Рішення № 134488382, 27.02.2026, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 390/2208/24

Провадження № 2/390/799/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"27" лютого 2026 р. м. Кропивницький

Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Квітки О.О.,

за участю секретаря судового засідання Петренко В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС", про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП,

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду в розмірі 162 074, 20 грн, завдану моральну шкоду у розмірі 5 000 грн та 13 670, 79 грн на відшкодування судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що постановою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 05 січня 2024 р. у справі № 390/2519/23 відповідача ОСОБА_2 визнано винним в скоєнні правопорушення, передбаченого с. 124 КУпАП, а саме в тому, що він, о 14 год. 30 хв. 14.12.2023, рухаючись по автодорозі Н-23 на 15 км, керуючи автомобілем Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по автодорозі Н-23 на 15км, не обрав безпечної швидкості руху, виїхав на зустрічну смугу, допустив зіткнення з автомобілем Volkswagen Crafter, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався назустріч, чим порушено пункт 12.1 Правил дорожнього руху України та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу - автомобіль Volkswagen Crafter, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований на праві власності за позивачем. Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 на момент ДТП застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності страховою компанією «ТАС». Для визначення вартості матеріального збитку позивач звернувся до сертифікованого фахівця. Відповідно до Звіту №02/01-24 від 09.01.2024, виготовленого суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 , вартість відновлювального ремонту з врахуванням зносу становить 321 824 гривень 20 копійок. Звіт було проведено згідно з «Методики автотоварознавчих експертиз і оцінки КТ3», яка застосовується експертами та оцінювачами для підрахунку вартості відновлювальних робіт та суми матеріального збитку і є обов`язковою до застосування. Вартість проведення експертного дослідження складає 4 000 грн, та була сплачена позивачем одразу та у повному обсязі, що підтверджується товарним чеком від 09.01.2024. На підставі Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач звернувся до Страховика з повідомленням про настання події. Після чого Страховиком було розраховано, а потім сплачено йому страхове відшкодування в розмірі 156 750 гривень. Розрахунок загальної ціни позову: 321 824 грн (матеріальний збиток) - 156 750 грн (страхове відшкодування) 3 000 грн (франшиза) = 162 074 грн 20 коп.

Крім того зазначає, що протиправними діями відповідача пошкоджено майно позивача, тому є передбачені законом (ст.1167 та п.3 ч.2 ст.23 ЦК України) підставою для відшкодування завданої позивачу моральної шкоди, яка полягає у переживаннях, яких позивач зазнав у зв`язку із суттєвим (враховуючи розмір пошкоджень і вартість ремонту) пошкодженням належного йому майна. Очевидним і таким, що не підлягає окремому доказуванню (крім підтвердження і встановлення самого факту заподіяння майнової шкоди та її розміру і характеру), є факт заподіяння позивачу суттєвих побутових незручностей і необхідності додаткових зусиль, пов`язаних з неможливістю використовувати автомобіль за призначенням, принаймні на час необхідного ремонту, і дані обставини мають істотне значення. Тому вважає, що на відшкодування моральної шкоди позивача необхідно стягнути з відповідача 5 000 гривень.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 13 670,79 гривень, з яких: 1 670,79 гривень судовий збір, 8 000 гривень витрати на правову допомогу, 4 000 гривень проведення оцінки розміру матеріальних збитків, завданих внаслідок ДТП.

Від представника позивача надійшла заява, в якій вона просить розгляд справи провести без участі сторони позивача, позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач, який про день, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку за єдиною відомою адресою, яка зазначена позивачем у позові, а також через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, на неодноразові виклики до суду не з`явився, причину неявки не повідомив, відзив на позов не надав.

Представник третьої особи ПрАТ «Страхова група «ТАС» в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлений у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомив.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення по справі на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що постановою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 05 січня 2024 р. у справі № 390/2519/23 відповідача ОСОБА_2 визнано винним в скоєнні правопорушення, передбаченого с. 124 КУпАП, а саме в тому, що він, 14.12.2023, о 14 год 30 хв, рухаючись по автодорозі Н-23 на 15 км, керуючи автомобілем Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по автодорозі Н-23 на 15км, не обрав безпечної швидкості руху, виїхав на зустрічну смугу, допустив зіткнення з автомобілем Volkswagen Crafter, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався назустріч, чим порушено пункт 12.1 Правил дорожнього руху України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на викладене та відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України суд не піддає сумніву та доказуванню обставини, встановлені постановою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 05 січня 2024 року, згідно з засадами інституту доказування у цивільному судочинстві, яка не оскаржувалась та набрала законної сили 17.01.2024, відповідно до якої відповідача ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні ДТП.

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу - автомобіль Volkswagen Crafter, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований на праві власності за позивачем ОСОБА_1 .

На підставі Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 15.12.2023 ОСОБА_1 звернувся до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС", оскільки Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 на момент ДТП застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності страховою компанією «ТАС» (поліс ОСЦПВВН ГЗ № АТ3548068, термін дії з 09.02.2023 по 08.02.2024) з повідомленням про настання події.

З метою визначення розміру збитку, завданого транспортному засобу внаслідок ДТП, позивач звернувся до сертифікованого фахівця.

Відповідно до Звіту №02/01-24 від 09.01.2024, виготовленого суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 , вартість відновлювального ремонту з врахуванням зносу становить 321 824 гривень 20 копійок. Вартість проведення експертного дослідження складає 4 000 грн, які сплачені ОСОБА_1 , що підтверджується квитанцією № 06 від 09.01.2024.

26.01.2024 на рахунок позивача ТАС «СГ «ТАС» переведено кошти в розмірі 156 750 грн, що підтверджується скріншотом квитанції.

Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Згідно з ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) сформульовано висновок, про те, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Закону № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV).

Якщо розмір страхового відшкодування визначений без проведення експертизи за згодою страховика та потерпілого, і такий розмір страхового відшкодування не перевищує ліміту відповідальності страховика, то при вирішені спору, за позовом потерпілого у ДТП до винуватця про відшкодування шкоди, на підставі статті 1194 ЦК України у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди, підлягає встановленню:

- загальний розмір заподіяної шкоди внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи;

- розмір оціненої шкоди, заподіяної внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, яка підлягала відшкодуванню страховиком відповідно до вимог Закону № 1961-IV;

- чи покриває ліміт відповідальності, встановлений договором про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів розмір шкоди, яка підлягає відшкодуванню відповідно до пунктів 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV.

Підсумовуючи вищенаведене, слід зробити висновок про те, що у цій справі відповідач (винуватець ДТП) несе відповідальність за завдану шкоду внаслідок ДТП у розмірі різниці між завданою шкодою та лімітом відповідальності страховика.

Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 208/2600/17.

Як роз`яснено у пунктах 16, 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), а відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Встановлено, що предметом спору у цій справі є обставини щодо недостатності суми страхового відшкодування для відновлення становища пошкодженого майна позивача, загальний розмір який становить 162 074, 20 грн.

Верховний Суд України у постанові від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 дійшов висновку, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки у цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Таким чином, розмір страхової виплати (страхового відшкодування), якщо страховик визначає його меншим страхової суми (ліміту його відповідальності), може бути оспорений особою, яка завдала шкоди, якщо ця особа виконала свій обов`язок перед потерпілим, у тому числі й частково відшкодувала шкоду згідно зі ст.1194 ЦК України, але вважає, що страховик порушив умови договору, здійснив потерпілому страхову виплату (страхове відшкодування) не в повному обсязі, що призвело до безпідставного збільшення обсягу її (особи, яка завдала шкоди), відповідальності.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі № 6-2808цс15, з якою погодився і Верховний Суду у постанові від 14 лютого 2018 року у справі № 754/1114/15-ц. від 21 лютого 2020 року у справі № 755/5374/18.

В Законі України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено порядок розрахунку шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу. Так, відповідно до статті 29 цього Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Такий розрахунок здійснюється згідно з Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика).

Відповідно до пунктів 1.6, 8.1 та 8.3 Методики відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості.

Тому вартість відновлювального ремонту пошкодженого у ДТП транспортного засобу більша за вартість матеріального збитку, а вартість матеріального збитку - це та сума, яку за Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» має сплатити страховик як страхове відшкодування.

Законом визначено, що обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування у вигляді вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача різниці між вартістю відновлювального ремонту та страховою виплатою є обґрунтованими та підлягають до задоволення та складають 162 074, 20 грн (321 824 грн (вартість відновлювального ремонту з врахуванням зносу) - 156 750 грн (страхове відшкодування) 3000 грн (франшиза) = 162 074 грн 20 коп.

Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди

Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з статтею 23 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є зокрема, моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Вирішуючи питання щодо відшкодування моральної шкоди у спірних правовідносинах, суд виходить із того, що сама по собі обставина пошкодження належного позивачеві автомобіля, сам факт ДТП з вини відповідача, є підтвердженням заподіяння позивачу моральної шкоди, яка полягала у надмірному хвилюванні, переживанні, потребі докласти додаткові зусилля для організації повсякденного життя у зв`язку із неможливістю використовувати транспортний засіб, витрачений час на звернення до страхової компанії та здійснення оцінки завданих збитків.

Таким чином, враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн.

Отже, позовні вимоги позивача до відповідача ОСОБА_2 в частині відшкодування моральної шкоди також підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат

Позивачем наведено попередній розрахунок судових витрат у зв`язку з розглядом цієї справи, який складає 13 670,79 гривень, з них: 1 670,79 гривень судовий збір, 8 000 гривень витрати на правову допомогу, 4 000 гривень проведення оцінки розміру матеріальних збитків, завданих внаслідок ДТП.

Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу було долучено копію ордеру від 01.03.2024 серії ВЕ № 1112414, який виданий на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 01.03.2024, попередній розрахунок витрат на правову допомогу на загальну суму 8 000 грн та квитанцію № 5/24 від 01.03.2024 про сплату позивачем адвокату Михайленко Н.М. 8 000 грн.

Враховуючи фактичний об`єм наданих адвокатом послуг, співмірність суми витрат зі складністю справи, відповідність суми понесених витрат критеріям реальності, беручи до уваги доведеність позивачем надання йому послуг професійної правничої допомоги, відсутність клопотання відповідача про зменьшення витрат, участь адвоката в судових засіданнях в режимі відеоконференції, суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення позивачем витрати на правову допомогу є обґрунтованими.

Крім того, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1670, 79 грн (платіжна інструкція № 0.0.3931983193.1 від 03.10.2024) та витрати на проведення оцінки розміру матеріальних збитків, завданих внаслідок ДТП, в розмірі 4 000 грн (квитанція до прибуткового касового ордера № 06 від 09.01.2024).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 76, 81, 83, 89, 133, 137, 141, 247, 263, 264, 265, 280-282, 353 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС", про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 162 074 (сто шістдесят дві тисячі сімдесят чотири) грн 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 13 670 (тринадцять тисяч шістсот сімдесят) грн 79 коп. на відшкодування судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У порядку п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ;

третя особа: Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС", код ЄДРПОУ 30115243, адреса: 03117, м. Київ, проспект Берестейський, б.65.

Суддя О.О.Квітка