Постанова № 13448351, 10.01.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2011 р. справа № 2а-27858/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 45 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Абдукадирової К.Е.

при секретаріОкрибелашвілі В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства «Шахтарськантрацит», м. Шахтарськ

до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку

про визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції у м. Харцизьку з нарахування пені в сумі 41169,27 грн. зі збору за забруднення навколишнього природного середовища; зобовязання Державної податкової інспекції у м. Харцизьку внести зміни до облікової картки платника податків Державного підприємства «Шахтарськантрацит», виключивши суму пені 41169,27 грн. зі збору за забруднення навколишнього природного середовища

за участю представників сторін:

від позивача: Волошиної А.А. за дов. від 4 січня 2011 року

Миргалієвої Ю.Т. за дов. від 4 січня 2011 року

від відповідача: Беспалової О.В. за дов. від 4 січня 2011 року

ВСТАНОВИВ:

Державним підприємством «Шахтарськантрацит» заявлено позов до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку про визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції у м. Харцизьку з нарахування пені в сумі 41169,27 грн. зі збору за забруднення навколишнього природного середовища; зобовязання Державної податкової інспекції у м. Харцизьку внести зміни до облікової картки платника податків Державного підприємства «Шахтарськантраціит», виключивши суму пені 41169,27 грн. зі збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що кошти, які були перераховані ним на погашення податкових зобовязань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2 3 квартали 2010р. платіжними дорученнями, в яких визначено призначення платежу: за 2 3 квартали 2010р. відповідач спрямував на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів, в результаті чого неправомірно нарахована пеня в сумі 41941,29 грн., яку позивач визнає частково в сумі 771,02 грн. з урахуванням днів прострочення сплати податкових зобовязань, згідно розрахунку. Позивач вважає дії податкового органу щодо розподілу сплачених позивачем вчинені з порушенням норм статті 19 Конституції України, статті 319 Цивільного кодексу України, згідно з якою власник за своїм розсудом володіє, користується і розпоряджається належним йому майном, а також суперечать нормам Закону України «Про державну податкову службу в України» та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», які не наділяють податкові органи повноваженнями змінювати призначення платежу, що зазначене в платіжному дорученні платника податків. Крім того, позивач вважає, що податковий орган своїми діями порушує норми Порядку подання фінансовими установами органам державної податкової служби повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків і зборів (обов'язкових платежів) та заповнення розрахункових документів у разі сплати (стягнення) платежів до бюджету або повернення платежів з бюджету, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.07.2002р. № 301, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.09.2002р. за № 735/7023 та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. № 22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004р. за № 377/8976. Враховуючи викладене, просить суд позов задовольнити.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає, що розподіл сплачених сум здійснено у відповідності до норм підпункту 16.1.1., пункту 16.1., пункту 16.4. статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Відповідач, посилаючись на норми пункту 7.7. статті 7 наведеного Закону, зазначає, що податковий орган має право спрямовувати кошти позивача на погашення податкового боргу в календарній черговості його виникнення та нараховувати пеню за несвоєчасне його погашення. Тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Шахтарськантрацит» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Шахтарської міської ради Донецької області 30.04.2003р., включене до ЄДРПОУ за номером 32299510 (арк. справи 18, 29 - 31), перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Харцизьку.

Відповідно до підпункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно із підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 цього Закону, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

12.08.2010р. позивач подав до податкового органу податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища за півріччя 2010р. № 9003256234, яким самостійно визначив податкові зобовязання в сумі 250614,44 грн. (арк. справи 58 61).

03.08.2010р. платіжним дорученням № 16 з призначенням платежу «збір за забруднення навколишнього природного середовища за 2 квартал 2010р.» позивачем авансом сплачено 70000,00 грн. (арк. справи 19).

