Рішення № 134472042, 02.03.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2026 року Справа № 480/5533/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5533/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Логро-Трейд"

до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) в Сумській області

про визнання протиправним та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Логро-Трейд" з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділ державного нагляду (контролю) у Полтавській області, в якій просить:

1. Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ОПШ 076545 від 27 травня 2025 року прийняту Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті.

Також позивач просить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті судові витрати зі сплати судового збору та витрати на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 14.07.2025 позовну заяву залишено без руху та запропоновано недоліки позовної заяви усунути у 10-денний строк з дня отримання копії даної ухвали шляхом подання до суду:

- доказів надсилання копії позовної заяви та копій доданих документів іншим учасникам справи.

- уточненої позовної заяви, в якій зазначити повне найменування відповідача, його місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

- уточненої позовної заяви, в якій визначити процесуальний статус Державної служби України з безпеки на транспорті.

16.07.2025 представником позивача подано заяву про усунення недоліків позовної заяви та уточнену позовну заяву, в якій відповідачем зазначено - Державну службу України з безпеки на транспорті.

Уточнені позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуваною постановою до позивача застосовано штраф в сумі 17000 грн., а саме за те, що при перевезенні вантажу, на момент перевірки, у водія була відсутня товарно-транспортна накладна. Відповідач безпідставно не врахував, що під час здійснення перевезення вантажу позивач не був особою, яка надає автотранспортні послуги, натомість водієм здійснювалось перевезення вантажу позивача між його складами для його власних потребах на належному йому транспортному засобі.

Водій ОСОБА_1 , керувавши транспортним засобом засіб марки MERCEDES - BENZ реєстраційний номер НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , що належить позивачу, здійснював перевезення вантажу позивача між його складами для його власних потребах. Такі перевезення здійснювалось на підставі накладної-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів № 0000-00005 від 24.04.2025. Перевезення здійснювались між складами позивача за маршрутом м. Дніпро, просп. Б. Хмельницького, 152 - м. Суми, вул. Сумської артбригади, 1/1.

Крім того, позивачем на відповідне перевезення було складено подорожній лист. Відповідно до подорожного листа № 24/04/25 від 24 квітня 2025 року водій ОСОБА_1 транспортним засобом засіб марки MERCEDES - BENZ реєстраційний номер НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , що належить Позивачу, здійснює перевезення за маршрутом м. Дніпро, просп. Б. Хмельницького, 152 - м. Суми, вул. Сумської артбригади, 1/1 вантажу за накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів № 0000-00005 від 24.04.2025р.

При цьому, такі документи були наявні у водія на момент здійснення рейдової перевірки, але посадовими особами відповідача не було взято до уваги такі документи, натомість вимагалось надати саме товарно-транспортні накладні.

При перевезенні вантажів для власних потреб складання товарно-транспортних накладних не вимагається оскільки така дія не була господарською операцією з реалізації товарів, а вантаж переміщувався в межах одного суб`єкта господарювання без переходу права власності.

Автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу, а не власник/користувач транспортного засобу. Надання цієї послуги може передбачати використання (на законних підставах) транспортного засобу, який належить іншій особі, але ця обставина не змінює правового статусу перевізника в цих правовідносинах, особливо коли йдеться про застосування відповідальності, передбаченої абзацом шістнадцятим частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт. Тому автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб (адже такі дані не завжди можуть збігатися).

Аналогічний висновок узгоджено з правовою позицією, яку викладено у постановах Верховного Суду від 23 серпня 2023 у справі № 600/1407/22-а, від 12 жовтня 2023 року у справі № 280/3520/22, від 24 січня 2025 року у справі № 520/11723/23.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що постанова №ОПШ076545 від 27 травня 2025 року є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 16.07.2025 продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю "Логро-Трейд" строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі від 14.07.2025, на п`ять днів з моменту отримання даної ухвали.

21.07.2025 представником позивача усунено недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 23.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, залучено Відділ державного нагляду (контролю) у Сумській області до участі у справі у якості співвідповідача, встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву.

04.08.2025 представник відповідача, Державної служби України з безпеки на транспорті, надав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що під час рейдової перевірки було встановлено порушення позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме - внутрішнє перевезення вантажу без товарно-транспортної накладної з обов`язковими реквізитами, відповідно до статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт. Станом на момент виникнення спірних правовідносин, під час здійснення Укртрансбезпекою своїх повноважень, позивач вищеобумовлених документів не надавав. При цьому позивач фактично здійснював перевезення як автомобільний перевізник, незалежно від того, чи здійснювалося воно для власних потреб, а посилання позивача на відсутність обов`язку складати товарно-транспортну накладну є безпідставними, у зв`язку з чим постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу є законною та обґрунтованою. Враховуючи вищезазначене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 51-58).

Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Логро-Трейд" з 02.03.2017 зареєстроване як юридична особа, видами діяльності якої є: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); 46.15 Діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами; 46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.59 Роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 75-76).

Також, Товариство з обмеженою відповідальністю "Логро-Трейд" є власником транспортного засобу - спеціалізованого вантажного фургону MERCEDES-BENZ реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 (а.с. 7).

Відповідно до графіку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) Відділу Державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті у період з 21.04.2025 по 26.0.42025 (а.с. 63) на підставі направлення від 18.04.2025 № 000708 (а.с. 69) посадовою особою Відділу Державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті 24.04.2025 о 10:21 год. на ділянці автодороги Н-31 "Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка", км 128 (праворуч), проведено рейдову перевірку дотримання законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, під час якої перевірено транспортний засіб позивача MERCEDES-BENZ реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 .

На перевірку водієм були надані наступні документи:

- посвідчення водія серії НОМЕР_3 (а.с. 66 зворотній бік - а.с. 67);

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу MERCERDES-BENZ, номерний знак НОМЕР_4 (а.с. 66 зворотній бік - а.с. 67);

- видаткова накладна № М2-0056474 від 28.03.2025 (а.с. 66).

Перевіркою встановлено порушення ст. 34, 48 Закону України Про автомобільний транспорт, а саме: під час здійснення перевезень вантажу, перевізник не забезпечив водія необхідними документами, а саме: на момент проведення перевірки відсутня товарно-транспортна накладна, про що складено акт проведення рейдової перевірки дотримання законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом № АР 098119 від 24.04.2025 (а.с. 37).

Пояснень водій не надав, що підтверджується його підписом в акті перевірки від 24.04.2025 № АР 098119.

Листом Відділу Державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті повідомлено позивача, що розгляд справи про порушення ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт відбудеться у приміщенні відділу 27.05.2025 з 9:00 год. по 14:00 год. (а.с. 68).

Вищевказаний лист був направлений на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Логро-Трейд" рекомендованою поштовою кореспонденцією та вручений представнику позивача 21.05.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 68 зворотній бік).

На розгляд справи про порушення Закону України "Про автомобільний транспорт" представник позивача не з`явився, пояснень, доказів не надав.

27.05.2025 в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області винесено постанову № ОПШ 076545 від 12.08.2025 про застосування адміністративно-господарського штрафу до позивача у сумі 17000 грн., відповідно до вимог абзацу третього частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт (а.с. 37 зворотній бік).

Не погоджуючись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу та вважаючи її протиправною, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами та спірному рішенню, суд враховує наступне.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001 № 2344-III, який визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту.

Відповідно до частини сьомої, дванадцятої, чотирнадцятої статті 6 Закону №2344-ІII центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України; державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з абзацом першим пункту 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Процедура проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначена Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567.

Згідно з пунктами 12, 14 Порядку №1567 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка. Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

У пункті 15 Порядку №1567 визначений виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання вантажних перевезень перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм вимог Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Як установлено пунктами 20, 21 Порядку №1567, виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

У цій справі спірні правовідносини стосуються правомірності притягнення підприємства до відповідальності за те, що 24.04.2025 при перевезенні матеріальних цінностей транспортним засобом, що належить позивачу, водій не надав інспектору для перевірки товарно-транспорту накладну чи інший документ на вантаж.

Відповідно до визначень, наведених у статті 1 Закону України від 05.04.2001 №2344-ІІІ Про автомобільний транспорт: автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями; вантажовідправник - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка надає перевізнику вантаж для перевезення та вносить відповідні відомості до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж; вантажоодержувач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка здійснює прийом вантажу та розвантаження транспортного засобу у порядку, встановленому законодавством; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом; транспортний засіб загального призначення - транспортний засіб, не обладнаний спеціальним устаткуванням і призначений для перевезення пасажирів або вантажів (автобус, легковий автомобіль, вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу); транспортний засіб спеціалізованого призначення - транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів (автобус для перевезення дітей, осіб з інвалідністю, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, ритуальний автомобіль тощо) та має спеціальне обладнання (таксі, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо); транспортний засіб спеціального призначення - транспортний засіб, призначений для виконання спеціальних робочих функцій (для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автобетономішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо).

Згідно з статтею 34 Закону №2344-III автомобільний перевізник повинен, серед іншого, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Відповідно до статті 47 Закону №2344-III до внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов`язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об`єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування.

Статтею 48 Закону №2344-ІІІ передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити: дата і місце складання; вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення; вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто; пункти завантаження і розвантаження.

