Рішення № 134485792, 27.02.2026, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/588/26

Провадження №2-а/592/34/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в особі судді Фоменко І.М., за участю секретаря судового засідання Щербань Г.Г., позивача ОСОБА_1 , представника позивача Казміренко Л.О., представника відповідача Бережної Ю.П., розглянувши матеріали адміністративної справи в залі суду в м. Суми за адміністративним позовом адвоката Казміренко Лариси Олексіївни, в інтересах ОСОБА_1 , до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в особі Управління патрульної поліції в Сумській області, третя особа: поліцейський 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Меша Віктор Анатолійович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2026 року ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Казміренко Л.О., звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в особі Управління патрульної поліції в Сумській області, та вимоги мотивує тим, що постановою поліцейського 1 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Сумській області Меша В.А. серія ЕНА № 6394963 від 22.12.2026 року на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 1 190 грн.

Позивач вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, а вищевказана постанова протиправною, оскільки правил дорожнього руху він не порушував. А сама постанова складена із порушенням вимог щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування всіх обставин справи. Просить поновити пропущений процесуальний строк для подання позову, обґрунтовує поважність причин пропуску тим, що перебував на виконанні бойового завдання, згідно бойового розпорядження.

За ОСОБА_1 відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 №38 від 13 липня 2025 року закріплений належний військовій частині НОМЕР_1 автомобільний транспорт Тойота Хайлюкс, VIN: НОМЕР_2 , 2014 року випуску, який є військовою технікою та якому присвоєний військовий номерний знак НОМЕР_3 . Вказаний автомобіль перебуває на обліку майна у Збройних Силах України та застосовується та експлуатується згідно вимог «Інструкції про використання автомобільної техніки у Міністерстві оборони та Збройних Силах України» затв. наказом МОУ від 12.12.2016 року №678 (зі змінами) . Копія витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 №38 від 13 липня 2025 року додається до цього адміністративного позову.

22 грудня 2025 року приблизно о 19 годині 30 хвилин позивач ОСОБА_1 виконував обов`язки військової служби на території можливих бойових дій в період дії воєнного стану в Україні та керував закріпленим за ним транспортним засобом Тойота Хайлюкс н.з НОМЕР_4 в м. Суми по проспекту Перемоги, при цьому дотримувався Правил дорожнього руху України. У вказаному транспортному засобу також знаходилися інші військовослужбовці ВЧ НОМЕР_1 , які переміщувалися в вказаному автомобілі для виконання військових обов`язків, були у військовій формі та мали при собі зброю.

ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом в м. Суми по проспекту Перемоги помітив, що за ним рухається поліцейський патрульний автомобіль, який включив проблискові маячки та вимагає здійснити зупинку автомобіля. Позивач ОСОБА_1 зупинив автомобіль, після чого до нього підійшов патрульний поліцейський, попросив надати посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію ТЗ, документи пасажирів в автомобілі. На запитання позивача ОСОБА_1 щодо причин зупинки, поліцейський не повідомив підстави зупинки транспортного засобу, говорив, про якісь порушення водієм ПДД.

Позивач повідомив поліцейському, що зупинений автомобіль належить військовій частині, що він та його пасажири є військовослужбовцями цієї частини, сказав також, що даний автомобіль рухається в питаннях завдань військової служби та він разом з іншими військовослужбовцями поспішають по службі. При цьому, надав посвідчення водія, документи на автомобіль, свій військовий квиток та інших військовослужбовців. Позивач ОСОБА_1 під час керування ним транспортним засобом повністю заперечував порушення ним ПДД.

Під час перевірки документів поліцейський повідомив, що автомобіль Тойота Хайлюкс має інші номерні знаки, ніж ті, що були на автомобілі та про те, що він буде складати постанову про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

ОСОБА_1 зазначив поліцейському, що зупинений транспортний засіб йому не належить, він не має ніяких намірів приховувати дійсний номерний знак даного автомобіля, цього не робив, використовує транспортний засіб у зв`язку з виконанням військових обов`язків під час воєнного стану, керуючи транспортним засобом виконує накази свого безпосереднього керівника. Також зазначив, що працівник патрульної поліції не має повноважень зупиняти військовий автомобіль і накладати на нього стягнення, оскільки зупинка військового автомобіля покладена на спеціальний підрозділ військової служби, який має право притягнути його позивача ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у разі виявлення правопорушень.

