Рішення № 134482723, 18.02.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/14942/23

Провадження №: 2/755/2123/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Хромової О.О.

при секретарі - Бовкун М.В.

за участі:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Буркацького В.Л.

представника відповідача - адвоката Хитрової Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, Державна іпотечна установа, про скасування рішення про державну реєстрацію права власності,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до АТ КБ «ПриватБанк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., Державна іпотечна установа, у якому просив скасувати рішення державного реєстратора - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р.О. від 29 червня 2016 року про реєстрацію права власності ПАТ КБ «ПриватБанк» на об`єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 .

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 набув право власності на квартиру

АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 12 грудня 2007 року. З метою забезпечення виконання зобов`язань за договором про іпотечний кредит між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки від 12 грудня 2007 року. Під час розгляду цивільної справи № 755/9132/16-ц за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 та членів його родини про виселення, що перебувала у провадженні Дніпровського районного суду міста Києва, представник банку у попередніх засіданнях надав документи та стверджував, що спірна квартира належить на праві власності ОСОБА_1 , а не банку. В судовому засіданні 24 листопада 2016 року представник банку надав інформаційну довідку № 73602053 про те, що 29 вересня 2016 року Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. здійснив державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за АТ КБ «ПриватБанк» на підставі іпотечного договору від 12 грудня 2007 року, виданого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергієнко С.С., договору відступлення прав вимоги від 23 травня 2008 року, виданого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Парубець С.В. Підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень від 03 жовтня 2016 року. Позивач договору про відступлення прав вимоги від 23 травня

2008 року позивачеві ніколи не надавався, у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Парубець С.В. позивач ніколи не був. Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від

12 вересня 2016 року у задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» про зняття арешту з майна відмовлено. Вказане рішення оскаржено банком до суду апеляційної інстанції, рішенням апеляційного суду арешт знято. Станом на дату державної реєстраці права власності - 29 вересня 2016 року, арешт діяв, таким чином, банк та нотаріус не мали належних правових підстав змінювати власника квартири під час дії арешту на нерухоме майно.

Поряд з цим, рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 09 грудня 2014 року по справі № 755/12686/13-ц позов АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 задоволено частково, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 12 грудня 2007 року № KIL0G40000002300, в розмірі 990 892 гривні 65 копійок, звернуто стягнення на квартиру загальною площею 91,90 кв. м, житловою площею 53,60 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки від 12 грудня 2007 року

№ KIL0G40000002300) ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача, ОСОБА_1 , договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Процедура звернення стягнення на майно на підставі рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 09 грудня 2014 року по справі № 755/12686/13-ц не була здійснена в установленому законом порядку. Таким чином, вирішення питання переходу права власності не на підставі умов зазначених у рішенні суду, яке набрало законної сили, а іншим шляхом, є порушенням вимог закону.

З метою захисту власних прав та інтересів ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з аналогічним позовом, справа № 826/3588/17. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2018 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2018 року, закрито провадження у справі, роз`яснено, що справа підсудна суду загальної юрисдикції.

В подальшому ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р.О. про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав. Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 24 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду, у задоволенні позову відмовлено, у зв`язку із незалученням належного відповідача у справі - ПАТ КБ «ПриватБанк».

З посиланням на положення статті 37 Закону України «Про іпотеку», статей 15, 16, 391 ЦК України позов просив задовольнити.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків.

02 листопада 2023 року (вхід. № 55553) ОСОБА_1 подав до суду заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 07 листопада 2023 року позовну заяву повернуто позивачеві у зв`язку із неусуненням недоліків позовної заяви.

Постановою Київського апеляційного суду від 19 січня 2024 року ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 07 листопада 2023 року про повернення позовної заяви позивачеві скасовано та направлено справу для подальшого розгляду до Дніпровського районного суду міста Києва.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями позовну заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 12 лютого 2024 року відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 12 березня 2024 року на 12-30 год.

13 лютого 2024 року (вхід. № 8206) позивач ОСОБА_1 подав заяву про долучення до матеріалів справи копії позовної заяви з додатками для інших учасників справи.

12 березня 2024 року (вхід. № 14157) позивач ОСОБА_1 подав клопотання про витребування доказів.

12 березня 2024 року у підготовчому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Буркацький В.Л., підтримали клопотання про витребування доказів та просили його задовольнити. Представник відповідача та треті особи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 12 березня 2024 року, з урахуванням ухвали від 18 березня 2024 року про виправлення описки, у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів, відмовлено.

09 квітня 2024 року у підготовче засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином. Представник позивача - адвокат Буркацький В.Л.,

05 квітня 2024 року подав заяву про відкладення судового засідання на інший час, у зв`язку із виконанням доручення по іншій справі за межами міста Києва. Підготовче засідання відкладено на 07 травня 2024 року на 14 год. 00 хв..

07 травня 2024 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_1 - адвоката

Буркацького В.Л., протокольною ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва підготовче засідання у справі відкладено на 05 червня 2024 року на 10-30 год., у зв`язку із неявкою відповідача.

07 травня 2024 року (передано судді Хромовій О.О. о 17-30 год.) через систему «Електронний суд» представник відповідача АТ КБ «ПриватБанк» - Яндульський Д.В., подав клопотання про відкладення розгляду справи. Також, представник Яндульський Д.В. подав клопотання про залишення позову без розгляду (вхід. № 26091) та про застосування наслідків спливу строку позовної давності (вхід. № 26093).

10 травня 2024 року (вхід. № 26848) до суду від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про визнання явки учасників справи обов`язковою.

05 червня 2024 року у підготовче засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином. Представник позивача - адвокат Буркацький В.Л.,

04 червня 2024 року (вхід. № 31681) подав заяву про відкладення судового засідання на іншу дату у зв`язку із участю у судовому засіданні по іншій справі. Підготовче засідання відкладено на 17 липня 2024 року на 12 год. 00 хв.

17 липня 2024 року у підготовче засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином. Представник позивача - адвокат Буркацький В.Л., подав заяву (вхід. № 40112) про відкладення судового засідання на іншу дату у зв`язку із необхідністю часу для надання заперечень на клопотання представника відповідача від 07 травня 2024 року. Підготовче засідання відкладено на 06 серпня 2024 року на 11 год. 00 хв.

26 липня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Буркацький В.Л., подав до суду клопотання про відмову у задоволенні клопотання ПАТ КБ «ПриватБанк» про залишення без розгляду позовної заяви.

06 серпня 2024 року у підготовчому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача - адвокат Буркацький В.Л., підтримали клопотання про визнання явки учасників справи обов`язковою та просили його задовольнити.

Протокольною ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 07 серпня 2024 року, занесеною до протоколу судового засідання, у задоволенні клопотання про визнання явки учасників справи обов`язковою відмовлено за необгрунтованістю.

Щодо клопотання відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» про залишення позову без розгляду позивач ОСОБА_1 та представник позивача - адвокат Буркацький В.Л., зазначили, що не погоджуються з вимогами такого клопотання, просять відмовити у його задоволенні.

Протокольною ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 07 серпня 2024 року, занесеною до протоколу судового засідання, у задоволенні клопотання АТ КБ «ПриватБанк» про залишення позову без розгляду відмовлено.

У підготовчому засіданні 06 серпня 2024 року позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Буркацький В.Л., проти закриття підготовчого засідання не заперечували, уточнень до позовних вимог не мають, клопотання та заяви на стадії підготовчого засідання відсутні.

Відповідач АТ КБ «ПриватБанк» в підготовче засідання свого представника не направив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином, про причини неявки не повідомили. Конверт з ухвалою про прийняття позовної заяви до провадження та копією позовної заяви з додатками вручено відповідачеві 19 лютого 2024 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи. Правом на подання відзиву по справі не скористалися.

Третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомив. Конверт з ухвалою про прийняття позовної заяви до провадження та копією позовної заяви з додатками отримав 21 лютого 2024 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи. Правом на подання пояснень по суті справи не скористався.

Третя особа - Державна іпотечна установа, представника в судове засідання не направила, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялася належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомила. Конверт з ухвалою про прийняття позовної заяви до провадження та копією позовної заяви з додатками отримала 19 лютого 2024 року, що підтверджується інформацією із сервісу «Трекінг» оператора поштового зв`язку «Укрпошта» за номером поштового відправлення

№ 0600249548518. Правом на подання пояснень по суті справи не скористалися.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 06 серпня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 01 жовтня 2024 року на

11 год.00 хв.

27 вересня 2024 року (вхід. № 53076) до суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Буркацького В.Л., надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

Також 27 вересня 2024 року (вхід. № 53077) представник позивача подав клопотання про визнання обов`язковою явки учасників справи.

01 жовтня 2024 року у судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Наступне судове засідання призначено на 06 листопада 2024 року на 10 год. 15 хв.

06 листопада 2024 року (вхід. № 61059) представник відповідача АТ КБ «ПриватБанк» - адвокат Хитрова Л.В., подала клопотання про відкладення розгляду справи.

06 листопада 2024 року протокольною ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва, занесеною до протоколу судового засідання, задоволено клопотання відповідача, судове засідання відкладено на 04 грудня 2024 року на 11 год. 00 хв.

04 грудня 2024 року протокольною ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва, занесеною до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання позивача про визнання явки учасників справи обов`язковою за необґрунтованістю.

За клопотанням представника позивача - адвоката Буркацького Л.В., у судовому засіданні оголошено перерву до 22 січня 2025 року до 15 год. 00 хв.

22 січня 2025 року судове засідання, призначене на 15 год. 00 хв., знято з розгляду, у зв`язку із періодом тимчасової непрацездатності головуючого судді Хромової О.О. Наступне судове засідання призначено на 20 лютого 2025 року на 10 год. 30 хв.

08 січня 2025 року (вхід. № 817) до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Буркацького В.Л., про витребування доказів, в якому представник просив витребувати у державного реєстратора - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Руслана Олеговича, копії усіх документів, які були підставою для перереєстрації права власності з ОСОБА_1 на Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 .

20 лютого 2025 року (вхід. № 9954) представник відповідача АТ КБ «ПриватБанк» - адвокат Хитрова Л.В., подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 20 лютого 2025 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Буркацького В.Л., про витребування доказів, витребувано у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р.О. копію реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 , рішення про державну реєстрацію від 29 вересня 2016 року, та встановлено процесуальні строки.

08 квітня 2025 року у судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Буркацький В.Л., подав заяву (вхід. від 03 квітня 2025 року № 19094) про відкладення судового засідання на іншу дату. Наступне судове засідання призначено на 13 травня 2025 року на 15 год. 30 хв.

17 квітня 2025 року на виконання вимог ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від

20 лютого 2025 року Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. повідомив, що надати копію реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 , по якій ним було прийнято рішення про державну реєстрацію від 29 вересня 2016 року не має можливості. Оригінали документів, що були підставою для проведення державної реєстрації були повернуті заявнику, документи, визначені пунктом 25 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 25 грудня 2015 року № 1127, передані суб`єкту державної реєстрації прав, що забезпечує ведення реєстраційних справ, а їх електронні копії знаходяться в реєстраційній справі.

13 травня 2025 року протокольною ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва, занесеною до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Буркацького В.Л., про відкладення розгляду справи, у зв`язку із необхідністю підготовки нового клопотання про витребування доказів від органів Міністерства юстиції України. У судовому засіданні оголошено перерву до 10 червня 2025 року до 16 год. 00 хв.

29 травня 2025 року (вхід. № 30846) представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Буркацький В.Л., подав клопотання про витребування доказів, а саме: просив витребувати у Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) належним чином завірені копії усіх документів, які стосуються переоформлення (проведення реєстраційних дій) здійснених Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Р.О. по нерухомому майну - квартирі АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_1 , власник після вчинення реєстраційних дій - ПАТ КБ «ПриватБанк».

10 червня 2025 року у судове засідання сторони не з`явилися, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином. Позивач ОСОБА_1 10 червня 2025 року

(вхід. № 33435) подав заяву про проведення судового засідання без його участі, клопотання про витребування доказів просив задовольнити. Представник відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк»

- Хитрова Л.В., 10 червня 2025 року (вхід. № 33364) подала клопотання про проведення судового засідання без її участі, проти задоволення клопотання про витребування доказів не заперечує.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 10 червня 2025 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Буркацького В.Л., про витребування доказів, витребувано у Департамента з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної реєстрації) з матеріалів реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1043585980000, копії документів, що були підставою вчинення реєстраційних дій Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Р.О., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03 жовтня 2016 року № 31678593, дата державної реєстрації - 29 вересня 2016 року.

