Ухвала суду № 134489750, 26.02.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/7222/21 4-с/335/8/2026

УХВАЛА

26 лютого 2026 року Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Шалагінової А. В., за участі секретаря судового засідання Савченко О. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: вул. Перемоги, буд. 107Б, м. Запоріжжя, скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Калашнікова Микити Руслановича у виконавчому провадженні № 76496993 під час проведення виконавчих дій 18 грудня 2025 року,

В С Т А Н О В И В:

25.12.2025 до суду надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Калашнікова Микити Руслановича у виконавчому провадженні № 76496993, яка мала місце під час проведення виконавчих дій 18.12.2025.

В обґрунтування скарги зазначала, що ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 10.07.2025 у справі № 335/7222/21 змінено спосіб і порядок виконання рішення суду та боржника ОСОБА_2 зобов`язано забезпечувати дистанційне спілкування стягувача ОСОБА_1 з малолітньою дитиною (відеозв`язок) у визначені судом дні та години.

18.12.2025 відбулись виконавчі дії, які, на переконання стягувача, не відбулися з вини боржника, однак, державний виконавець протиправно не зафіксував факт невиконання рішення суду та не притягнув боржника до відповідальності.

Стягувач вказує, що в ухвалі суду з розгляду попередньої скарги стягувача (справа № 335/7222/21, провадження № 4-с/335/49/2025) суд підтримав позицію державного виконавця, оскільки під час он-лайн зустрічі 20.11.2025 був відсутній відеозв`язок, але був наявний звук. Суд підтримав позицію державного виконавця, яка полягала у тому, що наявність звуку дозволила встановити волевиявлення дитини (яка нібито відмовилася спілкуватися), а отже, рішення виконувалось.

18.12.2025 відбулась «дзеркальна» ситуація, а саме є відео, але відсутній звук. Тобто, спілкування не відбулося, волевиявлення дитини не встановлено, а рішення суду не виконано. Відсутність звуку унеможливило обмін інформацією.

Виконавчі дії були завершені не з ініціативи стягувача, а за прямою вказівкою державного виконавця, який попросив усіх учасників вийти з сесії зв`язку, чим державний виконавець зафіксував закінчення процедури. Більше того, державний виконавець погодився на перенесення виконавчих дій на 01.01.2026, а присутній представник органу опіки та піклування підтвердив можливість своєї участі у цей день о 18:00 год. Таке узгодження дати і часу є фактичним визнанням виконавцем того факту, що 18.12.2025 побачення не відбулось належним чином через технічні перешкоди з боку боржника. Будь-які події (дзвінки, повідомлення), що відбувалися після вказівки виконавця про відключення, знаходяться поза межами виконавчих дій і не мають юридичного значення.

Вважає, що державний виконавець допустив протиправну бездіяльність, яка полягає у застосуванні подвійних стандартів, адже виконавець діяв усупереч його ж правовій позиції, яка мала місце під час он-лайн побачення 20.11.2025, та у невжитті заходів примусу до боржника під час відеоконференції. Боржник мала світло та інтернет. Несправність мікрофону не є поважною причиною для зриву зустрічі. Також бездіяльність державного виконавця полягала у не притягненні боржника до відповідальності у зв`язку із незабезпеченням технічної можливості спілкування за відсутності об`єктивних перешкод.

З наведених підстав просила визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Приморського ВДВС у м. Одеса Калашнікова М. Р. у виконавчому провадженні № 76496993 під час проведення виконавчих дій 18.12.2025, визнати, що 18.12.2025 рішення суду не було виконано з вини боржника (незабезпечення звукового зв`язку при наявності технічної можливості), зобов`язати державного виконавця Калашнікова М. Р. усунути порушення шляхом притягнення боржника ОСОБА_2 до відповідальності, передбаченої статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» (накладення штрафу за невиконання рішення суду зобов`язального характеру та/або штрафу за повторне невиконання, в залежності від статусу попередніх постанов), а також направити до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, якщо для цього будуть наявні підстави (повторність) (а.с. 14).

Ухвалою судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 26.12.2025 скаргу ОСОБА_1 прийнято до розгляду та призначено розгляд скарги у відкритому судовому засіданні на 12.01.2026 на 11:00 год., державному виконавцеві запропоновано у строк до 12.01.2026 подати письмовий відзив на скаргу (а.с. 21).

09.01.2026 надійшов відзив державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Калашнікова М. Р. на скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 , оскільки ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10.07.2025 про зміну способу і порядку виконання рішення визначено, що онлайн-зустрічі між ОСОБА_1 та онукою ОСОБА_3 можуть проводитися за телефоном та засобами відеозв`язку. 18.12.2025 проводились виконавчі дії щодо он-лайн зустрічі бабусі ОСОБА_1 з онукою ОСОБА_3 в присутності матері дитини ОСОБА_2 та спеціаліста органу опіки та піклування згідно з Інструкцією з організації примусового виконання рішення. У зв`язку з невідомими технічними причинами на початку онлайн зустрічі державному виконавцеві та представнику органу опіки та піклування не було чутно боржника разом з дитиною, після чого державний виконавець попросив усіх сторін вийти з відеодзвінку та перепідключитися повторно, після перепідключення у боржника запрацював мікрофон та державний виконавець та представник органу опіки та піклування змогли почути боржника.

Щодо твердження стягувача про перенесення, однак стягувач попросив про це вже під час проведення виконавчих дій, а не до їх проведення. На останній хвилині державний виконавець попросив всіх відключитися та створити новий відеодзвінок. Після створення нового відеодзвінка з невідомих причин стягувач не змогла підключитися.

Зазначив, що положеннями ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» визначені підстави та порядок відкладення виконавчих дій. Накладення штрафу на боржника у разі відкладення/перенесення виконавчих дій не передбачено.

З наведених підстав просив у задоволенні скарги відмовити (а.с. 2526).

12.01.2026 надійшла відповідь скаржниці на відзив державного виконавця, в якій зазначала, що державним виконавцем до відзиву не додано доказів його відправлення скаржниці чи боржнику. Крім того, доводи відзиву спростовуються доказами, наданими скаржницею. Зокрема, державним виконавцем зазначено неправдиве твердження щодо відновлення звуку у боржниці, оскільки це спростовується наданим до скарги відеозаписом. Позиція виконавця про те, що мали місце невідомі технічні причини спростовується постановою про утворення виконавчої групи від 22.12.2025, винесеною начальником відділу ДВС, в якій зазначено, що рішення суду добровільно, в спосіб визначений виконавчим документом, не виконується. Також підставою створення групи зазначено «складність виконання», а не «технічні збої». Вважала недоречним посилання державного виконавця на положення ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у даному випадку не було об`єктивних перешкод для проведення виконавчих дій, а була суб`єктивно створена боржником перешкода (а. с. 3132).

З метою перевірки зазначених у скарзі, відзиві та відповіді на відзив обставин судом 30.01.2026 надіслано запит спеціалісту Відділу забезпечення діяльності Органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради А. Гаврилюку, який брав участь під час онлайн побачення стягувачки з дитиною 18.12.2025 (а.с. 39), та повторний запит від 02.02.2026. Проте, відповіді на вказаний запит не надійшло.

Також судом викликався як свідок ОСОБА_4 у судове засідання, призначене на 26.02.2026 на 16:00 год. Однак, у судове засідання свідок не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

У судове засідання стягувачка, боржниця, представник боржниці, державний виконавець не з`явились, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлялись належним чином. Стягувачка у скарзі просила розглянути скаргу за її відсутності. За таких обставин та враховуючи приписи ч. 2 ст. 450 ЦПК України, суд вважав за можливе розглянути скаргу за відсутності стягувачки, боржниці, її представника, державного виконавця.

Дослідивши матеріали скарги, суд дійшов такого висновку.

Рішенням Орджонікідзевського (нова назва Вознесенівського) районного суду м. Запоріжжя від 20.11.2023 у цивільній справі № 335/7222/21 за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення годин спілкування, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , треті особи Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання дитини та порядку участі батька у її вихованні первісний позов задоволено частково.

Визначено такий спосіб участі батька ОСОБА_5 у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_3 :

- у формі зустрічей кожен вівторок з 17:00 год. до 19:00 год. та щосуботи з 15:00 год. до 19:00 год. в присутності матері дитини ОСОБА_2 та психолога, у тому числі з можливістю відвідування місць дозвілля та відпочинку за бажанням дитини;

- безперешкодне спілкування за телефоном та засобами відео зв`язку у будь-який інший час за бажанням дитини.

