Ухвала суду № 134465106, 27.02.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/26160/25

Провадження № 2-с/522/89/26

УХВАЛА

27 лютого 2026 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Чорнуха Ю.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі за заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Веста-16» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,-

ВСТАНОВИВ:

04.12.2025 Приморським районним судом м. Одеси виданий судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Веста-16» заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг в розмірі 17792,94 гривень, витрат зі сплати судового збору в розмірі 302,80 гривень та витрат на правничу допомогу у розмірі 1000,00 гривень.

19.01.2026 на адресу суду від боржника надійшла заява, у якій просила суд поновити строк для подання заяви про скасування судового наказу та скасувати судовий наказ у справі № 522/26160/25 від 04.12.2025.

Ухвалою суду від 20.01.2026 заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу повернуто заявнику без розгляду, з огляду на її невідповідність вимогам ст. 170 ЦПК України.

18.02.2026 ОСОБА_1 подала до суду заяву про скасування судового наказу, у якій просила суд скасувати судовий наказ, виданий Приморським районним судом м. Одеси у справі № 522/26160/25 від 04.12.2025 про стягнення з боржника на користь стягувача заборгованості у розмірі 17792,94 гривень.

Вимога про скасування судового наказу мотивована тим, що боржник вважає вимоги стягувача необґрунтованими, та суму заборгованості спірною, оскільки комунальні послуги боржнику не надавались в повному обсязі, розрахунки послуг зазначені невірно.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали заяви передані для розгляду судді Чорнусі Ю.В.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави (п. 53 рішення від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", заява № 28249/95).

Приписами п. 1 ч. 5 ст. 170 ЦПК України визначено, що до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закону України № 3674-VI), судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З матеріалів справи вбачається, що у заяві про скасування судового наказу боржник посилається на вимоги ч. 2 ст. 3 Закону України № 3674-VI як на підставу несплати судового збору за подання до суду зазначеної заяви від 18.02.2026.

Однак суд зазначає, що за приписами ч. 1 ст. 3 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством та Кодексом України з процедур банкрутства.

Положеннями пп. 4-2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України № 3674-VI визначено розмір ставки судового збору, що підлягає сплаті заявником за подання до суду заяви про скасування судового наказу, зокрема ставка судового збору за подання заяви про скасування судового наказу становить 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто, з урахуванням встановленого на 1 січня 2026 рік прожиткового мінімуму у розмірі 3328,00 гривень, сума судового збору, що мала бути сплачена заявником при зверненні до суду з вимогою про скасування судового наказу складає 166,40 гривень.

Положеннями ч. 2 ст. 3 Закону України № 3674-VI, визначено перелік заяв, позовних заяв, клопотань, апеляційних та касаційних скарг, за подання до суду яких не сплачується судовий збір, однак заява про скасування судового наказу у зазначеному переліку відсутня.

Таким чином, в порушення зазначених вимог п. 1 ч. 5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.

Суд не встановив підстав звільнення заявника від сплати судового збору, обставин для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додається клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою ст. 170 ЦПК України, зокрема протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів.

З матеріалів справи вбачається, що копія судового наказу отримана боржником 24.12.2025.

Звертаючись до суду з вимогою про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу, боржник не надала суду доказів поважності причин пропуску п`ятнадцятиденного строку з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів, тому суд не вбачає підстав для поновлення боржнику строку для подання заяви про скасування судового наказу, виданого Приморським районним судом м. Одеси 04.12.2025 у справі № 522/26160/25.

Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 ЦПК України, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви (ч. 2 ст. 171 ЦПК України).

Згідно з ч. 6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Отже, наявні підстави для повернення заяви про скасування судового наказу без розгляду.

Керуючись ст. 2, 4, 5, 170, 171, 258-261, 352-355 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір», суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі за заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Веста-16» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг повернути заявнику без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Юлія ЧОРНУХА