16 липня 2025 року у судове засідання сторони не з`явилися, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином. Представник позивача - адвокат Буркацький В.Л.

11 липня 2025 року (вхід. № 40050) подав заяву про відкладення судового засідання. Представник відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» - Хитрова Л.В., 09 липня 2025 року (вхід. від 10 липня 2025 року

№ 39793) подала клопотання про відкладення розгляду справи.

14 серпня 2025 року (вхід. № 47725) до суду на виконання вимог ухвали від 20 червня 2025 року від Департамента з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної реєстрації) надійшли витребовувані документи.

23 вересня 2025 року у судове засідання сторони не з`явилися, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином. Представник позивача - адвокат Буркацький В.Л.

18 вересня 2025 року (вхід. № 55372) подав заяву про відкладення судового засідання. Наступне судове засідання призначено на 21 жовтня 2025 року на 14 год. 40 хв.

21 жовтня 2025 року судове засідання, призначене на 14 год. 45 хв., знято з розгляду, у зв`язку із перебуванням головуючого судді Хромової О.О. у відрядженні. Наступне судове засідання призначено на 19 листопада 2025 року на 16 год. 30 хв.

19 листопада 2025 року судове засідання, призначене на 16 год. 30 хв., знято з розгляду, у зв`язку із відсутністю електропостачання у приміщенні суду. Наступне судове засідання призначено на 14 січня

2026 року на 10 год. 30 хв.

14 січня 2026 року судове засідання, призначене на 10 год. 30 хв, знято з розгляду, у зв`язку із відсутністю електропостачання у приміщенні суду. Наступне судове засідання призначено на 18 лютого 2026 року на 10 год. 30 хв.

18 лютого 2026 року у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його прдставник - адвокат Буркацький В.Л., позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові.

18 лютого 2026 року у судовому засіданні представника відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» - адвокат Хитрова Л.В., у задоволенні позовних вимог просила відмовити.

Третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомив.

Третя особа - Державна іпотечна установа, представника в судове засідання не направила, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялася належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомила.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників справи, оцінивши надані докази, суд приходить до таких висновків.

З копії договору купівлі-продажу квартири від 12 грудня 2007 року, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергієнком С.С., зареєстровано в реєстрі за № 8383, встановлено, що продавець ОСОБА_2 передав, а покупець ОСОБА_1 прийняв у власність квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (пункт

1.2 договору). Продаж квартири вчиняється за 833 250,00 грн. Сторони підтверджують факт повного розрахунку за продану квартиру (пункт 6.7 договору).

Договір містить реєстраційний напис про реєстрацію права власності ОСОБА_3 на квартиру в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна від 27 грудня 2007 року, за реєстровим № 41283.

З матеріалів справи встановлено, що 12 грудня 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та

ОСОБА_1 укладено іпотечний договір № KIL0G40000002300, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергієнком С.С., зареєстровано в реєстрі за № 8387, відповідно до умов якого, іпотекодавець ОСОБА_1 з метою забезпечення належного виконання зобов`язання, що випливає з договору про іпотечний кредит, передає, а іпотекодержатель ЗАТ КБ «ПриватБанк» приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених цим договором, нерухоме майно житлового призначення, а саме: чотирьохкімнатну квартиру зі всіма об`єктами функціонально пов`язаними з цим нерухомим майном загальною площею 91,90 кв. м, житловою площею 53,60 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (пункт 1.1 Розділу 1 іпотечного договору).

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 Розділу 1 іпотечного договору, предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між іпотекодавецем і ОСОБА_2 та посвідченого 12 грудня 2007 року, Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергієнком С.С. за № 8383. Вартість предмету іпотеку, що передається іпотекодавцем в іпотеку становить: заставна вартість на день укладення цього договору за згодою сторін становить 926 510,00 грн. Оціночна вартість предмету іпотеки, визначена шляхом проведення оцінки предмету іпотеки згідно із звітом про оцінку від 07 грудня 2007 року, складеного ПриватБанком, становить 926 510,00 грн.

Відповідно до підпункту 2.1.5 пункту 2.1 Розділу 2 іпотечного договору, іпотекодержатель має право: у випадку невиконання іпотекодавцем зобов`язань, а також в інших випадках, передбачених цим договором, задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Згідно з пунктами 3.1, 3.3 Розділу 3 іпотечного договору, у випадку невиконання чи неналежного виконання іпотекодавцем зобов`язання в цілому або в частині, а також у інших випадках, передбачених цим договором, договором про іпотечний кредит або чинним законодавством, іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки в порядку, передбаченому цим договором та чинним законодавством. Іпотекодержатель вправі задовольнити за рахунок предмета іпотеки свої вимоги, передбачені договором про іпотечний кредит, у повному обсязі.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Розділу 4 іпотечного договору, іпотекодержатель набуває право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку виконання зобов`язань, вони не будуть виконані (виконані не належним чином) та у випадку, якщо інформація або документи, надані іпотекодавцем при укладені цього договору, виявляться недостовірними та/або недійсними, а також у випадках передбачених п. 5.2.4 договору про іпотечний кредит. Звернення стягнення за цим договором здійснюється на підставі цього договору, виконавчого напису нотаріуса або за рішенням суду.

Пункт 4.3 Розділу 4 іпотечного договору містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, яке надає право іпотекодержателю звернути стягнення на предмет іпотеки, на підставі цього договору шляхом: продажу від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку».

Сторони також зазначили, що це застереження визначається сторонами як договір про задоволення вимог Іпотекодержателя.

23 травня 2008 року між Державною іпотечною установою та ЗАТ КБ «ПриватБанк» на виконання Генерального договору про рефінансування та обслуговування іпотечних кредитів щодо здійснення співробітництва у сфері іпотечного житлового кредитування за рахунок коштів, залучених Установою під державну гарантію від 27 квітня 2007 року № 4, укладено договір відступлення права вимоги № 930/08, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Парубець С.В., зареєстровано в реєстрі за № 2642.

