Ухвала суду № 134475974, 27.02.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/3223/26

1-кс/357/473/26

У Х В А Л А

27 лютого 2026 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор: ОСОБА_3 ,

слідчий: ОСОБА_4 ,

захисник - адвокат: ОСОБА_5 ,

підозрюваний: ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, в залі судових засідань № 6 м. Біла Церква, Київської області по кримінальному провадженню №12026111030000011 від 03.01.2026,

клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції ГУНП в Київській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_7 ,

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Борисов, Республіки Беларусь, громадянина України, не працевлаштованого, не адвоката, не депутата, одруженого, маючого на утриманні 3 малолітніх дітей: ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

У С Т А Н О В И В:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

Старший слідчий відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліціїГУНП в Київській області ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді даного місцевого суду з клопотанням про застосування підозрюваному ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з можливостю внесення застави в рамках кримінального провадження №12026111030000011 від 03.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, враховуючи наявність обставин, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177, ст. 178, пунктами 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України.

Так, клопотання вмотивоване тим, що ОСОБА_6 , реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання та збут бойових припасів та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, всупереч вимогам нормативно-правових актів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, в невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 30.01.2026, придбав уніфікований запал дистанційної дії УЗРГМ та уніфікований запал дистанційної дії УЗРГМ-2, які залишив зберігати з метою подальшого збуту за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_11 , без передбаченого законом дозволу до 30 січня 2026 року.

30.01.2026 в період часу з 13 год. 53 хв. по 14 год. 59 хв. ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на збут бойових припасів та вибухових пристроїв, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки у формі збуту бойових припасів та вибухових пристроїв, бажаючи цього, знаходячись поблизу будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно збув ОСОБА_12 за грошові кошти в розмірі 1000 грн. уніфікований запал дистанційної дії УЗРГМ та уніфікований запал дистанційної дії УЗРГМ-2, які належать до засобів детонування, які є придатні до вибуху вибуховими пристроями промислового виготовлення та бойовими припасами, які він придбав та зберігав з метою збуту без передбаченого законом дозволу.

Крім цього, у ОСОБА_6 у невстановлений досудовим розслідуванням час та у невстановленому місці виник протиправний умисел, спрямований на придбання, зберігання та збут бойових припасів та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання та збут бойових припасів та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, всупереч вимогам вищевказаних нормативно-правових актів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, ОСОБА_6 в невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 260.02.2026 року, повторно придбав 2 ручні гранати наступальні №254-124-88 та 2 запали УДЗ, які залишив зберігати з метою подальшого збуту за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без передбаченого законом дозволу до 26.02.2026 .

26.02.2026 близько 10 год. 50 хв. ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на збут бойових припасів та вибухових пристроїв, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки у формі збуту бойових припасів та вибухових пристроїв, бажаючи цього, знаходячись поблизу будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , повторно незаконно збув ОСОБА_12 за грошові кошти в розмірі 5000 грн. 2 ручні гранати наступальні №254-124-88 та 2 запали дистанційної УДЗ, які він придбав та зберігав з метою збуту без передбаченого законом дозволу.

За таких обставин, ОСОБА_6 , підозрюється у придбанні, зберіганні та збуті вибухових пристроїв та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто - у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.

26.02.2026 о 12 год. 43 хв. ОСОБА_6 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

27.02.2026 ОСОБА_6 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-показаннями свідка ОСОБА_12 від 03.01.2026, відповідно до якого, ОСОБА_13 на території свого домоволодіння демонстрував предмети (запали), які пропонував в нього придбати.

-протоколом про результати контролю за вчинення злочину від 31.01.2026, відповідно до якого, 30.01.2026 ОСОБА_12 придбав у ОСОБА_6 за грошові кошти в сумі 1000 (одна тисяча) гривень номіналом по 200 (двісті) гривень: №ЄЗ 5554859, №АМ 8670585, №ЕА 1053952, №БУ 4589728, № ЕА1041557, 2 (два) предмети, схожі на підривачі. Спілкувався з ОСОБА_6 відбувалось за номером телефону НОМЕР_1 .

