Постанова № 13448298, 10.01.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2011 р. справа № 2а-28894/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Галатіної О.О.

при секретаріМичак О.С.

за участю:

представників позивачаЛастовенко О.Ю., Гладкової Л.М.,

представника відповідача Крамаренка Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державного підприємства «Макіїввугілля» до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції про визнання дій протиправними, визнання недійсними податкових повідомлень № 105181003040683, № 105181003040684 від 01.12.2010, спонукання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

21.12.2010 ДП «Макіїввугілля» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції про визнання дій протиправними, визнання недійсними податкових повідомлень № 105181003040683, № 105181003040684 від 01.12.2010, спонукання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним було подано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, у якій визначив суму податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 7920687 грн. Вказану суму податку він сплатив платіжними дорученнями № 189 від 30.11.2010 на суму 3000000 грн. та № 188 від 30.11.2010 на суму 4000000 грн. Однак, відповідач на підставі абз. 2 п.п. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі за текстом Закон № 2181) розподілив сплачені суми на погашення податкового боргу та пені, а саме: повідомленням № 105181003040683 від 01.12.2010 відповідач розподілив суму 3000000 грн. на погашення податкового боргу у розмірі 2947275,24 грн. та пені 52724,76 грн., № 105181003040684 від 01.12.2010 на суму 4000000 грн. на погашення податкового богу 3919075,12 грн. та пені 80924,88 грн.

Позивач не погоджується із цими податковими повідомленнями, оскільки вважає, що податковим органом безпідставно змінене призначення платежу, вказаного у платіжних дорученнях. Жодними нормами Закону № 2181 та іншими нормативно-правовими актами не встановлено таке право або обовязок контролюючого органу змінювати податкові зобовязання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти.

Просив визнати протиправними дії Макіївської ОДПІ по зарахуванню на погашення пені сум 52724,76 грн. та 80924,88 грн. та на погашення податкового боргу сум 2947275,24 грн. та 3919075,12 грн., визнати повністю недійсними податкові повідомлення Макіївської ОДПІ № 105181003040683 від 01.12.2010, № 105181003040684 від 01.12.2010 про розподіл на погашення пені сум 52724,76 грн. та 80924,88 грн. та на погашення податкового боргу сум 2947275,24 грн. та 3919075,12 грн., спонукати Макіївську ОДПІ внести зміни до особового рахунку ДП «Макіїввугілля» з ПДВ в частині зарахування суми, сплаченої платіжними дорученнями №№ 189 та 188 від 30.11.2010 у розмірі 3000000 грн. та 4000000 грн. у сплату податкового зобовязання з ПДВ за жовтень 2010р. згідно податкової декларації за жовтень 2010р.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що черговість погашення узгоджених податкових зобовязань платника податків чітко визначена п. 7.7 ст. 7 Закону № 2181, згідно з яким податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях. Визначений порядок сплати та зарахування податків є єдиним для всіх платників податків та органів державної податкової служби і не передбачає можливість направлення грошових коштів у рахунок погашення податкових зобовязань, що мають більш пізні строки виникнення. Після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобовязання на суму погашеного податкового боргу відповідно до ст. 16 зазначеного Закону нараховується пеня. Сплачені зазначеними позивачем платіжними дорученнями суми збору за забруднення навколишнього природного середовища згідно п. 7.7 ст. 7, п.п. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону № 2181 були зараховані по особовому рахунку позивача в погашення наявного податкового боргу минулих періодів та пені. Іншого механізму сплати платником податків податкових зобовязань поточного періоду до погашення податкових зобовязань минулого періоду Законом № 2181 не передбачено. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Позивач державне підприємство «Макіїввугілля» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Макіївської міської ради 29.04.2003, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 32442295, здійснює діяльність відповідно до Статуту, затвердженого наказом Міністра вугільної промисловості України № 7 від 13.01.2006.

Відповідач Макіївська обєднана державна податкова інспекція є субєктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.

18.11.2010 ДП «Макіїввугілля» подало до Макіївської ОДПІ податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2010р., у рядку 27 якої визначило суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду 7920496 грн.

Платіжними дорученнями № 188 від 30.11.2010 на суму 4000000 грн. та № 189 від 30.11.2010 на суму 3000000 грн. ДП «Макіїввугілля» перерахувало до бюджету податкове зобовязання з податку на додану вартість за декларацією за жовтень 2010р., про що зазначило у призначенні платежу платіжних доручень.

01.12.2010 Макіївською ОДПІ були складені наступні податкові повідомлення:

№ 105181003040683, яким здійснено розподіл сплаченої 30.11.2010 згідно з платіжним документом № 189 від 30.11.2010 суми податкового боргу у розмірі 3000000 грн. на погашення податкового боргу у розмірі 2947275,24 грн. та пені у розмірі 52724,76 грн.,

№ 105181003040684, яким здійснено розподіл сплаченої 30.11.2010 згідно з платіжним документом № 188 від 30.11.2010 суми податкового боргу у розмірі 4000000 грн. на погашення податкового боргу у розмірі 3919075,12 грн. та пені у розмірі 80924,88 грн.

Зазначені повідомлення прийняті відповідачем на підставі абз.2 п.п. 16.3.3 ст. 16 Закону № 2181.

У відповідності до зазначеного підпункту якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Порядок нарахування пені встановлено ст. 16 вказаного Закону. Згідно з п.п. 16.1.1, п.п. 16.1.2 п. 16.1 цієї статті після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом;

б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Аналогічні положення містяться у п.п. 3.1-3.2 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами ДПС, затвердженої наказом ДПА України від 11.06.2003 № 290, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.06.2003 за № 522/7843 (далі за текстом Інструкція № 290).

Отже, законодавство повязує початок нарахування пені саме із моментом здійснення погашення узгодженого податкового зобовязання.

Як вбачається з платіжних доручень, по яким відповідач здійснив перерозподіл спірними податковими повідомленнями, державним підприємством «Макіїввугілля» здійснювалася сплата поточних зобовязань з податку на додану вартість, а саме по декларації за жовтень 2010 року, про що позивач зазначив у призначенні платежу в платіжних документах.

Відповідач спірними повідомленнями здійснив розподіл сплачених вказаними платіжними дорученнями сум у рахунок погашення податкового боргу та пені попередніх податкових періодів, що також підтверджується даними зворотного боку облікової картки платника податку.

Разом з тим, відповідач, здійснюючи такий розподіл, не врахував, що вимоги абз. 2 п.п. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону № 2181 застосовуються тільки у разі, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції). У даному випадку не мала місце сплата позивачем податкового боргу.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону № 2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

З оскаржуваних повідомлень взагалі не вбачається, з яких підстав відповідач зробив висновок про наявність податкового боргу в позивача. У повідомленнях не зазначено, за який період цей борг виник та погашається, не розрахована відповідним чином сума цього боргу.

П. 7.7 ст. 7 Закону № 2181, на який посилається представник відповідача, передбачено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобовязаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обовязок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обовязок саме контролюючого органу (у даному випадку органу державної податкової служби) якимось чином змінювати податкові зобовязання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону № 2181 та іншими законами з питань оподаткування.

Як визначено підпунктом 7.1.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Отже, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Крім того, Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 № 276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за № 843/11123 (далі за текстом Інструкція № 276), встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства (п. 1.2 Інструкції).

Пунктом 1.4 Інструкції встановлено, що облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи, що забезпечує єдиний технологічний процес уведення, контролю інформації обробки документів.

Разом із тим, як встановлено п.п. 3.11 та 3.11.1 Інструкції № 290, документами, що є підставою для здійснення нарахування пені у картці особового рахунку платника податків, являються акт перевірки з питань правильності нарахування, своєчасності та повноти внесення до бюджету прибуткового податку з громадян; акт перевірки дотримання банком строків перерахування платежів, що надходять до бюджету, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні". Документами, що підтверджують суму податкових зобов'язань платника податків та граничний строк їх сплати, є: податкова декларація (у тому числі уточнююча) з позитивною сумою податкових зобов'язань; податкове повідомлення; договір про розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань; рішення суду. Відповідач у спірних повідомленнях, а також під час судового засідання не зазначив жодного із документів, перелічених у п.п. 3.11 та 3.11.1 Інструкції № 290, які б могли підтвердити законність здійснення розподілу сплачених сум податку на додану вартість на погашення податкового боргу та пені.

На підставі ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідач не довів суду правомірність своїх дій щодо здійснення розподілу сум податкових зобовязань з податку на додану вартість, сплачених позивачем згідно платіжних доручень, на погашення податкового боргу та пені, суд визнає такі дії відповідача протиправними.

Суд вважає за можливе поновити порушені права позивача шляхом зобовязання Макіївської ОДПІ внести зміни до особового рахунку ДП «Макіїввугілля» з ПДВ в частині зарахування суми, сплаченої платіжними дорученнями №№ 189 та 188 від 30.11.2010 у розмірі 3000000 грн. та 4000000 грн. у сплату податкового зобовязання з ПДВ за жовтень 2010р. згідно податкової декларації за жовтень 2010р.

Що стосується позовних вимог про визнання недійсними податкових повідомлень Макіївської ОДПІ № 105181003040683, № 105181003040684 від 01.12.2010, то у задоволенні цих вимог суд відмовляє з таких підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. За змістом цієї норми предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обовязків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Закріплення частиною 2 ст. 2 КАС України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів.

Правовим актом є акт волевиявлення (рішення) уповноваженого суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин. При цьому, правові акти індивідуальної дії своїми приписами мають породжувати права і обов'язки конкретних осіб, на яких спрямована їх дія. У такому випадку реалізується компетенція видавця цього акту як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб'єкта і відповідно інший суб'єкт зобов'язаний виконувати його вимоги. Тобто, особливою відмінністю правового акту від інших управлінських актів є наявність у ньому змісту управління певної особи шляхом встановлення прав і обов'язки для інших субєктів.

З огляду на приписи абз.2 п.п. 16.3.3 ст. 16 Закону № 2181, повідомлення Макіївської ОДПІ про розподіл сплачених позивачем сум на погашення податкового боргу та пені не породжує права і обов'язки для позивача, а лише інформує його про вчинення податковим органом дій по розподілу сплачених ним коштів. Тобто, ці повідомлення не мають для позивача юридичного значення.

З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги частково.

У відповідності до ст. 94 КАС України суд стягує з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, тобто у розмірі 2,27 грн.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов державного підприємства «Макіїввугілля» до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції про визнання дій протиправними, визнання недійсними податкових повідомлень № 105181003040683, № 105181003040684 від 01.12.2010, спонукання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Макіївської обєднаної державної податкової інспекції щодо здійснення розподілу сум податкових зобовязань з податку на додану вартість, сплачених платіжним дорученням № 189 від 30.11.2010 у розмірі 3000000 грн. на погашення податкового боргу у розмірі 2947275,24 грн. та пені у розмірі 52724,76 грн., та платіжним дорученням № 188 від 30.11.2010 у розмірі 4000000 грн. на погашення податкового боргу у розмірі 3919075,12 грн. та пені у розмірі 80924,88 грн.

Зобовязати Макіївську обєднану державну податкову інспекцію внести зміни до особового рахунку державного підприємства «Макіїввугілля» з податку на додану вартість в частині зарахування сум, сплачених платіжними дорученнями № 189 від 30.11.2010 у розмірі 3000000 грн. та № 188 від 30.11.2010 у розмірі 4000000 грн. у сплату податкового зобовязання з податку на додану вартість за жовтень 2010 року згідно податкової декларації за жовтень 2010 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з державного бюджету України на користь державного підприємства «Макіїввугілля» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 (дві) грн. 27 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 10 січня 2011 року. Повний текст постанови складений та підписаний 15 січня 2011 року.

Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Галатіна О.О.