Додаткок №1 до Договору відступлення прав вимоги від 23 травня 2008 року № 930/08 містить інформацію про позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором від 12 грудня 2007 року

№ KIL0G40000002300.

З Інформаційної довідки з Державного речових прав на нерухоме майно від 11 березня 2021 року № 247768598, встановлено, що об`єкт житлової нерухомості - квартира за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1043585980000, на праві приватної власності належить АТ КБ «ПриватБанк», на підставі іпотечного договору від 12 грудня

2007 року № KIL0G40000002300, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергієнком С.С., зареєстровано в реєстрі за № 8387, договору відступлення прав вимоги від

23 травня 2008 року № 930/08, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Парубець С.В., зареєстровано в реєстрі за № 2642, дата та час державної реєстрації - 29 вересня 2016 року.

Підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03 жовтня 2016 року, індексний номер - 31678593, державний реєстратор - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - Швець Р.О.

До матеріалів справи також долучено копію реєстраційної справи № 1043585980000 на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , у якій міститься: копію заяви АТ КБ «ПриватБанк» від 29 вересня 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та квитанції від 29 вересня 2016 року на суму 34,00 грн та 55,00 грн про оплату адміністративних зборів.

Також в матеріалах реєстраційної справи міститься копія іпотечного договору від 12 грудня

2007 року № KIL0G40000002300, укладеного між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергієнком С.С., зареєстровано в реєстрі за № 8387, та договору відступлення прав вимоги від 23 травня 2008 року № 930/08, укладеного між Державною іпотечною установою та ЗАТ КБ «ПриватБанк», посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Парубець С.В., зареєстровано в реєстрі за № 2642, з додатком

№ 1.

З матеріалів реєстраційної справи встановлено, що ПАТ КБ «ПриватБанк» сформовано вимогу до ОСОБА_1 від 17 серпня 2016 року про повернення суми кредиту у розмірі 3 247 349,97 грн за договором від 12 грудня 2007 року № KIL0G40000002300 в тридцятиденний строк з дня отримання вимоги. Також боржника попереджено, що у випадку невиконання вимоги, згідно статей 35, 37 Закону України «Про іпотеку» кредитор задовольнить забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки - квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

З копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105419679271 встановлено, що поштове відправлення вручено ОСОБА_1 19 серпня 2016 року, про що одержувач проставив особистий підпис.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень», суд при здійсненні правосуддя може використовувати текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

З відкритого порталу даних Єдиний державний реєстр судових рішень встановлено, що у провадженні Індустріального районного суду міста Дніпропетровськ перебувала цивільна справа

№ 0417/5854/2012 ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

Рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровськ від 10 червня 2014 року по справі № 0417/5854/2012, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2014 року, з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 стягнуто солідарно на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 12 грудня 2007 року № KIL0G40000002300, а саме заборгованість за кредитом в сумі 692 874,27 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом 289 701,69 грн; заборгованість по комісії за користування кредитом 3 316,69 грн, а також пеню за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором в сумі 5 000,00 грн, а всього 990 892,65 грн.

Судом встановлено, що 12 грудня 2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк», було укладено договір про іпотечний кредит № KIL0G40000002300, згідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 694 882,50 грн зі сплатою за користування ним 15,00 відсотків на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 12 грудня 2032 року. Відповідно до пункту 3.1 виконання позичальником зобов`язань за цим Договором забезпечується іпотекою нерухомого майна житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , визначеного в іпотечному договорі.

В забезпечення виконання зобов`язань за договором про іпотечний кредит від 12 грудня 2007 року № KIL0G40000002300 між позивачем, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 був укладений Договір поруки від 12 грудня 2007 року № KIL0G40000002300. Відповідно до пункту 3.1 поручитель відповідає за зобов`язання згідно з Договором про іпотечний кредит перед Кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, тощо.

Крім того, зобов`язання за вказаним договором від 12 грудня 2007 року № KIL0G40000002300 забезпечено порукою в розмірі 200,00 грн на підставі договору поруки від 20 жовтня 2010 року

№ 167, укладеного з поручителем ПАТ «А-Банк». Предметом вказаного договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання боржником ОСОБА_1 всіх своїх обов`язків за кредитним договором.

Також судом встановлено, що у провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа № 755/12686/13-ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 третя особа: Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про звернення стягнення, у якому позивач просив звернути стягнення на квартиру загальною площею 91,90 кв. м, житловою площею 53,60 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки від

12 грудня 2007 року № KIL0G40000002300) ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки; виселити, серед інших, ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , які зареєстровані у квартирі (предмет іпотеки), розташованій за адресою:

АДРЕСА_2 , зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири; стягнути з відповідача судові витрати.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 12 грудня 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про іпотечний кредит № KIL0G40000002300, відповідно до умов якого кредитор зобов`язувався надати позичальнику на умовах цього договору грошові кошти в сумі

694 882,50 грн, а позичальник зобов`язувався прийняти, належним чином використати та повернути кредит в сумі 694 882,50 гривень, сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 15,00 % річних, а також інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором, а також сплатити винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту.

Згідно із п.п. 2.1.1, п. 2.1 Розділу 2 договору про іпотечний кредит, сторони погоджуються з тим, що зобов`язання кредитора надати кредит в повному обсязі протягом одного робочого дня виникає з моменту виконання усіх та кожної з наведених нижче умов, серед яких: в забезпечення виконання зобов`язань за цим договором укладення відповідного іпотечного договору та договору поруки, з урахуванням положень пункту 3 цього договору.

