Ухвала суду № 134491493, 26.02.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.02.2026 Справа №607/7408/23 Провадження №2-с/607/35/2026

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбич В.Л., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу,

у с т а н о в и в :

23.02.2026 ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з заявою про скасування судового наказу, виданого 02.05.2023 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області у справі №607/7408/23.

Заява обґрунтована тим, що КП «Тернопільводоканал» звернувшись до суду із заявою про видачу судового наказу та до виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження не правильно зазначив користувача та відповідно боржника з отримання та оплат послуг з водопостачання та водовідведення по АДРЕСА_1 . Заявник зазначила, що вона хоч і зареєстрована за вказаною адресою, проте жодного разу там не проживала. Окрім того, будь-якого письмового договору зі стягувачем на надання послуг у вказаній квартирі вона ніколи не укладала, тому вимога, заявлена в заяві про видачу судового наказу, є безпідставною. Також вказує, що з матеріалами виконавчого провадження вона ознайомилася і отримала копії 13.02.2026.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу передана судді Дзюбичу В.Л. 24.02.2026.

Розгляд заяви здійснено судом у строки, визначені ч. 3 ст. 171 ЦПК України, в порядку письмового провадження за наявними у суду матеріалами без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання, що відповідає вимогам ч. 13 ст. 7 та ч. 3 ст. 171 ЦПК України.

Суддя, розглянувши заяву та долучені документи, приходить до наступних висновків.

Так, 02 травня 2023 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області видано судовий наказ про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Тернопільводоканал» заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення в розмірі 7176,14 грн., а також судовий збір по 134,20 грн з кожного.

Із заявою про скасування судового наказу, ОСОБА_1 звернулася до суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 170 ЦПК України.

Заява про скасування судового наказу відповідає вимогам ст. 170 ЦПК України, підстав для її повернення немає.

Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.

Встановлено, що на підставі судового наказу проведено стягнення за виконавчим провадженням №74701092 грошових коштів у розмірі 3878,44 грн (на рахунок КП «Тернопільводоканал» 3294,04 грн та 584,40 грн виконавчі витрати). Заявник вважає, що стягнення коштів з її рахунків порушує її права та інтерес, оскільки вона не була та не є користувачем послуг КП «Тернопільводоканал» за адресою АДРЕСА_1 .

У відповідь на її звернення до КП «Тернопільводоканал», підприємство повернуло їй суму 3294,04 грн, перевівши на особовий рахунок квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Неповернутими залишились 584,40 грн.

Тому, боржник ОСОБА_1 просить вирішити питання про поворот виконання відповідно до ст.ст.171, 444 ЦПК України.

Відповідно до приписів ч.3 ст. 171 ЦПК України в ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленомуст.444 цього Кодексу.

Згідно вимог частини 5 та частини 6 ст.444 ЦПК України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Конституційний суд України у своєму рішенні від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011 вказав, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна, оскільки правова підстава для набуття майна відпала. Поворот виконання - це спосіб захисту прав боржника, який полягає у поверненні йому стягувачем всього одержаного за скасованим рішенням. Поворот виконання можливий, у разі якщо: а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом апеляційної чи касаційної інстанції чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі.

Поворот виконання - це спосіб захисту прав боржника, який полягає у поверненні йому стягувачем всього одержаного за скасованим рішенням.

Відповідно до ст. 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем. За подання заяви про поворот виконання судовий збір не сплачується. При вирішенні питання про поворот виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи.

За змістом частин першої, третьої статті 444 ЦПК України поворот виконання рішення, якщо цього вимагає відповідач, можливий у будь-якому випадку, незалежно від того, в якому порядку (апеляційному, касаційному чи за нововиявленими обставинами) скасовано судове рішення.

Судом встановлено, що у зв`язку з виконанням судового наказу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02.05.2023 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Тернопільводоканал» за виконавчим провадженням №74701092 з ОСОБА_1 було стягнуто грошові кошти в сумі 3878,44 грн (на рахунок КП «Тернопільводоканал» 3294,04 грн та 584,40 грн виконавчі витрати), також суду надано виписки по рахунку, відповідно до яких з боржника було стягнуто заборгованість в сумі 3878,44 грн.

Водночас, як вбачається із заяви ОСОБА_1 від 16.02.2026 адресованої директору КП «Тернопільводоканал», заявник просила повернути їй грошові кошти на її картковий рахунок або зарахувати їх на спожиті послуги за адресою АДРЕСА_2 , де вона проживає, що і було зроблено, як вбачається із карточки по абоненту червень 2025 лютий 2026 за адресою АДРЕСА_2 , а саме за 01.2026 року було зараховано оплату в розмірі 3294,04 грн.

