Рішення № 134485473, 19.02.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/32704/25

Провадження № 2/127/7308/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2026 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі: головуючого судді Дернової В.В., за участю секретаря Бабкіної К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі у справі Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, за участі Служби у справах дітей Вінницької міської ради як органу опіки та піклування, про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , за участі у справі Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, за участі Служби у справах дітей Вінницької міської ради як органу опіки та піклування, про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини та просила встановити факт, що вона самостійно виховує та утримує неповнолітню дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мотивуючи свої вимоги тим, що це відповідає інтересам неповнолітньої дитини, а також є необхідним для реалізації її прав, передбачених Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 21.10.2025 року булоприйнято заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі; залучено до участі у справі Службу у справах дітей Вінницької міської ради.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24.11.2025 року у судове засідання було викликано свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ; постановлено з`ясувати у судовому засіданні думку дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (за участі у судовому засіданні представника Служби у справах дітей Вінницької міської ради як органу опіки та піклування), підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті).

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08.12.2025 року було залучено до участі у справі Військово-медичний клінічний центр Центрального регіону як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Бойко Ю.О. у судове засідання 19.02.2026 року не з`явилися, однак ними було подано заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, однак до суду було подано заяву від 19.02.2026 року, у якій просив розглянути справу у його відсутність, щодо задоволення позову поклався на думку суду та зазначив, що «в свою чергу вважаю за необхідне повідомити суду, що обставини, викладені в позовній заяві, підлягають уточненню. Я сумлінно сплачував аліменти та допомагав своїй дочці до лютого 2025 року, поки вона зі мною спілкувалася. В лютому 2025 року між мною та дочкою стався конфлікт, з того часу ми не спілкуємось. На даний час дочка проживає разом із матір`ю, зі мною не спілкується, не цікавиться моїм життям, тому я не бачу необхідності їй допомагати та утримувати її».

Представник Служби у справах дітей Вінницької міської ради Семенова Н.Л. у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленою про його дату, час та місце, однак до суду було подано заяву від 18.02.2026 року про розгляд справи у відсутність представника; щодо встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітньої дитини матір`ю представник заперечувала, при прийнятті рішення у справі просила врахувати законні права та інтереси дитини.

Представник третьої особи Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону - у судове засідання не з`явився, однак до суду було подано заяву від 28.01.2026 року про розгляд справи без участі представника, у якій було зазначено, що «ВМКЦ ЦР не займає однозначної заперечувально-процесуальної позиції та при вирішенні даної справи повністю покладається на розсуд суду».

Неповнолітня ОСОБА_8 у судовому засіданні повідомила, що зі своїм батьком не спілкується, у них зіпсувалися відносини, виховує та утримує її мама, а коли вона перебуває у відрядженнях, то приїздить з м. Тульчин до м. Вінниця її дідусь (мамин батько) та перебуває разом з нею.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні показав, що є батьком ОСОБА_1 та дідом ОСОБА_9 , проживає у м. Тульчин, однак коли дочка перебуває у відрядженнях приїздить до м. Вінниця, щоб опікуватися онукою, оскільки батько дівчинки не займається її вихованням.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників справи, показання допитаного у судовому засідання свідка ОСОБА_6 , з`ясувавши думку неповнолітньої ОСОБА_3 , оцінивши докази у їх сукупності, суд доходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ч. ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Ч. 1 ст. 79 ЦПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 80 ЦПК України, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом установлено такі фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини на підставі наданих доказів.

Відповідно до положень ст. 315 ЦПК України, факти, що мають юридичне значення встановлюються судом, тобто факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Ст. 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Регулювання сімейних відносин з метою забезпечення кожної дитини сімейним вихованням здійснюється Сімейним кодексом України (стаття 1 СК України).

Ст. 141 СК України встановлено рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини; зокрема, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою; розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Права та обов`язки батьків щодо виховання дитини передбачені у статтях 150, 151 СК України.

За приписами ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті; той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею; той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Окрім того, ст. 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 з 23.10.2005 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 05.12.2019 року у справі № 127/29567/19 (а.с. 17-19).

