Ухвала суду № 134493948, 03.03.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/6114/25

Провадження № 2-п/345/15/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2026 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі :

головуючого судді Кулаєць Б.О.,

секретаря судового засідання Заткальницької Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Калуш заяву відповідачки ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду,

В С Т А Н О В И В:

відповідачка ОСОБА_1 звернулася до суду зі заявою, в якій просить скасувати заочне рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14.01.2026 по справі № 345/6114/25 та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Свою заяву мотивує тим, що заочне рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14.01.2026 у справі № 345/6114/25 було ухвалене без її участі та без належного дослідження всіх обставин справи. Вважає, що зазначене рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки воно ґрунтується виключно на документах, створених самим кредитором, які не підтверджують факту укладення кредитного договору та отримання нею будь-яких коштів. Вона категорично заперечує факт укладення кредитного договору №1382-2046 від 17.04.2024 та факт отримання будь-яких кредитних коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС». Вона не здійснювала жодних дій, спрямованих на укладення такого договору, не вводила одноразового ідентифікатора, на який посилається суд у своєму рішенні, та не підтверджувала жодних умов кредитування. Використання одноразового ідентифікатора, зазначеного позивачем, не підтверджене жодними належними доказами, а лише внутрішніми даними самого кредитора, які не можуть вважатися допустимими доказами у розумінні процесуального законодавства. Особливу увагу слід звернути на довідку про перерахування суми кредиту № 1382-2046 від 17.04.2024 на яку посилається кредитор. Цей документ не містить дати видачі, що взагалі ставить під сумнів будь-яку його юридичну силу. Відсутність ключового реквізиту унеможливлює використання такої довідки, як належного доказу факту видачі кредиту. Щодо квитанції LiqPay, то слід зазначити, що дана компанія не є стороною правочину між мною та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС». Квитанція лише демонструє внутрішні операції платіжної системи, але не підтверджує факту отримання нею коштів. Вона не містить повних реквізитів картки, яка нібито належить їй, а отже неможливо встановити реального отримувача коштів. Приховані дані унеможливлюють перевірку того, чи дійсно кошти були перераховані саме їй, чи вони могли бути спрямовані будь-якій іншій особі. Таким чином, квитанція LiqPay не може вважатися належним доказом у справі, оскільки вона не підтверджує факту укладення договору та отримання кредиту. Позивач не надав жодних первинних бухгалтерських документів, які відповідно до вимог законодавства підтверджують факт видачі кредиту та рух коштів. Надані довідки та квитанції є документами, створеними самим кредитором, і не мають статусу первинних бухгалтерських документів. Вони не містять усіх необхідних реквізитів, передбачених законом, зокрема, відсутні підписи відповідальних осіб, печатки, а також неможливо встановити реального отримувача коштів. Це свідчить про те, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт отримання мною кредитних коштів. Таким чином, позивач не довів належними та допустимими доказами факт укладення кредитного договору, факт отримання мною кредитних коштів та правильність розрахунку заборгованості. Судове рішення ґрунтується виключно на документах, створених самим кредитором, які не мають статусу первинних бухгалтерських документів та не підтверджують реальний рух коштів. Це є істотним порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення.

Представник позивача та відповідачка в судове засідання не з`явилася, причини неявки суд не повідомили, хоча про день, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи обмежені строки розгляду заяви про перегляд заочного рішення, беручи до уваги положення ч. 1 ст. 287 ЦПК України та відсутність доказів, які б підтверджували поважність неявки в судове засідання, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи у відсутності представника відповідачки.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Заочним рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14.01.2026 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1382-2046 від 17.04.2024 в розмірі 81686 (вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят шість) гривень 93 копійки, з яких: 17595,00 грн. заборгованості за тілом кредиту та 64091,93 грн. заборгованості за відсотками. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 2311 (дві тисячі триста одинадцять) гривень 93 копійки судового збору.

Згідно з положеннями ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.

Таким чином, для скасування заочного рішення відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни.

Суд вважає неспроможним твердження відповідачки, як підставу для скасування заочного рішення, те, що його було ухвалено без її участі, оскільки ухвалою суду від 29.10.2025 було відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін. Вказану ухвалу суду було отримано відповідачкою, що підтверджується трекінгом поштового відправлення (а.с. 15) та вона мала час для подання відзиву на позовну заяву, крім того, 09.12.2025 та 26.12.2025 представник ОСОБА_1 адвокат Лабіг Г.І. подав до суду заяви про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (а.с. 16, 19) та йому було надано доступ до електронної справи (а.с. 22).

В той же час у заяві про перегляд заочного рішення відповідачка не зазначає про наявність у неї будь-яких доказів на спростування доводів позивача, а також нею не долучено жодного доказу на підтвердження стверджувальних нею обставин, що повністю суперечить ст. 285 ЦПК України, в якій вказано, що у заяві про перегляд заочного рішення повинні бути зазначені посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Водночас, спростовуючи аргументи сторони відповідачки, які зазначені у заяві про перегляд заочного рішення, суд звертає увагу, що умови розділу 13 «Реквізити Сторін» спірного договору містять номер особистого електронного платіжного засобу, на який і було перераховано кошти у розмірі 18000,00 грн., що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту № 1382-2046 від 17.04.2024 та квитанцією від 17.04.2024, які є належними та допустимими доказами.

При цьому відповідачкою не надано суду належних і допустимих доказів того, що відповідні кошти не були зараховані на її картковий рахунок, який зазначений в розділі 13 «Реквізити Сторін» спірного договору, або доказів того, що вказаний картковий рахунок їй не належить. Заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, відповідачка не була позбавлена можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких.

Крім того, суд звертає увагу, що 30.04.2024 відповідачкою було здійснено платіж у розмір 4410,00 грн. на погашення заборгованості, що підтверджується долученим до матеріалів електронної справи розрахунком заборгованості.

Водночас, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 грудня 2020 року по справі №127/23910/14-ц (провадження №61-3084св19) зазначив, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Таким чином, відповідачка у заяві про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ч. 1 ст. 288 ЦПК України не вказала та не надала жодного доказу, в розумінні ст. 76 ЦПК України, який би мав істотне значення для правильного вирішення справи, та не був врахований судом під час ухвалення заочного рішення від 14.01.2026.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

З огляду на викладене, за відсутності істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, а тому заяву про перегляд заочного рішення необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 285, 287, 288 ЦПК України, суд

П О С ТА Н О В И В:

заяву відповідачки ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду залишити без задоволення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку в 30-ти денний строк з дня проголошення ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: