Ухвала суду № 134478385, 26.02.2026, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/252/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 лютого 2026 року м.Дубровиця

Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Оборонова І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Сарненського районного нотаріального округу Рівненської області Скирії Анни Валеріївни, Дубровицької міської ради Сарненського району Рівненської області про встановлення фактів, що мають юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить:

встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із спадкодавцем ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 (до 2020 року Дубровицький район), на час відкриття спадщини, а саме смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

встановити факт, що ОСОБА_6 , зазначена у свідоцтві про одруження, та ОСОБА_5 , зазначена у паспорті громадянина України та інших документах, є однією і тією ж самою особою.

Відповідно до частини шостої статті 187 ЦПК України після надходження позовної заяви судом було направлено запити до відповідних органів реєстрації місця проживання (перебування) осіб щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідачів.

У подальшому до суду надійшли відповіді на зазначені запити.

Дослідивши матеріали поданої позовної заяви, суд приходить до висновку про необхідність залишення її без руху з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, у порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до частини третьої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Частиною першою статті 318 ЦПК України встановлено, що звернення до суду із вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно містити: який факт проситься встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт.

З пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зі змінами убачається, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Абзацом першим пункту 3 зазначеної постанови визначено, що вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що такі заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і спеціальним вимогам щодо їх змісту. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення поданого звернення без руху і надає строк для виправлення недоліків і надає заявникові строк для виправлення недоліків.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що звернення до суду із заявою про встановлення юридичного факту є допустимим за умови дотримання встановлених процесуальних вимог та за відсутності можливості встановлення такого факту в інший спосіб.

Зі змісту поданої заяви вбачається, що позивач просить встановити факт його постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та факт тотожності особи у різних документах, тобто юридичні факти, від яких залежить реалізація його майнових прав.

Такі вимоги за своєю правовою природою підлягають розгляду в порядку окремого провадження, оскільки не містять ознак спору про право.

Разом з тим заява подана як позовна та містить визначення відповідачів, що не відповідає суті окремого провадження. У позовній заяві визначено п`ять відповідачів, однак із її змісту не вбачається наявності спору про право між позивачем та зазначеними особами, а також не сформульовано вимог до приватного нотаріуса та Дубровицької міської ради.

Крім того, з матеріалів позовної заяви вбачається, що інші спадкоємці подали заяви про відмову від прийняття спадщини, що також свідчить про відсутність спору між спадкоємцями.

За таких обставин позовна заява не відповідає обраному виду провадження.

Разом з тим під час вирішення питання про відкриття провадження у справі судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог статті 175 ЦПК України, оскільки:

у позовній заяві не зазначено дат народження ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що унеможливлює належну ідентифікацію зазначених осіб та суперечить вимогам пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України;

відсутнє підтвердження позивача про те, що ним не подано іншої позовної заяви з тим самим предметом та з тих самих підстав, що є обов`язковою вимогою пункту 10 частини третьої статті 175 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 318 ЦПК України у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують відповідний факт.

Із поданої позовної заяви вбачається, що позивач зазначає мету звернення до суду оформлення спадкових прав після смерті спадкодавця.

Разом з тим матеріали позовної заяви не містять належного обґрунтування неможливості встановлення другого із заявлених фактів у позасудовому порядку.

Позивач просить встановити факт тотожності особи у зв`язку з розбіжностями у написанні прізвища спадкодавця у різних документах, однак до позовної заяви не додано доказів звернення до органів державної реєстрації актів цивільного стану щодо внесення змін або виправлень до відповідних актових записів, не надано письмових відмов у внесенні таких змін, а також не наведено інших обставин, які б свідчили про неможливість усунення зазначених розбіжностей у встановленому законом адміністративному порядку.

Саме по собі існування розбіжностей у написанні прізвища не є підставою для встановлення відповідного факту в судовому порядку, оскільки чинним законодавством передбачено механізми внесення змін та виправлення технічних помилок в актових записах цивільного стану.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року, встановлення юридичного факту в судовому порядку допускається лише за відсутності іншої можливості одержати або відновити відповідний документ.

Таким чином, на час вирішення питання про відкриття провадження у справі судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог статті 318 ЦПК України, оскільки:

позивачем не доведено неможливість вирішення питання щодо усунення розбіжностей у документах у позасудовому порядку;

не наведено доказів звернення до органів державної реєстрації актів цивільного стану щодо внесення змін або виправлень до відповідних актових записів та не надано письмових відмов чи інших підтверджень неможливості врегулювання питання в адміністративному порядку;

позовна заява не містить належного викладу причин неможливості одержання документів, які посвідчують факт постійного проживання зі спадкодавцем;

не зазначено, які саме документи не можуть бути отримані та з яких підстав;

не наведено конкретних доказів на підтвердження зазначених обставин або пояснень щодо причин їх неподання.

Виявлені недоліки є істотними та такими, що перешкоджають відкриттю провадження у справі.

У зв`язку з наведеним, залишення заяви без руху є процесуальним механізмом та не позбавляє позивача можливості реалізувати право на доступ до правосуддя після усунення встановлених недоліків.

Для усунення недоліків позивачу необхідно:

привести позовну заяву у відповідність до вимог глави 3 розділу IV ЦПК України та визначити належний вид провадження;

визначити належний процесуальний статус учасників справи;

зазначити дати народження осіб, які беруть участь у справі, зокрема ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з метою належної ідентифікації зазначених осіб відповідно до вимог пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України;

конкретизувати зміст заявлених вимог з урахуванням вимог статті 175 ЦПК України;

зазначити підтвердження про неподання іншої заяви з тим самим предметом та з тих самих підстав;

надати докази звернення до органів державної реєстрації актів цивільного стану щодо внесення змін або виправлень до відповідних актових записів та письмові відповіді (відмови) або інші належні докази неможливості врегулювання зазначеного питання у позасудовому порядку;

належним чином обґрунтувати причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують відповідні факти.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить із того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, держава вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі процесуальні вимоги щодо форми та змісту звернення до суду. Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати допустимим обмеженням, оскільки за своєю природою потребує регулювання з боку держави (рішення у справах «Golder v. the United Kingdom», «Ashingdane v. the United Kingdom»).

Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог процесуального закону, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки заяви, спосіб та строк їх усунення.

Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України, якщо позивач у встановлений судом строк усуне недоліки, позовна заява вважається поданою у день її первісного подання до суду. У разі невиконання вимог ухвали у встановлений строк позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Керуючись статтями 175, 185, 293, 294, 315, 318 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Сарненського районного нотаріального округу Рівненської області Скирії Анни Валеріївни, Дубровицької міської ради Сарненського району Рівненської області про встановлення фактів, що мають юридичне значення залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню до суду після усунення зазначених недоліків.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя:підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Дубровицького

районного суду Рівненської області Оборонова І.В.