Ухвала суду № 134479909, 02.03.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/10849/25

Номер провадження 2-п/711/20/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Кондрацької Н.М.,

при секретарі Мелещенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Черкаси заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Гелексі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-

встановив:

Рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 19.12.2025 ухвалено стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Гелексі» (код ЄДРПОУ 41229318, юридична адреса: м. Київ, вул. В`ячеслава Липинського, буд. 10/1) заборгованість за договором позики № 85179 від 25.06.2019 у розмірі 24669,50 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн., а всього 32091,90 грн.

До суду 23.01.2026 відповідачем у справі ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подано заяву про перегляд заочного рішення суду. У поданій заяві указує, що він не з`явився у судове засідання та не подав відзив, оскільки не отримував судових повісток та копії позовної заяви за адресою свого проживання, що позбавило його можливості знати про розгляд справи та вчасно надати суду свої заперечення, докази та клопотання про зменшення витрат, що є порушенням принципу змагальності сторін.

Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 24.07.2019 року, строк повернення позики був встановлений до 22 серпня 2019 року. Позов подано лише у листопаді 2025 року. У самому Договорі позики (п. 9.13) також зафіксовано застосування загального строку позовної давності тривалістю у 3 роки. Таким чином, позовна давність спливла 22.08.2022 року. Вважає, що позивач пропустив строк позовної давності щодо звернення до суду .

Указує, що при основній сумі позики 5 000,00 грн., нарахована сума відсотків та комісій складає 19 669,50 грн.. Встановлена договором «підвищена комісія» у розмірі 3% на день (1095% річних) від суми позики за кожен день прострочення (п. 5.3) має ознаки несправедливої умови договору. Згідно з ч. 3 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування», пеня та штрафні санкції не можуть перевищувати подвійну суму, одержану споживачем (у даному випадку не більше 10 000 грн.). Договір одночасно передбачає стягнення підвищеної комісії у розмірі 3,0% на день (п. 5.3) та пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (п. 5.4). Судом стягнуто 5 000,00 грн. за послуги адвоката. Згідно з Актом № 85179, адвокат витратив 3 години на складання типового позову та 1 годину на технічне формування додатків. Вказана сума є неспівмірною зі складністю справи, оскільки позов є шаблонним, а справа розглядалася у спрощеному провадженні без виклику сторін.

Просить скасувати заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.12.2025 року у справі № 711/10849/25, призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Після усунення недоліків, визначених ухвалою від 27.01.2025, ухвалою суду від 05.02.2026 прийнято заяву про перегляд заочного рішення.

У судове засідання представник позивача та відповідач не з`явились, про причини неявки суду не повідомили.

Неявка сторін не перешкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення суду.

У відповідності до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява відповідача про перегляд заочного рішення не містить посилання на докази, які могли б мати істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Згідно з приписами ч.1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

У контексті даної статті наявність однієї з підстав, зазначених у частині ч. 1статті 288 ЦПК України, не спричиняє скасування заочного рішення, а лише у своїй сукупності названі обставини спричиняють скасування заочного рішення. Наявність лише однієї з них не приносить відповідачеві позитивного результату, внаслідок чого він зберігає можливість оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Згідно роз`яснень, наданих Верховим Судом України в постанові Пленуму №2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» суд скасовує заочне рішення, якщо визнає, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950року і протоколи до неї, згоду на які надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09.06.2001 зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом1 статті6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п.61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі Ryabykh v.Russia, № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Виходячи з наведеної вище практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п. 1 ст. 6 Конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки у позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

Так, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод наголошує, що термін «строк на оскарження рішення», що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасників Конвенції, виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів та позивачів, які можуть трапитись після прийняття судом рішення (пункт570 рішення від 20.09.2011 за заявою №14902/04; пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

Крім того, слід зазначити про те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна у ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суду необхідно виходити з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава- учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001.

Так, з матеріалів справи вбачається, що суд розглянув справу без участі відповідача та ухвалив заочне рішення. Відповідачем відзиву та/або будь-яких заперечень проти позову на день розгляду справи подано не було.

Заявник відповідач у справі, посилається на те, що його повідомлено неналежним чином.

Натомість у матеріалах справи наявні рекомендовані повідомлення адресовані ОСОБА_1 , які надсилались за адресою його реєстрації АДРЕСА_2 (згідно отриманих відомостей від 19.11.2025 Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» та, яка зазначається ОСОБА_1 у заяві про скасування заочного рішення), за адресою, яка зазначена ним у Договорах, так і направлялось відповідачу смс-повідомлення на мобільний номер НОМЕР_2 , який також зазначений ним у кредитних документах та у заяві про скасування заочного рішення.

Крім того, рекомендовані повідомлення повернуті до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за указаною адресою», що у контексті положень п.3 ч.8 ст.128, ст.131 ЦПК України, суд вважає, як повідомлення відповідача належним чином.

Слід також зазначити, що згідно з положеннями ст.8 ЦПК України, інформація про рух справи є відкритою, оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою можливо дізнатися необхідну інформацію щодо справи. Відзив на позов не подано.

Отже, судом вчинені усі можливі та необхідні процесуальні дії щодо повідомлення відповідача про судовий розгляд справи, про всі судові засідання та про судові рішення.

Також убачається, що заявником, не надано суду доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Докази, надані позивачем при подачі позову, були предметом розгляду у судовому засіданні та їм дана належна правова оцінка.

Слід також зазначити, що й інші наведені обставини для скасування заочного рішення, не впливають на зміст оскаржуваного судового рішення.

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення.

З огляду на наведене, заява про перегляд заочного рішення підлягає залишенню без задоволення.

Частиною 4 ст. 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.285,287, ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про перегляд заочного рішення - відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку в 30-ти денний строк з дня проголошення ухвали про відмову з задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст ухвали виготовлений 27.02.2026.

Головуючий: Н. М. Кондрацька