Рішення № 134470591, 27.02.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2026 рокусправа № 380/18584/25м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Качур Р.П., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просить суд визнати протиправним та скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області № 337/25 від 01.08.2025 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, на думку позивача, прийняв протиправне рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності з огляду на те, що його робоче місце згідно даних реєстру адвокатів - АДРЕСА_1 ; рішення прийнято за скаргою Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України від 14.10.2024 про застосування дисциплінарного стягнення за порушення порядку підвищення свого професійного рівня відносно адвоката ОСОБА_1 , яка була передана на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області, що свідчить про те, що скарга розглянута не уповноваженим органом відносно адвоката, робоче місце якого зареєстровано в іншій області. Вказав, що відповідно до частини 2 статті 36 Закону України про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Вказав, що жодних дій з якими закон пов`язує можливість дисциплінарного провадження не вчиняв.

Вважає, що відповідачем зроблено висновок про те, що не здійснювалось підвищення кваліфікації лише за одним видом підвищення кваліфікації, що свідчить про необґрунтованість оскарженого рішення.

Вказав на порушення процедури розгляду справи, оскільки скарга розглянута не у строк встановлений законом та про реальний день розгляду скарги позивач не був повідомлений.

Ухвалою від 22.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзиву на позов не надіслав, про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 0610282566748.

Ухвалою суду від 16.2.2025 суд витребував у відповідача матеріали дисциплінарного провадження, на підставі яких прийнято рішення № 337/25 від 01.08.2025.

Відповідач надав суду витребувані матеріали.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Львівської області листом № 205 від 15.10.2024 скерувала Голові Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкову С.В. скаргу Директора Вищої шкоди адвокатури Національної асоціації адвокатів України Савви Кузьменка на дії адвоката Єрохіна Володимира Володимировича для визначення територіальної юрисдикції та розгляду у зв`язку з тим, що у дисциплінарній палаті комісії налічується 2 члени комісії з визначеної семи членів і неможливістю провести засідання.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури листом № 2618 від 04.11.2024 згідно з пунктами 2.3.17 та 2.3.18 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням ради адвокатів України № 78 від 04-05.07.2014 року (з наступними змінами), голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скерував скаргу про дисциплінарний проступок адвоката до КДКА іншого регіону та матеріали кваліфікаційної справи.

За результатами перевірки відомостей, викладених у скарзі Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України стосовно адвоката ОСОБА_1 від 27.02.2025 складено Довідку, з якої слідує, що відповідно до відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України, інформація про виконання вимог з підвищення кваліфікації адвокатом ОСОБА_1 за 2019-2023 відсутня. Крім того, вказано, що згідно з особистою карткою обліку залікових балів, у адвоката ОСОБА_1 відсутня необхідна кількість залікових балів для виконання вимог з підвищення кваліфікації.

В процесі перевірки відомостей, викладених у скарзі, адвокат ОСОБА_1 письмових пояснень не надавав.

На підставі викладеного, член дисциплінарної комісії ОСОБА_2 дійшов висновку, що наявні підстави для порушення дисциплінарної справи щодо дій адвоката ОСОБА_1 згідно скарги Вищої школи адвокатури НААУ.

Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області 27.02.2025 прийнято рішення № 291/25 про порушення дисциплінарного провадження за скаргою Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України від 14.10.2024 щодо дій адвоката ОСОБА_1 .

Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області 01.08.2025 прийнято рішення № 337/25 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 за скаргою Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України від 14.10.2024 та застосувати до адвоката дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 2 (два) місяці.

Рішення обґрунтоване тим, що згідно з п.п. 1, 4 ст. 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: дотримуватись правил адвокатської етики та підвищувати свій професійний рівень. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 21 Закону під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний підвищувати свій професійний рівень.

Проте, відповідно до відомостей з ЄРАУ та ВША НААУ відсутня інформація про виконання адвокатом ОСОБА_1 вимог з підвищення кваліфікації.

Порушення адвокатом порядку проходження такого навчання без поважних причин вважається невиконанням рішення органу адвокатського самоврядування та відповідно вважається дисциплінарним проступком.

Оскільки адвокат ОСОБА_1 не здійснював підвищення професійної кваліфікації у Центрі акредитації ВША НААУ за попередні роки, а саме 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 Дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області дійшла висновку, про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Позивач вважає рішення відповідача протиправним, тому звернувся до суду з позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 5076-VI, адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту; адвокатське самоврядування - гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 2 Закону № 5076-VI визначено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.

