Рішення № 134493789, 02.03.2026, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№938/1704/25

Провадження № 2/938/70/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Чекан Н.М.

з участю секретаря судового засідання Мартищук Х.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі- ТОВ «Діджи Фінанс») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Діджи Фінанс» звернувся до Верховинського районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою в електронній формі через електронний кабінет до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №3212696 від 27.07.2021 у розмірі 20015 гривень.

Позовна заява обгрунтована тим, що 27.07.2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір №3212696 в особистому кабінеті на сайті товариства, який підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором направленим електронним повідомленням (SMS). Відповідно до умов договору відповідачу перераховано кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 5000 гривень. Відповідач належним чином не виконує кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства. 11.11.2021 року згідно умов договору відступлення права вимоги №12Т ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за кредитним договором №3212696 від 27.07.2021 року на користь ТОВ «Діджи Фінанс». Згідно з договором відступлення сума боргу перед новим кредитором становить 20015 гривень, з яких 5000 гривень заборгованість за тілом кредиту та 15015 гривень заборгованість за відсотками.

Ухвалою суду від 17.10.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у позовній заяві зазначив про розгляд справи за його відсутності, в якому він не заперечував щодо заочного розгляду справи (а.с. 6).

Такі дії не суперечать вимогам ст. 211 ЦПК України, згідно з якою учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання повтроно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений двічі належним чином, судові повістки на 24.11.2025 року та на 26.02.2026 року повернулия до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.41-42, 52-53), судова повістка на 22.12.2025 року повернулася до суду без вручення адресату (а.с.47-48).

Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, про розгляд справи 22.12.2025 року та 26.02.2026 року відповідач повідомлений шляхом опублікування оголошення на офіційному сайті судової влади України (а.с.46,50).

Згідно зі ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У ч. 2 ст. 247 ЦПК України закріплено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з ч.ч.4, 5ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведені вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 26.02.2026 року, є дата складення повного судового рішення 02.03.2026 року.

У ч. 1 ст. 280 ЦПК України закріплено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У ст. 281 ЦПК України передбачено, що про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Враховуючи той факт, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дачу, час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явився та не повідомив причин неявки, відзив на позов не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд постановив провести заочний розгляд цієї справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у ній доказів.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до такого висновку.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Положенням ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно зі ч. 1ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (стаття 634 ЦК).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч.3 ст 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

У ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України"Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. У ч.1 ст. 1050 ЦК України закріплено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно дост. 625 цього Кодексу.

Згідно зі ч. 1 ст.1048 та ч.1 ст.1054 ЦК України кедитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Судом встановлено, що 27.07.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» укладено договір про споживчий кредит №3212696 (а.с.18-22).

Відповідно п.п.1.1.-1.5 договору № 3212696 від 27.07.2021 року кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. договору (далі кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) у встановлений п.1.4. договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит (п.1.1). Сума (загальний розмір) кредиту становить 5000 гривень, у валюті: українські гривні (п. 1.2). Кредит надається строком на 30 днів з 27.07.2021 року (строк кредитування) (п. 1.3). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) - 26.08.2021 року (п. 1.4). Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складається зі загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 5015 гривень (п.1.5).

У п.п. 1.5.1-1.5.2 умов договору передбачено, що комісія за надання кредиту: 0 гривень, нараховується за ставкою 0 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом: 15 гривень, які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно з п. 1.6 цього договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

У п.1.7 договору передбачено тип процентної ставки: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2,.2.3 цього договору.

Відповідно до п.2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на Картковий рахунок.

Згідно із п.2.2.1 договору позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1.-1.5.2. договору, в термін (дату) вказаний в п.1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п.1.3 договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п.1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п.1.6 договору, в сумі та на умовах визначених п.2.3 договору.

У п.2.2.2 договору зазначено, що нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 договору.

Згідно з п. 2.2.3 договору проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6. цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п.1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п.1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п.1.6 договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п.2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п.1.6. договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п.1.6 та процентною ставкою визначеною п.1.5.2 договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди позичальника.