Визначено такий спосіб участі дідуся ОСОБА_6 та бабусі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з онукою ОСОБА_3 у формі зустрічей кожен перший і третій четвер місяця з 17:00 год. до 19:00 год. в присутності матері дитини ОСОБА_2 .

В іншій частині первісного позову відмовлено.

Зустрічний позов задоволено частково.

Визначено місце проживання дитини ОСОБА_3 разом із матір`ю ОСОБА_2 , в іншій частині зустрічного позову відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 07 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 листопада 2023 року про відмову у задоволенні позову ОСОБА_5 в частині усунення перешкод у спілкуванні з донькою скасовано, в частині визначення порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з донькою змінено.

Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_5 у спілкуванні з донькою.

Визначено спосіб участі батька ОСОБА_5 у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_3 у формі зустрічей кожний вівторок з 17.00 години до 19.00 години та щосуботи з 15.00 години до 19.00 години. Перші 10 (десять) зустрічей батька з дитиною провести у присутності матері дитини ОСОБА_2 , у тому числі з можливістю відвідування місць дозвілля та відпочинку.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 23.07.2024 касаційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Шалько О.А. задоволено.

Постанову Запорізького апеляційного суду від 07.02.2024 в частині вирішення позову ОСОБА_5 про усунення перешкод у спілкуванні з донькою та визначення порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з донькою скасовано, а рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 листопада 2023 року в цій частині залишено в силі.

Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 10.07.2025 заяви ОСОБА_5 і ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.11.2023 у цивільній справі № 335/7222/21 задоволено частково. Змінено спосіб і порядок виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.11.2023 у цивільній справі № 335/7222/21 шляхом забезпечення ОСОБА_2 у визначені вказаним рішенням дні та години зустрічей ОСОБА_5 і ОСОБА_1 спілкування з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за телефоном та засобами відеозв`язку (в онлайн режимі). У задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_5 і ОСОБА_1 відмовлено.

Предметом оскарження у скарзі ОСОБА_1 визначила бездіяльність державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Калашнікова М. Р. у виконавчому провадженні № 76496993 з примусового виконання вищезазначеного рішення суду, стягувачкою в якому є ОСОБА_1 , а боржницею ОСОБА_2 , яка полягає у невжитті заходів для фактичного забезпечення побачення (неналежному контролі, відсутності реакції на перешкоди зі сторони боржниці) та у незастосуванні санкцій до боржниці за невиконання рішення під час онлайн зустрічі, що мала місце 18.12.2025.

З долучених до скарги матеріалів випливає, що 18.12.2025 в режимі відеоконференції проводилось побачення стягувачки ОСОБА_1 з онукою ОСОБА_3 в присутності матері дитини, боржниці ОСОБА_2 , державного виконавця ОСОБА_7 та представника органу опіки та піклування Гаврилюка А. А., за наслідками якої складено акт державного виконавця від 18.12.2025, копія якого долучено державним виконавцем до відзиву на скаргу (а.с. 29).

За змістом цього акту, о 17:00 год. розпочалась онлайн зустріч бабусі з онукою в присутності матері дитини та представника органу опіки та піклування. З невідомих технічних причин у боржника не працював мікрофон, був лише відеозв`язок. Після перепідключення у боржника запрацював мікрофон, однак, бабуся не підключилася до відеодзвінку з невідомих технічних причин. До 19:00 год. підключення бабусі до відеодзвінку виявилося безрезультатним (а.с. 29).

Також стягувачкою долучено до скарги відеозапис проведеної зустрічі на диску для лазерних систем зчитування, відтворенням якого суд встановив, що дійсно, 18.12.2025 мало місце побачення стягувачки ОСОБА_1 з онукою ОСОБА_3 в режимі відеоконференції, створеної державним виконавцем Калашніковим М. Р. В процесі побачення встановлено факт відсутності звуку з боку боржниці, боржниця підключила лише відеозапис. Тривалість відеозапису становить 20 хв. 09 сек. Наприкінці відеозапису дійсно обговорювалось питання щодо відкладення виконавчих дій до 01.01.2026, однак рішення щодо відкладення не приймалось, державний виконавець зазначив про необхідність учасникам відключитися від відеоконференції. Надалі, відеозапис не вівся, у зв`язку із чим суд констатує, що стягувачкою повторне підключення до відеоконференції не здійснювалось (а.с. 14).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 1 ч. 2 цієї статті, виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Як передбачено п. 1 ч. 3 цієї статті виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

Статтею 64-1 цього Закону визначено порядок виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною.