З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Правовою основою діяльності адвокатури України згідно зі статтею 3 Закону № 5076-VI є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.

Частиною першою статті 4 Закону № 5076-VI визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Згідно зі статтею 5 Закону № 5076-VI адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. Держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правничої допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правничої допомоги.

Згідно зі статтею 33 Закону № 5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Частиною першою статті 34 Закону № 5076-VI встановлено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Згідно із частиною другою статті 34 Закону № 5076-VI дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Відповідно до статті 36 Закону № 5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Статтею 40 Закону № 5076-VI передбачено, що дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правничою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці.

Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.

Відповідно до статті 41 Закону № 5076-VI за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.

Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.

Згідно зі статтею 42 Закону № 5076-VI адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.

Згідно приписів частин першої - третьої статті 57 Закону № 5076-VI рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами.

Рішення конференцій та рад адвокатів регіонів є обов`язковими до виконання адвокатами, адреса робочого місця яких знаходиться у відповідному регіоні та відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України.

Рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями.

Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року від 09 червня 2017 року (зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України 2019 року від 15 лютого 2019 року) та згідно преамбули надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. При цьому специфіка, комплексний характер обов`язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права. Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов`язків адвоката. Правила адвокатської етики (далі по тексту - Правила) мають на меті уніфіковане закріплення традицій і досвіду української адвокатури в сфері тлумачення норм адвокатської етики, а також загальновизнаних деонтологічних норм і правил, прийнятих у міжнародному адвокатському співтоваристві. Правила слугують обов`язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов`язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.

Згідно зі статтею 1 ПАЕ норми Правил не відміняють і не замінюють положень чинного законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, а доповнюють і конкретизують його.

Відповідно до статті 2 ПАЕ дія Правил поширюється на:

- всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, - на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі соціально-публічну діяльність адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов`язками адвоката або підірвати престиж адвокатської професії;

- всіх адвокатів України, адвокатів іноземних держав, що внесені до Єдиного реєстру адвокатів України, а також адвокатів України, право на зайняття адвокатською діяльністю яких зупинено в передбаченому законом порядку;

- адвокатів - членів органів адвокатського самоврядування, помічників та стажистів адвокатів, інших осіб, які перебувають у трудових відносинах з адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) у частині, яка застосовна до їх діяльності;

- відносини, що виникли або існують після їх прийняття.

За приписами статті 7 ПАЕ у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.

Відповідно до статті 11 ПАЕ зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов`язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.

Адвокат зобов`язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.

Адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.

Адвокат повинен забезпечувати обґрунтовано необхідний рівень компетентності своїх помічників, стажистів, технічного персоналу та інших осіб, що залучаються ним для виконання окремих робіт у зв`язку з виконанням доручення.

Згідно зі статтею 12 ПАЕ всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов`язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.

Адвокат зобов`язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.

Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.

Критика діяльності, рішень, порядку формування, членів органів адвокатського самоврядування тощо не може бути спрямована на приниження авторитету адвокатури, адвокатської професії та статусу адвоката, бути вираженою у принизливій чи такій, що порочить честь, гідність та ділову репутацію особи, формі, а також містити завідомо неправдиву інформацію або заклики до невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.

При здійсненні професійної діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватись загальноприйнятих норм ділового етикету, в тому числі щодо зовнішнього вигляду.

Положеннями статті 64 ПАЕ передбачено, що органи адвокатського самоврядування сприяють та контролюють дотримання Правил адвокатської стики всіма адвокатами України, які у відповідності до законодавства України здійснюють в Україні адвокатську діяльність.

У відповідності до абзацу 1, 2 статті 65 ПАЕ адвокат зобов`язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов`язковими до виконання адвокатськими бюро та адвокатськими об`єднаннями.

Відповідно до пунктів 1 та 2 розділу І Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 03 липня 2021 року № 63 (далі - Порядок № 63), дія цього Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України (далі по тексту "Порядок") поширюється на адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність у формах, визначених Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". На адвокатів, право на заняття адвокатською діяльністю яких зупинено, обов`язок щодо підвищення кваліфікації не поширюється. У випадку поновлення адвокатської діяльності, яку було зупинено на рік і більше, адвокат зобов`язаний пройти спеціальні курси підвищення кваліфікації за програмою та у порядку, розробленими Вищою школою адвокатури НААУ та затвердженими Експертною радою з питань акредитації та сертифікації (далі - Експертна рада НААУ). Адвокат проходить зазначені курси протягом трьох місяців з моменту поновлення права на заняття адвокатською діяльністю.

Підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов`язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.

Підвищення кваліфікації адвокатів спрямовано на: зміцнення їх правових навичок; практичну реалізацію правил адвокатської етики; підвищення рівня знань в напрямку прав людини та основоположних свобод; навчання повазі до прав та інтересів клієнтів; навчання захисту прав клієнтів і сприянню їхньому здійсненню; навчання сприянню належному здійсненню судочинства та реалізації права на справедливий суд; заохочення до участі у наданні безоплатної правової допомоги; інше поглиблення, розширення й оновлення їх професійних знань, вмінь та навичок.

Пунктами 5, 6 та 11 розділу І Порядку № 63 передбачено, що підвищення кваліфікації адвокатів в Україні здійснюється у відповідності до цього Порядку операторами підвищення кваліфікації адвокатів за адміністрування підвищення кваліфікації адвокатів адміністратором.

Адміністратором процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні є Вища школа адвокатури НААУ.

Вища школа адвокатури НААУ: є адміністратором процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні; адмініструє процес підвищення кваліфікації адвокатів через відповідну централізовану онлайн-платформу, до якої підключаються оператори з підвищення кваліфікації адвокатів; є оператором процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні, що не потребує акредитації; організовує та проводить заходи з підвищення кваліфікації адвокатів на всеукраїнському та регіональному рівнях (офлайн заходи, онлайн конференції, онлайн курси, дистанційні курси, вебінари тощо); здійснює щорічне планування навчальних продуктів за їх кількістю, тематикою, формою проведення тощо. веде облік і щорічно узагальнює інформацію про підвищення кваліфікації адвокатів в АРК, областях, містах Києві та Севастополі; в порядку передбаченому Експертною радою НААУ організовує процес акредитації сторонніх операторів підвищення кваліфікації адвокатів, на підставі рішень Експертної ради НААУ оформлює та видає сертифікати акредитації, повідомляє заявникам про відмову в акредитації (сертифікації); моніторить якість організації процесу підвищення кваліфікації адвокатів, що здійснюються сторонніми операторами підвищення кваліфікації адвокатів та надає відповідну інформацію Експертній раді з питань акредитації та сертифікації для реагування; на виконання Порядку акредитації та сертифікації, затвердженого головою Експертної ради НААУ організовує процес акредитації заходів з підвищення кваліфікації адвокатів та сертифікації лекторів всіх операторів підвищення кваліфікації адвокатів та оформлює сертифікати акредитації (сертифікації) на підставі рішень Експертної ради НААУ; готує та передає НААУ інформацію для розміщення її в ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами; розробляє та подає на затвердження Експертній раді НААУ проекти документів, що встановлюють вимоги до лекторів, експертів, заходів з підвищення кваліфікації адвокатів та операторів підвищення кваліфікації адвокатів; в рамках своїх повноважень здійснює іншу діяльність, та приймає і прийнято без достатніх на те підстав, необґрунтовано, порушує права позивачки, а тому є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 14 розділу І Порядку № 63 види підвищення кваліфікації адвокатів:

навчання або викладання за професійними програмами підвищення кваліфікації адвокатів у вищих навчальних закладах ІІІ та IV рівня акредитації, якщо вони є акредитованими операторами підвищення кваліфікації адвокатів. Кількість залікових балів в межах акредитації;

