Постанова № 13447416, 23.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2010 р. справа № 2а-17369/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шальєвої В.А.

при секретарі< Призвище секретаря >

Хоперія А.В.

за участю представника позивача Пишневської Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Першотравневому районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Першотравневому районі звернулась до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в сумі 251448 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що даний борг виник у звязку з несплатою податкового зобовязання. Просить суд стягнути з відповідача вказану заборгованість.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив стягнути з відповідача заборгованість в загальному розмірі 251448 грн.

Відповідач в судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю. Відповідно до заяви, позовні вимоги визнає у повному обсязі, не заперечує проти їх задоволенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст. 156 КАС України передбачено, що судове рішення у звязку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 КАС України.

Згідно вимог ст. 112 КАС України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову, оскільки визнання адміністративного позову відповідачем не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином, позивач Державна податкова інспекція у Першотравневому районі є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.

Відповідач ОСОБА_3 зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності-фізична особа рішенням Першотравневої районної державної адміністрації, що підтверджується свідоцтвом (а.с. 7), перебуває на податковому обліку у Макіївській обєднаній державній податковій інспекції (а.с. 8).

28.01.2009 р. відповідачем надано до податкового органу заяву про припинення підприємницької діяльності, що стало підставою для проведення перевірки, якою було встановлено, що за даними декларації про доходи, отримані з 01.01.2009 р. по 28.01.2009 р. відповідачем декларувалось нульове значення доходу за І квартал 2009 р. За період що перевірявся з 06.11.2006 р. по 31.12.2008 р. відповідачем здійснювалась роздрібна торгівля іншими продуктами харчування, у період з 01.01.2009 р. по 30.09.2009 р. підприємницьку діяльність не здійснював.

Відповідач перебував засновником (учасником), акціонером юридичних осіб: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок» (підприємство ліквідовано 10.12.2007 р.), Приватного орендного підприємства «Колос».

Також відповідачем при здійсненні господарської діяльності з 06.11.2006 р. по 31.12.2008 р. здійснювалась діяльність на спрощеній системі оподаткування у період з 01.01.2009 р. на загальній системі оподаткування.

Також перевіркою встановлено, що відповідачем використовувалась наймана праця та були порушені порядок утримання та перерахування до бюджету податок з доходів фізичних осіб в частині не утримання та неперерахування податку з доходів фізичних осіб з виплаченої заробітної плати працівнику ОСОБА_5 у період з 2006 р. по 2007 р. на суму 1410 грн.

Згідно поясненні підприємця найманій особі у період роботи було виплачно з 10.11.2006 р. по 31.03.2007 р. 600 грн., з 01.04.2007 р. по 31.08.2007 р. 800 грн., з 01.08.2007 р. по 30.11.2007 р. 1000 грн. Податок з доходів фізичних осіб з заробітної плати найманої особи не утримувався та о бюджету не надходив.

Також несвоєчасно надавали звіти з єдиного податку до податкового органу. При перевірці правильності визначення валового доходу відображеного в звіті платника єдиного податку за 4 квартал 2006 р. встановлено завищення обсягу виручки на 750 грн., за І квартал 2007 р. на 7000 грн.

В порушення вимог п. 9 Порядку видачі свідоцтва про сплату єдиного податку та інструкції про прибутковий податок з громадян, відповідачем графи «витрати на виробництво продукції» та «чисті доходи» в книзі обліку доходів і витрат не відображені.

Відповідачем у період здійснення підприємницької діяльності придбано продовольчі товари на ринку м. Маріуполя та постачались постачальниками з м. Горлівки, Макіївки та Донецька. Розрахунки з постачальниками проводились у готівковій формі шляхом видачі готівки фізичний особі без отримання документів, підтверджуючих факт передач товару та отримання готівки за товар. За період здійснення підприємницької діяльності було придбано продовольчих товарів у фізичних осіб для подальшої реалізації у торгівельному обєкті на загальну суму 550000 грн., в тому числі за 2006 р. на суму 4700 тис. грн., у 2007 р. на 212000 грн., у 2008 р. на суму 333300 грн. Сума заниженого податку з доходів фізичних осіб становить 83816 грн., у тому числі за 2006 р. 611 грн., 2007 р. 31800 грн., 2008 р. 49995 грн. Торгівельна націнка становить 27,5 відсотків.

На підставі вказаного акту податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0897721700 від 17.12.2009 р. яким визначено суму податкового зобовязання в сумі 167632 грн., яке було отримано відповідачем поштою.

Як передбачено п.п 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до п.п 16.4.1 п. 16.4 ст. 16 Закону, пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Таким чином, у звязку із несвоєчасною сплатою податкового зобовязання з доходів з фізичних осіб, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 нарахована пеня в розмірі 83816 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання;

податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;

платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Таким чином, податковий борг може існувати у разі, коли існує податкове зобовязання, узгоджене саме платником податків, статус якого визначається відповідним законом щодо відповідного податку, збору (обов'язкового платежу).

Стосовно податку з доходів фізичних осіб, то таким законом є Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Так, згідно з п. 4.1 ст. 4 цього Закону загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 зазначеного Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно до п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону, разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Так, податковим органом була направлена на адресу відповідача перша податкова вимога від 1/14 від 13.01.2010 р., та друга податкова вимога № 2/26 від 15.02.2010 р., які були направлені відповідачу поштою та отримані адресатом.

Відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

В даному випадку ставиться питання також про стягнення з відповідача на користь державного бюджету України штрафних санкцій, які у відповідності до п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства у розмірах, визначених цією статтею.

Як передбачено п. 17.3 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Таким чином, з урахуванням приведених норм діючого законодавства, податковий борг у розмірі 251448 грн. підлягає стягненню з відповідача.

У відповідності до п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги Державної податкової інспекції у Першотравневому районі в повному обсязі.

Згідно вимог ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 112, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державної податкової інспекції у Першотравневому районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь місцевого бюджету заборгованість з податку з доходів фізичних осіб (р\р 34214379700336, отримувач місцевий бюджет Іллічевської селищної ради Першотравневого району, код платежу УДК у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПО 34686851) в сумі 251448 (двісті пятдесят одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) грн.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання особами, які беруть участь у справі, копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Шальєва В.А.