Рішення № 134469783, 27.02.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2026 року м. Київ справа №320/29077/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області №473319-2407-1128 від 07.09.2022 з терміном сплати 09.01.2023 на суму 452 962 грн 48 коп;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області №473320-2407-1128 від 07.09.2022 з терміном сплати 09.01.2023 на суму 47 793 грн 54 коп;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області №165555-2407-1128 від 06.03.2023 з терміном сплати 10.06.2023 на суму 520 906 грн 90 коп;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області №165556-2407-1128 від 06.03.2023 з терміном сплати 10.06.2023 на суму 54 962 грн 58 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно нараховано податкове зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2022 та 2023 роки, оскільки після переходу права власності на об`єкт нерухомості, який знаходиться на орендованих земельних ділянках до іншої особи, позивач вже не є орендарем таких земельних ділянок та не є платником орендної плати за землю з фізичних осіб. Просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

На виконання ухвали суду від 26 червня 2024 року, позивачем надано до суду заяву про поновлення процесуального строку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 9 липня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що на теперішній час за даними реєстру прав на нерухоме майно та інформаційної бази ДПС підтверджено актуальність договорів оренди позивача за кадастровими номерами № 3525581300:02:000:7510 та № 3525581300:02:000:7513, отже податкові повідомлення-рішення, що є предметом спору у даній справі, є правомірними, у задоволенні позову просив відмовити.

Позивач із позицією податкового органу не погодився надав відповідь на відзив, в якій обгрунтовував свою позицію долученим Договором дарування нерухомого майна одночасно вказуючи, що відповідачем не долучено до матеріалів справи витягу з реєстру прав на нерухоме майно на який той посилався у відзиві.

Покликаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 та від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16, доводив, що перехід права на земельну ділянку до нового набувача нерухомого майна відбувається в силу прямого припису закону, незалежно від волі органу, який уповноважений розпоряджатись земельною ділянкою, при цьому не внесення змін до договорів оренди, не є порушенням з боку позивача, оскільки ним, невідкладно, після дарування нерухомого майна, було повідомлено, як власника земельних ділянок, так і податковий орган.

Відповідач із відповіддю на відзив не погодився, надав свої заперечення, в яких наполягав на правомірності податкових повідомлень-рішень з підстав, аналогічних, викладеним у відзиві.

19 грудня 2025 року представником позивача долучено до матеріалів справи додаткові докази, а саме Розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 18.12.2014 № 522-р «Про припинення дії договорів оренди земельних ділянок громадянки ОСОБА_1 з кадастровими номерами 3525581300:02:000:7510 та 35255813:02:000:7513.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

12.02.2011 між Ульяновською районною державною адміністрацією (орендодавцем) та ОСОБА_1 (Орендарем) було укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає на підставі розпорядження голови Ульяновської райдержадміністрації від 14.07.2011 № 376-р, а орендар приймає в строкове платне користування (оренду) земельну ділянку для будівництва та експлуатації комплексу придорожнього сервісу, яка знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Ульяновський район, Грушківська сільська рада (п. 1 Договору).

Відповідно до п. 2 Договору об`єктом оренди є земельна ділянка загальною площею 0.10 га., у тому числі по угіддях: землі, які використовуються в комерційних цілях. Кадастровий номер земельної ділянки - 3525581300:02:000:7510.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, відповідно до п. 5 Договору на момент його укладання становила: 42410,00 грн.

Строкдії договору визначений у п. 8 та становить 49 (сорок дев`ять) років.

Орендна плата передбачена п. 9 Договору, відповідно якого вноситься орендарем у грошовій формі щомісячно в розмірі 1/12 від річної суми - 22 901 грн 40 коп (двадцять дві тисячі дев`ятсот одна гривня 40 копійок) за всю земельну ділянку в рік, що складає 54% від нормативно - грошової оцінки земельної ділянки на рахунок Грушківської сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області.

Відповідно до п. 15 Договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва та експлуатації комплексу придорожнього сервісу.

Договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Ульяновському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07 вересня 2011 року за №352550004000601.

Крім цього, 26.07.2012 між Ульяновською районною державною адміністрацією (орендодавцем) та ОСОБА_1 (Орендарем) було укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає на підставі розпорядження голови Ульяновської райдержадміністрації від 5 жовтня 2011 року №552-р, а орендар приймає в строкове платне користування (оренду) земельну ділянку загальною площею 0,24 га., у тому числі по угіддях, землі, які використовуються в комерційних цілях, а саме для будівництва та експлуатації комплексу придорожнього сервісу, пов`язаного з обслуговуванням жителів територіальної громади району, яка знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Ульяновський район Грушківська сільська рада.