-висновком експерта, відповідно до якого надані на дослідження предмети є одним уніфікованим запалом дистанційної дії УЗРГМ та одним уніфікованим запалом дистанційної дії УЗРГМ-2, які придатні до вибуху вибуховими пристроями промислового виготовлення та бойовими припасами.

-показаннями свідка ОСОБА_12 від 30.01.2026, відповідно до якого останній повідомив обставини, за яких відбувалась закупка запалів у ОСОБА_6 30.01.2026.

-протоколом про проміжкові результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, відповідно до якого 30.01.2026 ОСОБА_14 домовляється з ОСОБА_15 про придбання запалів.

-протоколом обшуку від 26.02.2026 за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено грошові кошти в розмірі 200 грн., купюрою номіналом 200 грн. № Є35554859, та мобільний телефон марки «Techno Pop 4 LTE» IMEI-1: НОМЕР_2 , IMEI-2: НОМЕР_3 , з сім-карткою з номером НОМЕР_4 .

-протоколом затримання ОСОБА_6 , відповідно до якого в ході особистого обшуку останнього, виявлено та вилучено грошові кошти в розмірі 5000 грн.

-показаннями підозрюваного ОСОБА_6 , який повідомив, що наприкінці осені 2025 року поблизу будинку за місцем свого проживання в с. Насташка Білоцерківського району Київської області він знайшов сумку, в якій знаходилися чотири запали до гранат, два корпуси гранат шарової форми та патрони калібру 5,45 мм до автомату Калашникова у кількості приблизно 100 штук, які він переховав. В подальшому в кінці січня 2026 року він продав 2 запали своєму знайомому на ім`я ОСОБА_16 за грошові кошти 1000 гривень. Після чого 26.02.2026 за місцем свого проживання ОСОБА_6 зустрівся із ОСОБА_16 та під час цієї зустрічі збув йому дві гранати та два запали до них, отримавши грошові кошти у сумі 5000 гривень.

-проведеним слідчим експериментом за участі підозрюваного ОСОБА_6 , під час якого останній на місцевості продемонстрував, де виявив гранати, запали та патрони, та в подальшому видав 95 патронів, які зберігав за місцем проживання, в будинку АДРЕСА_1 .

-проведеним оглядом домоволодіння від 26.02.2026, під час якого на території подвір`я за адресою: АДРЕСА_1 вилучено 95 патронів калібру 5х45.

-показаннями свідка ОСОБА_12 від 26.02.2026, відповідно до якого останній повідомив обставини, за яких відбувалась закупка гранат у ОСОБА_6 26.02.2026.

Таким чином, слідчий та прокурор відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, вважають, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що і є обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою з метою запобігання останнього переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Отже з клопотання слідчого та прокурора вбачається, що наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду), вказує те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 7 років.

Наявні сімейні зв`язки ОСОБА_6 не стали стримуючим фактором проти вчинення тяжкого злочину, а тому усвідомлення можливості настання вказаних вкрай несприятливих наслідків може спонукати підозрюваного ОСОБА_6 , без негативних наслідків змінювати своє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Крім того, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення вчиненого в умовах воєнного стану, у зв`язку з чим на даний час відсутній належний контролю за всіма кордонами України у зв`язку з веденням повномасштабних воєнних дій, що посилює можливий рівень судової репресії. Також, у останньої відсутні сталі соціальні зв`язки, а ті що наявні не стали на заваді вчинення кримінальних правопорушень.

При оцінці переховування від правосуддя може братися до уваги поряд з іншими обставинами і загроза відносно суворого покарання. У параграфі рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» № 31315/96 від 25.04.2000 Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських суддів, які, у свою чергу, прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що підозрюваному загрожувало відносно суворе покарання.

Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні), обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_6 з метою ухилення від подальшого покарання чи спотворення об`єктивної картини може впливати на свідка ОСОБА_12 в кримінальному провадженні, спонукаючи його змінити свідчення, з метою реабілітації себе як злочинця.

ОСОБА_6 може впливати на свідка шляхом умовляння, підкупу, переконання, примушування з застосуванням фізичної сили або погроз такого застосування.

Ризик незаконного впливу осіб об`єктивізується також з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками та потерпілими, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК). Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - (перешкоджати кримінальному провадженню), оскільки на даний час джерело, звідки підозрюваний ОСОБА_6 отримував бойові припаси, вибухові пристрої, патрони, які в подальшому збував, не встановлено, тому ОСОБА_6 може перешкоджати правоохоронним органам встановленню місця знаходження джерела надходження та каналів збуту бойових припасів, вибухових пристроїв, патронів.

Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик вчинити інше кримінальне правопорушення), який обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_6 18.09.2018 притягався до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 185 КК України, та 19.12.2025 суддею Білоцерківського міськрайонного суду Київської області застосовано привід до ОСОБА_6 , оскільки останній ухилявся від явки до суду для розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44 КУпАП.

Крім цього, у ОСОБА_6 відсутні будь - які джерела доходів, оскільки він не бажає докладати зусиль до законного пошуку джерел доходів, відсутні будь - які моральні принципи, що стверджує про потенційний ризик вчинення інших кримінальних правопорушень злочинів проти власності, у сфері незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами або бойовими речовинами, а також вчинити кримінальні правопорушення проти життя та здоров`я особи стосовно свідка, шляхом незаконного впливу на нього з метою викривлення події злочину та реабілітації себе як злочинця.

Вище зазначені відомості свідчать про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів та виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Зважаючи на те, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, зазначене свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, у світлі чого слідчий та прокурор просять застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів з можливістю визначення розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133 120 грн.

Позиція сторін

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав, вказаних у його мотивувальній частині, зокрема враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для їх запобігання, враховуючи особу підозрюваного та його соціальний статус, при цьому навів доводи викладені в клопотанні.

У судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.

Захисник ОСОБА_5 , в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, вважав, що до останнього може бути застосовано більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, враховуючи наявність на утриманні у ОСОБА_6 трьох неповнолітніх дітей.

Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав думку захисника та просив застосувати відносно нього запобіжний захід у виді домашнього арешту, з метою мати можливість працювати та утримувати дітей.

Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався, у ракурсі установлених фактичних обставин

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та долучені до нього документи, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали, та проаналізувавши в системному зв`язку усі наявні на час розгляду клопотання відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення питання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин в їх сукупності, приходить до наступного.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

Зокрема, згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є: … 9) запобіжні заходи (ч. 2 ст. 131 КПК України).

При цьому, відповідно до ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

У цьому випадку, вимоги ч. ч. 1, 2 та 6 ст. 132 КПК України заявником (слідчим та прокурором) дотримано, а тому слідчий суддя вважає за можливе перейти до питання оцінки обставин вказаних стороною обвинувачення, як передумови, яка слугує для застосування такого типу заходу забезпечення кримінального провадження з урахуванням наступного.

Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п.1- п.3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризують особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 12 частини 1 вказаної статті.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний - обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного - обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним - обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Як убачається з матеріалів клопотання, у цьому випадку, необхідність його застосування слідчий, прокурор обґрунтовують тим, що підозрюваний об`єктивно підозрюється у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв`язку з чим останній, будучи обізнаним з мірою покарання за вчинене діяння, може здійснити дії передбачені ст. 177 КПК України.

Так, в ході судового розгляду встановлено, що органами досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України за викладених у клопотанні обставин.

За вказаним фактом, відомості по матеріалах 03.01.2026 було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате розслідування провадження за №12026111030000011, у ході якого ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Щодо обгрунтованої підозри.

