Ухвала суду № 134476308, 02.03.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"02" березня 2026 р. Справа № 363/3691/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Дьоміна О.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 , що подана представником ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення за позовною заявою АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

30.01.2026 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла вказана заява.

Так, ухвалою суду від 03.02.2026 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення за позовною заявою АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було залишено без руху. Надано заявнику для усунення зазначених в цій ухвалі суду недоліків строк тривалістю десять днів з дня отримання копії цієї ухвали. Роз`яснено заявнику, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, заява буде йому повернута.

Так, в ухвалі суду від 03.02.2026 року, якою заява ОСОБА_1 була залишена без руху, суд зазначав наступне:

Статтею 284 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ст. 285 ЦПК України - заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі.

У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено: 1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення; 2) ім`я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв`язку; 3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причини неподання відзиву, і докази про це; 4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача; 5) клопотання про перегляд заочного рішення; 6) перелік доданих до заяви матеріалів. Заява про перегляд заочного рішення підписується особою, яка її подає.

До заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.

До заяви про перегляд заочного рішення додаються докази, на які посилається заявник.

До заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю учасників справи та копії всіх доданих до неї матеріалів, крім випадків, якщо така заява подається в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання заяви в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень ст. 43 цього Кодексу.

До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення, а також до заяви, поданої особою, яка відповідно до ч. 6 ст. 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - за подання до суду заяви про перегляд заочного рішення, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Заявником не сплачено судовий збір за подання заяви про перегляд заочного рішення.

Таким чином, судом встановлено, що:

- заявником не вказано обставин, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причини неподання відзиву, і доказів про це (оскільки вказана справа перебувала в провадженні суду з 05.08.2025 року та судом за місцем реєстрації відповідача було повідомлено 08.10.2025 року та 10.12.2025 року про судові засідання);

- заявник не сплатив судовий збір за подання заяви про перегляд заочного рішення;

- заява не містить посилання на докази, якими заявник обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача, як і не додано до заяви доказів на підтвердження заперечень проти вимог позивача;

- заява не містить клопотання про перегляд заочного рішення.

Отже, заявнику необхідно було усунути вказані недоліки та привести заяву про перегляд заочного рішення у відповідність за формою і змістом до вимог ст. 285 ЦПК України.

19.02.2026 року від представника ОСОБА_1 до суду надійшла заява про усунення недоліків, в якій представник - Дешко В.О. просив суд прийняти вказану заяву про перегляд заочного рішення, вважати її поданою в день первісного подання до суду, відкрити провадження у справі. До заяви додано платіжну інструкцію про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд, несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням процесуальних дій.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом за №475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Водночас, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Станом на 02.03.2026 року недоліки, зазначені в ухвалі суду від 03.02.2026 року ОСОБА_1 в повному обсязі не усунені, а саме - заявником не вказано обставин, що свідчать про поважність причин неявки в судові засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причини неподання відзиву, і доказів про це (оскільки вказана справа перебувала в провадженні суду з 05.08.2025 року та судом за місцем реєстрації відповідача було повідомлено 08.10.2025 року та 10.12.2025 року про судові засідання); заява не містить посилання на докази, якими заявник обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача, як і не додано до заяви доказів на підтвердження заперечень проти вимог позивача.

Згідно з ч. 8 ст. 285 ЦПК України до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

В силу вимог ч. 1 ст. Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».

Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 року за № 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття «обмеження основоположних прав і свобод» від прийнятого у законотворчій практиці поняття «фіксація меж самої сутності прав і свобод шляхом застосування юридичних способів (прийомів)», визначаючи таку практику допустимою.

При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 року за №9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду в прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства. Отже, зазначені вимоги до заяв, передбачені ЦПК України, носять не формальний характер, а є обов`язковими для осіб, що звертаються до суду за захистом своїх порушених прав, недотримання яких, відповідно, тягне за собою її залишення без руху або повернення.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судового процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі Дія 97 проти України від 21.10.2010 року).

Суд наголошує, що у даному випадку повернення заяви не є надмірним формалізмом та обмеженням доступу до правосуддя, а є проявом забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

Крім того, суд зазначає, що повернення заяви відповідно до вимог ст. 183 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу відповідача до суду, оскільки не позбавляє права ОСОБА_1 , з дотриманням відповідних процесуальних процедур, на апеляційне оскарження рішення суду.

На підставі зазначеного, заява в порядку ст. 185 ЦПК України підлягає поверненню.

Керуючись статтями 185, 285, 286, ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , що подана представником ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення за позовною заявою АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості вважати неподаною та повернути заявнику.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.П. Дьоміна