Ухвала суду № 134482815, 26.02.2026, Оболонський районний суд міста Києва

26.02.2026 Справа № 756/2890/26

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/2890/26

1-кс/756/672/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.02.2026 місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

слідчий суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12025100050002743 від 10.11.2025 за ч. 3 ст. 368 КК України - слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна,

в с т а н о в и в:

До провадження слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12025100050002743 - слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначає, що у невстановлений досудовим розслідування дату та час, але не пізніше 10.11.2025 у невстановлених на даний час посадових осіб Об`єднання ветеринарної медицини в м. Києві, посадових осіб лікарень ветеринарної медицини, розташованих на території м. Києва, а також представників акредитованих лабораторій, виник злочинний умисел на отримання неправомірної вигоди за видання офіційних ветеринарних документів, виданих всупереч встановлених вимог та без проведення усіх необхідних процедур. З метою реалізації свого злочинного умислу було розроблено злочинний план отримання від власників тварин неправомірної вигоди за видачу офіційних ветеринарних документів з внесеними до них завідомо неправдивими даними щодо дати проведення щеплень, чіпування, наявності антитіл у тварин до сказу. Так, для перетину кордону з твариною-компаньйоном необхідно дотримуватися вимог країни, до якої планується здійснити виїзд, а також вимог країн, через які буде здійснюватися транспортування тварини. Для оформлення документів, які відповідають європейським вимогам необхідно пройти прийом у лікаря ветеринарної медицини для проходження чипування (ідентифікації) та щеплення проти сказу. Ідентифікація тварин повинна здійснюватися перед вакцинацією проти сказу або в день її проведення. Після здійснення вакцинації необхідно за офіційним порядком через 30 днів після вакцинації здійснити забір крові у тварини для дослідження на титри антитіл. Вказані процедури можна провести у лікарні ветеринарної медицини, і в тому числі державній, або в акредитованій лабораторії, що відповідає вимогам Наказу Мінагрополітики №288 від 01.08.2014, де проводять відповідні дослідження.

Встановлено, що ОСОБА_5 є провідним лікарем ветеринарної медицини Державної міської лікарні дрібних тварин, яка є установою ветеринарної медицини, що здійснює профілактичні, діагностичні, лікувальні та інші протиепізоотичні заходи, лабораторні дослідження щодо безпечності товарів, науково-дослідні та контрольні роботи, на які покладено контрольно-наглядові функції в галузі ветеринарної медицини, або уповноважені на здійснення таких функцій.

У невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 10.11.2025 ОСОБА_5 , попередньо змовившись з невстановленими на даний час представниками Державного науково-контрольного інституту біотехнології і штамів мікроорганізмів (адреса: м. Київ, вул. Донецька, буд. 30, код ЄДРПОУ 19024865), які проводять лабораторні випробування сироватки крові тварин на наявність антитіл до вірусу сказу, маючи корисливий мотив на отримання неправомірної вигоди, вирішила вчиняти умисні корупційні правопорушення.

Так, 19.12.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи власником домашньої тварини, та маючи намір оформити офіційні документи, за допомогою яких можливий виїзд за межі території України домашньої тварини, звернулась до ОСОБА_5 , як до офіційного лікаря ветеринарної медицини з проханням оформлення документів, які надають право виїзду за кордон її тварині. В подальшому спілкуванні ОСОБА_5 повідомила ОСОБА_6 , оформлення необхідних документів можливе протягом 4 місяців, однак видача цих документів можливе в коротший термін у разі надання додаткових грошових коштів, маючи на увазі неправомірну вигоду.

24.12.2025 ОСОБА_6 прибула до Державної клініки дрібних тварин (адреса: м. Київ, вул. Волинська, буд. 12) для зустрічі з ОСОБА_5 , яка під час особистої зустрічі повідомила, що необхідні документи вона може зробити за 3 дні та дана послуга буде коштувати 6 000 грн. 29.12.2025 приблизно о 16:00 ОСОБА_6 прибула до Державної клініки дрібних тварин (адреса: м. Київ, вул. Волинська, буд. 12) для проходження її твариною процедур, необхідних для отримання раніше обумовлених ветеринарних документів. При зустрічі ОСОБА_6 з ОСОБА_5 , остання здійснила чипування та ввела щеплення проти сказу домашній тварині ОСОБА_6 - собаці на прізвисько « ОСОБА_7 ».