ОСОБА_1 вказує, що військовим командуванням Збройних Сил України та інших збройних формувань, відповідно до чинного законодавства України, вжито заходів щодо доведення до особового складу вищезгаданих формувань та підрозділів про заборону використання особистих транспортних засобів та військових номерних знаків у ході здійснення службової діяльності та виконання бойових завдань, що було затверджено наказами та розпоряджень відповідних посадових осіб військового командування та органів військового управління (реквізити вказаних актів не надаються з причини дотримання вимог поводження з інформацією, що містить відомості службового характеру).

Таким чином, на підставі вищевказаного позивач ОСОБА_1 вважає, що він діяв у рамках чинного законодавства, виконуючи обов`язки, покладені на нього абзацом другим статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. А отже, він є спеціальним суб`єктом, що притягується до адміністративної відповідальності.

Ухвалою суду від 23.01.2026 року відкрито провадження по справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

12.02.2026 року до суду надійшов відзив на позов від Департаменту патрульної поліції, в якому представник заперечував проти позовних вимог, просив відмовити. Свої заперечення обґрунтовує наступним. П. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» надає право поліцейським зупиняти транспортні засоби у разі порушення водієм ПДР. 22.12.2025 року близько 19 год. 40 хв. в м. Суми по просп. Перемоги поблизу будинку № 12/8, було виявлено транспортний засіб TOYOTA HILUX, номерний знак НОМЕР_5 водій вищевказаного транспортного засобу проїхав регульований пішохідний перехід по просп. Перемоги в м. Суми на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 е Правил дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі ПДР), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

ОСОБА_2 керуючись ч. 3 ст. 18, ст. 32, ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» підійшов до Позивача, відрекомендувався, пояснив підставу зупинки транспортного засобу. Порушення Позивачем вимог п. 8.7.3 е ПДР було зафіксовано на службовий відеореєстратор Xiaomi моделі Yi Car DVR. Зазначений відеореєстратор має обладнання радіодоступу та дає можливість переглядати відеозаписи на місці з допомогою мобільних пристроїв. Позивача було на місці ознайомлено з відеозаписом вчинення ним адміністративного правопорушення, що зафіксовано на цифрову нагрудну відеокамеру Motorola Solutions моделі Video НОМЕР_6 .

ОСОБА_2 попросив Позивача пред`явити для перевірки посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію на транспортний засіб, відповідно до п. 2.4 а ПДР України. Під час перевірки номерного знаку автомобіля - НОМЕР_5 , яким керував Позивач через інформаційно-комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України» було встановлено, що даний номерний знак не належить транспортному засобу марки TOYOTA, яким керував Позивач. Виявлені обставини свідчили про те, що Позивач керував транспортним засобом із номерним знаком, який не належить даному транспортному засобу, що є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого п. 2.9 в ПДР та тягне за собою адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 121 3 КУпАП. ОСОБА_2 пояснив Позивачу, що він порушив вимоги п. 2.9 в ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. ОСОБА_2 роз`яснив Позивачу вимоги ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що зафіксовано на цифрову нагрудну відеокамеру. ної справи, ОСОБА_2 виніс постанову серії ЕНА № 6394963 у справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн. на Позивача ОСОБА_2 після завершення розгляду справи про адміністративне правопорушення вручив копію постанови серії ЕНА № 6394963 від 22.12.2025 року позивачу. Під час вирішення питання про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 були враховані відеозапис адміністративного правопорушення, усні пояснення Позивача у даній справі та вимоги ст. 36 КУпАП відповідно до якої при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Із постанови серії ЕНА № 6394963 від 22.12.2025 року вбачається, що 22.12.2025 року близько 19 год. 46 хв. водій керував транспортним засобом Тойота Хайлюкс, номерний знак НОМЕР_5 даний номерний знак не належить даному транспортному засобу, чим порушив вимоги п. 2.9 в ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Посилання представника позивача на витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України № 38 від 13.07.2025 року «Про введення в стрій та закріплення автомобільної техніки за відповідальними особами», яким передбачено закріплення за Позивачем транспортного засобу TOYOTA HILUX та присвоєння йому військового номерного знаку НОМЕР_3 , не спростовує факту вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. З копії довідки про проходження військової служби (трудову діяльність), підписаної командиром в/ч НОМЕР_1 полковником ОСОБА_4 , вбачається, що починаючи з 01.07.2025 року по т.ч. Позивач перебуває на посаді інструктора групи інструкторів в/ч НОМЕР_1 . Доказів того, що Позивач займає штатну посаду водія транспортного засобу Збройних Сил України матеріали справи не містять. Отже, на Позивача поширюються загальні правила адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху. Таким чином, постанова про адміністративне правопорушення ЕНА № 6394963 від 22.12.2025 року за формою відповідає вимогам ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

12.02.2026 року третя особа інспектор ОСОБА_2 надав пояснення, які аналогічні відзиву відповідача.

