Постанова № 13448584, 24.12.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 грудня 2010 р. № 2-а- 9377/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кухар М.Д. ,

при секретарі судового засідання - Тайцеві А.Л.,

за участі: представника відповідача - Головки А.І.,

представника позивача - Бендебері С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Селянського (фермерське) господарства "ОСОБА_4" до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкових повідомлень рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд, з урахуванням уточнень позовних вимог, скасувати податкові повідомлення-рішення: від 23.03.2010 р. №0000052300/0 на суму 1371089,00грн.; від 23.03.2010 р. №0000062300/0 на суму 718397 грн.; від 23.03.2010 р. №0000091720/0 на суму 9245,27грн.; від 23.03.2010 р. №0000081720/0 на суму 809327,67грн. В обґрунтування позову вказано, що фахівцями Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області (далі Красноградська МДПІ) було проведено планову виїзну перевірку СФГ «ОСОБА_4» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.11.2009 року та складено акт перевірки №249/23/23324521 від 10.03.2010 року. За результатами перевірки Красноградською МДПІ донараховано: податок на прибуток приватних підприємств податкове повідомлення рішення №0000052300/0 від 23.03.2010 р. на загальну суму 1371089,00грн. із якої основний платіж - 878715 грн, штрафні (фінансові) санкції - 492374 грн .; податок на додану вартість податкове повідомлення-рішення №0000062300/0 від 23.03.2010 р. на загальну суму 718397 грн. із якої основний платіж - 478931 грн, штрафні (фінансові) санкції -239466 грн.; податок з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів податкове повідомлення-рішення №0000091720/0 від 23.03.2010 р. на загальну суму 9245,27грн. із якої основний платіж - 6379,38 грн., штрафні (фінансові) санкції - 2865,89 грн.; податок з доходів фізичних осіб - податкове повідомлення-рішення №0000081720/0 від 23.03.2010 р. на загальну суму 898625,61грн. з якої основний платіж - 299541,87 грн, штрафні (фінансові) санкції -599083,74 грн. СФГ «ОСОБА_4» створено в 1995 році з метою вироблення (вирощення) товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації і є сільськогосподарським підприємством, яке зареєстроване у Сахновщинському відділенні Красноградської МДПІ як платник фіксованого сільськогосподарського податку у відповідності до вимог ЗУ «Про фіксований сільськогосподарський податок», згідно якого, будучи платником ФСП не є платником податку на прибуток підприємств та платником з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Крім того, позивач зазначає, що зареєстрований у Сахновщинському відділенні Красноградської МДПІ як субєкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість і відображає розрахунки по даному податку в спеціальній декларації з податку на додану вартість. Також, позивач зазначив, що висновок відповідача про те, що СФГ «ОСОБА_4» не може бути платником фіксованого сільськогосподарського податку, оскільки не є сільгосптоваровиробником, є безпідставним і обґрунтовує це тим, що для ведення селянського (фермерського) господарства ОСОБА_4 виділено земельну ділянку площею 52,2 га на праві власності, а також для ведення господарської діяльності позивач має в наявності орендовані земельні ділянки понад 1300 га (земельні паї фізичних осіб, не витребувані земельні паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Лигівської та Володимирівської с/р Сахновщинського району Харківської області. Позивач зазначає, що проводить господарську діяльність за наступними видами діяльності згідно КВЕД : 01.11.0 вирощування зернових, технічних та решти культур не віднесених до інших класів рослинництва; 51.20.0 Оптова торгівля зерном та кормами для тварин; 51.70.0 Інші види оптової торгівлі та крім цього, має право на виробництво та реалізацію насіння і садивного матеріалу, що підтверджується довідкою із обласного управління статистики, ліцензійними договорами на використання сортів та гібридів рослин, паспортами виданих Міністерством аграрної політики України. Також позивач зазначає, що не змінював виду діяльності з 1995 року і в обґрунтування цього посилається на результати попередньої планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства яка проводилась у листопаді 2007 року за період з 01.07.2004 року по 30.06.2007 року, викладені в акті перевірки від 19.11.2007 р. №1174/23-2332452, що передував даній плановій виїзній перевірці, яка проводилась відповідачем - Красноградською МДПІ, де зазначено види діяльності, якими займався позивач у перевіряємому періоді, наведено структури виробництва сільськогосподарської продукції та визначення питомої ваги, яка склала в загальному 100% від реалізованої сільськогосподарської продукції власного виробництва що дає право бути СФГ «ОСОБА_4» платником фіксованого сільськогосподарського податку. Місцезнаходження земельних ділянок, якими користується позивач, не змінювалося, позивач має всі необхідні ресурси для виробництва с-г продукції (продукції рослинництва), обробляє землю власними силами: має в наявності різноманітну с-г техніку, необхідну для виробництва товарної сільськогосподарської продукції, забезпечене кадрами (агроном, трактористи, шофери, головний бухгалтер, обліковець, інженер, інші), веде господарську діяльність на підставі укладених договорів із іншими субєктами господарської діяльності, і, що реалізована позивачем продукція є сільськогосподарською продукцією власного виробництва, питома вага від реалізації якої в 2008-2009 рр. в загальному обємі складає 100%, та посилається на те, що відповідач в матеріалах перевірки відображає дані по реалізації, в яких підтверджує, що окрім реалізації сільськогосподарської продукції жодної іншої реалізації позивачем в періоді що перевірявся не проводилось. Позивач в своєму позові посилається на неправомірне визначення відповідачем обєкту оподаткування податком з фізичних осіб у вигляді матеріального блага. На думку позивача, із-за неправомірного визначення відповідачем порушень, останнім безпідставно донараховано Позивачу податкові зобовязання та штрафні санкції з податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість та податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податок з доходів фізичних осіб.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував, вважав його безпідставним та необґрунтованим, надав заперечення на адміністративний позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Судом встановлено, що СФГ «ОСОБА_4» зареєстровано Сахновщинською районною державною адміністрацією Харківської області 11.04.1995 року про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ № 1470120 0000 000154. Ідентифікаційний код 23324521. Місцезнаходження: С.Орільське Сахновщинського району Харківської області. СФГ «ОСОБА_4», як платник податків, зареєстроване у Сахновщинському відділенні Красноградської МДПІ.

Фахівцями Красноградської МДПІ було проведено планову виїзну перевірку СФГ «ОСОБА_4» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.11.2009 року. Дана перевірка проводилась з 29.01.2010 по 02.03.2010 року з врахуванням продовження терміну її проведення згідно наказу Красноградської МДПІ від 24.02.2010 року №100 в звязку наявністю у позивача в перевіряємому періоді великих обсягів документообігу.

За результатами вказаної перевірки Красноградською МДПІ Харківської області складено акт перевірки №249/23/23324521 від 10.03.2010 року, за яким визначено позивачу: порушення вимог п.4.1 ст.4, пп.5.2.5 п.5.2 ст.5, п.5.1 ст.5, пп.5.6.1 п.5.6 ст.5, пп.5.7.1 п.5.7 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме, заниження податку на прибуток на суму 878715 грн.; порушення вимог п.4.1 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.8-1.6 ст.8-1, п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, заниження податку на додану вартість на суму 478931 грн.; порушення пп.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме, заниження податку з доходів фізичних осіб на суму 299541,87 грн., порушення вимог Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», а саме, заниження податку з власників транспортних засобів на суму 6379,38 грн. за рахунок безпідставного врахування пільги.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: №0000052300/0 від 23.03.2010 року про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 1371089,00грн. із якої основний платіж - 878715 грн, штрафні (фінансові) санкції - 492374 грн .; №0000062300/0 від 23.03.2010 р. про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 718397 грн. із якої основний платіж - 478931 грн, штрафні (фінансові) санкції -239466 грн.; №0000081720/0 від 23.03.2010 р. про визначення податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 898625,61грн. із якої основний платіж - 299541,87 грн, штрафні (фінансові) санкції -599083,74грн. та №0000091720/0 від 23.03.2010 р. про визначення податкового зобовязання з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на загальну суму 9245,27грн. із якої основний платіж - 6379,38 грн, штрафні (фінансові) санкції - 2865,89 грн.

Згідно абз.1 п.1. ст..2 та абз.1 ст..3 Закону України «Про фіксований сільсь-когосподарський податок» особи можуть бути зареєстровані як платники ФСП, якщо такі особи є сільськогосподарськими підприємствами різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції. Об'єктом оподаткування для платників фіксованого сільськогосподарського податку є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди.

Як встановлено судом, СФГ «ОСОБА_4» зареєстровано як платник фіксованого сільськогосподарського податку у Сахновщинському відділенні Красноградської МДПІ.

Для ведення господарської діяльності позивач користувався земельними ділянками на підставі державного акту, виданого голові Селянського (фермерського) господарства «ОСОБА_4» ОСОБА_4, за яким виділено земельну ділянку площею 52,2 га на праві власності, договорів оренди земельної ділянки площею 115,56 га та 221,4 га від 23.02.2005 року № 10 та від 23.02.2005 р. №130, договорів оренди з власниками земельних паїв на загальну площу земельних ділянок.

Позивач проводив господарську діяльність за видами діяльності, визначеними Харківським обласним управлінням статистики у Довідці від 25.01.2001р. згідно КВЕД :01.11.0 вирощування зернових, технічних та решти культур не віднесених до інших класів рослинництва; 51.20.0 Оптова торгівля зерном та кормами для тварин; 51.70.0 Інші види оптової торгівлі. Крім цього, Позивач, на підставі ліцензійних договорів на використання сортів та гібридів рослин, паспортів, виданих Міністерством аграрної політики України, займався виробництвом та реалізацією насіння і садивного матеріалу.

Відповідачем, в п.4 Довідки про загальну інформацію СФГ «ОСОБА_4» та результати його діяльності за період з 01.07.2007 року по 30.11.2009 року, яка є Додатком 2 до Акту перевірки, підтверджено види діяльності, які фактично здійснював позивач у періоді що перевірявся, а саме, вирощування зернових, оптова торгівля зерном, насінням.

З матеріалів справи вбачається, що позивач проводив реалізацію лише сільськогосподарської продукції, про що підтверджується Реєстром СПД, з якими позивач мав господарські взаємовідносини в період з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року, складеним Відповідачем за результатами планової виїзної перевірки, господарськими договорами.

Судом встановлено, що позивачем з ТОВ «Фактор-Аудит» було укладено Договір про надання аудиторських послуг від 12.04.2010 року №FА/50-02/10. Звітом про результати аналізу діючої на підприємстві системи бухгалтерського обліку та порядку оформлення первинної документації з метою підтвердження того, що реалізована в 2008-2009рр. продукція є сільськогосподарською продукцією власного виробництва, складеним ТОВ «Фактор-Аудит», підтверджено наявність у СФГ «ОСОБА_4» в 2008-2009 рр. всіх необхідних ресурсів для виробництва сільськогосподарської продукції (продукції рослинництва), продукція, реалізована СФГ «ОСОБА_4» в зазначеному періоді є сільськогосподарською продукцією власного виробництва, доля реалізації якої в загальному обємі складає 100%.

Статтею 1 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» визначено, що фіксований сільськогосподарський податок це податок, який не змінюється протягом визначеного цим Законом терміну і справляється з одиниці земельної площі.

Фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок таких податків і зборів (обовязкових платежів):

· податку на прибуток підприємств;

· плати (податку) за землю;

· податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

· комунального податку;

· збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

· збору на обовязкове соціальне страхування; збору на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України;

· збору на обовязкове державне пенсійне страхування;

· плати придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності;

· збору на спеціальне використання природних ресурсів ( щодо користування водою для потреб сільського господарства).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 1371089,00грн. із якої основний платіж - 878715 грн, штрафні (фінансові) санкції - 492374 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000091720/0 від 23.03.2010 р. про визначення податкового зобовязання з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на загальну суму 9245,27грн. із якої основний платіж - 6379,38 грн, штрафні (фінансові) санкції - 2865,89 грн. є необґрунтованими і підлягають скасуванню.

Також, судом встановлено, що СФГ «ОСОБА_4» зареєстроване у Сахновщинському відділенні Красноградської МДПІ як субєкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість і відображає розрахунки по даному виду податку в Декларації з ПДВ (скороченій), додатково до декларації з ПДВ (скороченої) позивач подає Розшифровку податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток №2 до декларації з ПДВ), Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг) до вартості всіх товарів (послуг) (Додаток №3 до декларації з ПДВ) та реєстр отриманих та виданих податкових накладних, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно п.1.3 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» Платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

На підставі п.11.29 вказаного вище Закону до 1 січня 2009 року зупинити дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства. Для новостворених сільськогосподарських товаровиробників різних форм власності питома вага сільськогосподарської продукції в загальній сумі валового доходу підприємства в поточному році визначається за даними звітного періоду. Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку.

Згідно пп. 8-1.1. п.8-1, пп. 8-1.6 п. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно. Резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті, може обрати спеціальний режим оподаткування.

Підпунктом 8-1.2. п. 8-1 вказаного Закону згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Відповідачем не надано доказів щодо правомірності визначення позивачу порушення вимог п. 4.1 ст.4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п. 8-1.6 ст. 8-1, п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», не доведено факт того, що реалізована сільськогосподарська продукція позивачем не є продукцією власного виробництва.

Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Судом встановлено, що до цього часу реєстрація СФГ «ОСОБА_4» як субєкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість у органі державної податкової служби не скасована, реєстраційне свідоцтво не анульоване. Таким чином, висновок Красноградської МДПІ Харківської області про заниження позивачем податкового зобовязання з податку на додану вартість, який підлягає перерахуванню до державного бюджету є необгрунтованим, оскільки позивач правомірно користувався пільгою з оподаткування податком на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення №0000062300/0 від 23.03.2010 р. про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість позивачу на загальну суму 718397 грн. із якої основний платіж - 478931 грн., штрафні (фінансові) санкції -239466 грн. є необґрунтованим і підлягає скасуванню.