Згідно зворотного боку облікової карти платника податків (арк. справи 46), зазначені кошти в сумі 69667,39 грн. спрямовані позивачем на погашення податкового богу минулих періодів (1-го кварталу 2010р.), а 332,61 грн. на погашення пені. В результаті зазначеної операції позивачу нарахована пеня в сумі 12093,50 грн., що підтверджується розрахунком пені податкового органу (арк. справи 50).

08.09.2010р. платіжним дорученням № 386 з призначенням платежу «збір за забруднення навколишнього природного середовища за 2 квартал 2010р.» позивачем авансом сплачено 50000,00 грн. (арк. справи 20).

Згідно зворотного боку облікової карти платника податків (арк. справи 47), зазначені кошти в сумі 49263,90 грн. спрямовані позивачем на погашення податкового богу минулих періодів (1-го кварталу 2010р.), а 736,10 грн. на погашення пені. В результаті зазначеної операції позивачу нарахована пеня в сумі 9251,36 грн., що підтверджується розрахунком пені податкового органу.

09.09.2010р. платіжним дорученням № 395 з призначенням платежу «збір за забруднення навколишнього природного середовища за 2 квартал 2010р.» позивачем авансом сплачено 50000,00 грн. (арк. справи 21).

Згідно зворотного боку облікової карти платника податків (арк. справи 47), зазначені кошти в сумі 48828,59 грн. спрямовані позивачем на погашення податкового богу минулих періодів (1-го кварталу 2010р.), а 1171,41 грн. на погашення пені. В результаті зазначеної операції позивачу нарахована пеня в сумі 9188,87 грн., що підтверджується розрахунком пені податкового органу.

07.10.2010р. платіжним дорученням № 104 з призначенням платежу «збір за забруднення навколишнього природного середовища за 2 квартал 2010р.» позивачем сплачено 20000,00 грн. (арк. справи 22).

Згідно зворотного боку облікової карти платника податків (арк. справи 48), зазначені кошти в сумі 19353,19 грн. спрямовані позивачем на погашення податкового богу минулих періодів (1-го кварталу 2010р.), а 646,81 грн. на погашення пені. В результаті зазначеної операції позивачу нарахована пеня в сумі 3855,79 грн., що підтверджується розрахунком пені податкового органу.

09.11.2010р. позивач подав до податкового органу податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища за 9 місяців 2010р. № 9004934349, яким самостійно визначив податкові зобовязання в сумі 220709,08 грн. (арк. справи 8 10).

28.10.2010р. платіжним дорученням № 241 з призначенням платежу «збір за забруднення навколишнього природного середовища за 3 квартал 2010р.» позивачем авансом сплачено 38000,00 грн. (арк. справи 23).

Згідно зворотного боку облікової карти платника податків (арк. справи 48), зазначені кошти в сумі 36627,88 грн. спрямовані позивачем на погашення податкового богу минулих періодів, а 1372,12 грн. на погашення пені. В результаті зазначеної операції позивачу нарахована пеня в сумі 7558,05 грн., що також підтверджується розрахунком пені податкового органу (арк. справи 50).

Таким, чином, як вбачається з матеріалів справи, кошти, які позивач сплачував наведеними платіжними дорученнями відповідач спрямував не за призначенням платежу, тобто не на погашення податкових зобовязань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2-й та 3-й квартали 2010р., а за 1-й квартал 2010р., в результаті чого нарахована пеня в сумі 41941,29 грн., що підтверджується зворотним боком облікової картки платника податків та розрахунком пені.

В межах даного спору, дії щодо нарахування пені в результаті зазначених операції в сумі 41169,27 грн. є предметом оскарження в даній справі.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі Закон № 2181),який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Як зазначає відповідач, пеня нарахована ним у відповідності до підпункту 16.1.1. пункту 16.1. та пункту 16.4. статті 16 Закону № 2181.

Підпунктом 16.1.1. пункту 16.1. статті 16 Закону № 2181 встановлено що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно із пунктом «а» підпункту 16.1.2. пункту 16.1. статті 16 зазначеного Закону, нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом.