У п. 3.3.2 договору встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п.1.1.-1.6 та п.2.4 цього Договору.

Згідно з п. 6.1 договору, цей кредитний договір укладався в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан» та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Укладення ТОВ «Мілоан» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки (п.6.4. договору). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п.6.5. договору).

Відповідачем факт укладення кредитного договору не оспорювався.

Із додатку №1 до договору про споживчий кредит №3212696 від 27.07.2021 року - графіка платежів за договором про споживчий кредит (а.с. 22 зворот) вбачається, що загальна вартість кредиту 5015 гривень, з яких 5000 гривень заборгованість за тілом кредиту та 15 гривень заборгованість за процентами за користування кредитом. Крім того, у графіку платежів зазначено, що наведені у графіку розрахунки здійснені виходячи із припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться незмінним та що кредитодавець та позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені у цьому договорі , зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості в дату платежу.

До матеріалів справи долучено паспорт споживчого кредиту №3212696 від 27.07.2021 року умови якого узгоджуються із умовами договору №3212696 від 27.07.2021 року (а.с.23).

Згідно зі платіжним дорученням 52259727 від 27.07.2021 року (а.с.27), ОСОБА_1 ТОВ «Мілоан» перераховано грошові кошти у розмірі 5000 гривень на карту НОМЕР_1 ; призначення платежу кошти згідно договору 3212696.

З наведеного вбачається, що первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі, встановленому кредитним договором.

Згідно з відомостями про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №3212696 від 27.07.2021 року (а.с.9), позивачем нараховано загальний борг в сумі 20015 гривень, у тому числі заборгованість за тілом кредиту 5000 гривень, заборгованість за відсотками 15015 гривень, а саме за період з 27.07.2021 року до 27.08.2021 року 0,50 гривень в день та з 27.07.2021 року до 25.10.2021 року 250 гривень в день.

У ч.1 ст.512 ЦК України закріплено, що кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Між ТОВ «Мілоан» (кредитор) та ТОВ «Діджи Фінанс» 11.11.2021 року укладено договір відступлення прав вимоги №12Т (а.с.10-14), згідно умовами якого кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором та боржниками.

Відповідно до акта приймання-передавання реєстру боржників від 11.11.2021 року до договору відступлення прав вимоги №12/Т від 11.11.2021 року (а.с.17 зворот), передано реєстр боржників до договору.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №12/Т від 11.11.2021 року (а.с.8 зворот), ТОВ «Мілоан» відступило, а ТОВ «Діджи Фінанс» прийняло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №3212696 від 27.07.2021 року в сумі 20015 гривень, з яких 5000 гривень заборгованість за тілом кредиту та 15015 гривень заборгованість за відсотками.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачем доведено факт переуступки права вимоги від первісного кредитора ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Діджи Фінанс» належними та допустимими доказами, оскільки укладаючи договір факторингу сторони узгодили всі істотні умови для такого виду договору відповідно до чинного законодавства та дійшли згоди щодо укладання договору на зазначених у ньому умовах.

Матеріали справи не містять доказів повного чи часткового виконання відповідачем зобов`язань з повернення суми кредиту та сплати процентів.

При цьому, суд не може погодитися з розміром нарахуванння заборгованості за відсотками, зважаючи на те, що за умовами п. 1.2., п. 1.3, п.1.4 кредитного договору №3212696 від 27.07.2021 року сума (загальний розмір) кредиту становить 5000 гривень. Кредит надається строком на 30 днів з 27.07.2021 року (строк кредитування).Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 26.08.2021 року

Відповідно до п. 1.6 стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом 5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Тобто, згідно з умовами кредитного договору сторони погодили порядок і строки виконання зобов`язання та термін кредитування закінчився 26.08.2021 року.

Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ «Діджи Фінанс» просило стягнути за кредитним договором №3212696 від 27.07.2021 року заборгованість у розмірі 20015 гривень, з яких 5000 гривень - заборгованість за тілом кредиту та 15015 гривень заборгованість за відсотками за період з 27.07.2021 року до 25.10.2021 року.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12-ц (провадження № 14-10цс18) викладено висновок, що «після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

У п.2.3.1.1. кредитного договору № №3212696 від 27.07.2021 року передбачено пролонгацію на пільгових умовах, та відповідно до якого позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) за посиланням https:// miloan.ua/s/documents і є невід`ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.