При розгляді даного клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину 26.02.2026 о 16:24 год. Письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 вручено 27.02.2026 о 11:10 з дотриманням вимог ч. 2 ст. 278 КПК України.

Копія клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та матеріали, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу підозрюваному вручено ОСОБА_6 27.02.2026 о 11:15 год. з дотриманням вимог ч. 2 ст. 184 КПК України.

На час розгляду порушенного у клопотанні питання стосовно підозрюваного встановлено такі відомості: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Борисов, Республіки Беларусь, громадянин України, не працевлаштований, не адвокат, не депутат, одружений, маючий на утриманні 3 малолітніх дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_5 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.

Слідчий суддя, аналізуючи питання наявності обставин, визначених ст. 132, пунктів 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177, пунктів 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, приходить до наступних висновків у цій справі.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, № 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

В цьому кримінальному провадженні йдеться про ймовірну причетність ОСОБА_6 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими слідчим та прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність в діях ОСОБА_6 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Для визначення причетності ОСОБА_6 до події кримінального правопорушення слідчим суддею досліджені відомості, надані сторонами, зокрема: показання свідка ОСОБА_12 від 03.01.2026, відповідно до якого, ОСОБА_13 на території свого домоволодіння демонстрував предмети (запали), які пропонував в нього придбати; протокол про результати контролю за вчинення злочину від 31.01.2026, відповідно до якого, 30.01.2026 ОСОБА_12 придбав у ОСОБА_6 за грошові кошти в сумі 1000 (одна тисяча) гривень номіналом по 200 (двісті) гривень: №ЄЗ 5554859, №АМ 8670585, №ЕА 1053952, №БУ 4589728, № ЕА1041557, 2 (два) предмети, схожі на підривачі. Спілкувався з ОСОБА_6 відбувалось за номером телефону НОМЕР_1 ; висновок експерта, відповідно до якого надані на дослідження предмети є одним уніфікованим запалом дистанційної дії УЗРГМ та одним уніфікованим запалом дистанційної дії УЗРГМ-2, які придатні до вибуху вибуховими пристроями промислового виготовлення та бойовими припасами; показання свідка ОСОБА_12 від 30.01.2026, відповідно до якого останній повідомив обставини, за яких відбувалась закупка запалів у ОСОБА_6 30.01.2026; протокол про проміжкові результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, відповідно до якого 30.01.2026 ОСОБА_14 домовляється з ОСОБА_15 про придбання запалів; протокол обшуку від 26.02.2026 за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено грошові кошти в розмірі 200 грн., купюрою номіналом 200 грн. № Є35554859, та мобільний телефон марки «Techno Pop 4 LTE» IMEI-1: НОМЕР_2 , IMEI-2: НОМЕР_3 , з сім-карткою з номером НОМЕР_4 ; протокол затримання ОСОБА_6 , відповідно до якого в ході особистого обшуку останнього, виявлено та вилучено грошові кошти в розмірі 5000 грн; показання підозрюваного ОСОБА_6 , який повідомив, що наприкінці осені 2025 року поблизу будинку за місцем свого проживання в с. Насташка Білоцерківського району Київської області він знайшов сумку, в якій знаходилися чотири запали до гранат, два корпуси гранат шарової форми та патрони калібру 5,45 мм до автомату Калашникова у кількості приблизно 100 штук, які він переховав. В подальшому в кінці січня 2026 року він продав 2 запали своєму знайомому на ім`я ОСОБА_16 за грошові кошти 1000 гривень. Після чого 26.02.2026 за місцем свого проживання ОСОБА_6 зустрівся із ОСОБА_16 та під час цієї зустрічі збув йому дві гранати та два запали до них, отримавши грошові кошти у сумі 5000 гривень; протокол слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_6 , під час якого останній на місцевості продемонстрував, де виявив гранати, запали та патрони, та в подальшому видав 95 патронів, які зберігав за місцем проживання, в будинку АДРЕСА_1 ; протокол огляду домоволодіння від 26.02.2026, під час якого на території подвір`я за адресою: АДРЕСА_1 вилучено 95 патронів калібру 5х45; показаннями свідка ОСОБА_12 від 26.02.2026, відповідно до якого останній повідомив обставини, за яких відбувалась закупка гранат у ОСОБА_6 26.02.2026.

