Ухвала суду № 134468690, 02.03.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 березня 2026 року м. Житомир справа № 240/28537/23

категорія 111060000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні клопотання про повернення відзиву без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головне управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовною заявою Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправною та скасування вимоги.

Ухвалою суду від 09 жовтня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

До суду 26.10.2023 надійшов відзив Головного управління ДПС у Житомирській області.

Представник позивача подав до суду клопотання, в якому просив повернути без розгляду відзив поданий Головним управлінням Державної податкової служби у Житомирській області (відповідачем) по справі 240/28537/23, оскільки відповідач без поважних причин пропустив строк визначений для подання відзиву на позовну заяву

Розглянувши заявлене клопотання, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно з пунктом 7 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 159 КАС України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Згідно з статтею 162 КАС України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

Ухвалу суду від 09 жовтня 2023 року було доставлено до Електронного кабінету Головного управління ДПС у Житомирській області 09.10.2023, про що свідчить журнал реєстрації вихідної кореспонденції.

Останнім днем строку, встановленого судом ухвалою про відкриття провадження у справі на подання відзиву на позовну заяву, був 24.10.2023.

Відзив на позовну заяву разом із додатками до нього було подано відповідачем 26.10.2023, тобто із незначним пропуском строку, встановленого ухвалою суду від 09.10.2023.

Верховний Суд в постановах від 16.02.2023 у справі № 580/5209/22 та від 28.02.2023 у справі № 260/1322/21 вказав, що застосовуючи процесуальні норми суди мають керуватися принципом розумності, відповідно до якого застосування цих норм має бути спрямованим на досягнення легітимної мети, уникаючи надмірного формалізму, що може порушувати право особи на доступ до суду.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).

При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).

Отже, при застосуванні процесуальних норм належить уникати надмірного формалізму, що може призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.

Про вказане зазначала і Велика Палата Верховного Суду у постановах від 15.01.2020 у справі № 145/1330/17 та від 30.09.2020 у справі № 9901/144/20.

Крім того, суд зауважує, що однією з основних засад судочинства в Україні є принцип змагальності сторін.

Суд зазначає, що надто суворе трактування судом адміністративно-процесуальних правил в даному випадку та повернення відзиву, може призвести до порушення принципу змагальності сторін та позбавлення відповідача можливості надати свої доводи (міркування) щодо позову, що є неспівмірним допущеному порушенню.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що пропуск строку, встановленого судом на подання відзиву на позовну зачву, в даному випадку не може бути суттєвою обставиною для неприйняття його судом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні клопотання представника позивача про повернення на відзиву на позовну заяву.

Керуючись статтями 3, 44, 55, 59, 159, 163, 241, 242, 248, 256 КАС України, суд -

ухвалив:

У задоволенні клопотання представника позивача про повернення без розгляду відзиву на позовну заяву відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.С. Токарева