Рішення № 134468520, 02.03.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2026 року Справа№200/35/26

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аканова О.О., розглянувши у письмову провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (місцезнаходження: Україна, 36014, Полтавська область, м.Полтава, вул.Соборності, буд.66, код ЄДРПОУ 13967927) про

визнання протиправною та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії від 28.11.2025 року №057350009927;

зобов`язання призначити пенсію відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з моменту звернення (19.11.2025) та зарахувати до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до постанови КМУ від 31 березня 1994 року № 202 періоди роботи: з 01.09.2000 по 10.04.2001, з 11.04.2001 по 29.06.2001, з 13.08.2001 по 25.01.2021, з 26.01.2021 по 25.08.2025, з 26.08.2025 по 05.11.2025, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 19.11.2025 позивач звернувся з заявою про призначення пенсії відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням від 28.11.2025 №057350009927 відповідач відмовив в призначенні пенсії через відсутність необхідного стажу. Зазначив, що на момент звернення з заявою про призначення пенсії, пільговий стаж позивача складав: 25 років 24 дні.

Позивач вважає, що відповідачем порушено право позивача на пенсійне забезпечення, тому звернувся до суду з даним позовом.

Просив задовольнити позов.

Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивач в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області як отримувач пенсії не перебуває.

Заява позивача від 19.11.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах опрацьовувалася за принципом єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів, спеціалістом з призначення Полтавської області та перевірялася головним спеціалістом Харківської області.

Період роботи позивача з 11.04.2001 по 29.06.2001 зараховано до загального страхового стажу (з 11.04.2001 по 30.06.2001) згідно даних СПОВ, до пільгового стажу не зараховано, оскільки в даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за вищезазначений період відсутні дані по спецстажу.

Періоди роботи з 15.08.2001 по 30.09.2017 зараховано за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування як Список №1, оскільки згідно доданої до ЕПС довідки ОК-5 за вищезазначені періоди код підстави для обліку спецстажу зазначено ЗПЗ013А1 - працівники, зайняти повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком №1 (а не ЗПЗ014А1 - працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії (постанова 202)). Пільгова довідка за вищезазначений період відсутня.

Періоди роботи з 01.10.2017 по 30.04.2022 та з 01.06.2022 по 25.08.2025 зараховано за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування як роботи підземні, професії за постановою № 202 (при необхідних 25 роках) (за травень 2022 в даних СПОВ відсутні дані про заробітну плату та спецстаж - в стаж не зараховано).

До пільгового стажу не зараховано період роботи з 26.08.2025 по 05.11.2025 згідно довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 05.11.2025р. № 174, виданої Відокремленим підрозділом «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля», оскільки відсутні накази про атестацію робочих місць за відповідний період та зазначений в довідці термін роботи (2 роки 02 місяці 10 днів) перевищує календарний період роботи (0 років 02 місяці 09 днів).

Вказали, що загальний стаж роботи складає 24 роки 10 місяців 14 днів, з урахуванням періодів роботи на пільгових умовах складає 47 років 10 місяців 14 днів: - робота за Списком №1 16 років 01 місяць 17 днів; - на підземних і відкритих гірничих роботах (Постанова № 202) (25) 07 років 09 місяців 25 днів, що не дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах незалежно від віку згідно частини 3 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Рішенням від 28.11.2025 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно частини 3 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку.

Просили відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою суду від 06 січня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні без повідомлення сторін).

Ухвалою суду від 05 лютого 2026 року зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надати до суду: письмові пояснення щодо заявленого позову; письмові пояснення щодо зарахування чи незарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до постанови КМУ від 31 березня 1994 року № 202 періоди роботи: з 01.09.2000 по 10.04.2001, з 11.04.2001 по 29.06.2001, з 13.08.2001 по 25.01.2021, з 26.01.2021 по 25.08.2025, з 26.08.2025 по 05.11.2025 ОКРЕМО ПО КОЖНОМУ ПЕРІОДУ; розрахунок стажу (форма РС-право).

Ухвалою суду від 18 лютого 2026 року ПОВТОРНО зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надати до суду: письмові пояснення щодо заявленого позову; письмові пояснення щодо зарахування чи незарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відповідно до постанови КМУ від 31 березня 1994 року № 202 періоди роботи: з 01.09.2000 по 10.04.2001, з 11.04.2001 по 29.06.2001, з 13.08.2001 по 25.01.2021, з 26.01.2021 по 25.08.2025, з 26.08.2025 по 05.11.2025 ОКРЕМО ПО КОЖНОМУ ПЕРІОДУ; розрахунок стажу (форма РС-право).

Ухвалою суду від 24 лютого 2026 року ПОВТОРНО зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надати до суду: письмові пояснення щодо заявленого позову; письмові пояснення щодо зарахування чи незарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відповідно до постанови КМУ від 31 березня 1994 року № 202 періоди роботи: з 01.09.2000 по 10.04.2001, з 11.04.2001 по 29.06.2001, з 13.08.2001 по 25.01.2021, з 26.01.2021 по 25.08.2025, з 26.08.2025 по 05.11.2025 ОКРЕМО ПО КОЖНОМУ ПЕРІОДУ; розрахунок стажу (форма РС-право).

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 27.07.2023 №3275-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08.11.2023 № 3429-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06 лютого 2024 № 3564-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08 травня 2024 № 3684-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 23 липня 2024 № 3892-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 29 жовтня 2024 № 4024-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 січня 2025 № 4220-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року строком на 90 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16 квітня 2025 № 4356-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 09 травня 2025 року строком на 90 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 липня 2025 № 4524-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 07 серпня 2025 року строком на 90 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21 жовтня 2025 № 4643-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 05 листопада 2025 року строком на 90 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14 січня 2026 № 4757-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 03 лютого 2026 року строком на 90 діб.

Враховуючи викладене в Україні продовжує діяти воєнний стан.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року N 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Згідно п. 4 опублікованих 02.03.2022 року Радою суддів України Рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.

Місцезнаходження Донецького окружного адміністративного суду визначено м.Слов`янськ Донецької області.

У зв`язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров`ю та життю людей, головою Донецького окружного адміністративного суду 26 лютого 2022 року прийнято наказ №14/І-г. Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи. Наказом запроваджено особливий режим роботи з 26 лютого 2022 року до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України НОМЕР_2 .

19.11.2025 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням відповідача від 28.11.2025 №057350009927 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до частини 3 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, в зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.

В рішенні вказано, що до пільгового стажу роботи з 26.08.2025 по 05.11.2025 згідно довідки від 05.11.2025 №174, оскільки відсутні накази про атестацію робочих місць за відповідний період та зазначений термін роботи (02 роки 02 місяці 10 днів) перевищує період роботи, довідка потребує перевірки. Загальний стаж роботи позивача складає 24 роки 10 місяців 14 днів, з урахуванням періодів роботи на пільгових умовах 47 років 10 місяців 14 днів: робота за Списком №1 - 16 років 01 місяць 17 днів; на підземних і відкритих гірничих роботах (постанова №202) (25) - 07 років 09 місяців 25 днів, що не дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах незалежно від віку згідно частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно трудової книжки НОМЕР_3 від 29 червня 1998 позивач:

18.12.1998 прийнятий в КСГП імені Шевченко електрогазозварником (наказ №9 від 29.12.1998);

11.04.2001 по 29.06.2001 прийнятий на практику учнем електрослюсаря підземного з повним робочих днем в шахті на ДП "Добропіллявугілля" (наказ 78 від 18.04.2001);

28.06.2001 звільнений в зв`язку з закінченням практики (наказ №127к від 02.07.2001);

13.08.2001 прийнятий електрослюсарем підземним з повним робочих днем в шахті на ДП "Добропіллявугілля" (наказ №156 від 14.08.2001);

25.01.2001 звільнений за переводом до ВП "Шахтоуправління "Новодонецьке" ДП "Добропіллявугілля-видобуток" (наказ №107к від 22.01.2001);

26.08.2025 прийнятий електрослюсарем підземним з повним робочих днем на підземних роботах на ДП "Львіввугілля" ВП "Шахта Степова" (наказ №301к від 25.08.2025);

Наявний запис "Продовжує працювати 05.11.2025".

Відповідно до форми РС-право від 27.12.2025 відомості щодо зарахування періоду роботи з 01.09.2000 по 10.04.2001, 26.08.2025 05.11.2025 відсутні;

не зараховано період роботи з 11.04.2001 30.06.2001; з 13.08.2001 по 14.08.2001;

періоди роботи з 15.08.2001 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 31.12.2004, з 01.01.2005 по 31.05.2005, з 01.06.2005 по 31.10.2011, з 01.11.2011 по 30.09.2017;

період роботи з 01.10.2017 по 25.01.2021, з 26.01.2021 по 30.04.2022, з 01.06.2022 по 25.08.2025 , зараховано за ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, пр.1, п.а-в.

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за позивача сплачено суми для призначення пенсії за звітні роки 2001 - 2003 (січень-березень) ДВАТ "ШАХТА "НОВОДОНЕЦЬКА" ДХК "ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" (код ЄДРПОУ 00175314); 2003 (квітень-грудень) - 2005 (червень-грудень) ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ "ШАХТА "НОВОДОНЕЦЬКА" ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ (код ЄДРПОУ 26319466); 2005 (січень-травень) - 2011 (січень-жовтень) ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ "ШАХТА"НОВОДОНЕЦЬКА" ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ДОНЕЦЬКА ВУГІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ" (код ЄДРПОУ 33371660); 2011 (листопад-грудень) - 2021 (січень) ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ "ШАХТА"НОВОДОНЕЦЬКА" ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ДОНЕЦЬКА ВУГІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ" (код ЄДРПОУ 37014600); 2021 (лютий-грудень) - 2024 ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯВИДОБУТОК (код ЄДРПОУ 43895975); 2025 (серпень-жовтень) ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ "ШАХТА "СТЕПОВА " ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЛЬВІВВУГІЛЛЯ" (код ЄДРПОУ 26360457).

В матеріалах справи наявні:

диплом НОМЕР_4 про те, що позивач закінчив у 2001 професійно-технічне училище №95 м.Білозерське Донецької області і здобув кваліфікацію електрослюсаря підземного;

додаток до диплому НОМЕР_4 .

накази про результати атестації робочих місць від: 01.12.1994 №703п, 01.02.2000 №97-п, 28.01.2005 №99-в, 28.01.2010 №36/в, 20 січня 2020 №21-ОП, 02.03.2021 №26-ОП;

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача, виходячи з наступного.

Згідно ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 1 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-IV від 09.07.2003 року (далі Закон №1058-IV), пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону №1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 N 383 (далі Наказ №383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками (36-2003-п), не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Згідно п. 10. Наказу №383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.

Суд зазначає, що відповідно до Довідника кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства код ЗПЗ014А1 використовується в Україні для обліку спеціального стажу працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

В індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у позивача вказані періоди роботи з кодами підстав для обліку стажу за періоди за 2000 - " ЗПЗ056А2", з січня 2001 по вересень 2017 - "ЗПЗ013А1", з жовтня 2017 по березень 2020, з серпня 2020 по жовтень 2025 - " ЗПЗ014А1 ", з квітня 2020 по травень 2020 - " КЗП084В1".

Відомості про сплату суми для призначення пенсії та відомості по спеціальному стажу за травень 2022 року відсутні, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Суд відмовляє в зарахуванні до пільгового стажу позивача періоди роботи з 15.08.2001 по 25.01.2021, з 26.01.2021 по 30.04.2022, з 01.06.2022 по 25.08.2025, оскільки ці періоди зараховано згідно форми РС право.

Щодо доводів відповідача, викладених у відзиві про те, що не враховано трудову книжку НОМЕР_5 від 29.06.1998 року, оскільки на титульній сторінці, не зазначена дата народження; період навчання з 01.09.2000 по 27.06.2001 згідно диплому від 27.06.2001р. НОМЕР_4 , оскільки на вкладиші відсутня сторінка з підписом і печаткою, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до пункту 2.2. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110 (далі - Інструкція № 58) заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування.

Згідно пункту 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Обов`язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника або уповноважений ним орган, тобто на роботодавця.

Поряд із цим, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації здійснено з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист та вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах.

При цьому, наявність сумнівів у відповідача відповідно до зазначеного законодавства, може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу, однак не можуть нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового стажу.

Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення його трудової книжки та бухгалтерських документів на підприємстві, тому неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його права на соціальний захист - призначення пенсії за віком на загальних підставах.

Наведене відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17.

У даному випадку записи трудової книжки позивача містять повні відомості, засвідчені підписом посадових осіб та відбитками печаток.

При цьому, суду не надано доказів у підтвердження того, що дані трудової книжки позивача містять неправдиві або недостовірні відомості чи були предметом судового розгляду.

Підпунктом 2 п. 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1), передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 101 Закону України Про пенсійне забезпечення органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

У відповідності до пункту 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637(далі також Постанова № 637), у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 вказаної Постанови).

Пунктом 17 Постанови № 637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов`язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що пенсійні органи повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.

Щодо неврахування до пільгового стажу періоду роботи з 26.08.2025 по 05.11.2025 згідно довідки від 05.11.2025 № 174, оскільки відсутні накази про атестацію робочих місць за відповідний період та зазначений термін роботи (2роки 02 місяці 10 днів) перевищує період роботи, довідка потребує перевірки, суд зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а зазначила, що «особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII.

Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.

На працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

За таких обставин з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та забезпечення конституційних гарантій осіб на пенсійне забезпечення Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10 вересня 2013 року у справі № 21-183а13, від 25 листопада 2014 року у справі № 21-519а14, від 10 й 17 березня 2015 року у справах № 21-51а15, та № 21-585а14, від 14 квітня 2015 року у справі № 21-383а14, від 02 грудня 2015 року у справі № 21-1329а15, від 10 лютого 2016 року у справі № 21-5432а15 та від 12 квітня 2016 у справі № 21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці».

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Обираючи спосіб захисту, суд, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, приходить до висновку, що з метою ефективного захисту прав позивача слід прийняти рішення про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії від 28.11.2025 року №057350009927 та зобов`язання повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 19.11.2025 з зарахуванням до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до постанови КМУ від 31 березня 1994 року №202 періодів роботи: з 01.09.2000 по 10.04.2001, з 11.04.2001 по 29.06.2001, з 13.08.2001 по 14.08.2001, з 26.08.2025 по 05.11.2025 року.

Щодо вимоги позивача про призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає наступне.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вищевказана позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки вказані повноваження відносяться виключно до дискреційних повноважень суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1064,96 грн. згідно платіжної інструкції 2.475520647.1 від 03.01.2026.

Таким чином, в зв`язку з частковим задоволенням позову, судовий збір у сумі 532,48 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 72-77, 139, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (місцезнаходження: Україна, 36014, Полтавська область, м.Полтава, вул.Соборності, буд.66, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправною та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії від 28.11.2025 року №057350009927 та зобов`язання призначити пенсію відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з моменту звернення (19.11.2025) та зарахувати до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до постанови КМУ від 31 березня 1994 року № 202 періоди роботи: з 01.09.2000 по 10.04.2001, з 11.04.2001 по 29.06.2001, з 13.08.2001 по 25.01.2021, з 26.01.2021 по 25.08.2025, з 26.08.2025 по 05.11.2025 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (місцезнаходження: Україна, 36014, Полтавська область, м.Полтава, вул.Соборності, буд.66, код ЄДРПОУ 13967927) від 28.11.2025 року №057350009927 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (місцезнаходження: Україна, 36014, Полтавська область, м.Полтава, вул.Соборності, буд.66, код ЄДРПОУ 13967927) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про призначення пенсії від 19.11.2025 з зарахуванням до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до постанови КМУ від 31 березня 1994 року №202 періодів роботи: з 01.09.2000 по 10.04.2001, з 11.04.2001 по 29.06.2001, з 13.08.2001 по 14.08.2001, з 26.08.2025 по 05.11.2025 року.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (місцезнаходження: Україна, 36014, Полтавська область, м.Полтава, вул.Соборності, буд.66, код ЄДРПОУ 13967927) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 532,48 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Аканов