Кадастровий номер земельної ділянки -3525581300:02:000:7513.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення цього договору становить:104 922 гривні 00 копійок.

Строкдії договору визначений у п. 8 та становить 49 років.

Орендна плата передбачена п. 9 Договору, відповідно якого річна суму становить 217040,00 грн., за всю земельну ділянку в рік та становить 200% від нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки, яка вноситься орендарем у порядку, визначеному Податковим кодексом України на рахунок Грушківської сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області.

Відповідно до п. 15 Договору оренди земельна ділянка була передана в оренду для будівництва та експлуатації комплексу придорожнього сервісу, пов`язаного з обслуговуванням жителів територіальної громади району.

Договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Ульяновському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26 липня 2012 року за №352550004002434.

Надання земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 підтверджується Актом прийому-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) за Договором оренди від 26.07.2012 № 352550004002434.

З наявних матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 на зазначених земельних ділянках було побудовано, введено в експлуатацію та оформлено право власності на комплекс дорожнього сервісу за адресою: АДРЕСА_1 .

26.11.2013 Реєстраційною службою Ульяновського районного управління юстиції Кіровоградської області видано ОСОБА_1 Свідоцтво про право власності на нерухоме майно (комплекс дорожнього сервісу) № 13420308.

На підставі Договору дарування, укладеного між ОСОБА_1 (дарувальником) та ОСОБА_2 (обдаровуваною) комплекс дорожнього сервісу загальною площею 591 кв. м., жилою площею 344,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке розташовано на двох земельних ділянках, що надані в оренду дарувальнику: 0,1 га, з цільовим призначенням: інша комерційна діяльність, кадастровий номер 3525581300:02:000:7510, на підставі Договору оренди землі, укладеного 12.08.2011 між нею та Ульяновською районною адміністрацією Кіровоградської області, та земельній ділянці площею 0,24 га., з цільовим призначенням: інша комерційна діяльність, кадастровий номер 3525581300:02:000:7513, на підставі Договору оренди землі, укладеного 26.07.2012 між нею та Ульяновською районною адміністрацією Кіровоградської області відчужено вказане нерухоме майно, у зв`язку із чим право власності на нього перейшло до обдарованої з моменту прийняття дарунка.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 23602457, сформованого 27.06.2014 комплекс дорожнього сервісу, розташований за адресою: АДРЕСА_1 на земельних ділянках з кадастровими номерами 3525581300:02:000:7510 та 3525581300:02:000:7513 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 14099847 від 27.06.2014, на праві власності, наданого Договором дарування комплексу дорожнього сервісу серія та номер 14099847 від 27.06.2014 належить ОСОБА_2 .

14.07.2014 ОСОБА_1 звернулась до Ульяновській районній державній адміністрації із листом щодо припинення договорів оренди від 26.07.2012 щодо земельної ділянки площею 0,1 га. кадастровий номер 3525581300:02:000:7510, до якої надала копію договору дарування, витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.06.2014, проект договору про припинення договору оренди землі від 12.08.2011 та проект договору про припинення договору оренди землі від 26.07.2012.

16.07.2014 ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградської обласної державній адміністрації із листом щодо припинення договорів оренди від 26.07.2012 щодо земельної ділянки площею 0,1 га. кадастровий номер 3525581300:02:000:7510, до якої надала копію договору дарування, витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.06.2014, проект договору про припинення договору оренди землі від 12.08.2011 та проект договору про припинення договору оренди землі від 26.07.2012.

15 серпня 2014 року Кіровоградська обласна державна адміністрація листом вих. № 01-32/327/2 повідомила ОСОБА_1 , що стосовно її звернення щодо припинення дії договорів оренди підготовлено проект розпорядження голови обласної державної адміністрації, який знаходиться на погодженні структурних підрозділів обласної державної адміністрації, а також зазначено, що після погодження проект буде направлено на розгляд постійно діючої робочої групи з питань землеведення, а також вказано, що про підсумки розгляду ОСОБА_1 буде повідомлено.

Крім цього, 29.08.2014 ОСОБА_1 звернулась до Гайворонської ДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області з повідомленням про припинення договорів оренди, яке було зареєстроване в ДПІ того ж дня під вх. № 1566.

Розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 18.12.2014 № 522-р, відповідно до статей 17, 93, 120, 122, 141, 142 Земельного кодексу України, статті 32 Закону України «Про оренду землі», статей 13, 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та заяви громадянки ОСОБА_1 :

припинено шляхом розірвання дію договору оренди, укладеного між Ульяновською районною державною адміністрацією та громадянкою ОСОБА_1 щодо земельної ділянки загальною площею 0,1 га, кадастровий номер земельної ділянки -3525581300:02:000:7510, яка знаходиться на території Грушківської сільської ради Ульяновською районною, зареєстрованого 07.12.2011 за № 352550004000601 та віднесено дану земельну ділянку до земель запасу Грушківської сільської ради Ульяновською районною;

припинено шляхом розірвання дію договору оренди, укладеного між Ульяновською районною державною адміністрацією та громадянкою ОСОБА_1 щодо земельної ділянки загальною площею 0,2474 га, кадастровий номер земельної ділянки -3525581300:02:000:7513, яка знаходиться на території Грушківської сільської ради Ульяновською районною, зареєстрованого 26.07.2012 за № 352550004002434 та віднесено дану земельну ділянку до земель запасу Грушківської сільської ради Ульяновською районною.

Пунктом 4 Розпорядження вирішено, серед іншого, доручено Ульянівській районній державній адміністрації подати одночасно на реєстрацію угоди про припинення договорів оренди земельних ділянок шляхом їх розірвання та укладені договори оренди земельних ділянок з особою, яка на той момент була власником майна, вжити заходи щодо погашення заборгованості по сплаті орендної плати громадянки ОСОБА_1 .

Пунктом 5 цього Розпорядження доручено відділу Держземагенства в Ульяновському районі забезпечити внесення змін до земельно-облікових даних.

Між тим, Головним управління ДПС у Кіровоградській області були прийнятті податкові повідомлення-рішення з орендної плати з фізичних осіб: №473319-2407-1128 від 07.09.2022 з терміном сплати 09.01.2023 на суму 452 962 грн 48 коп; №473320-2407-1128 від 07.09.2022 з терміном сплати 09.01.2023 на суму 47 793 грн 54 коп; №165555-2407-1128 від 06.03.2023 з терміном сплати 10.06.2023 на суму 520 906 грн 90 коп; №165556-2407-1128 від 06.03.2023 з терміном сплати 10.06.2023 на суму 54 962 грн 58 коп.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернулась до суду із позовом про їх скасування.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю - Податковим кодексом України.

Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з пп.269.1.2 п.269.1 ст.269 ПК України платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (пп. 270.1.2 п.270.1 ст.270 ПК України).

Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності: на праві постійного користування; на умовах оренди (пп. 14.1.73 п. 14.1 ст.14 ПК України).

Відповідно до п.288.1 ст.288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

За правилами п.288.7 ст.288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до п.286.1 ст.286 ПК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), підставою для нарахування земельного податку є, зокрема, дані державного земельного кадастру; дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.286.5 ст.286 ПК України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника - фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувся після 1 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Абзацом 1 пункту 287.1 статті 287 ПК України визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з абзацом другим пункту 287.1 статті 287 ПК України у разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

За правилами ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об`єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч.2).

Згідно з ч.4 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається.

Відповідно до ч.7 ст.120 ЗК України у випадках та порядку, визначених частинами першою і другою, абзацами першим і другим частини третьої, частиною четвертою, абзацами першим і другим частини п`ятої цієї статті, документи, що підтверджують набуття права власності, права оперативного управління, господарського відання на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об`єкт незавершеного будівництва чи частку у праві спільної власності на такий об`єкт), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт.

Відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Аналогічним чином перехід права власності на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, унормовують положення статті 377 Цивільного кодексу України, згідно з якими до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об`єкта до набувача такого об`єкта.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Пунктом «е» частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Відповідно до абзацу 8 частини першої статті 31 Закону № 161-XIV договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Аналіз наведених правових норм в їх сукупності дає підстави для висновку, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки, який зобов`язаний сплачувати орендну плату за земельну ділянку, що перебуває у його користуванні на підставі договору оренди. Обов`язок сплачувати орендну плату виникає у землекористувача з дня виникнення права користування земельною ділянкою.

Водночас, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставами припинення права користування земельною ділянкою. У цілях оподаткування у власника будівлі, споруди (їх частини) з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно виникає обов`язок зі сплати податку за землю, на якій розташовані такі будівлі, споруди (їх частини). Якщо будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача, однак обов`язок зі сплати орендної плати виникне тільки на підставі укладеного договору оренди землі.

При цьому, за прямою нормою закону (ст.31 Закону №161-XIV) договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Таким чином, особа, яка набула права власності на нерухоме майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому, договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно. Зміна орендаря відбувається в силу прямої вказівки закону. Зобов`язання зі сплати орендної плати автоматично виникає в нового власника об`єкта нерухомості з моменту набуття ним права власності на такий об`єкт. У разі відчуження частини об`єкта нерухомості, що розташований на орендованій земельній ділянці: - відбувається заміна орендаря за договором оренди земельної ділянки з попереднього на нового власника об`єкта нерухомості щодо відповідної частини земельної ділянки; - так само до нового власника об`єкта нерухомості переходить обов`язок сплачувати орендну плату за землю у відповідній пропорційній частині.

Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 29.05.2020 у справі №802/4133/15-а, від 14.02.2023 у справі №803/847/17, від 19.06.2018 у справі №922/3655/17, від 07.11.2018 у справі №910/20774/17 та від 18.04.2019 у справі №913/210/18, але не виключно.

У разі набуття права власності на нерухоме майно, що розміщене на земельній ділянці, та не оформлення права користування на таку земельну ділянку обов`язок зі сплати земельного податку виникає з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що розміщене на цій землі, адже якщо особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на земельній ділянці, то до неї як набувача переходить право користування земельною ділянкою. Водночас землекористувач має сплачувати плату за землю за фактичний період використання землі у поточному році.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.09.2021 у справі №808/2684/15.

Тобто, у разі відчуження особою об`єкта, який перебував на відповідній земельній ділянці, до нового власника нерухомості переходить встановлений законодавством обов`язок зі сплати податку за земельну ділянку (орендної плати), на якій розташоване набуте ним майно.

При цьому, обов`язок сплати земельного податку не ставиться в залежність від факту реєстрації права власності чи користування земельною ділянкою під належними йому на праві власності нежитловими приміщеннями, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України, та виникає у фізичної особи з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Суд з цього приводу звертає увагу, що статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-IV визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей (до 02 листопада 2016 року - «записів») до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (частина 2 статті 3 цього Закону).

Отже, у зв`язку з відчуженням позивачем нерухомого майна, розташованого на орендованих позивачем земельних ділянках площею 0,1 га, кадастровий номер земельної ділянки -3525581300:02:000:7510, яка знаходиться на території Грушківської сільської ради Ульяновською районною та площею 0,2474 га, кадастровий номер земельної ділянки -3525581300:02:000:7513, яка знаходиться на території Грушківської сільської ради Ульяновською районною, остання вже не була орендарем в розумінні Земельного кодексу України, Податкового кодексу України, оскільки фактично не користувалась земельною ділянкою.

Таким чином, суд зазначає, що саме з моменту реєстрації права власності на нерухоме майно за іншою особою, у позивача як попереднього власника нерухомого майна не виникає обов`язку зі сплати орендної плати за земельну ділянку, на якій розташовані відповідні об`єкти нерухомості, які відчужено.

Підсумовуючи вищенаведене, приймаючи до уваги, що з 27.06.2014 позивач не є користувачем земельної ділянки та, відповідно, не є платником орендної плати за землю, визначення контролюючим органом позивачу оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями грошового зобов`язання з орендної плати за землю є протиправними та підлягають скасуванню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст.2 КАС України).

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необґрунтованість рішення відповідача, а тому, позов необхідно задовольнити повністю.

З огляду на вище викладене, спірні податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають до скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 13975,63 грн., що підтверджується квитанцією ID від 11.06.2024 №0284-2003-6950-9834.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області №473319-2407-1128 від 07.09.2022 з терміном сплати 09.01.2023 на суму 452 962 грн 48 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області №473320-2407-1128 від 07.09.2022 з терміном сплати 09.01.2023 на суму 47 793 грн 54 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області №165555-2407-1128 від 06.03.2023 з терміном сплати 10.06.2023 на суму 520 906 грн 90 копю

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області №165556-2407-1128 від 06.03.2023 з терміном сплати 10.06.2023 на суму 54 962 грн 58 коп.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 13975 (тринадцять тисяч дев`ятсот сімдесят п`ять) гривень 63 копійок за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43995486, вулиця Велика Перспективна, 55, місто Кропивницький, Кіровоградська область, 25006).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 27 лютого 2026 року.

Суддя Кочанова П.В.