Положенням п. 2.3.1.2. умов договору передбачено пролонгацію на стандартних (базових) умовах: Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 договору. У випадку, якщо позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування(пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

Відповідно до п. 2.3.2. розділ 2.3 договору є домовленістю сторін про зміну умов кредитного договору на умовах відкладальної(их) обставин(и) щодо якої(их) невідомо настане вона(и) чи ні, відповідно до ст.212 Цивільного кодексу України, і яка(і) полягає(ють) у: а) здійснені платежу(ів) Позичальником після вибору доступних умов пролонгації на пільгових умовах, згідно п.2.3.1.1Договору та розділу 6 Правил; 3 б) продовженні користування кредитними коштами Позичальником після спливу строку кредитування, визначеного згідно п.1.3, п.2.3.1.1, п.2.3.1.2. Договору. Після настання визначених в підпунктах «а» та/або «б» цього пункту обставин, умови кредитного договору, зокрема строк кредитування, згідно п.1.3, термін (дата) повернення кредиту і сплати винагород (плати) визначений п.1.4, змінюються пропорційно строку пролонгації. Нова дата платежу разом з актуальною сумою заборгованості відображаються кредитодавцем в оновленому графіку платежів, що за формою та змістом може відрізнятись від додатку №1, і розміщується кредитодавцем в особистому кабінеті позичальника, який уповноважує кредитодавця на таке оновлення та не потребують будь-якого іншого оформлення. У випадку розбіжностей між умовами кредитного договору, включаючи додатки 1,2 та оновленим графіком платежів, застосовуються умови визначені оновленим графіком.

Позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що первісним кредитором було розміщено на сайті товариства або в програмно-технічних комплексах самообслуговування учасників платіжних систем інформацію про можливість пролонгації на пільгових умовах або про пролонгацію кредитного договору на стандартних умовах, а також в особистому кабінеті позичальника розміщено кредитодавцем нова дата платежу разом з актуальною сумою заборгованості в оновленому графіку платежів.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази пролонгації кредитного договору №3212696 від 27.07.2021 року відповідно до умов кредитного договору, у зв`язку з чим суд приходить до переконання про стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами лише в межах строку кредитування.

Стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування грошима за період після визначеного сторонами договорів строку кредитування до дня закінчення строку користування кредитними коштами не ґрунтуються на нормах матеріального права.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №723/304/16-ц(провадження14-360цс19).

У зв`язку із наведеними обставинами відсутні правові підстави стягнення відсотків за користування кредиту поза межами строку кредитування.

Отже, враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № №3212696 від 27.07.2021 року у розмірі 12500 гривень, з яких 5000 гривень заборгованість за тілом кредиту, 7500 гривень заборгованість за відсотками (5000*5%*30), із врахування процентної ставки передбаченої п.1.6 умов договору.

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за їх безпідставністю.

У ст. 265 ЦПК України закріплено, що в рішенні суду зазначаються розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1. ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку зі частковим задоволенням позову з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1512,87 гривень (12500*2422,40/20015).

На підставі наведенного, керуючись ст. ст.12, 13, 81, 141, 258-259, 264-265, 274, 279, 280 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за договором про споживчий кредит №3212696 від 27.07.2021 року в розмірі 12500 (дванадцять тисяч п`ятсот) гривень, з яких 5000 (п`ять тисяч) гривень заборгованість за тілом кредиту та 7500 (сім тисяч п`ятсот) гривень заборгованість за відсотками.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судовий збір у розмірі 1512 (одна тисяча п`ятсот дванадцять) гривень 87 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Найменування або ім`я учасників справи, їх місце знаходження або місце проживання:

товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, адреса місця знаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: присілок Центро-1 села Зелене Верховинського району Івано-Франківської області.

Суддя Наталія ЧЕКАН