Рішення № 134463510, 02.03.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2-о/641/7/2026 Справа № 641/2621/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі

головуючого судді Кожихової Г.В.

присяжних Ковтуна Д.Ю. та Коротенкова Д.М.,

за участю секретаря судового засідання Кузьменко О.М.,

заявника ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків цивільну справу за заявою ОСОБА_3 , заінтересовані особи: ОСОБА_4 , Міністерство оборони України, Третій відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, військова частина НОМЕР_1 про оголошення особи померлою

в с т а н о в и в:

Стислий зміст заяви, позиції учасників справи

ОСОБА_3 звернулася до Слобідського районного суду міста Харкова із заявою, у якій, з урахуванням уточнень, просить оголосити ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , старшого солдата 1-го механізованого відділення 1-го механізованого взводу 1-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 за обставин

безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини, внаслідок збройної агресії російської федерації проти України у населенному пункті Новоселівське Сватівського району Луганської області.

В обгрунтування поданої заяви вказала, що ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 і проживав у АДРЕСА_1 , 24 лютого 2022 року був мобілізований за призовом до ЗСУ Слобідським ІНФОРМАЦІЯ_4 , і того ж дня наказом командира військової частини НОМЕР_1 зарахований до списків особового складу військової частини на посаду старшого стрільця 1-го механізованого відділення 1-го механізованого взводу 1-ї механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 . У квітні 2023 року заявниця отримала повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_5 про зникнення безвісті чоловіка заявниці - старшого солдата ОСОБА_5 зник 18 квітня 2023 року під час виконання бойового завдання. Через п`ять місяців після отримання повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_5 у вересні 2023 року заявниця отримала від військової частини НОМЕР_1 копію акту службового розслідування, яким уповноваженими особами військової частини у передбачений законом спосіб старшого солдата ОСОБА_5 було офіційно визнано зниклим безвісті 18 квітня 2023 року в населеному пункті Новоселівське Сватівського району Луганської області під час виконання бойового завдання внаслідок артилерийського обстрілу противником позицій 1-ї механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 . Зазначає, що актом службового розслідування встановлено ту важливу для вирішення цієї справи обставину, що чоловіка заявниці разом із іншими невизначеними персонально військовослужбовцями було заблоковано у підвалі повністю зруйнованого внаслідок прямого влучання артилерійського снаряду будинку, а розкопки уламків будинку з метою пошуку військовослужбовців, які опинились під завалами, не проводились, оскільки командування військової частини НОМЕР_1 вбачало неможливим проведення пошукових робіт, враховуючи високу інтенсивність бойових дій на позиціях 1-ї механізованої роти 1 - го механізованого батальйону. З викладеного вище поза розумним сумнівом вбачається, що за відсутності заходів, спрямованих на пошук заблокованих у підвалі зруйнованого будинку військовослужбовців, чоловік заявниці, старший солдат ОСОБА_5 , навіть, якщо б він 18 квітня 2023 року після артилерійського обстрілу залишився у підвалі живим і неушкодженим, але позбавлений можливості самостійно вибратись з під завалів, не мав найменшого шансу на виживання до цього часу протягом двох років без їжи, питної води та доступу повітря. Таким чином, наведені у Акті службового розслідування достовірно встановлені відомості дають підстави для обґрунтованого припущення смерті чоловіка заявниці при виконанні обов'язків військової служби внаслідок збройної агресії російської федерації за обставин, що підтверджуються належним і допустимим доказом. На думку заявниці, зазначене є достатньою правовою підставою для оголошення старшого солдата ОСОБА_5 його померлим згідно із ч. 1 ст.46 Цивільного кодексу України в порядку, встановленому п. 3 ч.2 ст 294 ЦПК України.

Від представника Міністерства оборони України надійшли письмові пояснення, в яких останній просить суд врахувати правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 11.12.2024 по справі № 755/11021/22, в якій вказано, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення особи померлою від дня настання події, яка спричинила загибель фізичної особи, у разі якщо ця подія відбулася за межами території ведення активних бойових дій, проте є наслідком воєнних дій. Таким чином, Міноборони вважає, що заява про оголошення фізичної особи померлої підлягає задоволенню після спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи.

