Рішення № 134481866, 23.02.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/22642/25

провадження № 2-о/753/55/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 року Дарницький районний суд міста Києва у складі головуючого судді Якусика О.В., за участю секретаря судових засідань Гайової С.Г., представника заявника - адвоката Масленікової Т.М., розглянувши цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Захарченко Вікторія Вікторівна, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Київська міська рада, Рокитнянська селищна рада про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Дарницького районного суду міста Києва з заявою про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 з 2008 року по день смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_4 , який з моменту реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , яка є бабусею заявниці, а саме з 2008 року проживав разом з заявницею та його сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 та до його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За життя ОСОБА_4 склав заповіт, яким заповів належне йому на праві власності майно ОСОБА_1 та її рідному брату ОСОБА_2 у рівних частках.

20 серпня 2025 року бабуся заявниці ОСОБА_3 склала нотаріальну заяву про відмову від прийняття спадщини, а 05 вересня 2025 року ОСОБА_2 склав нотаріально завірену заяву про відмову від прийняття спадщини, у зв`язку з чим єдиною спадкоємицею померлого ОСОБА_4 залишилась заявниця.

24 вересня 2025 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Герасименко Н.М. відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що заявницею не подано заяву на прийняття спадщини у встановлені законом строки.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 жовтня 2025 року заяву передано на розгляд судді Якусику О.В.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 06 січня 2026 року відкрито провадження у справи, призначено справу до судового розгляду по суті в порядку окремого провадження на 22 січня 2026 року, залучено до участі у справі як заінтересовану особу до участі у справі Київську міську раду та викликано в судове засідання свідків.

22 січня 2026 року від ОСОБА_2 та від ОСОБА_3 надійшли заява про розгляд справи без їх участі.

22 січня 2026 року від Київської міської ради надійшли письмові пояснення, в яких КМР просила залишити заяву без розгляду.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 22 січня 2026 року залучено до участі у справі як заінтересовану особу Рокитнянську селищну раду, відкладено судове засідання на 13 лютого 2026 року.

11 лютого 2026 року від Рокитнянської селищної ради надійшла заява про розгляд справи без їх участі.

У судовому засіданні представник заявниці підтримала заяву та просила її задовольнити.

Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що згідно з свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , 21 жовтня 2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено шлюб.

13 січня 2016 року ОСОБА_4 склав заповіт, згідно з яким на випадок своєї смерті заповів в рівних частинах кожному: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належну йому на праві приватної власності земельну ділянку, площею 3,3018 га, кадастровий номер 3223783500:04:007:0003, що розташована на території Насташівської сільської ради Рокитнянського району Київської області та належний йому на праві приватної власності житловий будинок з відповідними надвірними будівлями та спорудами та земельну ділянку, площею 0,2500 га, кадастровий номер 3223783501:01:010:0042, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 . Заповіт засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Босою Ю.П. та зареєстровано в реєстрі за № 6.

Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД №779592 від 22 грудня 2009 року, ОСОБА_4 на підставі рішення Насташівської сільської ради від 19 березня 2009 року (29 сесія V скликання рішення № 779) є власником земельної ділянки площею 0,2500 га у межах згідно з планом, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення (використання) земельної ділянки будівництво та обслуговування житлового будинку, акт зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010995301436.

Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №201558 від 18 березня 2009 року, ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26 вересня 2007 року № 4120 є власником земельної ділянки площею 3,3018 га у межах згідно з планом, яка розташована Насташівській сільській раді, цільове призначення (використання) земельної ділянки ведення товарного сільськогосподарського виробництва, акт зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010934700021.

Я слідує з довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру від 21 лютого 2020 року ОСОБА_5 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 18 жовтня 2023 року.

20 серпня 2025 року ОСОБА_3 складено нотаріальну заяву про відмову від прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_4 . Заява посвідчена приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пастернаком М.М. та зареєстровано в реєстрі за № 1972.

20 серпня 2025 року ОСОБА_1 склала нотаріальну заяву про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , яка посвідчена приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пастернаком М.М. та зареєстрована в реєстрі за № 1970.

05 вересня 2025 року ОСОБА_2 склав нотаріальну заяву про відмову від прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . Заява посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герасименко Н.М. та зареєстровано в реєстрі за № 2511.

24 вересня 2025 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Герасименко Н.М. відмовила у заведенні спадкової справи з тих підстав того, що реєстрація місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 відрізняється, а також пропущено строк для прийняття спадщини.

Допитана як свідок ОСОБА_6 повідомила, що вона є рідною тіткою заявниці, вказала, що ОСОБА_4 проживав у будинку АДРЕСА_1 з 26 грудня 1994 року ще до одруження з ОСОБА_3 і до своєї смерті. Після народження у 2005 році ОСОБА_7 водив її у садок, а потім до школи у менші класи, поки вона не підросла. Помер у будинку в якому жив, тобто у будинку АДРЕСА_1 . Свідок підтвердила, що у цьому домоволодінні проживали ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . На повір`ї знаходилося 2 будинки, один з яких допомагав будувати сестрі свідка ОСОБА_4 .

ОСОБА_9 будучи допитаною як свідок зазначила, що є двоюрідною сестрою ОСОБА_1 та повідомила, що ОСОБА_4 проживав разом з ОСОБА_3 у її будинку 28 років, любив ОСОБА_10 , водив її до садочку та школи. Всі разом вони проживали у АДРЕСА_1 до його смерті. Будинок великий, всі мали окремі кімнати. Про інших родичів ОСОБА_4 ій не відомо.

Як слідує з акту проживання особи складеного Громадською організацією «Київ - Європейська столиця» від 03 вересня 2025 року за адресою: АДРЕСА_1 з 2008 по 2023 рік проживали: ОСОБА_3 ,1951 року народження, ОСОБА_4 , 1948 року народження, ОСОБА_8 , 1976 року народження, ОСОБА_1 , 2005 року народження та ОСОБА_2 1996 року народження, акт складено за підписом сусідів - ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

Окрім того, відповідно до довідки-характеристики, виданої Закладом дошкільної освіти (Ясла-садок) № 792 Дарницького району м. Києва від 04 лютого 2026 року ОСОБА_1 , відвідувала вказаний заклад дошкільної освіти з 01 вересня 2007 року по 31 серпня 2011 року. В заклад ОСОБА_10 приводили батьки: мама ОСОБА_8 , тато ОСОБА_13 , дідусь ОСОБА_14 та бабуся ОСОБА_3 . ОСОБА_15 з садочка найчастіше дідусь ОСОБА_14 . Батьківські збори та свята в садочку відвідували найчастіше мама та дідусь.

Заявник ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4 .

Відповідно до положень ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як передбачено ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 статті 1296 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України).

Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (у редакції на дату виникнення правовідносин) видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем. В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п. 2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року) Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до змісту ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Згідно ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Статтею 315 ЦПК України визначено факти, які можуть встановлюватись у судовому порядку. Частиною другою даної норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Метою встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки. Чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини першої статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У частині другій цієї статті визначається перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Будучи спадкоємцем за заповітом, ОСОБА_1 вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, і протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, вона не заявила про відмову від неї.

Суд зауважує, що сама по собі відсутність реєстрації місця проживання спадкодавця за місцем проживання спадкоємця не є підтвердженням того, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем, який був її дідусем, на час відкриття спадщини. За приписами статті 1268 ЦК підставою для визнання спадкоємця таким, що прийняв спадщину, є саме постійне його проживання із спадкоємцем, а не лише реєстрація місця проживання за адресою спадкодавця. Відсутність реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за однією адресою не може бути доказом того, що вона не проживала зі спадкодавцем, оскільки дані обставини підтверджуються письмовими доказами та показаннями свідків.

Факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, тобто на день його смерті підтверджується доказами, доданими до заяви.

Враховуючи викладене, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні докази, оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що заявник довела факт її постійного проживання із своїм дідом ОСОБА_4 на час його смерті, а тому заява підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 4, 12-13, 78-81, 141, 259, 264, 265, 268, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Захарченко Вікторія Вікторівна, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Київська міська рада, Рокитнянська селищна рада про встановлення факту, що має юридичне значеннязадовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на час відкриття спадщини разом із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 02 березня 2026 року.

Суддя Олександр ЯКУСИК