Позивач в судовому засіданні частково погодився з прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням №0000081720/0 від 23.03.2010 р. на загальну суму 898625,61грн. із якої основний платіж - 299541,87 грн., штрафні (фінансові) санкції -599083,74грн. в частині визначення податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 89297,94 грн. із якої основний платіж - 29765,98 грн. та штрафні санкції - 59531,96 грн. та надав до суду заяву про зміну підстав та зменшення розміру позовних вимог адміністративного позову.

Встановлені відповідачем порушення Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого встановлено заниження СФГ «ОСОБА_4» податку з доходів фізичних осіб: на виплачену заробітну плату працівнику підприємства громадянину ОСОБА_5 за липень і серпень 2009 року в розмірі 279,30 грн.; в результаті невірно розрахованого розміру соціальної пільги для працівників господарства в розмірі 120,00 грн.; в результаті виплати матеріальної допомоги особі, яка не є працівником підприємства ОСОБА_6 без утримання податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1881,00 грн.; сплата за туристичні путівки для працівників господарства без утримання податку з доходів фізичних осіб в розмірі 2121,75 грн.; сплата адміністративного штрафу на керівника в розмірі 51,00 грн.; заниження податку з доходів фізичних осіб з орендної плати за земельні частки (паї) за 2007 рік в сумі 25252,93 грн., позивач визнав та надав до суду докази документальні підтвердження сплати донарахованого за результатами акту планової виїзної перевірки податку з доходів фізичних осіб та штрафної санкції за несвоєчасну його сплату завірені банківською установою платіжні доручення.

У розумінні Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (п. 1.13. ст.1, п.3.1 ст.3 цього Закону) оподаткування - це є порядок, пов'язаний з визначенням об'єкта оподаткування, обчисленням та сплатою (утриманням) податку з доходів фізичних осіб. Об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід; чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року; доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті; іноземні доходи.

Згідно пп.4.2.9 п.4.2 ст.4 вказаного вище Закону до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо.

Пунктом 1.1 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» дано визначення: «Додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку (далі - інші виплати і винагороди)».

Згідно п.1 та п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.1.15 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковим агентом являється юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку.

Відповідачем не доведено факт отримання керівником СФГ «ОСОБА_4» - фізичною особою ОСОБА_4 матеріального блага у вигляді будівельних матеріалів, а також не доведено правомірність визначення обєкту оподаткування податком з доходів фізичних осіб де позивач повинен би виступати податковим агентом.

Відповідно до п.1.3, п.1.5 та п.1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10 серпня 2005 р. № 327, зареєстрованого в Мінюсті України 25.08.2005 р. за № 925/11205 визначено, що «Акт службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності субєкта господарювання i є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктами господарювання.

Акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів».

Судом встановлено, що відповідачем проводилась планова виїзна перевірка СФГ «ОСОБА_4» за період з 01.07.2007 року по 30.11.2009 року включно.

Як встановлено судом, станом на 01.12.2009 року інвентаризація товарно-матеріальних цінностей у СФГ «ОСОБА_4» не проводилась, відповідач даний факт не заперечував.

У відповідності до п.2 ст.10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно з законодавством.

Пунктом 15 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено право органів державної податкової служби вимагати від керівників підприємств, установ і організацій, що перевіряються в ході планових та позапланових виїзних перевірок, проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та коштів.

Відповідачем в акті перевірки (стор.88 пп.3.7) внесено запис про те, що у ході проведення перевірки інвентаризація активів СФГ «ОСОБА_4» не проводилась.

З огляду на наступне, судом встановлено, що відповідач не скористався правом щодо проведення інвентаризації ТМЦ у позивача в період, що виходять за межі періоду, що перевірявся.

Таким чином, оскільки судом не встановлено факт отримання керівником СФГ «ОСОБА_4» ОСОБА_4 додаткового блага, яке підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб, у відповідача відсутні підстави для нарахування податкових зобовязань з податку з доходів фізичних осіб на підставі пп.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Селянського (фермерське) господарства "ОСОБА_4" до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкових повідомлень рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області від 23.03.2010 р. №0000052300/0 на за гальну суму 1371089,00 грн. за основним платежем - 878715 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 492374 грн. повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області від 23.03.2010 р. № 0000062300/0 на загальну суму 718397 грн. за основним платежем - 478931 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями -239466 грн. повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області від 23.03.2010 р. №0000091720/0 на загальну суму 9245,27грн., за основним платежем - 6379,38 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями - 2865,89грн. повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області від 23.03.2010 р. №0000081720/0 в частині нарахованого податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 809327,67грн., за основним платежем - 269775,89 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями - 539551,78 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Селянського (фермерське) господарства "ОСОБА_4" судові витрати в розмірі 3.40 (три гривні сорок копійок).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 27.12.2010 року.

СуддяМ.Д. Кухар