Інші заінтересовані особи правом подання пояснень не скористалися.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 07.08.2025 відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження, призначено справу до розгляду.

Ухвалою суду від 27.08.2025 задоволено клопотання представника заінтересованої особи Міністерства оборони України Ляшенка О.О. про залучення до участі в справі заінтересовану особу. Залучено до участі у справі у якості заінтересованої особи Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ). Витребувано відомості: від Національного інформаційного бюро при Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України інформацію про те, чи рахується ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , як військовополонений; від Державної прикордонної служби України про те, чи перетинав громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , державний кордон (із зазначенням де та коли) у період часу з 18.04.2023 по теперішній час; від Державної податкової служби у Харківській області про доходи ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за період часу з 18.04.2023 по теперішній час; від Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Харківській області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну прізвища чи актовий запис про смерть відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; від Інформаційного центру ГУ НП України в Харківській області про судимість ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; від Третього відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції інформацію про наявність чи відсутність актових записів про батьківство ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Ухвалою суду від 16.12.2025 клопотання ОСОБА_3 про витребування доказів задоволено. Витребувати у військової частини НОМЕР_1 інформацію у будь-якому вигляді про вулицю і номер зруйнованого внаслідок обстрілу будинку в населеному пункті Новоселівське Сватівського району Луганської області, а також інформацію у будь-якому вигляді про точну дату остаточного залишення відповідним підрозділом військової частини № НОМЕР_1 населенного пункту Новоселівське Сватівського району Луганської області.

На виконання вимог цієї ухвали суду військовою частиною НОМЕР_1 надано інформацію про те, що у Військової частини НОМЕР_1 відсутня інформація щодо точної геолокації зруйнованого 18.04.2023 внаслідок обстрілу з напрямку Наугольне Сватівського району Луганської області будинку у населеному пункті Новоселівське Сватівського району Луганської області. Окрім того, повідомляють, що з метою пошуку зниклого безвісти старшого солдата ОСОБА_5 вживалися такі заходи: безпосередні пошук на місці, спроби встановити зв`язок із старшим солдатом ОСОБА_5 , опитування його співслужбовців. Проте, вказані заходи позитив результатів не дали.

У судовому засіданні заявниця ОСОБА_3 та її представник за довіреністю ОСОБА_2 заяву підтримали у повному обсязі, з мотивів наведених у заяві та просили її задовольнити.

Наголошували на тому, що на підтвердження обставини спливу шестимісячного терміну часу від дня закінчення активних бойових дій на місті ймовірної загибелі старшого солдата ОСОБА_5 (Новоселівське Сватівського району Луганської області) необхідно також враховувати архівні відомості незалежного картографічного інтернет-сервісу «Deep State Map. Live» , який створено для візуалізації ходу бойових дій на території України з метою забезпечення максимальної точності та відкритості даних для підтримки громадськості, військових і волонтерів. Надані до суду копії архівних карт підтверджують ту обставину, що з 18 листопада 2024 року до цього часу на місці ймовірної загибелі старшого солдата

ОСОБА_5 (населений пункт Новоселівське Сватівського району Луганської області)

активних бойових дій не відбувалось, а термін часу з дня припинення бойових дій становить щонайменше 14 місяців. Отже, на думку заявниці та її представника, існують достатні підстави, підтверджені належними доказами, для оголошення особи загиблою під час виконання військового обов`язку по захисту держави України у російсько-українській війні від дня вірогідної

смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Представники Міністерства оборони України, Третього відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (змінено назву), військової частини НОМЕР_1 у судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином, надали заяви, в яких просили проводити судові засідання за відсутності представників.

Фактичні обставини встановлені судом.

08 липня 2022 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зареєстрований шлюб, про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу, серія НОМЕР_4 , актовий запис за № 380. Прізвище дружини ОСОБА_7 (т. 1 . а.с. 8).