23.02.2026 року представник позивача подала відповідь на відзив, у якій зазначила, що не погоджуються з позицією відповідача. ОСОБА_1 відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 №38 від 13 липня 2025 року закріплений належний військовій частині НОМЕР_1 автомобільний транспорт Тойота Хайлюкс, VIN: НОМЕР_7 , 2014 року випуску, який є військовою технікою та якому присвоєний військовий номерний знак НОМЕР_3 . Вказаний автомобіль перебуває на обліку майна у Збройних Силах України та застосовується та експлуатується згідно вимог «Інструкції про використання автомобільної техніки у Міністерстві оборони та Збройних Силах України» заатв.наказом МОУ від 12.12.2016 року №678 (зі змінами). Закріплення автомобіля, що належить ЗСУ (або стоїть на обліку у військовій частині), за військовослужбовцем цієї частини означає офіційне призначення водія відповідальним за експлуатацію, технічний стан, збереження та цільове використання цього транспортного засобу. Основні аспекти закріплення автомобіля, що належить ЗСУ за військовослужбовцем передбачають його документальне оформлення, відповідальність та цільове призначення, які включають в себе те, що транспортний засіб ставиться на баланс військової частини, він отримує військовий номерний знак , а за військовим оформлюється наказ про закріплення за ним цього транспортного засобу, військовослужбовець несе матеріальну та службову відповідальність за справність автомобіля, наявність палива, документів та правильність використання, а сам транспортний засіб має використовуватися виключно для виконання бойових чи службових завдань. З вказаного вбачається, що позивач за даним позовом, ОСОБА_1 є спеціальним суб`єктом, оскільки він є військовослужбовцем, використовував автомобіль у зв`язку з виконанням військових обов`язків під час воєнного стану, керував транспортним засобом на підставі наказу командира частини про закріплення за ним вказаного транспортного засобу, що належить військовій частині, виконував накази свого безпосереднього керівника, має посвідчення на право керування транспортним засобом, а тому на позивача розповсюджується поняття терміну «водія» транспортного засобу, що передбачений п.1.10 ПДР України. Працівник патрульної поліції не має повноважень зупиняти військовий автомобіль і накладати на нього стягнення, оскільки зупинка військового автомобіля покладена на спеціальний підрозділ військової служби, який має право притягнути його позивача ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у разі виявлення правопорушень. При порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту військовослужбовцями строкової служби, а також вчиненні ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б цього Кодексу, штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У випадках, зазначених у цій статті, органи (посадові особи), яким надано право накладати адміністративні стягнення, передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності. Є повністю неправильним, на думку представника позивача, посилання відповідача на те, що штраф як адміністративне стягнення не може бути застосований лише до тих військовослужбовців, які проходять службу на посаді водіїв транспортних засобів ЗСУ , а тоді як позивач ОСОБА_1 саме на такій посаді не перебуває, а проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 на посаді інструктора групи інструкторів, то він підлягає відповідальності на загальних підставах. Позивач за даним позовом ОСОБА_1 не може бути притягнений до адміністративної відповідальності на загальних підставах, оскільки він є спеціальним суб`єктом складу адміністративного правопорушення, за ОСОБА_1 відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 №38 від 13 липня 2025 року закріплений належний військовій частині НОМЕР_1 автомобільний транспорт Тойота Хайлюкс, VIN: НОМЕР_7 , 2014 року випуску, який є військовою технікою, закріплення вказаного транспортного засобу, який стоїть на обліку у військовій частині за позивачем ОСОБА_1 - військовослужбовцем цієї частини означає офіційне призначення його як водія відповідальним за експлуатацію, технічний стан, збереження та цільове використання цього транспортного засобу.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Казміренко Л.О. підтримали позовні вимоги, просили задовольнити.

