Рішення № 134468527, 02.03.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2026 року Справа№200/509/26

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Льговської Ю.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання до вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

23 січня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про:

визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 20 листопада 2025 року № 914370160321 про відмову у поновленні пенсії;

зобов`язання відповідача прийняти рішення про поновлення виплати пенсії за віком позивачеві з 01 квітня 2017 року у спосіб, встановлений частиною першою статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», і на виконання пункту 8 Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та здійснення страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, особам, які тимчасово проживають за межами України, або проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, або виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 299.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю відмови в поновленні пенсії з підстав необхідності особистого звернення.

Після усунення недоліків ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

12 лютого 2026 року відповідач надав відзив на позов, в якому просив відмовити у позові з підстав, викладених в оскаржуваному рішенні.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з паспортом місце проживання особи зареєстровано на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України у місті Донецьк.

За відомостями листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 11 листопада 2025 року та відзиву пенсіонер має статус внутрішньо переміщеної особи, яка не зареєстрована за зазначеним місцем проживання; пенсія призупинена з 01 квітня 2017 року на підставі статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII, що встановлює підстави для відкликання або визнання недійсною довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 13 листопада 2025 року за результатами проведеного відеоконференцзв`язку, опрацювання наданих одержувачем документів, відповідей на поставлені питання особу ОСОБА_1 встановлено. Особа підтвердила, що не отримує пенсію в іншій державі.

13 листопада 2025 року особа звернулася із заявою про поновлення виплати пенсії.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 20 листопада 2025 року № 914370160321 відмовлено у поновленні виплати пенсії.

Відмова мотивована тим, що позивач не є внутрішньо переміщеною особою (довідка ВПО відсутня), відсутня скан-копія сторінки паспорта з місцем реєстрації, а тому відновлення виплати пенсії можливо в разі особистого звернення до органів Пенсійного фонду України відповідно до порядку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1.

У відзиві відповідачем конкретизовано, що до відео ідентифікації долучено фото-скрин 1 та 2 сторінки паспорту, а скрин-копія сторінки паспорту з місцем реєстрації до електронної пенсійної справи не було долучено.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до частини другої статті 49 Закону № 1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Оскільки у цій справі позивач отримує пенсію за віком, а не пенсію по інвалідності, то застосуванню підлягає лише стаття 46 Закону № 1058-IV, що встановлює строки, за які поновлюється виплата пенсії за минулий час.

Згідно з частиною першою статті 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. […];

згідно з частиною другою статті 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Отже, при вирішенні питання поновлення виплати пенсії підлягають встановленню підстави припинення виплати пенсії.

Оцінюючи ці підстави, суд виходить з наступного.

За змістом речення 2 частини першої статті 5 Закону № 1058-IV дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом […].

Виключно цим Законом визначається порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням (абзац 10 частини другої статті 5 Закону № 1058-IV).

Отже, нормативно-правовим актом, яким визначено підстави припинення пенсійних виплат (які є складовою порядку пенсійного забезпечення), є Закон № 1058-IV. Інші нормативно-правові акти у сфері правовідносин, врегульованих Законом № 1058-IV, можуть застосовуватися виключно за умови, якщо вони не суперечать цьому Закону.

Частиною першою статті 49 Закону № 1058-IV у редакції, чинної на день припинення виплати пенсії - 01 квітня 2017 року, регламентовано, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (Положення пункту 2 частини першої статті 49 втратили чинність, як такі, що є неконституційними на підставі Рішення Конституційного Суду № 25-рп/2009 від 07 жовтня 2009 року);

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Отже, за змістом частини першої статті 49 Закону № 1058-IV припинення виплати пенсії можливо лише за умови прийняття пенсійним органом або судом відповідного рішення з підстав, визначених законом.

Відповідачем не надано суду ні рішення територіальних органів Пенсійного фонду, ні рішення суду про припинення позивачеві виплати пенсії з 01 квітня 2017 року, ні доказів на підтвердження наявності визначених законом підстав для такого припинення.

За відомостями листа від 11 листопада 2025 року та відзиву пенсія призупинена з 01 квітня 2017 року на підставі статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII, що встановлює підстави для відкликання або визнання недійсною довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб.

Разом з тим, така підстава для припинення пенсії не передбачена частиною першою статті 49 Закону № 1058-IV.

Таким чином, припинення виплати пенсії відбулося з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, що є підставою для виплати пенсії за минулий час без обмеження будь-яким строком відповідно до частини другої статті 46 Закону № 1058-IV.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про порушення шестимісячного строку звернення до суду, оскільки застосування строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, може мати наслідком неможливість реалізувати передбачене частиною другою статті 46 Закону № 1058-IV право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час у зв`язку із порушенням строків її виплати без обмеження будь-яким строком.

За змістом частини другої статті 49 Закону № 1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється також за наявності умов для відновлення її виплати.

Так, пунктом 14-4 розділу XV Закону № 1058-IV встановлено, що громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України або під час тимчасової окупації територій виїхали на підконтрольну Україні територію, виплата пенсії згідно з цим Законом проводиться за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 13 листопада 2025 року підтверджується дотримання позивачем вказаної умови.

Нові умови виплати пенсії особам, які проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України (до яких відноситься позивач), встановлено також Порядком виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та здійснення страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, особам, які тимчасово проживають за межами України, або проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, або виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 299 (далі Порядок № 299).

Цей Порядок визначає механізм виплати пенсій […] особам які: […]; проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення тимчасової окупації; […].

Копією паспорту підтверджується, що зареєстрованим місцем проживання позивача є тимчасово окуповані Російською Федерацією території України, а тому на нього поширюється дія Порядку № 299. Висновки відповідача про необхідність особистого звернення є помилковими.

Так, за змістом пункту 6 Порядку № 299 одержувачам, […], які проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, виплата пенсії […], страхових виплат здійснюється за умови проходження особою фізичної ідентифікації до 31 грудня кожного календарного року. […].

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 13 листопада 2025 року підтверджується дотримання позивачем вказаної умови.

Окремо пунктом 8 Порядку № 299 визначено умови поновлення пенсії особам, яким припинено виплату пенсії у зв`язку з скасуванням дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесенням відомостей про це до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, що підпадає під дію статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII (на підставі якої пенсію припинено позивачеві за відомостями листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 11 листопада 2025 року).

Так, пенсії […], виплату яких припинено до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 299 […] (тобто до 20 березня 2025 року), у зв`язку з непроходженням одержувачем фізичної ідентифікації, скасуванням дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесенням відомостей про це до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, поновлюються за заявами про поновлення виплати пенсії […], що надійшли до органів Пенсійного фонду України, зокрема поданими з використанням віддаленого кваліфікованого електронного підпису Дія.Підпис (Дія ID), створеного за допомогою мобільного додатка Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Дія), або через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, у разі встановлення органами Пенсійного фонду України особи отримувача в режимі відеоконференцзв`язку із дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, під час якого пред`являються документи, що посвідчують особу.

З огляду на наведені норми та дотримання позивач передбачених законодавством умов останньому слід поновити виплату пенсії.

Вказане є підставою для задоволення позову.

Слід зазначити, що позивач просить задовольнити позов з 01 квітня 2017 року у спосіб, встановлений частиною першою статті 46 Закону № 1058-IV. Оскільки частина перша статті 46 Закону № 1058-IV обмежує виплату пенсії за минулий час трьома роками, а період з 01 квітня 2017 року перевищує цей термін, то суд вважає, що позивачем допущена описка, а тому з метою ефективного захисту прав позивача позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб, встановлений частиною другою статті 46 Закону № 1058-IV.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 139 КАС України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 263, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання до вчинення певних дій задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 20 листопада 2025 року № 914370160321 про відмову у поновленні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ: 13814885, місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, Львівська область, 79016) прийняти рішення про поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з 01 квітня 2017 року у спосіб, встановлений частиною другою статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», і на виконання пункту 8 Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та здійснення страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, особам, які тимчасово проживають за межами України, або проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, або виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 299.

Стягнути за рахунок асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ: 13814885, місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, Львівська область, 79016) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 1 064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо через суд апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02 березня 2026 року.

Суддя Ю.М. Льговська