участь у міжнародних, всеукраїнських та регіональних наукових, науково-практичних та науково-методологічних конференціях, семінарах, круглих столах, тренінгах, програмах тощо, які організовані та проводяться операторами підвищення кваліфікації адвокатів в Україні та за кордоном. Кількість залікових балів в межах акредитації; участь у будь-яких акредитованих заходах з підвищення кваліфікації адвокатів (в тому числі в форматі онлайн), які організовані операторами підвищення кваліфікації адвокатів після проходження тестування (за наявності) на онлайн-платформі адміністратора з підвищення кваліфікації адвокатів ВША НААУ. Кількість залікових балів в межах акредитації. У випадку, якщо навчальний продукт являє собою відеозапис, що не має чіткої структури курсу та не передбачає за результатами його перегляду зріз закріпленого матеріалу через тестування, то кількість залікових балів за такий вид підвищення кваліфікації дорівнює 1-му балу незалежно від кількості годин такого відео-запису. Це обмеження не стосується відеоматеріалів, які включаються в структуру онлайн-курсів з відповідною перевіркою знань;

виступ у якості сертифікованого лектора з доповіддю, презентацією або науковим повідомленням на міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-практичних та науково-методологічних конференціях, семінарах, круглих столах, майстер-класах, тренінгах тощо. Застосовується подвоєна кількість балів в рамках акредитованого заходу; наукові або науково-практичні статті, які пройшли рецензування Вченою радою Вищої школи адвокатури НААУ, 5000 знаків дорівнює одному заліковому балу;

видання монографій, підручників, посібників (у тому числі у співавторстві) 1 видання - 12 залікових балів;

здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі права при здійсненні адвокатської діяльності - 30 залікових балів;

здобуття наукового ступеня доктора наук в галузі права (або доктора права в разі отримання ступеня за кордоном) при здійсненні адвокатської діяльності - 45 залікових балів;

робота в органах адвокатського самоврядування (в тому числі на виборних позиціях без оформлення трудових відносин згідно Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") - 5 залікових балів на рік; робота в складі Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та дисциплінарних палатах кваліфікаційно-дисциплінарних комісій в регіонах додатково 2 бали на рік з питань Правил адвокатської етики;

участь в роботі комітетів НААУ (голова та заступники голови комітету НААУ - 10 балів на рік; член ради комітету 5 балів на рік). Участь адвоката в роботі комітету НААУ з питань адвокатської етики (голова, заступники та члени ради комітету) - додатково 2 бали на рік з питань Правил адвокатської етики; участь адвоката в роботі комітетів із захисту прав адвокатів рад адвокатів регіонів за поданням Голови ради адвокатів регіону (голова та заступники голови комітету - 10 балів на рік; член комітету 5 балів на рік). Чисельність членів комітету в поданні Голови ради адвокатів регіону не може перевищувати 15 осіб (за винятком Ради адвокатів м. Києва та Ради адвокатів Київської області, де чисельність членів комітету обмежується членами, які приймають активну участь в його роботі);

успішне проходження онлайн тестування з подальшим нарахуванням залікових балів. Тестування розробляються Вищою школою адвокатури НААУ відповідно до галузей права. Тестування з Правил адвокатської етики розробляються Вищою школою адвокатури НААУ із залученням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Максимальна кількість таких балів не може перевищувати 2 залікових бали на рік;

успішне проходження онлайн тестування на тему "Нормативне регулювання статусу та питання діяльності органів адвокатського самоврядування". Тема включатиме зокрема (але не обмежуючись) такі питання: структура, повноваження органів адвокатського самоврядування, нормативні акти, що регулюють їх діяльність. Максимальна кількість таких балів не може бути більше, ніж 2 залікових балів на рік.

інша діяльність, визначена Експертною радою НААУ.

Вимоги щодо підвищення кваліфікації адвокатів встановлені розділом ІІ Порядку № 63.

Так, згідно пунктів 16-33 всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України зобов`язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).

Один заліковий бал з підвищення кваліфікації адвокатів дорівнює 1 (одній) годині навчання, крім випадків, встановлених цим Порядком.

Адвокати, до досягнення ними 3-х річного адвокатського стажу зобов`язані пройти Модульну програму "Молодий адвокат", яку розробляє та реалізовує Вища школа адвокатури НААУ.

Адвокати, які набули статусу адвоката, протягом перших трьох років своєї адвокатської діяльності зобов`язані підвищити свій професійний рівень на рівні 48 годин з яких не менше 16 годин - щороку. У разі отримання свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю у другому півріччі відповідного року, такий адвокат має право отримати меншу кількість балів у першому році отримання свідоцтва, за умови, що загальна кількість балів за 3 роки становитиме не менше 48 годин.

Всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього порядку, зобов`язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів).

