Постанова № 13447478, 22.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2010 р. справа № 2а-22719/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Голуб В.А.

при секретаріПітель В.М.

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Єфімової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України, Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області про визнання незаконною та скасування постанови № 100211 від 17 серпня 2010 року, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України, Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області про визнання незаконною та скасування постанови № 100211 від 17 серпня 2010 року.

В обґрунтування позову позивач зазначає, під час перевірки документів, йому було вказано на відсутність посвідчення про відрядження, проте в акті перевірки зазначено про відсутність проходження медичного огляду. Позивач зазначає, що передрейсовий медичний огляд він пройшов 10 липня 2010 року, а повернутись, згідно з умовами договору із замовником, він повинен був 11 липня 2010 року, тобто рейс розрахований на два дня. Таким чином, вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідачів проти позову заперечував, надав заперечення на позов, в яких зазначив, що під час надання позивачем послуг з нерегулярних пасажирських перевезень не був оформлений дорожній лист водія, а саме відсутня відмітка про передрейсовий медогляд водія, відсутнє узгодження на перевезення з ГДІАТ. Тобто позивачем було допущено порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за що передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 цього Закону.

За результатами розгляду справи 17.08.2010 року начальником Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України в Донецькій області прийнята постанова за № 100211 про застосування фінансових санкцій за порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт у розмірі, визначеному абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», у сумі 1700, 00 грн.

На думку представника відповідачів, дії начальника Територіального управління Головавтотрансінспекції в Донецькій області при винесенні даної постанови відповідають чинному законодавству і були прийняті у відповідності до наданих повноважень та згідно закону.

На підставі викладеного, представник відповідачів просить відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши доводи і пояснення позивача, представника відповідачів, дослідивши матеріали справи і наявні в ній докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1, зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Торезької міської ради Донецької області 07.08.1998 року, про що видане Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи підприємця (а.с. 35).

Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Донецькій області проведено перевірку транспортного засобу позивача, за результатами якої складено акт № 181308 від 11 липня 2010 року (а.с.29), в якому вказано, що під час надання послуг з нерегулярних пасажирських перевезень ОСОБА_1 не оформив дорожній лист водія, а саме на ньому відсутня відмітка про передрейсовий медичний огляд, відповідальність за що передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

На підставі вказаного вище акту у відношенні ОСОБА_1 прийнято постанову від 17 серпня 2010 року № 100211, якою на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у відношенні нього застосовані фінансові санкції у розмірі 1700, 00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України та частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно з пунктами 1, 2 частини 3 статті 2 вказаного Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Пунктом 1 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 року № 1190 передбачено, що Головна державна інспекція на автомобільному транспорті є урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується, тобто є субєктом владних повноважень у розумінні статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Донецькій області згідно з пунктом 1 Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 14 грудня 2005 року № 888, є територіальним структурним підрозділом Головної державної інспекції на автомобільному транспорті без права юридичної особи, має печатку зі своїм найменуванням і зображенням малого Державного Герба України.

Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567, територіальне управління є органом державного контролю на автомобільному транспорті.

Пунктом 4 вказаного Порядку визначено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.

Як вбачається зі змісту постанови № 100211 від 17 серпня 2010 року, у відношенні ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції в сумі 1700, 00 грн. на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 181308 від 11 липня 2010 року вказано про надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, передбачених Законом України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутній дорожній лист водія.

Стаття 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» містить перелік документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для нерегулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Суд зазначає, що ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» містить вичерпний перелік порушень, за які передбачена відповідальність. Абзац 3 ч. 1 ст. 60 вищезазначеного закону встановлює відповідальність за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується сторонами, у водія ОСОБА_1 під час проведення перевірки був наявний дорожній лист. Суд зазначає, що відповідачем помилково прирівнюється поняття «оформлений неналежним чином» та «без оформлення».

Крім того, як вбачається із завдання на перевірку № 104158 від 06 липня 2010 року та листа обліку перевірених транспортних засобів № 104158 від 11 липня 2010 року (а.с. 31, 32), водія ОСОБА_1 було зупинено у звязку з проведенням держінспекторами Цепою В.С., Савченком Є.В. та Завгороднім О.В. рейдової перевірки на а/ш «Одеса Ростов» м. Новоазовськ.

Відповідно до абз. 4 п. 15 постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», під час проведення рейдової перевірки перевіряється наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення перевірки технічного стану транспортного засобу перед виїздом на маршрут.

В матеріалах справи міститься копія дорожнього листа водія ОСОБА_1 від 10.07.2010 року № 147 з відміткою лікаря про проходження передрейсового медичного огляду від 10 липня 2010 року (а.с.5). Отже, на момент проведення перевірки у документах водія ОСОБА_1 була в наявності відмітка про проходження ним медичного огляду перед виїздом на маршрут.

На підставі викладеного та враховуючи принципи ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких в адміністративних справах про протиправність рішень субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності застосування фінансових санкцій у відношенні ОСОБА_1

Тому, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України, Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області про визнання незаконною та скасування постанови № 100211 від 17 серпня 2010 року, підлягають задоволенню судом у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України, Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області про визнання незаконною та скасування постанови № 100211 від 17 серпня 2010 року задовольнити у повному обсязі.

Визнати незаконною та скасувати постанову Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Донецькій області від 17 серпня 2010 року № 100211.

Стягнути з Державного бюджету України (код бюджетної класифікації доходів 22090200, р/р 31112095700005 Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ 34687090, МФО 834016, банк Головне управління Державного Казначейства України у Донецькій області) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 22 грудня 2010 року. Постанова виготовлена у повному обсязі 27 грудня 2010 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голуб В. А.