Так, 20 грудня 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір № KIL0G40000002300, відповідно до умов якого ОСОБА_1 з метою забезпечення належного виконання зобов`язання, що випливає з договору про іпотечний договір, передає, а ЗАТ КБ «ПриватБанк» приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених цим договором, нерухоме майно житлового призначення, а саме: чотирьохкімнатну квартиру зі всіма об`єктами функціонально пов`язаними з цим нерухомим майном загальною площею 91,90 кв. м, житловою площею 53,60 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 Розділу 1 іпотечного договору, предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між іпотекодавецем і ОСОБА_2 та посвідченого 12 грудня 2007 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергієнком С.С. за № 8383. Вартість предмету іпотеку, що передається іпотекодавцем в іпотеку становить: заставна вартість на день укладення цього договору за згодою сторін становить 926 510,00 грн. Оціночна вартість предмету іпотеки, визначена шляхом проведення оцінки предмету іпотеки згідно із звітом про оцінку від 07 грудня 2007 року, складеного ПриватБанком, становить 926 510,00 грн.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 09 грудня 2014 року по справі

№ 755/12686/13-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 19 лютого 2015 року, позов задоволено частково, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 12 грудня 2007 року № KIL0G40000002300, в розмірі 990 892,65 грн, звернуто стягнення на квартиру загальною площею 91,90 кв. м, житловою площею 53,60 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки від

12 грудня 2007 року № KIL0G40000002300) ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача, ОСОБА_1 , договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено, вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 09 грудня 2014 року по справі

№ 755/12686/13-ц набрало законної сили.

У провадженні Дніпровського районного суду міста Києва також перебувала справа

№ 755/10428/16-ц за позовом ПАТ КБ«ПриватБанк» до ОСОБА_1 , третя особа: відділ державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві, про звільнення майна з-під арешту.

Постановою Київського апеляційного суду від 17 листопада 2016 року позов задоволено, звільнено з-під арешту, накладеного постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві від 16 жовтня 2015 року в рамках виконавчого провадження № 48456331 та знято обтяження (арешт), зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23 жовтня 2015 року за № 11729546 на нерухоме майно - предмет іпотеки - квартиру: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 .

Під час розгляду справи судами встановлено, що в рамках виконавчого провадження № 48456331 на виконання виконавчого листа №2-328/11, виданого Дніпровським районним судом міста Києва від

17 березня 2011 року постановою старшого державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ у місті Києв від 16 жовтня 2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, було накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення 18 621,59 грн.

Вказане обтяження державного виконавця зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23 жовтня 2015 року за № 11729546.

Згідно відомостей відкритого порталу Єдиний державний реєстр судових рішень ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., третя особа - ПАТ КБ «ПриватБанк, про визнання протиправним рішення про державну реєстрацію та скасування державної реєстрації (справа

№ 826/3588/17).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2017 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2018 року по справі

№ 826/3588/17, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від

29 серпня 2018 року, закрито провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, оскільки спір не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів. Позивачеві роз`яснено право звернення з вказаним позовом до місцевого загального суду.

Також з відкритого порталу Єдиний державний реєстр судових рішень встановлено, що у провадженні Дніпровського районного суду міста Києва також перебувала справа № 755/14995/18 за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., треті особи: ПАТ КБ «ПриватБанк», Державна іпотечна установа, про визнання рішення протиправним та скасування реєстрації права власності, у якому позивач просив визнати протиправним рішення державного реєстратора - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р.О. в здійсненні реєстрації права власності на ПАТ КБ «ПриватБанк» від 29 вересня

2016 року нерухомого майна, квартири за адресою: АДРЕСА_2 , та скасувати дану реєстрацію.

Під час розгляду справи судом, серед іншого, встановлено, що 23 травня 2008 року між Державною іпотечною установою та ЗАТ КБ «ПриватБанк» укладено Договір відступлення права вимоги № 930/08, за умовами якого Банк передає, а Установа приймає всі права за договорами, вказаними у додатку № 1 до цього Договору; Установа передає, а Банк приймає всі права вимоги за договорами, вказаними у Вимозі зворотнього відступлення прав вимоги, зокрема, щодо іпотечного договору від 12 грудня 2007 року

№ KIL0G40000002300 щодо боржника ОСОБА_1

23 травня 2008 року між Державною іпотечною установою та ЗАТ КБ «ПриватБанк» укладено Договір відступлення права вимоги № 930/08, за умовами якого Банк передає, а Установа приймає всі права за договорами, вказаними у додатку № 1 до цього Договору; Установа передає, а Банк приймає всі права вимоги за договорами, вказаними у Вимозі зворотнього відступлення прав вимоги, зокрема, щодо іпотечного договору № KIL0G40000002300 від 12 грудня 2007 року щодо боржника ОСОБА_1 .

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 24 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року та постановою Верховного Суду від

06 березня 2025 року, у задоволенні позову відмовлено, оскільки суб`єкт державної реєстрації прав на нерухоме майно є неналежним відповідачем у справі.

Згідно відомостей відкритого порталу даних Єдиний державний реєстр судових рішень, у провадженні Дніпровського районного суду міста Києва також перебувала цивільна справа

№ 755/15646/21 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк», Державна іпотечна установа, третя особа: Державний реєстратор - Приватний нотаріус Київського міського ноатріального округу Швець Р.О., про визнання договору відступлення права вимоги в частині зворотного відступлення права вимоги недійсним, у якому позивач просив визнати договір відступлення права вимоги № 930/08, укладений між ПАТ «ПриватБанк» та Державною іпотечною установою 23 травня 2008 року за іпотечним договором від 12 грудня 2007 року № KIL0G40000002300 між ПАТ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , в частині зворотного відступлення права вимоги від Державної іпотечної установи до ПАТ «ПриватБанк» недійсним відносно ОСОБА_1 .

Під час розгляду справи судом встановлено, що 23 травня 2008 року між Державною іпотечною установою в особі Заступника Голови Правління Пудрика В.Ю., що діє на підставі довіреності № 313, посвідченої Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петренко Я.В. 21 січня

2008 року, з однієї сторони, і ЗАТ КБ «ПриватБанк», в особі старшого спеціаліста бізнесу іпотечне кредитування ГО «ЗАТ КБ «ПриватБанк» Цимбаленко А.Ю., що діє на підставі довіреності, посвідченої Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Небосенко О.А., зареєстрованої в реєстрі за № 35 від 14 січня 2008 року, з іншої сторони, разом - Сторони, на виконання Генерального договору про рефінансування та обслуговування іпотечних кредитів щодо здійснення співробітництва у сфері іпотечного житлового кредитування за рахунок коштів, залучених Установою під державну гарантію від 27 квітня 2007 року № 4, було укладено договір відступлення права вимоги № 930/08 (далі - Договір

№ 930/08), який було посвідчено нотаріально, за іпотечним договором від 12 грудня 2007 року

№ КІL0G40000002300.

Інформація про підписання договору відступлення права вимоги від 23 травня 2008 року

№ 930/08 була внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Пунктами 3.2 та 4.3 Договору № 930/08 сторони передбачили письмове повідомлення позичальників, одним з яких є ОСОБА_1 , про відступлення права вимоги та про зворотне відступлення права вимоги.

Так, відповідно до пункту 3.2 Договору № 930/08, не пізніше 5 робочих днів з моменту набрання чинності пунктом 1.1 цього Договору Банк зобов`язаний передати позичальникам письмове повідомлення про відступлення права вимоги за договорами, вказаними у Додатку № 1 до цього Договору та зміну вигодонабувача за договорами страхування, з відміткою про отримання.

Відповідно до пункту 4.3 Договору № 930/08 не пізніше 5 робочих днів з дня надходження коштів від Банку на рахунок Установи, вказаний у вимозі, на виконання п. 5.3. цього Договору, Установа зобов`язана передати відповідному позичальнику письмове повідомлення про зворотне відступлення права вимоги за відповідними договорами, вказаними у Вимозі та зміну Вигодонабувача за відповідними договорами страхування з відміткою про отримання.

18 березня 2009 року Державною іпотечною установою та ЗАТ КБ «ПриватБанк» було складено та підписано Акт приймання-передачі № 1 до Договору відступлення прав вимоги від 23 травня 2008 року

№ 930/08 у зв`язку зі зворотним відступленням прав вимоги за договором про іпотечний кредит від

12 грудня 2007 року № КІL0G40000002300, що відбувся 20 лютого 2009 року, про передачу Установою на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк» наступних оригіналів документів: 1. Договір про іпотечний кредит від

12 грудня 2007 року № КІL0G40000002300 на 5 арк.; Іпотечний договір від 12 грудня 2007 року

№ КІL0G40000002300 на 3 арк.; Договір поруки від 29 січня 2008 року №SICWG40000003049 на 2 арк.; виписка про стан заборгованості ОСОБА_1 станом на 06 березня 2009 року на 1 арк.

Зворотне відступлення права вимоги відбулось на підставі Акту приймання-передачі № 1 до Договору відступлення прав вимоги від 23 травня 2008 року № 930/08 у зв`язку зі зворотним відступленням прав вимоги, що і було передбачено умовами Договору № 930/08, зокрема, останнім абзацом пункту 4.2 оспорюваного Договору № 930/08; не заперечується факт передачі 18 березня

2008 року Іпотечною установою на користь АТ КБ «ПриватБанк» оригіналів кредитного договору, іпотечного договору та договору поруки, у зв`язку з отриманням вимоги від Іпотечної установи від

19 лютого 2009 року на підставі якого відбулося зворотне відступлення права вимоги за договором про іпотечний кредит № КІL0G40000002300 від 12 грудня 2007 року.

Виконання державною іпотечною установою вимог пункту 4.3 Договору № 930/08 щодо повідомлення ОСОБА_1 про зворотне відступлення права вимоги підтверджується наявним в матеріалах справи письмовим повідомленням від 23 березня 2009 року № 1324-5 на адресу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 , яка співпадає з адресою, зазначеною в Іпотечному договорі від 12 грудня 2007 року № КІL0G40000002300.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 21 квітня 2023 року по справі

№ 755/15646/21, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року та постановою Верховного Суду від 29 січня 2024 року, у задоволенні позову відмовлено.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від

05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

За визначенням частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (тут і далі - в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор, зокрема встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Державним реєстратором є, зокрема, нотаріус.

Частина перша статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлює, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно із частиною другою цієї статті передбачено, що перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до частин першої - четвертої, сьомої та одинадцятої статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом. Реєстрація заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості їх надходження. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку. Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не приймається у разі відсутності документа, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Під час подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі фізична особа повинна пред`явити документ, що посвідчує її особу, а у разі подання заяви представником фізичної чи юридичної особи - також документ, що підтверджує його повноваження діяти від імені таких осіб. У випадках, установлених законом, представник іноземної особи пред`являє документи, легалізовані в установленому нормативно-правовими актами порядку.

Згідно із частиною першою статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об`єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов`язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев`ятою статті 15 цього Закону; 5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев`ятою статті 15 цього Закону; 5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5-4) після завершення п`ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Згідно із частиною другою статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

З викладеного слідує, що за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державний реєстратор може прийняти одне із рішень: про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або про відмову в державній реєстрації; у свою чергу рішення про державну реєстрацію прав приймається за умови подання заявником достатніх та належним чином оформлених документів, відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, а також підстав для відмови у державній реєстрації.

До матеріалів справи долучено копію реєстраційної справи № 1043585980000 на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , з матеріалів якої встановлено, що державну реєстрацію права власності АТ КБ «ПриватБанк» на спірну квартиру вчинено на підставі іпотечного договору від 12 грудня 2007 року № KIL0G40000002300, укладеного між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергієнком С.С., зареєстровано в реєстрі за № 8387, та договору відступлення прав вимоги від

23 травня 2008 року № 930/08, укладеного між Державною іпотечною установою та ЗАТ КБ «ПриватБанк», посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Парубець С.В., зареєстровано в реєстрі за № 2642, з додатком № 1.

Як уже зазначалося раніше, судом встановлено, що 12 грудня 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про іпотечний кредит № KIL0G40000002300, відповідно до умов якого кредитор зобов`язувався надати позичальнику на умовах цього договору грошові кошти в сумі

694 882,50 грн, а позичальник зобов`язувався прийняти, належним чином використати та повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом, а також інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені договором.

Поряд з цим, з метою забезпечення належного виконання зобов`язання, що випливає з договору про іпотечний кредит, між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 12 грудня 2007 року також було укладено іпотечний договір № KIL0G40000002300, предметом якого є нерухоме майно житлового призначення, а саме: чотирьохкімнатну квартиру зі всіма об`єктами функціонально пов`язаними з цим нерухомим майном загальною площею 91,90 кв. м, житловою площею 53,60 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до підпункту 2.1.5 пункту. 2.1 Розділу 2 іпотечного договору, іпотекодержатель має право: у випадку невиконання іпотекодавцем зобов`язань, а також в інших випадках, передбачених цим договором, задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Згідно із пунктом 3.1, 3.3 Розділу 3 іпотечного договору, у випадку невиконання чи неналежного виконання іпотекодавцем зобов`язання в цілому або в частині, а також у інших випадках, передбачених цим договором, договором про іпотечний кредит або чинним законодавством, іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки в порядку, передбаченому цим договором та чинним законодавством. Іпотекодержатель вправі задовольнити за рахунок предмета іпотеки свої вимоги, передбачені договором про іпотечний кредит, у повному обсязі.

Відповідно до пункту 4.1, 4.2 Розділу 4 іпотечного договору, іпотекодержатель набуває право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку виконання зобов`язань, вони не будуть виконані (виконані не належним чином) та у випадку, якщо інформація або документи, надані іпотекодавцем при укладені цього договору, виявляться недостовірними та/або недійсними, а також у випадках передбачених п. 5.2.4 договору про іпотечний кредит. Звернення стягнення за цим договором здійснюється на підставі цього договору, виконавчого напису нотаріуса або за рішенням суду.

Пункт 4.3 Розділу 4 іпотечного договору містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, яке надає право іпотекодержателю звернути стягнення на предмет іпотеки, на підставі цього договору шляхом: продажу від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку».

Сторони також зазначили, що це застереження визначається сторонами як договір про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Відповідно до абзацу 3 статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3 Закону України «Про іпотеку»).

Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Згідно із частинами першою-третьою статті 36 Закону України «Про іпотеку» (в редакції станом на день укладення іпотечного договору) сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати:

-передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

-право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Положеннями статті 37 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Із внесенням змін до цієї норми згідно із Законом України від 25 грудня 2008 року № 800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» положення статті 37 Закону України «Про іпотеку» передбачають, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від

18 вересня 2023 року у справі № 363/2337/19 зазначено, що «стаття 36 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) передбачала, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений у будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Після внесення Законом України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» змін до статті 36 Закону України «Про іпотеку» її нормами передбачено, зокрема, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідно до частини третьої статті

33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Отже, положення Закону України «Про іпотеку» прямо вказують, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, є одним зі шляхів звернення стягнення на предмет іпотеки. Ураховуючи викладене, суди у порушення вищевказаних вимог закону не звернули увагу на те, що у пункті 5.3 договору іпотеки від

22 серпня 2006 року № 10203 сторонами було встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; домовленості сторін про передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, передбаченому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»; права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку». Аналіз вищевказаного пункту 5.3 договору іпотеки від 22 серпня 2006 року № 10203 свідчить про те, що сторони договору у цьому пункті обумовили, що звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається на підставі домовленості сторін про передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, передбаченому статтею 37 Закону України «Про іпотеку», тобто закріпили іпотечне застереження про можливість набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки. Отже, зазначений вище пункт договору іпотеки містить відповідне застереження, яке прирівнюється до договору, згідно з яким іпотекодавець засвідчує, що він надає згоду на набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержателем за власним одноосібним письмовим рішенням. Таким чином, суди при задоволенні позовних вимог помилково послалися на відсутність іпотечного застереження у договорі іпотеки, оскільки тлумачення вищевказаного пункту договору іпотеки необхідно розуміти як іпотечне застереження, яке не потребує укладення сторонами окремого договору про застосування вказаного позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки. Аналогічні за змістом правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справа № 199/8324/19 (провадження

№ 14-212 цс 21)».

Таким чином, за змістом частин першої-третьої статті 36 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору у спосіб, зокрема, передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону, здійснюється із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем, який підлягає нотаріальному посвідченню.

Тобто, відповідно до положень статті 37 Закону України «Про іпотеку», яка діяла на час укладення договору іпотеки, іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Як уже зазначалося раніше, іпотечний договір від 12 грудня 2007 року № KIL0G40000002300, укладений між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, яке надає право іпотекодержателю звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом: продажу від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку». Сторони також зазначили, що це застереження визначається сторонами як договір про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Також судом встановлено, що 23 травня 2008 року між Державною іпотечною установою та ЗАТ КБ «ПриватБанк» укладено Договір відступлення права вимоги № 930/08, відповіднодо умов якого відбулося зворотнє відступлення права вимоги від Державної іпотечної установи до ПАТ «ПриватБанк» за договором про іпотечний кредит від 12 грудня 2007 року № КІL0G40000002300

Суд також враховує, що в межах розгляду судової справи № 755/15646/21 суди встановили, що відсутні як підстави для визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 23 травня 2008 року № 930/08, так недоведення позивачем факту порушення його прав та/або інтересів оспорюваним договором, а також, що позивач не довів, що станом на момент зворотного відступлення права вимоги від Державної іпотечної установи до ЗАТ КБ «ПриватБанк» зобов`язання по Іпотечному договору були погашені ОСОБА_1 у повному обсязі, а тому у первісного кредитора ПАТ «ПриватБанк» станом на

12 грудня 2018 року не існувало прав вимоги по іпотечному кредиту № КІL0G40000002300 від 12 грудня 2007 року, укладеному з позивачем.

Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок від 25 грудня 2015 року

№ 1127). який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, визначено процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Відповідно до пункту 61 Порядку від 25 грудня 2015 року № 1127, для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;

3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Пунктом 61 Порядку № 1127 визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і державний реєстратор під час її проведення приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.

Отже, підставою для задоволення вимог іпотекодержателя шляхом позасудового врегулювання можливо на підставі вимоги про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Як уже зазначалося раніше, матеріали реєстраційної справи № 1043585980000 на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , містять копію вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 від 17 серпня 2016 року про повернення суми кредиту у розмірі 3 247 349,97 грн за договором від 12 грудня 2007 року № KIL0G40000002300 в тридцятиденний строк з дня отримання вимоги з одночасним повідомленням про застосування звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку статей 35, 37 Закону України «Про іпотеку», у випадку невиконання такої вимоги.

З матеріалів реєстраційної справи встановлено, що вимогу вручено ОСОБА_1 19 серпня

2016 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105419679271.

29 вересня 2016 року ПАТ КБ «ПриватБанк» реалізовано право звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав із відповідною заявою.

За наслідками розгляду поданих ПАТ КБ «ПриватБанк» документів державним реєстратором - Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. прийнято рішення від

03 жовтня 2016 року, індексний номер - 31678593, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме зареєстровано право власності ПАТ КБ «ПриватБанк» на об`єкт нерухомого майна - квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1043585980000.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд враховує, що положення статей 36-38 Закону України «Про іпотеку» не містять обмеження щодо права вибору кредитором порядку задоволення вимог за зобов`язаннями, забезпеченими іпотекою, зокрема, використання або позасудового порядку звернення стягнення на майно, або звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом подання відповідного позову до суду. Тобто, кредитор вправі самостійно вирішувати спосіб задоволення власних вимог, керуючись нормами Закону України «Про іпотеку» та положеннями відповідного договору іпотеку.

Таким чином, здійснення державної реєстрації права ПАТ КБ «ПриватБанк» на предмет іпотеки у позасудовому порядку не суперечить нормам Закону України «Про іпотеку» та положенням іпотечного договору від 12 грудня 2007 року № KIL0G4000000230.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач також зазначив, що право власності ПАТ КБ «ПриватБанк» на спірний об`єкт нерухомого майна зареєстровано під час розгляду справи

№ 755/10428/16-ц за позовом ПАТ КБ«ПриватБанк» до ОСОБА_1 , третя особа: відділ державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві, про звільнення майна з-під арешту, що перебувала у провадженні Дніпровського районного суду міста Києва, а державну реєстрацію прав проведено до набрання рішенням законної сили.

Так, з постанови Київського апеляційного суду від 17 листопада 2016 року по справі

№ 755/10428/16-ц встановлено, що в рамках виконавчого провадження № 48456331 на виконання виконавчого листа № 2-328/11, виданого Дніпровським районним судом міста Києва від 17 березня

2011 року постановою старшого державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ у місті Києві від

16 жовтня 2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, було накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення

18 621,59 грн.

У статті 1 Закону України «Про іпотеку» закріплено такі визначення: пріоритет - переважне право однієї особи відносно права іншої особи на те ж саме нерухоме майно (абз. 11); вищий пріоритет - пріоритет, встановлений раніше будь-якого іншого пріоритету стосовно одного й того ж нерухомого майна (абз. 12); нижчий пріоритет - пріоритет, встановлений пізніше пріоритету будь-якого іншого пріоритету стосовно одного й того ж нерухомого майна (абз. 13).

Згідно із частиною шостою статті 3 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки щодо зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації (частина сьома статті 3 Закону України «Про іпотеку»).

Статтею 44 Закону України «Про виконавче провадження» встановлена черговість задоволення вимог стягувачів, згідно з якою у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення вартості заставленого майна.

Загальний порядок звернення стягнення на майно боржника визначено у главі 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно із частиною першою статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Таким чином, оскільки накладення арешту на майно має наслідком заборону відчуження арештованого майна, то ним порушується право іпотекодержателя у разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Об`єднана Палата Верховного Суду у постанові від 05 травня 2025 року у справі № 466/2651/23 зазначила, що накладення арешту на заставлене майно не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги в майбутньому й не скасовує для нього правил пріоритетності, передбачених Законом України «Про іпотеку», оскільки відповідно до статті 1 зазначеного Закону іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Конструкція пріоритету спрямована на вирішення колізії прав (як цивільних, так і публічних) на той же самий предмет іпотеки. Особа, право якої виникло раніше, має переважне право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки, перед іншими суб`єктами. Пріоритет є втіленням ще римського принципу - qui prior est tempore, potior eat jure (перший в часі - сильніший по праву).

Таким чином, як уже зазначалося раніше, спірну квартиру передано в іпотеку 12 грудня 2007 року, що значно передує даті накладення арешту на майно ОСОБА_1 на підставі постанови старшого державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ у місті Києв від 16 жовтня 2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в межах виконавчого провадження № 48456331.

У даному випадку права та інтереси іпотекодержателя ПАТ КБ «ПриватБанк» захищені правилами пріоритетності іпотеки, таким чином, задоволення вимог іпотекодержателя шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки не суперечило вимогам законодавства.

Тобто, наявність встановленого обмеження для боржника ОСОБА_1 на підставі постанови державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ у місті Києв від 16 жовтня 2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в межах виконавчого провадження № 48456331, не могло слугувати підставою для відмови вчинення реєстраційних дій.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина перша та друга статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Ураховуючи вимоги частини третьої статті 12, частин першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши належні, допустимі, достовірні та достатні докази відповідно до вимог статей 77-80 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Тобто, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, зобов`язана їх довести, надавши суду докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про такі обставини. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Звертаючи з позовом до суду позивач ОСОБА_1 посилався на порушення процедури звернення стягнення на майно, а саме задоволення вимог іпотекодержателя у позасудовому порядку на підставі іпотечного договору та вчинення реєстраційних дій при наявності нескасованого арешту на майні боржника.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони.

Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23)).

Дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясував усі обставини справи, на які сторони посилалися, як на підставу своїх вимог і заперечень, і з урахуванням того, що відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про відсутність доказів, які б вказували на порушення іпотекодержателем ПАТ КБ «ПриватБанк» процедури звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі статей 36-38 Закону України «Про іпотеку» чи порушення суб`єктом державної реєстрації прав - Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Р.О., процедури вчинення реєстраційних дій при реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

З огляду на викладене у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., Державна іпотечна установа, про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, слід відмовити.

Керуючись статтями 43, 47 Конституції України, Законом України «Про іпотеку», Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, статтями 12, 13, 76-81, 89, 95, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, Державна іпотечна установа, про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою:

АДРЕСА_4 .

Відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14360570, адреса місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ,01001.

Третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, адреса місцезнаходження: вул. Лютеранська, буд. 3, офіс 31, 01001.

Третя особа - Державна іпотечна установа, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 33304730, адреса місцезнаходження: бульв. Лесі Українки, буд. 34, м. Київ, 01133.

Повне рішення суду виготовлено 02 березня 2026 року.

Суддя О.О. Хромова