З наданих позивачкою доказів не можливо встановити свідомого ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків стосовно виховання дитини, абсолютної байдужості батька до дитини, фактів заподіяння шкоди дитині, або того, що він становить загрозу для здоров`я та розвитку сина.

Неактивність або певна бездіяльність відповідача як батька, що пов`язана, зокрема, з об`єктивними обставинами та перешкодами, з урахуванням наведеного вище не може вважатися достатньою підставою для того, щоб дійти висновку про наявність виняткових обставин, за яких можливо позбавити його батьківських прав.

Висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер, який повинен містити відомості щодо наявності виключних обставин, підтверджених відповідними доказами, які б свідчили про свідоме нехтування батьком свої обов`язками і були законною підставою для застосування такого крайнього заходу впливу, як позбавлення батьківських прав, що найкраще відповідатиме інтересам дитини.

Позов не ґрунтується на вимогах закону, позивач не довів обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог, а у відповідача є достатньо аргументів та доказів на спростування обґрунтування позову, що є підставою для відмови в позові.

Згідно з ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно із ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

В силу положень п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

У пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 (зі змінами) «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духов них цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово підкреслював, що тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках у разі доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконання ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

У постанові від 13 липня 2022 року у справі № 705/3040/18 (провадження № 61-19878св21) Верховний Суд зауважив на необхідності врахування об`єктивних причин неможливості активної участі одного з батьків у житті дитини, зокрема, проживання та роботу в іншому місті, існування між батьками неприязних стосунків, що може вказувати про недоведеність позивачем свідомого ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

11 липня 2017 року Європейським судом з прав людини було винесено рішення у справі «М.С. проти України», у якому суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати, зокрема, два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.

У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (параграф 100).

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України).

Позивач наполягає на тому, що відповідач самоусунувся від виконання покладених на нього батьківських обов`язків щодо виховання дитини, що виражається в його бездіяльності та свідомому нехтуванні своїми батьківськими обов`язками, і така поведінка є винною, а перебування відповідача в Збройних силах України не є перешкодою для виконання ним батьківських обов`язків.

З огляду на викладене вище, оскільки у ході судового розгляду у справі позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів, які б давали суду підтави для беззаперечного висновку про наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав щодо свого сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 258-259, 280, 263-265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 , Служба у справах дітей Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, Орган опіки та піклування Новомиргородської міської ради про позбавлення батьківських прав- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Р. А. Забуранний

Повний текст судового рішення виготовлений 03 березня 2026 року.