Як вбачається з повторного Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 26.12.2019 року, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є: батько ОСОБА_2 (відповідач), мати ОСОБА_1 (позивач) (а.с.22).

Як вбачається з довідки комітету мікрорайону «Димитрівський» від 16.09.2025 року № 421, ОСОБА_1 проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , разом із своєю дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.27), а також з співмешканцем ОСОБА_10 , що підтверджується Актом обстеження житлово-побутових умов проживання дитини від 31.01.2025 року (а.с. 29).

Позивач ОСОБА_1 разом із своєю дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані за іншою адресою - АДРЕСА_2 , однак проживають за вказаною вище адресою у м. Вінниці.

Як вбачається з довідки-характеристики Квартального комітету «Димитрівський» від 22.09.2025 року № 428, ОСОБА_1 розлучена, на утриманні має неповнолітню дочку ОСОБА_3 , займається її вихованням.

Згідно з характеристикою ОСОБА_3 , наданої ВСП Вінницького фахового коледжу будівництва, архітектури та дизайну КНУБА 26.09.2025 року за № 314, питанням навчання та виховання ОСОБА_11 займається мати ОСОБА_1 .

З медичних виписок вбачається, що звернення на прийом дитини ОСОБА_3 відбуваються у присутності матері ОСОБА_1 (а.с. 32-33).

Відповідач ОСОБА_2 (батько дитини) проживає окремо за адресою: АДРЕСА_3 .

Позивач ОСОБА_1 працює лікарем у Військово-медичному клінічному центрі Центрального регіону, є військовослужбовцем, періодично перебуває у відрядженнях на Сході України.

У відсутність матері дитини позивача ОСОБА_1 з дитиною перебуває її батько дід ОСОБА_12 , який постійно проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Актом обстеження житлово-побутових умов проживання дитини від 31.01.2025 року (а.с. 29).

Неповнолітня ОСОБА_8 у судовому засіданні повідомила, що зі своїм батьком не спілкується, у них зіпсувалися відносини, виховує та утримує її мама, а коли вона перебуває у відрядженнях, то приїздить з м. Тульчин до м. Вінниця її дідусь (мамин батько) та перебуває разом з нею.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні показав, що є батьком ОСОБА_1 та дідом ОСОБА_9 , проживає у м. Тульчин, однак коли дочка перебуває у відрядженнях приїздить до м. Вінниці, щоб опікуватися онукою, оскільки батько дівчинки не займається її вихованням; з онукою у нього дуже гарні відносини.

Відповідач ОСОБА_2 у поданій ним до суду заяві від 19.02.2026 року повідомив, що у лютому 2025 року між ним та дочкою стався конфлікт, з того часу вони не спілкуються; дочка проживає разом із матір`ю, з батьком не спілкується, не цікавиться його життям, тому він не бачить необхідності їй допомагати та утримувати її.

При цьому, ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів (за судовим наказом Вінницького міського суду Вінницької області від 05.02.2020 року у справі № 127/1850/20) (а.с. 20-21, 23-25).

З огляду на вищезазначене, суд доходить до висновку, що дослідженою у судовому засіданні сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів доводиться факт перебування на самостійному вихованні та утриманні ОСОБА_1 неповнолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і при цьому це відповідає найкращим інтересам неповнолітньої дитини.

Так, відповідно до п. 3 ч. 12 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах: під час дії воєнного стану - коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Отже, метою встановлення вказаного факту, що має юридичне значення, є реалізація позивачем ОСОБА_1 прав, передбачених Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», що одночасно відповідає інтересам неповнолітньої дитини.

Таким чином, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати позивач просила залишити за нею.

На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 81, 263-265 ЦПК України, ст. 51 Конституції України, ст. 1, 141, 150-157, 157, 180 СК України, Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 самостійно виховує та утримує неповнолітню дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 )

ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 )

Виконавчий комітет Вінницької міської ради як орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Вінницької міської ради (код ЄДРПОУ 03084813, м. Вінниця, вул. Соборна, буд. 59)

Військово-медичний клінічний центр Центрального регіону (м. Вінниця, вул. Князів Коріатовичів, буд. 185; код ЄДРПОУ 07816153)

Суддя