Досліджені матеріали у взаємному зв`язку з обставинами кримінального правопорушення, дають слідчому судді підстави дійти до висновку про наявність обґрунтованої підозри.

Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. В світлі конкретних обставин даного клопотання досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри. Повідомлена ОСОБА_6 підозра є обґрунтованою, вона ґрунтується на відомостях, що об`єктивно пов`язують підозрювану із вчиненими кримінальними правопорушеннями. При чому під час розгляду клопотання не виникло будь-якого іншого розумного обґрунтування участі підозрюваної у подіях, про які йдеться, ніж та, щодо якої стверджує прокурор.

Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо нього запобіжного заходу.

Окрім того, кримінальне провадження № 12026111030000011 перебуває з точки зору його відкритості для сторони захисту на початковій стадії. ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що чим довше щодо підозрюваного обраний запобіжний захід, тим вищими мають бути вимоги до підтвердження обґрунтованості підозри (наприклад, рішення у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 р., «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 р., «Ердагоз проти Туреччини» від 22 жовтня 1997 р., «Влох проти Польщі» від 19 жовтня 2000 р., «О`Хара проти Сполученого Королівства» від 16 жовтня 2001 р. тощо).

Щодо ризиків кримінального провадження.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а обов`язки, про покладення (продовження) яких клопоче прокурор у разі обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, - бути у взаємозв`язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрювана може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваної, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрювана може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Заявлені ризики заслуговують на увагу.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.

На наявність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вказує те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, від 3 до 7 років. Наявні сімейні зв`язки ОСОБА_6 не стали стримуючим фактором проти вчинення тяжкого злочину, а тому усвідомлення можливості настання вказаних вкрай несприятливих наслідків може спонукати підозрюваного ОСОБА_6 , без негативних наслідків змінювати своє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Також слідчий суддя зазначає, що досудове розслідування, як процедура, пов`язана з притягненням особи до відповідальності, не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки такої особи. Адже співставлення можливих негативних для підозрюваної наслідків переховування у вигляді його потенційного ув`язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим. Отже, оцінюючи можливість підозрюваної переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії вірогідними в будь-який момент кримінального провадження.

Ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.

Ризик незаконного впливу на свідків також є досить обґрунтованим. Слідчим суддею береться до уваги, що підозрюваний ОСОБА_6 перебуваючи на волі буде намагатися впливати на свідків шляхом умовляння, підкупу, переконання, примушування з метою викривлення фактичних обставин справи та уникнення передбаченої законом відповідальності.

Ризик незаконного впливу на інших осіб об`єктивізується також з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні. Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ймовірного впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Щодо можливості перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки на даний час джерело, звідки підозрюваний ОСОБА_6 отримував бойові припаси, вибухові пристрої, патрони, які в подальшому збував, не встановлено, тому ОСОБА_6 , може перешкоджати правоохоронним органам встановленню місця знаходження джерела надходження та каналів збуту бойових припасів, вибухових пристроїв, патронів.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

Щодо можливості вчинення іншого кримінального правопорушення суд зазначає, що у ОСОБА_6 відсутні будь які джерела доходів, що може спонукати останнього до знаходження незаконних джерел доходів, що стверджує про потенційний ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, зокрема у сфері незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами або бойовими речовинами.

Що стосується аргументів сторони захисту, вони не є суттєвими, щоб нівелювати вищезазначені ризики з огляду на вказані обставини.

Враховуючи викладене, актуальними залишаються ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України. Таким чином, на думку слідчого суді, пропорційним до наявних ризиків є оборання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказаний запобіжний захід здатний виконати роль стримуючого фактору для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 та запобігти встановленим ризикам у подальшому.