Представник відповідача Бережна Ю.П. заперечувала проти задоволення позовних вимог, просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановою по справі про адміністративне правопорушення від 22 грудня 2025 року серії ЕНА № 6394963, винесеною поліцейським 1 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Сумській області Меша В.А. на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

В постанові зазначено, що 22 грудня 2025 року о 19 годині 46 хвилин в м.Суми по Перемоги (Курський) 12/8 водій керував транспортним засобом Тойота Хайлюкс нз НОМЕР_4 ; даний номерний знак не належить даному транспортному засобу, чим порушив п. 2.9.в. ПДР України - керування водієм транспортним засобом з номерним знаком, що не належить цьому засобу, чим порушив п. 2.9.в ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121-3 КУпАП (а.с. 14).

Згідно п. 2.9.в ПДР України передбачено, що водію забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Відповідно до п. 30.2 ПДР на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка. На трамваях і тролейбусах наносяться реєстраційні номери, що надаються відповідними уповноваженими на те органами. Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, крім випадку закріплення заднього номерного знака на додатковому обладнанні, що призначене для тимчасового перевезення багажу або вантажу, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чистими і достатньо освітленими.

Відповідно доч.1ст.121-3КпАПУкраїни,за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для його місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено під час вивчення матеріалів справи, відповідачем було прийнято рішення про накладення на позивача адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП в сумі 1190 грн.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Ст. 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до положень ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху (частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Крім того, позивачем надано суду Витяг з Наказу командира ВЧ НОМЕР_1 № 38 від 13.07.2025 року про закріплення військової техніки транспортного засобу Тойота Хайлюкс, VIN: НОМЕР_2 , 2014 року випуску та присвоєння військового номерного знаку НОМЕР_8 , зарахування до транспортної групи експлуатації закріплено за водієм, зокрема, інструктором групи інструкторів сержантом ОСОБА_1 .

Позивач ОСОБА_1 є військовослужбовцем ЗСУ, який на даний час проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 на посаді інструктора групи інструкторів, має звання сержанта, приймає безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України станом на 20.01.2026 року. Дані обставини підтверджуються довідкою ВЧ НОМЕР_1 (додаток 10) про проходження військової служби ОСОБА_1 , довідкою ВЧ НОМЕР_1 від 18 січня 2026 року (форма 5) ОСОБА_1 та довідкою ВЧ НОМЕР_1 (додаток 9) ОСОБА_1 .

Автомобіль, на якому рухався військовослужбовець зареєстрований за в/ч НОМЕР_1 , на виконання відповідного розпорядження для забезпечення маскування та введення ворога в оману в зоні відповідальності військової частини, військовослужбовець ОСОБА_1 рухався на службовому автомобілі з встановленими номерами саме задля службової необхідності. Зазначене не спростовано відповідачем.

Будь-яких інших доказів вчинення позивачем правопорушення відповідачем не надано, а тому суд позбавлений можливості надати оцінку доводам позивача з приводу того, що правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, він не вчиняв.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Ст. 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до абзацу 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених ч.ч. 1 та 2 цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.

Статтею 283КУпАП встановлено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу(посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Із зазначених норм законодавства вбачається, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 Кодексу).

Згідно з частиною першою статті 268 Кодексу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Таким чином, винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення можливе лише після розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 278КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Ст. 279 КУпАП встановлено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення. Так, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Таким чином, приписами Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено певну процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення та визначено систему правових механізмів забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно зі ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в даному випадку наявні достатні та необхідні правові підстави для задоволення заявленого адміністративного позову про скасування оскаржуваної постанови.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вказане відповідачем в порушення ст. 77 КАС України не доведено правомірність свого рішення.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 286КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 2,9, 77, 241-246, 257-262, 286 КАС України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги адвоката Казміренко Лариси Олексіївни, в інтересах ОСОБА_1 , до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в особі Управління патрульної поліції в Сумській області, третя особа: поліцейський 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Меша Віктор Анатолійович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову, винесену поліцейським 1 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Сумській області Меша В.А. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6394963 від 22.12.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 121-3 ч. 1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1190 грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції Національної поліції України, місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646.

Третя особа: поліцейський 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Меша Віктор Анатолійович, місцезнаходження: м. Суми, вул. Білопільський шлях, 18/1.

Суддя Ірина ФОМЕНКО