Ухвала суду № 134490239, 02.01.2026, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/2134/25

УХВАЛА

02 січня 2026 року м. Теребовля

Суддя Теребовлянського районного суду Тернопільсьокї області Марціцка І.Б., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради, Тернопільської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки (паркування) транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозйомки),

В С Т А Н О В И В:

16.12.2026 року на адресу суду надійшов позов ОСОБА_1 до Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради, Тернопільської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки (паркування) транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозйомки).

Звертаючись до суду з цим позовом ОСОБА_1 просить звільнити її від сплати судового збору у зв`язку з тим, що вона є багатодітною матір`ю, на її утриманні знаходяться троє дітей.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до таких висновків.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Згідно ч. 1 ст.133 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк

Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Зазначеною нормою передбачено право суду звільнити позивача від сплати судового збору. Таку ж позицію висловив Верховний Суд у постанові від 17.05.2018 року у справі №904/9117/17.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 на даний час утримує трьох неповнолітніх дітей.

Враховуючи майновий стан позивачки, суд вважає можливим звільнити її від сплати судового збору у цивільній справі №606/2134/25 відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України.

Керуючись ст. 133 КАС України, суддя,-

П О С Т А Н ОВ И В:

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору у цивільній справі №06/2134/25 за позовом ОСОБА_1 до Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради, Тернопільської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки (паркування) транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозйомки).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя І.Б. Марціцка