Стаття 60 Закону №2344-III визначає відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Так, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарський штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стверджуючи про протиправність спірної постанови, позивач посилається на те, що здійснюване ним перевезення не є господарською діяльністю, позивач наголошує, що ним здійснювалося перевезення вантажу для власних потреб, зокрема вказуючи на відсутність обов`язку мати товарно-транспортну накладну, оскільки перевезення не спричинило зміну обліку товарно-матеріальних цінностей позивача, що перевозилися, а також позивач не надавав послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом, а отже не є автомобільним перевізником у розумінні Закону № 2344-III.

Проте, суд не погоджується із вказаними аргументами позивача, з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач є юридичною особою, що здійснює господарську діяльність з метою отримання прибутку, основним видом його діяльності є Ванатажний автомобільний транспорт, іншими видами діяльності є: 46.15 Діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами; 46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.59 Роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

У позовній заяві позивач визнає, що вантаж (меблі), який перевозився 24.04.2025 транспортним засобом засіб марки MERCEDES - BENZ реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , належить ТОВ "Логро Трейд", а водій є найманим працівником позивача.

Також, згідно з наданою водієм на перевірку видатковою накладною № М2-0056474 від 28.03.2025 вбачається, що транспортним засобом здійснювалося перевезення вантажу: меблі. Одержувач вантажу: Гасан (м. Полтава), підстава: лист замовлення №М2-0001875 (221/04) від 04.04.2025, постачальник: Мебель.

На переконання суду, вищевказані обставини свідчать про те, що перевезення вантажу здійснювалось позивачем в ході провадження ним господарської діяльності, а отже він є перевізником в розумінні Закону № 2344-III.

Верховний Суд у постанові по справі №440/5873/23 прямо зазначив:

"45. Отже, з наведених вище правових норм вбачається, що, зокрема, вантажні перевезення за для власних потреб - це здійснення такого перевезення фізичною особою за власний рахунок та без використання праці найманих робітників."

« 49. Враховуючи, що позивач є юридичною особою, здійснює господарську діяльність за для отримання прибутку, твердження судів попередніх інстанцій про здійснення перевезення за власної потреби є безпідставним, наявність власних потреб є опцією фізичної особи. Окрім того, під час спірного перевезення ТОВ «Скантрейд-Україна» був задіяний найманий працівник - ОСОБА_2 .»

Таким чином, посилання позивача, який є юридичною особою, на відсутність підстав для складання товарно-транспортної накладної у зв`язку з перевезенням вантажу для власних потреб є хибним.

Також, суд критично оцінює посилання позивача на те, що відповідач не взяв до уваги такі документи як накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів № 0000-00005 від 24.04.2025 та подорожній лист № 24/04/25 від 24 квітня 2025 року, оскільки матеріалами справи не підтверджується факт надання водієм цих документів на момент проведення перевірки, крім того вони не були надані й під час розгляду справи про порушення Закону України "Про автомобільний транспорт".

Суд звертає увагу, що саме на місці зупинки (події) водій був зобов`язаний надати первинні документи, на підставі яких здійснюється перевезення, а саме товарно-транспортну накладну.

Щодо посилання позивача на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 23 серпня 2023 у справі № 600/1407/22-а, від 12 жовтня 2023 року у справі № 280/3520/22, від 24 січня 2025 року у справі № 520/11723/23, то суд вважає їх не релевантними до спірних правовідносин з огляду на відмінність фактичних обставин цих справ.

Так, у справі № 600/1407/22-а та у справі № 280/3520/22 судом було встановлено, що позивач лише є власником транспортного засобу, а перевізником є особа, якій цей транспортний засіб передано в користування на умовах оренди.

У справі № 520/11723/23 суд дійшов висновку, що позивач не має відношення до подій, які описані в акті перевірки та спірній постанові.

Натомість у даній справі позивач не тільки є юридичною особою та є власником транспортного засобу, який було перевірено, а й має безпосереднє відношення до переміщення вантажу, про що зазначено у позовній заяві.

Суд зазначає, що на виконання положень ст. 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Отже, водій транспортного засобу, усвідомлюючи, що предметом рейдової перевірки було саме наявність у нього доказів на підтвердження підстав виконання вантажного перевезення, мав пред`явити їх на виконання вимог ст. 48 Закону № 2344-III, чого у даному випадку не відбулось, матеріалами справи не підтверджується.

Як зазначено вище, відсутність у водія на момент проведення перевірки будь-якого із передбачених документів становить склад господарського правопорушення, за яке саме до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф, що і було здійснено відповідачем.

За вказаних обставин, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог, оскільки спірна постанова прийнята відповідачем на підставі, у межах та у спосіб, передбачений законодавством України, відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, що, в свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для її скасування.

Отже, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що оскаржена постанова є правомірною, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Логро-Трейд" до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) в Сумській області про визнання протиправним та скасування постанови відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук