Рішення № 134465587, 24.02.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/15022/25

Категорія 59

2/295/1368/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючої судді Єригіної І.М.,

за участі секретаря судового засідання Барашивець Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення коштів на користь спадкоємця,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Богунського районного суду м. Житомира з указаним позовом, в якому просить у порядку спадкування за законом стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на її користь недоотриману за життя ОСОБА_2 підвищення до пенсії, на підставі рішення Житомирського окружного адміністративного суду № 240/23157/22 від 20.02.2023, у розмірі 180 137,06 грн. (а. с. 1-2).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідно зазначеного судового рішення, яке набрало законної сили, ГУ ПФУ в Житомирській області було зобов`язане, з урахуванням проведених виплат, здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії її чоловіка ОСОБА_2 , відповідно до довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області» за №33/26/117-1235 від 01.07.2021. Відповідно до розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії, за пенсійною справою № 7517 пенсіонер ОСОБА_2 , органом пенсійного фонду здійснено перерахунок пенсії на суму 180 137,06 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер і згідно довідки приватного нотаріуса Коростенського районного нотаріального округу Івчука С.С. № 677/02-14 від 10.07.2025 вона є спадкоємицею померлого та має право на отримання недоотриманих за життя її чоловіком грошових коштів.

Ухвалою судді від 27.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі з розглядом її в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання (а. с. 19-20).

05.12.2025 позивач подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а. с. 22).

11.12.2025 представник відповідача подала суду відзив, де просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, в зв`язку з безпідставністю та необґрунтованістю. Заперечення проти позову відповідач обґрунтовує тим, що позивач не зверталась до органу пенсійного фонду із заявою про отримання коштів після смерті чоловіка в порядку, який визначений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, тобто позивачем проігноровані вимоги встановленого законом порядку для отримання таких пенсійних виплат в позасудовому порядку, натомість позивач одразу звернулась до суду з відповідним позовом.

Кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України. Головним розпорядником коштів за програмою КПКВК 2506020 «Дотація на виплату пенсії, надбавок та підвищень до пенсії, призначених за різними пенсійними програмами» є Міністерство праці та соціальної політики України, розпорядником нижнього рівня є Пенсійний фонд України. Рішення судів у справах щодо пенсійного забезпечення, які набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України в межах покладених судом зобов`язань з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством, з урахуванням чого ГУ ПФУ в Житомирській області судове рішення виконало шляхом здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_2 (а. с. 25-29).

До відзиву надано розрахунок суми, що підлягає виплаті по пенсійній справі ОСОБА_2 , на виконання рішення суду, яка становить 180 137,06 грн (а. с. 32).

У відзиві на позовну заяву викладено нормативне врегулювання питань виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган. Представник відповідача посилається на те, що виплата донарахованої суми, яка перевищує бюджетні призначення на відповідний рік, може бути здійснена виключно за наявності відповідного фінансування з державного бюджету України. А здійснення видатків з перевищенням бюджетних призначень є порушення бюджетного законодавства.

Представник відповідача посилається на те, що з 01.01.2013 набув чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», яким передбачено порядок виконання рішень суду про стягнення коштів, де боржником є державний орган, шляхом списання Державною казначейською службою України, в межах бюджетних призначень, коштів з рахунків такого державного органу.

01.04.2021 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1279 «Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги», якою внесено зміни до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596. Постановою одночасно внесено зміни до п. 4 п. 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280, відповідно до яких саме на Пенсійний фонд України, а не його територіальні органи, покладене завдання забезпечити своєчасне та у повному обсязі фінансування виплат пенсій.

Також відповідач у відзиві посилається на ст. 1219 ЦК України і вказує, що не допускається правонаступництво у правовідносинах щодо виплати пенсії, яка не входить до складу спадщини.

15.12.2025 представник відповідача подав суду заяву про розгляд справи за відсутності представника ГУ ПФУ в Житомирській області, в якій заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з підстав викладених у відзиві (а. с. 36).

Протокольною ухвалою суду від 17.12.2025 підготовче провадження у справі завершено та призначено розгляд справи по суті (а. с. 41).

24.02.2026 сторони у судове засідання не з`явилися, інших заяв по суті справи не надали.

Частиною ч. 3 ст. 211 ЦПК України передбачено право учасників справи заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності та кожен окремо, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду № 240/23157/22 від 20.02.2023, яке набрало законної сили, ГУ ПФУ в Житомирській області було зобов`язане, з урахуванням проведених виплат, здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 , відповідно до довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області» за №33/26/117-1235 від 01.07.2021 (а. с. 8-10).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 11.12.2024 (а. с. 6).

З матеріалів справи, зокрема із копії свідоцтва про одруження вбачається, що ОСОБА_2 був чоловіком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 7).

Згідно довідки приватного нотаріуса Коростенського районного нотаріального округу Івчука С.С. № 677/02-14 від 10.07.2025 позивач є спадкоємицею померлого (а. с. 13).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною 1 ст. 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Тлумачення ст. 1227 ЦК України свідчить, що:

- цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (ст. 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до ст. 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (ст. 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (ст. 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (ст. 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень ст. 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

За правилами ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частинами 1 та 2 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у ч. 2 ст. 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Не заслуговують на увагу доводи представника відповідача про те, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню ст. 1219 ЦК України, згідно п. 4 ч. 1 якої не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом, оскільки відповідно до положень цієї статті припиняється право на отримання пенсії, яку отримує спадкоємець, а до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ст. 1227 ЦК України, норми ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і предметом спору є право на пенсію, яка була нарахована, але не отримана пенсіонером ще за життя.

Невиконання рішення суду, яке набрало законної сили за життя спадкодавця, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити нарахування та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії.

Такий правовий висновок викладений в постанові Касаційного Цивільного Суду в складі Верховного Суду від 05.01.2024 у справі № 295/4158/23.

Таким чином, суд вважає, що право позивача на отримання недоотриманої пенсії після смерті чоловіка відповідачем порушено і підлягає судовому захисту, у позивача відсутня інша можливість захистити порушене право.

Суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що позивачем не дотриманий позасудовий порядок звернення до органу пенсійного фонду із заявою про отримання пенсійних виплат, оскільки матеріалами справи підтверджується, що відповідач визнає право позивача на отримання пенсійних виплат, що ставить під обґрунтований сумнів можливість захистити її право на їх отримання в позасудовому порядку.

Суд також наголошує, що відзив представника відповідача є суперечеливим за своїм змістом, позаяк в одній його частині представник відповідача покликається на те, що позивачем не дотриманий позасудовий порядок звернення за отриманням пенсійних виплат після смерті чоловіка, при цьому одночасно представник посилається на ст. 1219 ЦК України, зазначаючи, що зазначені виплати взагалі не входять до спадкового майна і законом не допускається правонаступництво в спірних правовідносинах.

Доводи представника відповідача про те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не наділене повноваженнями щодо виплати пенсій, фінансування яких здійснюється виключно Пенсійним фондом України, не відповідають вимогам нормативно-правових актів, спростовуються матеріалами справи, а відтак є неспроможними.

Крім того, безпідставним є посилання представника відповідача на відсутність бюджетних коштів для виконання відповідачем свого зобов`язання, оскільки це не може бути підставою для відмови у захисті порушеного права.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 18.04.2018 року у справі № 743/1216/17.

Європейський Суд з прав людини у рішеннях проти України також вказував, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов`язань, зокрема у справі «Кечко проти України`від 08.11.2005.

Зі змісту розрахунку відповідача вбачається, що сума, яка підлягала виплаті по пенсійній справі ОСОБА_2 , на виконання рішення суду, становить 180 137,06 грн (а. с. 32).

Проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності на предмет їх належності, достовірності, достатності та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, надавши оцінку нормам матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивач звільнена при зверненні до суду від сплати судового збору відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 76-82, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. 1216, 1218, 1220, 1224, 1227, 1261, 1268-1270 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення коштів на користь спадкоємця, задовольнити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом, недоотриману за життя померлим ОСОБА_2 , підвищення до пенсії відповідног до рішення Житомирського окружного адміністративного суду № 240/23157/22 від 20.02.2023, розмірі 180 137,06 грн.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в дохід держави судовий збір у розмірі 1801,37 грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, адреса: м. Житомир, вул. О. Ольжича, 7, код ЄДРПОУ 13559341.

Суддя І.М. Єригіна