Ухвала суду № 134482143, 18.02.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 6/754/84/26

Справа № 2603/12237/12

У Х В А Л А

Іменем України

18 лютого 2026 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого - судді Галась І.А.

при секретарі - Кирилова А.

за відсутності сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву аяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС», відповідач ОСОБА_1 , третя особа ПАТ «Дельта Банк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» звернулось до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа Деснянського районного суду міста Києва у справі 2603/12237/12 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 19579 грн. 02 коп., поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого документа.

Заяву мотивує тим, рішенням Деснянського районного суду м.Києва № 2603/12237/12 від 10.12.2012 року задоволено позов ПАТ «Дельта Банк» та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором №110963340 від 15.11.2006 року у загальному розмірі 19 579,02 грн.

18.09.2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК довіра та гарантія» укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги №1930/К, відповідно до якого право грошової вимоги за договором №11096334000 від 15.12.2006 року, укладеним між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК Довіра та гарантія».

02.12.2019 року Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва №2603/12237/12, замінено стягувача у цивільній справі №2603/12237/12 за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, а саме первісного стягувача на його правонаступника ТОВ «ФК Довіра та гарантія», новому кредитору мають бути передані оригінали кредитних договір відповідно до реєстру. При цьому процесуальна документація про стягнення заборгованості за відступлення кредитними договорами передається новому кредиторові за можливості, в міру їх повернення до ПАТ «Дельта Банк».

Зазначаємо, що оригінал виконавчого листа Деснянського районного суду м.Києва по справі стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором №11096334000 від 15.12.2006 р., від ПАТ «Дельта Банк» до ТОВ ФК «Довіра та гарантія» не передавався.

Також, згідно даних сайту Автоматизованої системи виконавчих проваджень, даний виконавчий лист після його повернення від р. повторно до органів виконавчої служби не пред`являвся.

Виходячи з вищезазначеного можна зазначити, що виконавчий лист по справі №2603/12237/12, який видав Деснянський районний суд м.Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором №11096334000 від 15.12.2006 р. у загальному розмірі 19 579,02 грн. є втрачений та його місцезнаходження за наявних у справі документів, встановити не є можливим.

Таким чином, у ТОВ «ФК Довіра та гарантія» з моменту набуття права вимоги за кредитним договором, відсутній оригінал виконавчого листа Деснянського районного суду м.Києва по справі №2603/12237/12 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №11096334000 від 15.12.2006 р. від 15.12.2006 р., оскільки він не передавався ПАТ «Дельта Банк», його місцезнаходження встановити не є можлливим

Отже, ТОВ "ФК Довіра та гарантія" набувши права стягувача за цим виконавчим документом, пропустила встановлений строк його пред`явлення на виконання до органів виконавчої служби по причині того, що цього виконавчого документа у ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» ніколи не було і товариство не мало змоги пред`явити його на виконання.

Також, через те, що виконавчий лист втрачений та пропущено строк його пред`явлення до примусового виконання з незалежних від ТОВ «Він Фінанс» причин, заявник просив суд одночасно з розглядом справи про видачу дубліката виконавчого листа, поновити строк пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання, посилаючись на необхідність продовження строків для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), а також на те, що введення в Україні режиму воєнного стану 24 лютого 2022 року на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та подальше продовження режиму воєнного стану є об`єктивною та поважною причиною пропуску процесуальних строків, встановлених законом та судом

25.07.2024 на загальних зборах учасників ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (ЄДРПОУ 38750239) протоколом № 1706 було вирішено змінити найменування ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «ВІН ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38750239).

Для розгляду питання про видачу дубліката виконавчого листа в судове засідання були викликані сторони.

Представник заявника Романенко М.Е. у прохальній частині заяви просив судові засідання проводити у відсутності представника ТОВ «Він Фінанс».

В судове засідання учасники процесу до суду не з`явились, причини неявки суду не відомі.

Згідно із вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи та докази, надані заявником, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, рішенням Деснянського районного суду м. Києва № 2603/12237/12 від 10.12.2012 року задоволено позов ПАТ «Дельта Банк» та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором №110963340 від 15.11.2006 року у загальному розмірі 19 579,02 грн.

Деснянський районний суд міста Києва видав виконавчий лист по справі №2-5536/2012 за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

18.09.2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК довіра та гарантія» укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги №1930/К, відповідно до якого право грошової вимоги за договором №11096334000 від 15.12.2006 року, укладеним між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК Довіра та гарантія».

02.12.2019 року Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва №2603/12237/12, замінено стягувача ПАТ «Дельта Банк» замінено на правонаступника ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» за виконавчим листом №2-5536/2012.

Відповідно до пункту 17.4 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року, в редакції чинній на час набрання рішенням законної сили, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом одного року.

Частиною 3 ст. 431ЦПК України передбачено, що виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (ст. 433 ЦПК України).

З 05.10.2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, згідно Прикінцевих та перехідних положень якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Згідно статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно - правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акту не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (пункт 4 Рішення Конституційного Суду України від 05 квітня 2001 року у справі № З-рп/2001).

Згідно пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

При цьому суд відхиляє доводи заявника, щодо пропущення процесуального строку з поважних причин, серед іншого, у зв`язку із введенням воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022р. № 64/22, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 р. №2102-IX64/22, оскільки такий строк був пропущений правонаступником первісного стягувача, Ковід вже не діяв, введення воєнного стану ще не було, а достатніх та переконливих доказів, яким саме чином воєнний стан в Україні перешкоджав реалізувати право на подачу виконавчих листів до виконання у строки передбачені законом, заявником не надано. Ухвала про заміну сторони постановлена 30.06.2021.

Суд вважає неприйнятними посилання заявника лише на констатацію факту введення в Україні військового стану без надання відповідних доказів, яким чином дана обставина перешкоджала впродовж тривалого проміжку часу подати виконавчий лист до виконання.

Згідно із правовими висновками, наведеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 р. у справі №990/115/22 «питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку».

Суд звертає увагу, що поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об`єктивно, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.

Суд не може безпідставно поновити строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки це порушує гарантоване право на справедливий суд.

Доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію первісним та попереднім стягувачами своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від них дій, спрямованих на забезпечення контролю за виконанням судових рішень, представником заявника не надано, як й не підтверджено існування обставин, які об`єктивно цьому перешкоджали.

Таким чином, суд вважає, що наведені представником заявника у заяві причини пропуску строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання не є поважними, а отже не можуть бути підставою для поновлення вказаного строку.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 р.).

Встановлення в законі строків на пред`явлення виконавчих листів до виконання також спрямовано на забезпечення вказаного принципу. Безпідставне поновлення строку може порушити принцип правової визначеності.

Разом з тим, сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України»).

Сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків порушує законні права та інтереси сторін і суперечить принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 р., яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 р. та згідно зі ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 р. у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13).

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Заявник, у свою чергу, повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй постанові від 25 вересня 2015р. за № 8 «Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» вказав, що заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого листа; посилання на докази, якими підтверджувалась би втрата виконавчого листа.

Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 липня 2015р. «Узагальнення про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» роз`яснено, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не було виконано судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 р. по справі № 196/673/14-ц (провадження № 61-21357св21) зроблено висновок, що: «аналіз пункту 17.4.розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року у справі № 201/4043/19-ц, від 09 лютого 2022 року у справі № 757/14604/20-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10, від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10».

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Щодо дублікату виконавчого листа суд зазначає наступне.

07.02.2013 року в приміщенні Деснянського районного суду м. Києва представником позивача, адвокатом Остапенко С.В. особисто було отримано виконавчий лист, про що зроблена відмітка в автоматизованій системі документообігу суду.

Згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень з відкритим доступом на сайті: asvpweb.minjust.gov.ua, за параметрами пошуку за прізвищем, ім`ям та по батькові боржника - відкриті виконавчі провадження відсутні, що підтверджує факт відсутності на виконанні у будь-якому відділі держаної виконавчої служби чи приватного виконавця виконавчих листів про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

У відповідності до п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України (в новій редакції) у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своїй постанові від 25.09.2015 року за №8 "Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" вказав, що заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого листа; посилання на докази, якими підтверджувались би втрата виконавчого листа.

Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.07.2015 року «Узагальнення про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» роз`яснено, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не було виконано судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.

Тобто, суд має право видати дублікат виконавчого листа тільки у разі доведеності втрати його оригіналу.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів) акти, довідки, виписки або витяги з них, належним чином засвідченні їх копії (в тому числі їх електронні копії), що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Статтею 79 ЦПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достовірність означає відповідність інформації, отримуваної із доказу, яка підтверджується шляхом зіставлення отриманої інформації з інших доказів, через порівняння, проведення відповідної експертизи.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд враховує усталену практику Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів, де мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, але його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).

Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії»(Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Суду не надано належних та допустимих доказів, на підтвердження того факту, що стягувач, втратив виконавчий лист по справі.

Керуючись ст. 259-261,268,352-355,433 ЦПК України; ст. ст.8,55,129 Конституції України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС», відповідач ОСОБА_1 , третя особа ПАТ «Дельта Банк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі № 2603/12237/12 - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: