Рішення № 134470255, 27.02.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2026 рокусправа № 380/21608/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 , про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради (далі відповідач, Управління), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 (далі - третя особа), в якому просить:

- «визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо недотримання процедури встановленої Порядком 859, та недотримання строків передбачених нормами даного нормативного Акту за результатами розгляду Заяви з надання соцаальної послуги з догляду на непрофесійній основі, та зобовязати уповноважений орган Управління соціального захисту населення Дрогобицької міської ради ЄДРПОУ 22392443 як суб`єкта владних повноважень прийняти рішення про призначення / перерахунок компенсації фізичній особі ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який надає соціальну послугу з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Ухвалою суду від 03.11.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін. Залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що її онук здійснював за нею догляд на непрофесійній основі з 12.05.2017 по 31.12.2023. Позивач підписала заяву-згоду на отримання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі своєму онуку. З метою призначення і виплати компенсації фізичній особі, яка надає соціальній послуги з догляду на непрофесійній основі онук підготував необхідний пакет документів та надіслав його на адресу відповідача. Вказаний пакет документів після невдалої спроби вручення 02.04.2025 зареєстрований 03.04.2025 відповідачем. За кілька днів після онуку позивача зателефонували з Управління та повідомили про необхідність усунення недоліків, які виявлені під час розгляду поданого пакету документів. Онук позивача вказані недоліки усунув та надав додаткові документи, однак відповідач у встановлений законом строк не прийняв жодного рішення та не повідомив про його прийняття ні онука, ні позивача.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Вказав, що онук позивача, ОСОБА_3 , не надав жодних документів про неможливість іншими родичами (синами та онуками) здійснювати догляд за ОСОБА_1 , а прізвище ОСОБА_1 у паспорті громадянина України не відповідає вказаному у документах, поданих на догляд. Комісією протоколом від 02.05.2025 №17 з комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг Дрогобицької міської територіальної громади відмовлено у призначення компенсації. Вказує, що рішення про призначення компенсації приймається протягом 30 днів після подання всіх документів, але може варіюватися залежно від процедури та типу соціальної послуги, яку отримує особа.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (частина 2 статті 262 КАС України).

Суд на підставі позовної заяви, відзиву, а також долучених письмових доказів,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 01.04.2025 звернуся засобами поштового зв`язку до Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради із заявою про призначення компенсації фізичній особі, яка надає соціальну послугу з догляду на непрофесійній основі.

До заяви ОСОБА_2 долучив: заяву своє бабці ОСОБА_1 про згоду отримувати соціальні послуги від 01.04.2025; декларацію про доходи та майновий стан ОСОБА_2 , який звернувся за призначенням компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі від 01.04.2025; висновок №19 від 27.03.2025 про наявність у ОСОБА_1 когнітивних порушень у громадянина похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі; висновок лікарсько-консультативної комісії ОСОБА_1 від 20.03.2025 №17; копії паспортів громадян України та ідентифікаційних кодів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ; витяг про зареєстрованих у житловому будинку; довідки форми ОК-7.

Згідно з трекінгом поштового відправлення №8210701450110 оператором АТ «Укрпошта» 02.04.2025 проставлено відмітку про невдалу спробу вручення. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач отримав лист 03.04.2025. Заява позивача зареєстрована відповідачем 03.04.2025 за вх. №334, що не заперечується сторонами.

Також, сторони вказують, що 23.04.2025 ОСОБА_2 у телефонному режимі повідомлено про необхідність подання додаткових документів.

Представником позивача долучено до справи заяву ОСОБА_2 датовану 02.05.2025, в якій ОСОБА_2 просив заяву від 01.04.2025 доповнити такими документами: копії заяв ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про неможливість здійснення надання догляду на непрофесійній основі за ОСОБА_1 ; довідки про інвалідність ОСОБА_6 ; пенсійних посвідчень ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ; витягу з медично карти стаціонарного хворого ОСОБА_4 ; довідки з місця роботи ОСОБА_5 ; флюрографічних знімків травм ОСОБА_4 .

Також, головним спеціалістом Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської територіальної громади складено акти обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи ОСОБА_3 від 21.04.2025 №471, від 23.04.2025 №474, від 01.05.2025 №497.

Відповідно до протоколу засідання комісії з комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг Дрогобицької міської територіальної громади №17 від 02.05.2025 прийнято рішення про відмову ОСОБА_2 (внуку за бабусею) в призначенні компенсації фізичній особі, яка надає соціальну послугу з догляду на непрофесійній основі. Примітка: відмова, оскільки не надано жодних документів про неможливість іншими родичами здійснювати догляд.

Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської територіальної громади прийнято 05.05.2025 рішення про призначення/перерахунок компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, згідно з яким заявник ОСОБА_2 немає права на компенсації. Відсутнє визначення індивідуальних потреб.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо неналежного розгляду заяви, позивач звернулася з цим позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім`ям, які перебувають у складних життєвих обставинах, визначає Закон України «Про соціальні послуги» від 17.01.2019 №2671-VIII (далі - Закон №2671-VIII, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 1 Закону №2671-VIII соціальні послуги - дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім`ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону №2671-VIII базові соціальні послуги - соціальні послуги, надання яких отримувачам соціальних послуг відповідно до цього Закону забезпечується Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, виконавчими органами міських рад міст обласного значення, а також виконавчими органами сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад, створених згідно із законом та перспективним планом формування територій громад і визнаних Кабінетом Міністрів України спроможними в порядку, встановленому законом (далі - ради об`єднаних територіальних громад).

Надавачі соціальних послуг - юридичні та фізичні особи, фізичні особи - підприємці, включені до розділу «Надавачі соціальних послуг» Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону №2671-VIII).

Згідно з положеннями частини 1 статті 11 Закону №2671-VIII до уповноважених органів системи надання соціальних послуг належать, зокрема, виконавчі органи міських рад міст обласного значення, рад об`єднаних територіальних громад.

До повноважень районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад міст обласного значення, рад об`єднаних територіальних громад належать, зокрема, визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади у соціальних послугах, у тому числі із залученням надавачів соціальних послуг недержавного сектору, оприлюднення відповідних результатів; забезпечення ведення Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг на місцевому рівні; здійснення моніторингу надання соціальних послуг, оцінки їх якості, оприлюднення відповідних результатів; здійснення контролю за цільовим використанням бюджетних коштів, спрямованих на фінансування соціальних послуг; вирішення інших питань щодо надання соціальних послуг відповідно до закону (частина 5 статті 11 Закону №2671-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону №2671-VIII надавачі соціальних послуг провадять свою діяльність відповідно до законодавства про соціальні послуги, на підставі установчих та інших документів, якими визначено перелік соціальних послуг та категорії осіб, яким надаються такі послуги, за умови забезпечення їх відповідності критеріям діяльності надавачів соціальних послуг, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Надавачі соціальних послуг можуть належати до державного, комунального або недержавного секторів.

Згідно з частиною 6 статті 13 Закону №2671-VIII фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є:

1) особами з інвалідністю I групи;

2) дітьми з інвалідністю;

3) громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями;

4) невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;

5) дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. Перелік зазначених тяжких захворювань, розладів, травм, станів дітей, яким не встановлено інвалідність, затверджує Кабінет Міністрів України.

Частиною 7 статті 13 Закону №2671-VIII передбачено, що фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд.

Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації за догляд затверджує Кабінет Міністрів України.

Механізм призначення і виплати компенсації за догляд, що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг особам із числа членів своєї сім`ї, які спільно з нею проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки та є, зокрема, громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями, встановлено Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №859 (далі Порядок №859, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 3 Порядку №859 компенсація призначається і виплачується структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (далі - уповноважені органи) за місцем проживання / перебування осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Пунктом 6 Порядку №859 встановлено, що для отримання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги, подаються до уповноваженого органу заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та документи/відомості у паперовій або електронній формі, зазначені в пункті 7 цього Порядку.

Особою/законним представником особи, яка потребує надання соціальних послуг, подається заява про згоду отримувати соціальні послуги.

Якщо заяву про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі подає законний представник особи, яка потребує надання таких послуг, заява про згоду отримувати соціальні послуги не подається.

Під час подання заяв про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги пред`являється паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу (посвідка на постійне проживання/посвідчення біженця/посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, - для іноземця та особи без громадянства).

Форми заяв про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги затверджуються Мінсоцполітики.

Також заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги можуть прийматися центром надання адміністративних послуг за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги в електронній формі можуть подаватися через Єдиний державний вебпортал електронних послуг.

Якщо заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги подаються в електронній формі, відомості про прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи, яка надає соціальні послуги, особи/законного представника особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі, документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, внесені до паспорта громадянина України, а також дані паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу (посвідка на постійне проживання/посвідчення біженця/посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, - для іноземця та особи без громадянства), отримуються із кваліфікованого сертифіката відкритого ключа електронного підпису.

Центр надання адміністративних послуг, який приймає заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги з необхідними документами, реєструє такі заяви і не пізніше ніж наступного робочого дня засобами телекомунікаційного, зокрема електронного, зв`язку надсилає сформовану особову справу фізичної особи, яка надає соціальні послуги (у тому числі електронну), відповідному уповноваженому органу для прийняття рішення.

Відповідно до пункту 7 Порядку №859 призначення і виплата компенсації здійснюються уповноваженим органом з місяця подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, у паперовій формі таких документів:

заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;

заяви про згоду отримувати соціальні послуги;

копії свідоцтва про народження дитини (у разі надання дитині соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі);

декларації про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім`ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім`ї фізичної особи, яка надає соціальні послуги;

копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (для осіб з інвалідністю) або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;

висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень за формою, затвердженою МОЗ;

висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді невиліковно хворих осіб, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, за формою, затвердженою МОЗ;

копії медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ;

довідки про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими МОЗ;

копії рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);

копії рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для опікунів або піклувальників).

Копії поданих документів засвідчуються посадовими особами уповноваженого органу або центру надання адміністративних послуг, який прийняв заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги;

Пунктом 10 Порядку №859 передбачено, що компенсація призначається на 12 місяців і виплачується щомісяця.

Відповідно до пункту 10-1 Порядку №859 для продовження виплати компенсації на наступний строк подаються заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім`ї), документи, зазначені в абзацах шостому - дванадцятому підпункту 1 пункту 7 цього Порядку, крім копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді, якщо їх видано безстроково або строк не зазначено.

Згідно з пунктом 14 Порядку №859 компенсація призначається з місяця звернення за нею, якщо протягом місяця з дня звернення подано всі необхідні документи.

Рішення про призначення компенсації або про відмову в її наданні приймається уповноваженим органом протягом 10 днів з дати подання документів, зазначених у пункті 7 цього Порядку, і наступного дня після його прийняття надсилається фізичній особі, яка надає соціальні послуги.

Рішення уповноваженого органу про відмову у призначенні компенсації може бути оскаржено у визначеному законодавством порядку (пункт 17 Порядку №859).

З викладених норм права висновується, що для продовження виплати компенсації на відповідний строк фізичною особою, яка надає соціальні послуги, подається до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення міської ради за місцем проживання / перебування осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, декларація про доходи та майновий стан та відповідні документи.

За результатами розгляду поданих фізичною особою, яка надає соціальні послуги, документів структурний підрозділ з питань соціального захисту населення міської ради протягом 10 днів з дати подання документів, зазначених у пункті 7 цього Порядку, приймає відповідне рішення.

Водночас приписами пункту 17 Порядку №859 передбачена можливість фізичною особою, яка надає соціальні послуги, оскаржити рішення про відмову у призначенні компенсації в судовому порядку.

Приписами статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Із доказів у справі суд встановив, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 01.04.2025 звернуся шляхом надіслання засобами поштового зв`язку до Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради із заявою про призначення компенсації фізичній особі, яка надає соціальну послугу з догляду на непрофесійній основі.

До заяви ОСОБА_2 долучив: заяву своє бабці ОСОБА_1 про згоду отримувати соціальні послуги від 01.04.2025; декларацію про доходи та майновий стан ОСОБА_2 , який звернувся за призначенням компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі від 01.04.2025; висновок №19 від 27.03.2025 про наявність у ОСОБА_1 когнітивних порушень у громадянина похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі; висновок лікарсько-консультативної комісії ОСОБА_1 від 20.03.2025 №17; копії паспортів громадян України та ідентифікаційних кодів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ; витяг про зареєстрованих у житловому будинку; довідки форми ОК-7.

Подана ОСОБА_2 заява із долученими документами зареєстрована відповідачем 03.04.2025 за вх. №334, що не заперечується сторонами.

Сторони вказують, що 23.04.2025 ОСОБА_2 у телефонному режимі повідомлено про необхідність подання додаткових документів.

До справи долучена заява ОСОБА_2 датовану 02.05.2025, в якій ОСОБА_2 просив заяву від 01.04.2025 доповнити такими документами: копії заяв ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про неможливість здійснення надання догляду на непрофесійній основі за ОСОБА_1 ; довідки про інвалідність ОСОБА_6 ; пенсійних посвідчень ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ; витягу з медично карти стаціонарного хворого ОСОБА_4 ; довідки з місця роботи ОСОБА_5 ; флюрографічних знімків травм ОСОБА_4 .

Головним спеціалістом Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської територіальної громади складено акти обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи ОСОБА_3 від 21.04.2025 №471, від 23.04.2025 №474, від 01.05.2025 №497.

Відповідно до протоколу засідання комісії з комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг Дрогобицької міської територіальної громади №17 від 02.05.2025 прийнято рішення про відмову ОСОБА_2 (внуку за бабусею) в призначенні компенсації фізичній особі, яка надає соціальну послугу з догляду на непрофесійній основі. Примітка: відмова, оскільки не надано жодних документів про неможливість іншими родичами здійснювати догляд.

Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської територіальної громади прийнято 05.05.2025 рішення про призначення/перерахунок компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, згідно з яким заявник ОСОБА_2 немає права на компенсації. Відсутнє визначення індивідуальних потреб.

Отже, ОСОБА_2 , як особа, яка надає соціальні послуги, з метою продовження виплати компенсації на відповідний строк звернувся із заявою про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, декларацією про доходи та майновий стан та пакетом документів до уповноваженого суб`єкта владних повноважень (Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської територіальної громади). Однак за результатами розгляду його заяви, Управління прийняло рішення про відмову в призначення компенсації.

Згідно з пунктом 17 Порядку №859 фізична особа, яка надає соціальні послуги, якій відмовили в призначенні компенсації може оскаржити таке рішення в судовому порядку.

Водночас слід звернути увагу, що до суду із позовом про визнання протиправною бездіяльності Управління та зобов`язанні призначити компенсацію ОСОБА_2 , фізичній особі, яка надає соціальні послуги, звернулася ОСОБА_1 . Також, до справи долучено ордер на надання правничої допомоги ОСОБА_1 .

При цьому, ОСОБА_2 позивач визначила як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Однак ОСОБА_1 не надано до суду доказів, що її онук ОСОБА_2 уповноважив її та/або адвоката Войціховського А.Б. представляти його інтереси у суді, або доказів того, що ОСОБА_1 є його законним представником у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 19 частина 1 статті 4 КАС України індивідуальний акт акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Таким чином, рішення структурного підрозділу з питань соціального захисту населення міської ради про відмову в призначенні компенсації є правовим актом індивідуальної дії, отже стосується прав та обов`язків лише для тієї особи, яка в ньому визначена.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.02.2019 у справі №9901/798/18 зазначила, що:

-нормативно-правовий акт містить загальнообов`язкові правила поведінки (норми права), тоді як акт застосування норм права (індивідуальний акт) індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права;

- вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб`єктів, які опиняються в нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів;

- нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію;

- нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує своєї дії фактами його застосування, тоді як дія акта застосування норм права закінчується у зв`язку з припиненням конкретних правовідносин.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 частини 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КА України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Здійснюючи, передбачене статтею 55 Конституції України, право на судовий захист, під час звернення до суду, особа вказує в позові власне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. При цьому, вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також, визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Також, суд зазначає, що оскаржені правові акти (рішення, дії або бездіяльність) повинні бути юридично значимими, тобто, мати безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки шляхом або позбавлення можливості повністю чи в частині реалізувати належне вказаній особі право.

Отже, завдання адміністративного судочинства можуть бути реалізовані у разі звернення особи до суду за захистом прав, свобод та інтересів, які належать їй особисто.

Водночас відсутність порушеного права (свободи, охоронюваного законом інтересу) оспорюваними бездіяльністю, діями чи рішеннями або невідповідність обраного способу його захисту способам, визначеним чинним законодавством, чи неможливість ефективного поновлення порушеного права, є підставою для відмови в задоволенні позову.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що право на оскарження рішення (індивідуального акта) суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої його прийнято, або прав, свобод та інтересів якої це рішення (індивідуальний акт) стосується. Якщо позивач не є учасником (суб`єктом) правовідносин, які виникли з прийняттям оскарженого рішення, яке є правовим актом ненормативного характеру, таке рішення, відповідно, не породжує для позивача й права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом (постанови від 14.03.2018 у справі №9901/22/17, від 06.06.2018 у справі №800/489/17, від 06.02.2019 у справі №9901/815/18).

Повертаючись до обставин цієї справи суд зазначає, що Управлінням праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської територіальної громади розглянуто заяву та за результатами її розгляду прийнято рішення про відмову в призначенні компенсації ОСОБА_2 , однак із позовом про оскарження рішення Управління звернулася ОСОБА_1 .

Таким чином, спірне рішення Управлінням праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської територіальної громади про відмову в призначенні компенсації ОСОБА_2 є правовим актом індивідуальної дії.

Однак ОСОБА_1 не є учасником спірних правовідносин щодо призначення компенсації особі, яка надає соціальні послуги, а отже, не порушує її права та відповідно не породжує для неї права на звернення із цим адміністративним позовом.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог. Тому, у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Приписами статті 139 КАС України позивачу, якому у задоволенні позову відмовлено повністю, повернення судових витрат не передбачено.

Керуючись статтями 2, 8-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 293, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судовий збір покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кравців Олег Романович