Відповідно до пункту 1.3 частини 1 статті 1 Закону № 2181, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до пункту 1.2 частини 1 статті 1 Закону № 2181, податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Отже, поняття податкового зобов'язання охоплюється поняттям «податкового боргу (недоїмка)», яке в свою чергу може бути або самостійно узгодженим платником податків або узгодженим в адміністративному чи судовому порядку.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 11 червня 2003 року № 290, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 червня 2003 року за № 522/7843, затверджена Інструкція про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби (далі Інструкція № 290).

Цю Інструкцію розроблено відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про систему оподаткування в Україні», Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до пункту 3.4. Інструкції, нарахування пені здійснюється на день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу) за кожний календарний день прострочення платежу, включаючи день такого погашення.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач платіжними дорученнями № 16 від 03.08.2010р., № 386 від 08.09.2010р., № 395 від 09.09.2010р., № 104 від 07.10.2010р. та № 241 від 28.10.2010р. не сплачував суми самостійно нарахованих податкових зобов'язань за 1-й квартал 2010рю, в результаті несплати яких може бути нарахована пеня у порядку та у строки передбачені пунктом «а» підпункту 16.1.2. пункту 16.1. статті 16 Закону № 2181.

Як вбачається, із зворотного боку облікової картки платника податків, в ній відображається день фактичного погашення податкового боргу, але кошти спрямовані не за призначенням платежу, вказаному в платіжних дорученнях позивача, що обґрунтовується відповідачем з посиланням на пункт 7.7. статтею 7 Закону № 2181

Суд не приймає посилання відповідача на правомірність зарахування сплачених позивачем сум податкових зобовязань з плати за забруднення навколишнього природного середовища в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу з посиланням на приписи пункту 7.7 статті 7 Закону № 2181.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону № 2181 визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобовязаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обовязок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обовязок саме контролюючого органу (у даному випадку органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобовязання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону № 2181 або іншими законами з питань оподаткування.

Як визначено підпунктом 7.1.1 пункту 7.7 статті 7 Закону, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно із пунктом 6 статті 7 Закону України «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 № 679-XIV, Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції, реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

З наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону № 2181 слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом № 2181, який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Відповідно до пункту 3.6. Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року № 276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 року за № 843/11123, зворотний бік картки відображає стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит щодо розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань, суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, та суми, заявлені до відшкодування, й інше).

Згідно із пунктом 4.1. Інструкції, нарахуванню в особових рахунках платників підлягає, зокрема, пеня, нарахована органом державної податкової служби. Відповідно до пункту 4.2.1. Інструкції, нарахування пені, самостійно визначеної платником, обліковується у розділі "Нарахування сум пені" за відповідними кодами операцій.

Таким чином, нарахування пені відображається в картці особового рахунку платника податків.

З урахуванням того, що податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу та безпідставно нарахував позивачу пеню в сумі 41169,27 грн., а також те, що в особовому рахунку платника податків неправомірно обліковується зазначена сума пені, а відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведена у відповідності до пункту 2 статті 71 КАС України, правомірність своїх дій, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору за приписами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державного підприємства «Шахтарськантрацит» до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку про визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції у м. Харцизьку з нарахування пені в сумі 41169,27 грн. зі збору за забруднення навколишнього природного середовища; зобовязання Державної податкової інспекції у м. Харцизьку внести зміни до облікової картки платника податків Державного підприємства «Шахтарськантрацит», виключивши суму пені 41169,27 грн. зі збору за забруднення навколишнього природного середовища - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Харцизьку з нарахування пені в сумі 41169,27 грн. зі збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Зобовязати Державну податкову інспекцію у м. Харцизьку внести зміни до облікової картки платника податків Державного підприємства «Шахтарськантрацит», виключивши суму пені 41169,27 грн. зі збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 10 січня 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 14 січня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.