Тобто, застосований запобіжний захід кореспондується та відповідає визначеним КПК України конкретним підставам і меті запобіжного заходу.

За таких умов, слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного, оскільки надані докази об`єктивно зв`язують її з останнім, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення.

Поряд з цим, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі визначені пунктами 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України, уважає, що вони у своїй сукупності, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я; соціальні зв`язки; репутація підозрюваного; майновий стан; наявність постійного місця проживання; наявність утриманців; вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, а також ризики переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення вказують на те, що обставини передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України є дійсними, в цей період, що, у світлі норм кримінального процесуального законодавства України свідчить про не можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Наявні наведені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який.

Дані визначені пунктами 1-3 ч. 3 ст. 132 КПК України є дійсними так, як було встановлено наявність передумов регламентованих п. 3 ч. 1 ст. 194 того ж Кодексу.

Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступень втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Відносно питання того чи є можливим уникнення наявним ризикам шляхом обрання іншого запобіжного заходу, то слідчий суддя у світлі факторів пов`язаних з характером вказаної особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій особа піддається кримінальному переслідуванню, вважає недостатнім застосуванням більш м`якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам.

Слідчий суддя також враховує те, що будь-які дані, які б свідчили про неможливість тримання ОСОБА_6 під вартою, сторонами кримінального провадження не надавалися.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя, дослідивши надані сторонами докази у порядку ст. 94 КПК України, з огляду на встановлення факту наявності у провадженні обставин визначених пунктами 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню та вважає за можливим застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, адже саме такий запобіжний захід, на переконання слідчого судді, забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та в повній мірі забезпечить запобіганню ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Враховуючи тяжкість злочину, слідчий суддя вважає необхідним та достатнім визначити ОСОБА_6 заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133 120 грн., а також відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов`язки: повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та(або) місця роботи; прибувати до слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, по вулиці Привокзальна, 3, м. Біла Церква Київської області за першим викликом, а також до прокурора, або суду, залежно від стадії кримінального провадження, що обґрунтовується необхідністю проведення процесуальних дій із підозрюваним. здати свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи що надають право для виїзду з України чи в`їзду в Україну до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 4-А, 02152; не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає підозрюваний без дозволу слідчого, прокурора, суду.

Отже, слідчий суддя з урахуванням вищенаведених обставин визначає відносно ОСОБА_6 строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування з одночасним обранням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави з покладанням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 183-186, 181, 193, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції ГУНП в Київській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , - задовольнити.

Застосувати запобіжний захід - тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, терміном на шістдесят діб, в межах строку досудового розслідування по 27.04.2026 включно та утримувати в Державній установі «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання підозрюваного.

Одночасно визначити ОСОБА_6 заставу, у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133 120 грн., при внесенні якої ОСОБА_6 з-під варти звільнити.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена на наступний депозитний рахунок: Територіальне управління Державної судової адміністрації в Київській області: UA768201720355259001000018661 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Київській області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 26268119.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України: повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та(або) місця роботи; прибувати до слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, по вулиці Привокзальна, 3, м. Біла Церква Київської області за першим викликом, а також до прокурора, або суду, залежно від стадії кримінального провадження, що обґрунтовується необхідністю проведення процесуальних дій із підозрюваним. здати свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи що надають право для виїзду з України чи в`їзду в Україну до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 4-А, 02152; не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає підозрюваний без дозволу слідчого, прокурора, суду.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити по 27.04.2026.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі.

Копію ухвали направити слідчому та начальнику Державної установи «Київський СІЗО» Міністерство юстиції України для виконання, а прокурору, захиснику та підозрюваному - для відома.

Ухвала слідчолго судді/суду щодо застосування/продовження запобіжного заходу підлягає негайоному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлений і проголошений о 15:30 год. 02.03.2026 в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Павла Скоропадського, 4 А.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддяОСОБА_17