Постанова № 134486055, 02.03.2026, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/5580/25

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2026 року суддя Сумського районного суду Сумської області Гончаренко Л.М., розглянувши матеріали, які надійшли від управління патрульної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №525998 від 28.11.2025 28.11.2025 року о 10 год 07 хв на 5 км автошляху О-191512 Суми-Старе Село на території Сумського району, Сумської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Опель Астра н.з. НОМЕР_2 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння пройшов на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Алкофор 507», проба позитивна 0,58 проміле, з результатом згоден, чим порушив п. 2.9А ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 повторно не з`явився, направив заяву про відкладення розгляду справи, оскільки він перебуває в зоні активних бойових дій.

Звертаю увагу на те, що справа надійшла до суду 04 грудня 2025 року та розподілена на суддю Черних О.М.

Розгляд справи був призначений на 12.12.2025 року, разом з тим, 10.12.2025 року надійшла заява від ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, оскільки він знаходить в зоні активних бойових дій. Листом від 12.12.2025 року ОСОБА_1 було повідомлено про відкладення розгляду справи на 15.01.2026 року на 09-00 годин та роз`яснено права відповідно до ст. 268 КУпАП щодо отримання правничої допомоги, а також можливість проведення у режимі відео конференції.

В подальшому, згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи, вказану справу про адміністративне правопорушення було розподілено на суддю Гончаренко Л.М. Розгляд справи призначено на 15.01.2026 року на 09-00 годин.

В зв`язку з неявкою ОСОБА_1 15.01.2026 року розгляд справи було повторно відкладено на 30.01.2026 року на 09-00 годин.

Разом, з тим, 29 січня 2026 року ОСОБА_1 знову звернувся до суду з заявою про відкладення розгляду справи, оскільки він знаходиться в зоні бойових дій.

Розгляд справи знову було відкладено на 02.03.2026 року, але від ОСОБА_1 знову надійшла однотипна заява про відкладення.

Суд вважає, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності та її захисник повинні добросовісно використовувати надані процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язані демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання.

За своєю суттю дії, спрямовані на зловживання процесуальними правами, хоч і виглядають як дії, спрямовані на повне та всебічне дослідження обставин справи або захист порушеного права стороною процесу, однак по суті вони направлені на деструктивність судового розгляду та затягування розгляду справи з метою спливу процесуальних строків з метою уникнення відповідальності, оскільки з моменту вчинення адміністративного правопорушення минуло майже 4 місяці і справа розглядом ще не розпочата.

Під зловживанням правом, як матеріальним, так і процесуальним, Європейський Суд з прав людини у своїй практиці розуміє таке його використання, яке спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, в тому числі, що суперечить принципу правової визначеності.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у п.6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства. Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою. Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Каракуця проти України" Європейський суд прийшов до висновку про те, що права скаржників на справедливий розгляд справи не були порушені у зв`язку з тим, що вони не проявляли належної зацікавленості у результатах розгляду їх справи протягом тривалого строку, не звертаючись до суду за інформацією щодо стану розгляду їх скарги, незважаючи на те, що суд не повідомив їх про винесене рішення, що й унеможливило їх звернення зі скаргою у встановлені законом строки. Неналежна зацікавленість у розгляді справи може бути підставою для процесуальних наслідків.

Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Аналіз викладених вище обставин неявки ОСОБА_1 в судове засідання, якого належним чином було повідомлено про час та місце розгляду справи, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення своїх процесуальних прав і виконання обов`язків, що виразилися у відсутності інтересу до наявного в суді протоколу про адміністративне правопорушення та свідчить про умисне уникнення від явки до суду та затягування судового розгляду даної справи.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи вказані рішення ЄСПЛ та вимоги ст. 268 КУпАП, зважаючи на те, що вичерпано усі можливі засоби для належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи, з метою недопущення необґрунтованого порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених ст. 277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, визнаю причини неявки ОСОБА_1 у судові засідання неповажними і розцінюю його дії як зловживання правом.

А тому вважаю, що необхідно розглянути справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки останній зловживає своїм процесуальним правом.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вимогами ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №525998 від 28.11.2025 (а.с. 1), рапортом (а.с. 2), чеком Алкофор 507, тест №00036 від 28.11.2025 результат 0,58 проміле (а.с. 3), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де в графі «з результатом згодний» ОСОБА_1 поставив підпис (а.с. 4), диском з відеозаписом правопорушення (а.с. 7).

Відповідно ст. 33 Кодексу України про адміністративне правопорушення стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Суд, врахувавши характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушенням Правил дорожнього руху, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, відомості про особу ОСОБА_1 та зважаючи на те, що санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено безальтернативне стягнення, вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, 283 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень (реквізити: отримувач платежу: ГУК Сум. обл/Сумська обл./21081300 Код отримувача: 37970404 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача:UA628999980313090149000018001 Найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок за наступними реквізитами: Отримувач платежу: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106 Код отримувача: 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код бюджетної класифікації: 22030106 Призначення платежу: «Судовий збір за рішенням суду по справі ( № справи).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно із ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Сумський районний суд Сумської області.

Суддя Л.М. Гончаренко