Ухвала суду № 134464031, 02.03.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

02.03.2026

Справа № 644/ 1269 /26

н/п 2-о/644/ 96 /26

У Х В А Л А

іменем України

про направлення справи за підсудністю

02 березня 2026 року м. Харків

Суддя Індустріального районного суду м. Харкова - Сітало А.К., розглянувши цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України про оголошення особи померлою,

У С Т А Н О В И В:

Представник заявника адвокат Віницький М.В. звернувся до суду із заявою в інтересах ОСОБА_1 в порядку окремого провадження в якій просить оголосити громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим під час виконання бойового завдання в результаті бойових дій поблизу н.п. Удачне, Покровського району, Донецької області, під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд приходить висновку, що вказана позовна заява не підсудна Індустріальному районному суду м. Харкова, у зв`язку з чим підлягає направленню за підсудністю, з наступних підстав.

Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293, ч. 1 ст. 305 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

В заяві місце проживання заявника ОСОБА_1 вказане за адресою: АДРЕСА_1 .

З метою визначення підсудності даного позову Індустріальному районному суду м. Харкова, судом здійснено запит для встановлення зареєстрованого місця проживання заявника.

З інформації отриманої з Єдиного державного демографічного реєстру від 23.02.2026 судом встановлено, що місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .

З інформації про внутрішньо переміщену особу, яка отримана з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери від 02.03.2026 судом встановлено, що місце проживання ОСОБА_1 як внутрішньо переміщеної особи зареєстроване за адресою:

АДРЕСА_3 , що підтверджується також довідкою від 26.09.2022 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка видана уповноваженою особою УСЗНА Основ`янського району ХМР.

Вказана адреса відноситься до адміністративно-територіального устрою Основ`янського району м. Харкова на який розповсюджується територіальна юрисдикція (підсудність) Основ`янського районного суду м. Харкова.

Місце проживання чи перебування ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , яка зазначена в заяві не знайшла свого підтвердження.

З викладеного вище, вбачається, що заявник ОСОБА_1 не має зареєстрованого місця проживання чи зареєстрованого місця перебування за адресою, яка б відносилася до адміністративно територіального устрою Індустріального району м. Харкова, на який розповсюджується територіальна юрисдикція Індустріального районного суду м. Харкова.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що дана заява не відноситься до територіальної юрисдикції Індустріального районного суду м. Харкова.

Відповідно до ч. 1 ст. 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.

Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.

У постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", згідно зі статтею 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Особи, які залишили або покинули своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації та стали на облік як внутрішньо переміщені особи можуть звертатися з позовами до судів за місцем фактичного проживання/перебування. Таким чином, якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО (внутрішньо переміщена особа), то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування.

У постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року по справі № 263/14171/19 (провадження № 61-21991св19) зазначено, що тлумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить про те, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох визначених у законі судів. Разом із тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (стаття 27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина шістнадцята статті 28 ЦПК України). Право вибору між судами, яким згідно з правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві.

Питання щодо можливості звернення позивача з позовом за своїм місцем проживання, як внутрішньо-переміщеної особи, також узгоджується з висновками викладеними в постанові Верховного Суду від 01.05.2024 у справі № 297/2195/22 в якій чітко зазначено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання такої та надає їй процесуальне право звертатися до суду за своїм місцем проживання на який територіально поширюється підсудність за місцем свого проживання, яке зазначено у довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, тобто за правилами альтернативної підсудності відповідно до положень ст. 28 ЦПК України (постанова Верховного Суду від 02 вересня 2019 року № 753/20939/17).

З висновку Верховного Суду вбачається, що особи, які залишили або покинули своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації та стали на облік як внутрішньо переміщені особи можуть звертатися з позовами до судів за місцем фактичного проживання/перебування. Таким чином, якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО (внутрішньо переміщена особа), то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування.

У постанові від 29.07.2019 р. по справі № 409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно з ст. 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст. 1 цього Закону.

З викладеного вище слідує, що місце взяття на облік внутрішньо переміщеної особи надає право саме позивачу (заявнику) звернутися до суду за місцем свого перебування.

На підставі викладеного, суд вважає, що наявні підстави для передання вказаної заяви за підсудністю до суду за місцем проживання заявника, а тому вказана заява підлягає направленню за підсудністю до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання заявника ОСОБА_1 , як внутрішньо переміщеної особи, за адресою:

АДРЕСА_3 .

Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що розгляд справи по суті з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), потягне за собою скасування судового рішення.

Враховуючи, що справа не підсудна Індустріальному районному суду м. Харкова, суд вважає за необхідне передати справу за підсудністю до Основ`янського районного суду м. Харкова.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 31 ЦПК України передання справи за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Керуючись ст. ст. 31, 32, 187, 260, 261, 293, 305 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України про оголошення особи померлою передати для розгляду за підсудністю до Основ`янського районного суду м. Харкова.

Роз`яснити заявнику, що передача справи до іншого суду здійснюється не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Копію ухвали направити заявнику для відома.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: А. К. Сітало