Діючи на виконання злочинного умислу, спрямованого на вчинення умисних корупційних злочинів, ОСОБА_5 передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій, створюючи видимість дотримання встановлених законодавством процедур, зробила завідомо неправдивий запис у ветеринарно-санітарний паспорт № НОМЕР_8 щодо здійснення вакцинування та зазначила дату його здійснення як 01.09.2025.

В подальшому ОСОБА_5 , будучи службовою особою, використовуючи надані їй владні повноваження з оформлення офіційних ветеринарних документів, діючи на виконання злочинного плану, усвідомлюючи протиправний характер одержання неправомірної вигоди, перебуваючи в приміщенні Державної клініки дрібних тварин за адресою: м. Київ, вул. Волинська, буд. 12, надала вказівку ОСОБА_6 передати 2 000 гривень адміністратору клініки, в якості офіційного платежу за надані послуги, а решту грошових коштів в сумі 4 000 гривень надати їй особисто. В свою чергу ОСОБА_6 виконала зазначені вказівки ОСОБА_5 та надала останній 4 000 гривень в якості неправомірної вигоди за видачу офіційних ветеринарних документів, до яких внесено завідомо неправдиві відомості. В подальшому ОСОБА_5 зазначила, що ОСОБА_6 потрібно додатково оплатити вартість бланків документів, для чого необхідно здійснити транзакцію в сумі 150 гривень на банківську картку з № НОМЕР_1 . В свою чергу ОСОБА_6 29.12.2025 о 16:13 здійснила переказ коштів в сумі 150 гривень на зазначений ОСОБА_5 картковий рахунок.

02.01.2026 приблизно о 15:30 ОСОБА_6 прибула до Державної клініки дрібних тварин за адресою: м. Київ, вул. Волинська, буд. 12, для зустрічі з ОСОБА_5 . Під час зустрічі ОСОБА_5 передала ОСОБА_8 оригінал документа, а саме: «Результат лабораторного випробування сироватки крові на наявність антитіл до вірусу сказу» №048334 від 02.01.2026, який виданий представниками Державного науково-контрольного інституту біотехнології і штамів мікроорганізмів (код ЄДРПОУ: 19024865, адреса: місто Київ, вулиця Донецька, будинок 30), в якому також зазначено завідомо неправдиву інформацію про дату здійснення вакцинації домашньої тварини ОСОБА_6 (тип вакцини: Nobivac R, серія: A452A02) - 01.09.2025, а також щодо дати відбору крові для проведення дослідження - 01.10.2025.

За таких обставин, ОСОБА_5 , переслідуючи корисливий мотив, спрямований на вчинення корупційного правопорушення, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи за попередньою змовою групою осіб невстановленими досудовим розслідування представниками Державного науково-контрольного інституту біотехнології і штамів мікроорганізмів, отримала від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у сумі 4 000 гривень.

Крім цього, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_5 не зупинилась на досягнутому та продовжила вчиняти умисні корупційні правопорушення.

Так, 03.02.2026 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи власником домашньої тварини, та маючи намір оформити офіційні документи, за допомогою яких можливий виїзд за межі території України домашньої тварини, звернулась до ОСОБА_5 , як до офіційного лікаря ветеринарної медицини з проханням оформлення документів, які надають право виїзду за кордон її тварині. В подальшому спілкуванні ОСОБА_5 повідомила ОСОБА_6 , оформлення необхідних документів можливе протягом 3 місяців, однак видача цих документів можлива у строк 7-9 днів, у разі надання додаткових грошових коштів в сумі близько 10-12 тисяч гривень, маючи на увазі неправомірну вигоду. 10.02.2026 о 08:26 ОСОБА_9 отримала від ОСОБА_5 вказівку здійснити перерахування грошових коштів в сумі 9550 грн. на карткові рахунки та в подальшому листуванні в додатку «Вайбер» отримала від останньої їх номери. В подальшому ОСОБА_9 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , виконуючи вказівки ОСОБА_5 , у період час у з 09:50 по 10:40, за допомогою платіжних терміналів, здійснила перерахунок грошових коштів в сумі 5 000 грн на картковий рахунок № НОМЕР_2 , в сумі 3 892 грн на картковий рахунок НОМЕР_3 та в сумі 655 грн на картковий рахунок № НОМЕР_4 , в результаті зарахування яких ОСОБА_5 , перебуваючи в невстановленому досудовим розслідуванням місці, отримала в якості неправомірної вигоди за видачу документів всупереч встановленим процедурам, без фактичного здійснення огляду тварини.

За таких обставин, ОСОБА_5 , переслідуючи корисливий мотив, спрямований на вчинення корупційного правопорушення, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи повторно, отримала від ОСОБА_9 неправомірну вигоду у сумі 9 457 гривень.

11.02.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваній ОСОБА_5 на праві приватної власності належить:

- транспортний засіб «MERCEDES-BENZ S 500» з номерним знаком НОМЕР_5 , VIN-код: НОМЕР_6 (власник: ОСОБА_5 );

- земельна ділянка з кадастровим номером 3222782100:05:006:0008, загальною площею 1.7811 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1031827232227 (власник: ОСОБА_5 );.

Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, санкція якого передбачає покарання у виді конфіскації майна, а тому з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, на переконання слідчого, відповідно до вимог ст. 170 КПК України існують достатні підстави для накладення арешту на майно, оскільки незастосування арешту може призвести до його реалізації з метою недопущення його можливої конфіскації.

З метою забезпечення арешту майна, яке не має статусу тимчасово вилученого, на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання розглядається без повідомлення власника майна, оскільки наявні ризики відчуження на користь третіх осіб рухомого майна.

Разом з тим, оскільки згідно вимог ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, розгляд вказаного клопотання без виклику сторони захисту жодним чином не буде порушувати права підозрюваного чи інших осіб.

В судове засідання слідчий та прокурор не з`явилися. До суду надійшла заява прокурора ОСОБА_10 , в якій останній просить розглядати клопотання за його відсутності, клопотання підтримує та просить його задовольнити в повному обсязі.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено, що неприбуття учасників судового розгляду у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до положень ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи у суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки представника сторони обвинувачення обов`язковою не має, вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності осіб, що не з`явились.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025100050002743 від 10.11.2025 за підозрою, серед інших, ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Майнові права захищаються в Україні, як Конституцією, так і іншими нормативно-правовими актами. Зокрема частинами 1 і 5 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170, ч. 5 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. Такий арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

11.02.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого за ч. 3 ст. 368 КК України, санкція якого передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Статтею 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.

Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, земельна ділянка з кадастровим номером 3222782100:05:006:0008, загальною площею 1,7811 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1031827232227, на праві власності належить ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_7 ).

Відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу автомобіль марки «MERCEDES-BENZ S 500» 2001 року випуску (д.н.з. НОМЕР_5 , VIN-код: НОМЕР_6 ), на праві власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_7 ).

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Матеріали клопотання свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що майно, на арешті якого наполягає сторона обвинувачення, у разі постановлення обвинувального вироку стосовно ОСОБА_5 може бути конфісковано, оскільки на праві власності належить підозрюваній, а тому враховуючи, що слідчим доведено існування ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, наявні підстави для накладення арешту на вказане майно з тимчасовим позбавленням права на розпорядження та відчуження майна будь-кому і будь-яким чином з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України.

Втручання держави в право на мирне володіння майном в даному випадку є виправданим, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, здійснюється на підставі закону з метою задоволення суспільного інтересу та з дотриманням принципів пропорційності та справедливої рівноваги.

За таких обставин, враховуючи, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, а також враховуючи, що обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Разом із тим, що стосується вимог клопотання в частині встановлення заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), державним виконавцям та приватним виконавцям, Державному підприємству «СЕТАМ» (код ЄДРПОУ 39958500), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, здійснювати будь-які дії щодо відчуження, продажу та реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом (в т.ч. шляхом продажу, дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, припинення запису про іпотеку або припинення будь-якого іншого обтяження, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження стосовно нерухомого майна, скасування записів, поновлення записів, відкриття розділів, продажу з аукціонів, відкритих торгів, здійснювати звернення стягнення на майно, тощо), то постановлення такого рішення не передбачено нормами КПК України та знаходиться поза межами компетенції слідчого судді у кримінальному провадження, а тому клопотання прокурора в цій частині задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 98, 100, 107, 131, 132, 171-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12025100050002743 від 10.11.2025 за ч. 3 ст. 368 КК України - слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 задовольнити частково.

Накласти арешт на майно підозрюваної у кримінальному провадженні №12025100050002743 від 10.11.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме на:

- транспортний засіб «MERCEDES-BENZ S 500» 2001 року випуску (д.н.з. НОМЕР_5 , VIN-код: НОМЕР_6 );

- земельну ділянку з кадастровим номером 3222782100:05:006:0008, загальною площею 1.7811 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1031827232227.

Заборонити відчуження та розпорядження будь-кому і будь-яким чином вказаним майном.

У задоволенні інших вимог клопотання, - відмовити.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1