Згідно з ч.ч. 14 цієї статті виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, зокрема, акт державного виконавця від 18.12.2025, яким констатовані як обставини відсутності звуку у боржника, так і те, що стягувачка не підключилась повторно до відеозустрічі, суд доходить висновку, що в діях державного виконавця відсутня бездіяльність, про яку зазначає стягувачка у скарзі та яка полягає у невжитті заходів для фактичного забезпечення побачення (неналежному контролі, відсутності реакції на перешкоди зі сторони боржниці).

Доводи скарги та відповіді на відзив, викладені ОСОБА_1 , зводяться до незгоди із певними висловлюваннями, зазначеними державним виконавцем під час проведення відеозустрічі, незгодою із порядком її проведення тощо, тобто із діями державного виконавця. Натомість, бездіяльністю є це зовнішня форма поведінки (діяння), яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Відтак, у даному випадку державним виконавцем були вчинені дії, передбачені вищезазначеними положеннями Закону України «Про виконавче провадження», за наслідками яких складено відповідний акт. Зазначене доводить відсутність факту бездіяльності державного виконавця та свідчить про необґрунтованість скарги у цій частині. При цьому, дії державного виконавця щодо складання акту, порядку проведення виконавчої дії стягувачка у межах цієї скарги не оскаржує. Надання судом оцінки таким діям буде виходом за межі розгляду скарги та суперечитиме завданням цивільного судочинства (ст.ст. 13, 447 ЦПК України).

Вимога скарги, яка стосується визнання, що 18.12.2025 рішення суду не було виконано з вини боржника (незабезпечення звукового зв`язку при наявності технічної можливості), не належить до компетенції суду під час розгляду скарг в порядку виконання судового рішення. Вказані обставини підлягають встановленню саме державним виконавцем, наслідком чого є прийняття відповідних рішень, визначених ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження».

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 75 вказаного Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Отже, накладення штрафу на боржника державним виконавцем шляхом винесення відповідної постанови можливо у разі встановлення державним виконавцем факту невиконання без поважних причин боржником рішення суду, про що складається відповідний акт державного виконавця. Постанова про накладення на боржника штрафу у подвійному розмірі та звернення до органів досудового розслідування здійснюється державним виконавцем у разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення суду, про що державний виконавець складає акт.

Разом із тим, зазначені вище матеріали справи не містять доказів невиконання боржником без поважних причин рішення суду під час побачення 18.12.2025 стягувачки ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 , оскільки акт державного виконавця від 18.12.2025 та відеозапис побачення доводять, що побачення заявниці з дитиною ОСОБА_3 не відбулось саме у зв`язку з не підключенням стягувачки до відеоконференції після встановлення обставин відсутності звуку у боржниці. Доказів, які б спростовували інформацію, наведену у акті державного виконавця, матеріали цієї справи не містять.

Посилання скаржниці на постанову про утворення виконавчої групи від 22.12.2025, винесену начальником відділу ДВС, вищезазначені обставини не спростовують та не надають підстави для висновку щодо наявності підстав для застосування до боржниці штрафу саме за наслідками побачення з дитиною від 18.12.2025.

Також суд вважає неспроможним посилання скаржниці на ухвалу суду від 11.12.2025 у справі № 335/7222/21, провадження № 4-с/335/49/2025, оскільки обставини, які були предметом розгляду скарги ОСОБА_1 стосувались іншого побачення, яке мало місце 21.11.2025. Вказана ухвала також не має преюдиційного значення для суду згідно з положеннями ч. 4 ст. 82 ЦПК України, оскільки у вказаній ухвалі не встановлювалися обставини, які підлягали б доказуванню у межах розгляду даної скарги.

Згідно з ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Оскільки судом не встановлено законних підстав для задоволення скарги, суд дійшов висновку, що у її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 260, 261, 447451 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Калашнікова Микити Руслановича у виконавчому провадженні № 76496993 під час проведення виконавчих дій 18 грудня 2025 року відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання у повному обсязі.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Скорочена ухвала (вступна та резолютивна частини) постановлена 26 лютого 2026 року.

Ухвала складена в повному обсязі 03 березня 2026 року.

Суддя А. В. Шалагінова