Тож, вимога боржника про поворот виконання судового наказу, до задоволення не підлягає, оскільки як вбачається із матеріалів справи між боржником та стягувачем було досягнуто згоди, щодо врегулювання питання з приводу повернення списаних із її рахунку грошових коштів, які за бажанням ОСОБА_1 були зараховані стягувачем на оплату послуг з водопостачання та водовідведення за адресою її місця проживання, а саме АДРЕСА_2 .

Окрім того, боржник просить стягнути з КП «Тернопільводоканал» на її користь сплачений судовий збір за подання до суду заяви про скасування судового наказу.

При вирішенні заявленого клопотання, суддя виходить з наступного.

Відповідно до ч. 8 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Нормами Розділу ІІ («Наказне провадження») ЦПК України не врегульовано питання щодо розподілу судового збору при розгляді заяви про скасування судового наказу.

Згідно ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Враховуючи те, що нормами ЦПК України, що регулюють порядок розгляду справ в порядку наказного провадження, в тому числі порядок скасування судового наказу, не врегульовано питання щодо розподілу судового збору при розгляді заяви про скасування судового наказу, разом з тим ст. 141 ЦПК України (Глава 8, Розділ І «Загальні положення») врегульовано подібні за змістом відносини, та передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому суддя приходить до переконання, що в даному випадку судовий збір, понесений боржником за подання заяви про скасування судового наказу у розмірі 166,40 грн. необхідно стягнути з стягувача КП «Тернопільводоканал», застосувавши при цьому до спірних відносин ст. 141 ЦПК України, яка регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), та врахувавши одну із основних засад цивільного судочинства - відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Щодо вимоги ОСОБА_1 , яка міститься в прохальній частині заяви, про стягнення з КП «Тернопільводоканал» безпідставно стягнутих коштів у розмірі 584,40 грн та 345,00 грн за наданий ДП «Фаворит 3» Акт №9 від 19.02.2026, виходжу з наступного.

Щодо вимоги про стягнення з КП «Тернопільводоканал» безпідставно стягнутих коштів у розмірі 584,40 грн, слід зазначити, те що вказані кошти були списані з рахунків ОСОБА_1 , які перераховано: 255 грн витрати виконавчого провадження та 329,40 грн виконавчий збір, що стверджується листом Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України №38002 від 17.02.2026. Тож, суд не вбачає підстав для стягнення даних коштів із КП «Тернопільводоканал», оскільки такі грошові кошти були зараховані на рахунки виконавчої служби.

Окрім того, слід зазначити що Комунальне підприємство «Тернопільводоканал» звернулося до суду в порядку наказного провадження, в якому передбачено спрощене судове провадження. Заява про скасування судового наказу також подана у порядку наказного провадження

У справах наказного провадження учасниками справи є заявник та боржник (ч.2 ст.42 ЦПК України).

Порядок розгляду справ наказного провадження визначений розділом II ЦПК України "Наказне провадження". Вказаний розділ ЦПК України окремо не встановлює порядку вирішення процесуальних питань, пов`язаних із стягненням витрат понесених боржником для підготовки заяви про скасування судового наказу.

З огляду на викладене, приходжу до висновку, що вимога про стягнення із КП «Тернопільводоканал» 345,00 грн за наданий ДП «Фаворит 3» Акт №9 від 19.02.2026, задоволенню не підлягає, оскільки не підлягає розгляду в порядку наказного провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 10, 171 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Заяву задовольнити частково.

Скасувати судовий наказ, виданий 02 травня 2023 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області у справі № 607/7408/23 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Тернопільводоканал» заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення в розмірі 7176 (Сім тисяч сто сімдесят шість) гривень 14 коп, а також судовий збір у розмірі по 134,20 гривень з кожного.

Стягнути з комунального підприємства «Тернопільводоканал» (м.Тернопіль, вул.Старий Поділ, 7, р/р НОМЕР_1 в ОПЕРВ філії ТОУ АТ «Ощадбанк» МФО 338545, код ЄДРПОУ 03353845) в користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 ) 166,40 гривень понесеного судового збору.

В задоволені решти вимог заяви, відмовити.

Роз`яснити заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Копію ухвали надіслати стягувачеві та боржнику.

Ухвала набирає законної сили через п`ятнадцять днів з дня проголошення, якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, ухвала набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду у 15-денний строк з дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії.

Суддя В. Л. Дзюбич