Адвокат за рік має отримати не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань Правил адвокатської етики.

Не менше 50% залікових балів з підвищення кваліфікації повинні бути отримані адвокатом під час заходів, організованих операторами підвищення кваліфікації адвокатів в Україні.

Звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік, з 01 січня по 31 грудня кожного року. Вищою школою адвокатури НААУ ведеться особиста картка обліку залікових балів адвоката. У разі відсутності необхідної кількості балів в заліковій картці обліку балів з підвищення кваліфікації адвоката, Вища школа адвокатури зобов`язана проінформувати раду адвокатів регіону та відповідну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури регіону про порушення даного Порядку. В свою чергу у разі надходження скарги на такого адвоката у КДКА за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в ЄРАУ, про вчинення інших порушень, ці данні повинні бути враховані при розгляді дисциплінарної справи.

У випадку, якщо кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури регіону або Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури адвоката притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики, то своїм рішенням такі комісії можуть також встановити обов`язок для такого адвоката пройти спеціалізоване додаткове підвищення кваліфікації з питань адвокатської етики у Вищій школі адвокатури НААУ. Копія відповідного рішення направляється до Вищої школи адвокатури НААУ, яка забезпечує моніторинг виконання адвокатом вказаного рішення та надсилає відповідному адвокату перелік запланованих заходів з питань адвокатської етики на найближчі три місяці. Адвокат зобов`язаний пройти таке навчання протягом трьох місяців з дати винесення рішення комісією. Порушення адвокатом порядку проходження такого навчання без поважних причин вважається невиконанням рішення органу адвокатського самоврядування та відповідно вважається дисциплінарним проступком. У випадку не проходження адвокатом такого навчання у встановлений строк Вища школа адвокатури НААУ повідомляє КДКА відповідного регіону про невиконання рішення органу адвокатського самоврядування.

Адвокати мають право вільно обирати види підвищення кваліфікації, брати участь у будь-яких заходах з підвищення кваліфікації адвокатів, що проводяться операторами підвищення кваліфікації за умови їх реєстрації на такий захід оператором, що його проводить (з урахуванням обмежень, встановлених цим Порядком).

У разі тривалої (понад трьох місяців) втрати працездатності або з інших поважних причин, за відповідною заявою адвоката та за рішенням ради адвокатів регіону адвокат може бути звільнений від обов`язку підвищення кваліфікації протягом періоду оцінювання повністю або частково. Копія такого рішення ради адвокатів регіону направляється до ВША НААУ.

Адвокату України зараховуються академічні години та/або залікові бали підвищення кваліфікації, отримані на відповідних заходах, проведених та/або визнаних організацією - підписантом Меморандуму ССВЕ "Про взаємне визнання транскордонного підвищення кваліфікації адвокатів".

Академічні години та/або залікові бали підвищення кваліфікації, отримані на відповідних заходах, проведених та/або визнаних організацією - підписантом Меморандуму ССВЕ "Про взаємне визнання транскордонного підвищення кваліфікації адвокатів", визнаються еквівалентними академічним годинам та/або заліковим балам, отриманим на відповідних заходах, проведених в Україні.

У разі, якщо адвокат підвищує кваліфікацію відповідно до пункту 27 цього Порядку адвокат зобов`язаний самостійно зберігати сертифікати (інші підтверджуючі документи) та матеріали про участь у заходах з підвищення кваліфікації, сертифікати про проходження навчання за професійними програмами підвищення кваліфікації адвокатами, інші документи, що підтверджують підвищення його кваліфікації протягом поточного року. Інформація про такі види підвищення кваліфікації надається у Вищу школу адвокатури не пізніше 20 грудня кожного звітного року.

Адвокатам, які виконали вимоги щодо підвищення кваліфікації Вищою школою адвокатури НААУ видається електронний сертифікат про підвищення кваліфікації (направляється на електронну адресу адвоката) з відповідним внесенням НААУ такої інформації до ЄРАУ. Форма сертифікату затверджується Вищою школою адвокатури НААУ.

Доступ до системи підвищення кваліфікації адвокатів надається адвокатам, які не мають заборгованості зі сплати щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування.

Адвокатам, які не виконали вимоги цього Порядку за попередні роки надається можливість отримати сертифікати з підвищення кваліфікації за ці роки за умови успішних проходжень спеціальних тестувань у Вищій школі адвокатури НААУ за кожен рік невиконання. Тестування розробляються Вищою школою адвокатури НААУ та відрізнятимуться в залежності від кількості балів, яких не вистачило такому адвокату для виконання вимог цього Порядку в попередніх роках.

З такого правового регулювання слідує, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися правил адвокатської етики; підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, які є обов`язковими до виконання всіма адвокатами. Вищою школою адвокатури НААУ, як адміністратором процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні, ведеться особиста картка обліку залікових балів адвоката про підвищення кваліфікації адвокатів в АРК, областях, містах Києві та Севастополі та відповідні дані про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами подаються до НААУ для розміщення її в ЄРАУ. Порушення Правил адвокатської етики; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом, є дисциплінарним проступком адвоката. Вчинення дисциплінарного проступку є підставою для застосування до адвоката дисциплінарного стягнення. Питання щодо наявності чи відсутності у діянні адвоката складу дисциплінарного проступку з`ясовується під час дисциплінарного провадження, за результатом розгляду якого приймається рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або рішення про закриття дисциплінарної справи. Відповідні рішення мають бути належним чином обґрунтованими та вмотивованими.

Суд враховує аргумент відповідача, що дисциплінарною комісією зроблено висновок про те, що позивачем не здійснювалося підвищення кваліфікації лише за одним видом підвищення кваліфікації, проте позивачем не надано ні комісії ні суду жодних інших способів, які ним використано для отримання достатніх балів необхідних для підтвердження проходження підвищення кваліфікації.

Разом із тим, можливість обрання адвокатом видів підвищення кваліфікації та наявних операторів підвищення кваліфікації свідчить лише про те, адвокат може самостійно обирати спосіб реалізації свого обов`язку щодо підвищення своєї кваліфікації, проте не звільняє адвоката від виконання цього обов`язку. Повна інформація про виконання адвокатом такого обов`язку відображається в особистій картці адвоката та обліковується Вищою школою адвокатури НААУ, як адміністратором процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні щодо всіх адвокатів в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, та відповідні дані про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами подаються Вищою школою адвокатури до НААУ для розміщення її в ЄРАУ.

Позивачем не надано доказів щодо виконання ним обов`язку з підвищення кваліфікації за період з 2019 по 2023 роки ані до КДКА Волинської області під час розгляду скарги Вищої школи адвокатури НААУ від 14.10.2024 ані суду. Тому в цій частині доводи позивача є необґрунтованими.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо порушення відповідачем процедури розгляду скарги, а саме прийняття рішення не за робочим місцем адвоката, зазначеного в реєстрі суд вказує таке.

Як слідує з матеріалів дисциплінарного провадження Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Львівської області листом № 205 від 15.10.2024 скерувала Голові Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкову С.В. скаргу Директора Вищої шкоди адвокатури Національної асоціації адвокатів України Савви Кузьменка на дії адвоката ОСОБА_1 для визначення територіальної юрисдикції та розгляду у зв`язку з тим, що у дисциплінарній палаті комісії налічується 2 члени комісії з визначеної семи членів і неможливістю провести засідання.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури листом № 2618 від 04.11.2024 згідно з пунктами 2.3.17 та 2.3.18 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням ради адвокатів України № 78 від 04-05.07.2014 року (з наступними змінами), голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скерував скаргу про дисциплінарний проступок адвоката до КДКА іншого регіону (КДКА Волинської області).

Відповідно до п. 2.3.17 та 2.3.18 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 78 від 04-05.07.2014 Голова ВКДКА скеровує: заяву (скаргу) про дисциплінарний проступок адвоката до КДКА іншого регіону у разі задоволення відводу (самовідводу) більшості членів дисциплінарної палати КДКА, що має розглядати скаргу; матеріали кваліфікаційної справи до КДКА іншого регіону у разі задоволення відводу члена (членів) кваліфікаційної палати КДКА та за відсутності кворуму.

Враховуючи наведене, та те, що КДКА Львівської області скерувала скаргу директора Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України на дії адвоката ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю кворуму для визначення територіальної юрисцикції та розгляду, доводи позивача в цій частині суд відхиляє.

Щодо доводів позивача про порушення відповідачем ч. 1 ст. 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме строку розгляду скарги та не повідомлення позивача про день розгляду суд вказує на таке.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Частиною другої статті 40 цього закону визначено, що розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правничою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Як слідує з матеріалів дисциплінарної справи, відповідачем справді порушено строк розгляду скарги, визначений частиною першою статті 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Не дотримання строку розгляду скарги є порушення процедури, проте таке порушення є несуттєвим і не може мати наслідком скасування оскарженого рішення.

Щодо доводів позивача про не повідомлення його про дату розгляду справи, суд вказує таке.

Відповідно до положень частини другої статті 40 Закону № 5076-VI, розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки; пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу; особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Згідно з частиною першою статті 41 Закону № 5076-VI Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим.

Однак, оскаржуване рішення ґрунтується лише на змісті поданої скарги, без пояснень адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу.

Зі змісту наведених вище норм слідує, що проведення розгляду дисциплінарної справи має здійснюватися з дотриманням принципу змагальності, що передбачає надання адвокату, відносно якого здійснюється дисциплінарне провадження, можливість захищати себе, у тому числі, шляхом участі у засіданні, надання пояснень, подання відповідних доказів, заявлення клопотань та відводів членам дисциплінарної комісії.

Зазначене є певною гарантією дотримання прав адвоката під час здійснення дисциплінарного провадження з метою недопущення безпідставного притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності.

Втім, таке право адвоката в межах дотримання принципу змагальності під час розгляду відносно нього дисциплінарної справи, не є абсолютним.

З метою недопущення зловживань своїми правами, при повторній неявці на засідання щодо розгляду дисциплінарної справи, лише за умови належно повідомленого адвоката, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури наділена правом здійснювати розгляд без його участі, незалежно від поважності причин неявки.

Результатом належного та завчасного повідомлення є фактична обізнаність адвоката про дату, час та місце розгляду дисциплінарної скарги, яка реалізована за такий період, який надає адвокату можливість належно підготуватися до розгляду дисциплінарної справи та взяти у ньому участь.

При цьому, визначення у законі такого принципу як змагальність означає, що законодавцем надано значення можливості адвоката, відносно якого здійснюється дисциплінарне провадження, захищати себе під час його проведення, що у свою чергу вказує на важливість перевірки дотримання цього принципу КДКА під час надання оцінки правомірності ухвалених КДКА рішень.

Відповідно до підпункту 6.1.2 Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого Рішенням адвокатів 16.02.2013 № 77 підготовка засідання КДКА (палати КДКА), скликання її складу, повідомлення членів КДКА та інших осіб, які мають право брати участь у засіданнях із зазначенням місця, дня та часу проведення засідання, забезпечуються головою КДКА, його заступниками (головами палат) або за дорученням голови чи заступників голови одним із членів КДКА, секретаріатом КДКА.

Про місце, день, час та перелік питань порядку денного засідання КДКА (палати КДКА), члени КДКА (палати КДКА) та інші особи, які мають право брати участь у засіданнях, повідомляються не пізніше як за п`ять днів до дня проведення засідання.

Особам, які мають право брати участь у засіданні, такі повідомлення надсилаються засобами поштового зв`язку або кур`єром, або електронною поштою.

У ході судового розгляду встановлено, що позивачу було відомо про надходження скарги, оскільки ним було подано клопотання про відкладення розгляду дисциплінарної справи від 30.01.2025, але ще на стадії вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження.

Однак, матеріали дисциплінарної справи не містять жодного доказу про повідомлення позивача про дату розгляду його дисциплінарної справи, що свідчить про те, що відповідачем порушено принцип гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні.

Зазначене процедурне порушення розгляду скарги обумовлює наявність достатніх і необхідних правових підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Таким чином, беручи до уваги викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач під час розгляду скарги Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності порушив процедуру розгляду скарги, тому оскаржуване рішення є таким, що прийняте не на підставі та не у спосіб, визначених Законом № 5076-VI без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даній справі, відповідачем не надано доказів у спростування обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги, а саме доказів повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду скарги.

За таких обставин, проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 139 КАС України, в разі задоволення позову сплачений судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області № 337/25 від 01.08.2025 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 .

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Волинської області (43025 Волинська область місто Луцьк вулиця Паркова 5/13; код ЄДРПОУ 21749819)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Р.П. Качур