Згідно військового квитка НОМЕР_5 , ОСОБА_5 03.08.2014 призваний до лав ЗСУ; 15.09.2015 на підставі Указу Президента України № 328/2015 від 15.09.2015 був демобілізований, має статус учасника "АТО" (т. 1 а.с. 9-14).

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.02.2022 № 40 військовослужбовця за призовом рядого ОСОБА_5 , старшого стрільця 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону вважати таким, що з 24 лютого 2022 року приступив до виконання службових обов`язків (т. 1 , а.с. 22).

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.04.2023 № 105 військовослужбовця за призовом старшого солдата ОСОБА_5 , який знаходиться в розпорядженні командира частини, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 14.04.2023 № 110-РС на посаду старшого стрільця 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону вважати таким, що з 15 квітня 2023 року приступив до виконання службових обов`язків за посадою (т. 1 а.с. 23). Згідно з довідкою військової частини від 21.09.2023 № 13/15/457 старший солдат ОСОБА_5 дійсно з 17.03.2022 по 16.11.2022, з 16.11.2022 по 23.01.2023, з 23.01.2023 по 18.04.2023 приймав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в н.п. Шестакове, н.п. Колісниківка Харківської області, н.п. Новоселівка Луганської області (т. 1 а.с. 15).

Згідно повідомлення від ІНФОРМАЦІЯ_5 від 03.05.2023 ОСОБА_3 сповіщено про зникнення безвісті старшого солдата ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в населеному пункті Новоселівське Сватівського району Луганської області під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини.

З акту службового розслідування вбачається, що на підставі бойового наказу командира військової частини А 05.01 від 18.02.2022 на застосування особового складу підрозділів військової частини НОМЕР_1 , особовий склад 1 механізованого батальйону залучено до виконання завдань за призначення, пов`язаних із захистом суверенітету країни, її територіальної цілісності та недоторканості в умовах воєнного стану. З витягу з журналу ведення бойових дій встановлено, що 18 квітня 2023 року о 06:12 -06.30 під час обстрілу зі ствольної артилерії А 152 позицій НОМЕР_6 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 в населеному пункті Новоселівське Сватівського району Луганської області з напрямку Наугольне Сватівського району Луганської області зник безвісті старший солдат ОСОБА_5 . Після завершення обстрілу були організовані пошуки зниклого безвісти старшого солдата ОСОБА_5 . Опитування співслужбовців щодо з`ясування місцезнаходження зниклого безвісти та його пошуки позитивних результатів не дали. З пояснень стрільця-санітара 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_6 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 рядового ОСОБА_8 встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 06:00 по позиціям 1 механізованої роти НОМЕР_6 механізованого батальйону в населеному пункті Новоселівське Сватівського району, Луганської області, з напрямку Наугольне Сватівського району, Луганської області розпочався артилерійський обстріл зі сторони збройних формувань російської федерації. В цей час солдат ОСОБА_9 знаходився на посту, а рядовий ОСОБА_8 та старший солдат ОСОБА_5 разом з іншими військовослужбовцями перебували у підвалі. Рядовий ОСОБА_8 намагався поставити радіостанцію на зарядку, яка знаходилася біля виходу з укриття, в цей час пролунав вибух і військовослужбовця викинуло на сходи і засипало уламками, в результаті чого він втратив свідомість. Після того як рядовий ОСОБА_8 опритомнів, то побачив, що

підвал де знаходився старший солдат ОСОБА_5 разом з іншими військовослужбовцями завалило від прямого влучання артилерійського снаряду,

Встановлення зв`язку з військовослужбовцями під завалом результатів не дало. ОСОБА_10 вирушив до сусіднього бойового поста, де йому було надано першу медичну допомогу. З пояснень солдата ОСОБА_9 військовослужбовців, яких засипало уламками укриття, більше ніхто не бачив. До теперішнього часу до військової частини НОМЕР_1 будь-яка офіційна інформація щодо старшого солдата ОСОБА_5 не надходила та його місцезнаходження невідоме. За даних обставин, враховуючи той факт, що місцезнаходження старшого солдата ОСОБА_5 не встановлено, за висновками службового розслідування ОСОБА_5 визнано зниклим безвісти з 18 квітня 2023 року. Зникнення безвісти старшого солдата ОСОБА_5 сталося під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойового завдання в зоні ведення бойових дій в ході відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України. Пов`язано з виконанням обов`язків військової служби та захистом Батьківщини. Місце зникнення безвісти старшого солдата ОСОБА_5 населений пункт Новоселівське Сватівського району, Луганської області (т. 1 а.с. 16-21).

Відповідно до повідомлення Головного цетру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в період з 18.04.2023 по 03.09.2025 (станом на 09:05) в Базі даних не виявлено (т. 1 а.с. 226).

Відповідно до інформації наданої ДП «Український ноацональний центр розбудови миру», за наявою інформацією відосмості про ОСОБА_5 внесені до реєстру Національного інформаційного бюро, однак відомості про перебування запитуваної особи в полоні відсутні. Станом на дату надходження ухвали, інформація від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного Комітету Червоного Хреста про ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до НІБ не надходила (т. 1 а.с. 8-9)

Згідно інформації Третього відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за результатами проведеної перевірки даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян актові записи про державну реєстрацію народження про встановлення батьківства, де батьком зазначено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , не виявлено. Також не виявлено актових записів про смерть чи зміну прізвища щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (т. 1 а.с. 238, 240).

З відповіді Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУ НП в Харківській області згідно з обліками інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» станом на 02.09.2025 гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є особою, яка перебуває у державному розшуку за відділом поліції № 2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області з 18.05.2023, кримінальне провадження № 12023221150000671 за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 115 КК України за категорією - безвісти зниклий за особливих обставин (т. 1 а.с. 241).

Головним управлінням ДПС у Харківській області на виконання ухвали Слобідського районного суду міста Харкова від 27.08.2025 (вх. ГУ ДПС №59633/5/ЕП 29.08.2025) надано у додатку відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДПС України про джерела/суми нарахованого доходу, зарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з 01.04.2023 по 31.07.2025 по фізичній особі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (т. 1 а.с. 231).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Конституцією України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша статті 55). Частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод (пункт 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року № 9-зп).

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (частина перша); суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина друга); суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (частина четверта); забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини (частина десята).

Особливим різновидом цивільного судочинства є окреме провадження. Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (частина третя статті 294 ЦПК України).

За приписами пункту 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Суд установив, що у межах цієї цивільної справи у заявниці виникла юридична необхідність у оголошенні померлим її чоловіка ОСОБА_5 , який з 24 лютого 2022 року був мобіліхований до лав ЗС України, ураховуючи ту обставину, що він пропав безвісти за особливих обставин, а саме у зв`язку з воєнними діями (артилерійського обстрілу позицій).

Суд зазначає, що Україна є демократичною, правовою, соціальною державою, в якій людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (статті 1, 3 Конституції України).

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8). Конституційний Суд України виснував, що верховенство права це панування права в суспільстві; верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо; одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства; всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України; таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи; справедливість одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права; зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню (абзаци другий, третій підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

Елементами верховенства права є принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005; речення перше, абзацу другого підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010).

Принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності (абзац шостий пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (Велика палата) від 20 грудня 2017 року № 2-р/2017).

Конституційний Суд України також зазначав, що зі змісту статті 8 Основного Закону України, заснованих на її приписах юридичних позицій Конституційного Суду України, а також міжнародних актів, у яких викладено розуміння юридичної визначеності, убачається, що принцип верховенства права вимагає від законодавця встановлювати чітке, зрозуміле, однозначне, прогнозоване правове регулювання суспільних відносин для забезпечення стабільного правового становища людини, не допускати довільної відмови від взятих державою на себе зобов`язань, гарантувати належний захист правомірних (легітимних) очікувань особи (абзац дев`ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 13 вересня 2023 року № 7-р(І)/2023).

Особливої ваги принцип правової визначеності набуває у ситуаціях, пов`язаних з оголошенням фізичної особи померлою, оскільки непевність юридичного статусу особи, про яку тривалий час немає відомостей, а її зникнення відбулося за особливих обставин, що дають обґрунтовані підстави вважати її померлою, породжує юридичну невизначеність для інших суб`єктів цивільних правовідносин, права та законні інтереси яких тісно пов`язані зі зниклою особою. Водночас принцип правової визначеності перебуватиме під загрозою у випадку передчасного, немотивованого й безпідставного оголошення фізичної особи померлою, адже поява такої особи спричинить низку складно прогнозованих наслідків юридичного характеру як для особи, яку у судовому порядку було оголошено померлою, так і для інших осіб, які набули певні права особи, оголошеної померлою.

Інститут оголошення фізичної особи померлою головним чином унормовано статтями 46 48 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Частиною другою цієї статті ЦК України визначено, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (частина третя статті 46 ЦК України).

Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини (частини перша та друга статті 47 ЦК України).

Якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою. Незалежно від часу своєї появи фізична особа, яка була оголошена померлою, має право вимагати від особи, яка володіє її майном, повернення цього майна, якщо воно збереглося та безоплатно перейшло до неї після оголошення фізичної особи померлою, за винятком майна, придбаного за набувальною давністю, а також грошей та цінних паперів на пред`явника (частини перша та друга статті 48 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року (справа № 755/11021/22) зазначила, що оголошення фізичної особи померлою (смерть in absentia) це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку. У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю. Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, техніко-правовим прийомом, за якого суд визнає дійсними юридичні факти і обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами через брак останніх або їх недостатність (пункти 38 40 постанова від 11 грудня 2024 року, справа № 755/11021/22).

У цьому рішенні Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге); відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні; приписи частини другої статті 46 ЦК України пов`язують оголошення фізичної особи померлою у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв`язку з воєнним станом як таким (пункти 45, 49, 50).

Отже, шестимісячний темпоральний проміжок для оголошення у судовому порядку фізичної особи померлою слід визначати беручи за основу момент закінчення воєнних дій або збройного конфлікту.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII).

Згідно з приписами статті 1 Закону України «Про оборону» від 6 грудня 1991 року № 1932-XII воєнні дії організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України; район воєнних (бойових) дій визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 Закону України «Про національну безпеку України» від 21 червня 2018 року № 2469-VIII збройний конфлікт збройне зіткнення між державами (міжнародний збройний конфлікт, збройний конфлікт на державному кордоні) або між ворогуючими сторонами в межах території однієї держави, як правило, за підтримки ззовні (внутрішній збройний конфлікт).

Як було зазначено, визначення темпорального проміжку для оголошення у судовому порядку фізичної особи померлою необхідно здійснювати з урахуванням закінчення воєнних дій або збройного конфлікту.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року (справа № 755/11021/22) щодо цього зазначила, що законодавець, формуючи припис речення другого частини другої статті 46 ЦК України («з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців»), після слів «шести місяців» завершив речення. Зазначене унаочнює, що правильним є таке тлумачення цього припису, що здійснюватиметься без прив`язки до моменту скасування воєнного стану, припинення воєнних дій, збройного конфлікту як такого на усій території України (пункт 78). Стаття 48 ЦК України регулює правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою. Ця стаття передбачає механізм скасування судом рішення про оголошення фізичної особи померлою у разі, якщо вона з`являється або стає відомою інформація про її місцезнаходження. Завдяки цьому механізму законодавець також прагне забезпечити справедливість, враховуючи потребу в захисті прав людини та її законних інтересів. Стаття 48 ЦК України формує справедливий та розумний баланс між інтересами держави, суспільства та окремих осіб, у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, що є ключовим для функціонування правової системи (пункт 80). Шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість (пункт 81). Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (далі Наказ № 309) (пункт 82). У цьому Наказі № 309 зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території (пункт 83). Отже, суди можуть використовувати дані, зокрема з Наказу № 309, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України (пункт 84).

Велика Палата Верховного Суду у цій постанові наголосила, що обрахування шестимісячного строку, зазначеного у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, від дня припинення або скасування воєнного стану в Україні загалом або закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій її території суперечило б принципу правовладдя (верховенства права) та його складовій правовій визначеності (пункт 85). Згідно з принципом правової визначеності відрахування шестимісячного строку від дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій території України не забезпечувало б достатньої передбачуваності та сталості правових відносин. В умовах триваючої збройної агресії рф проти України, що супроводжується численними випадками зникнень осіб та постійною нестабільністю, передбачити момент закінчення такої агресії неможливо. На час прийняття цієї постанови російсько-українська війна все ще триває, що посилює правову невизначеність і може ускладнювати ефективне застосування закону та забезпечення захисту прав осіб, які постраждали внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту та у яких, у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи, виникають певні цивільні права та правомірні інтереси (пункт 92). Під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням другим частини другої статті 46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості. Оскільки в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, у яких опинилися люди (пункт 94). Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України (пункт 95).

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам загалом, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який є у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Обов`язком суду під час розгляду справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Заявниця звернулася до суду із заявою про оголошення померлим свого чоловіка, ОСОБА_5 , який зник безвісти 18 квітня 2023 року в результаті виконання бойового завдання в зоні ведення бойових дій в ході відсічі збройної агресії Російської Федерації проти Українив районі н.п. Новоселівське Харківської області.З наявного в матеріалах акту службового розслідування вбачається, що 18 квітня 2023 року о 06:12 -06.30 під час обстрілу зі ствольної артилерії А 152 позицій НОМЕР_6 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 в населеному пункті Новоселівське Сватівського району Луганської області з напрямку Наугольне Сватівського району Луганської області зник безвісті старший солдат ОСОБА_5 . Після завершення обстрілу були організовані пошуки зниклого безвісти старшого солдата ОСОБА_5 . Опитування співслужбовців щодо з`ясування місцезнаходження зниклого безвісти та його пошуки позитивних результатів не дали. Військовослужбовці ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в поясненнях до висновку службового розслідування повідомили, що внаслідок прямого влучення артилерійського снаряду ОСОБА_5 та інші військовослужбовці перебували в підвалі, який повністю бу засипало уламками укриття.

Отже, підставою для оголошення чоловіка померлим заявниця зазначає обставини, що дозволяють припускати смерть ОСОБА_5 внаслідок поранення або смерті під час виконання бойового завдання.

Надані суду докази переконливо свідчать, що ОСОБА_5 зник безвісти 18 квітня 2023 року за обставин, що дозволяють з високим ступенем вірогідності припускати його загибель, зокрема від артилерійського обстрілу позицій, де знаходився військовослужбовець, та отримання поранень, несумісних з життям.

Оголошення чоловіка заявниці померлим пов`язується з виникненням у неї права отримати свідоцтво про смерть та належно вшанувати пам`ять чоловіка, захисника Батьківщини, що дуже важливо рідним зниклої особи, а також із відкриттям спадщини та реалізацією права на спадкування, отриманням грошової компенсації, що виплачується сім`ям загиблих військовослужбовців.

Матеріали справи свідчать, що чоловік заявниці зник безвісти 18 квітня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту села Новоселівське Сватівського району Харківської області.

При цьому станом на 18 квітня 2023 року територія селища Новоселівське Коломийчиської сільської територіальної громади (Сватівський район Луганської області), на якій зник безвісти ОСОБА_5 , була такою, що тимчасово окупована та не була віднесена до території ведення активних бойових дій згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 (далі - Перелік № 376), отже початок перебігу встановлених частиною другою статті 46 УК України строків для оголошення померлим старшого солдата ОСОБА_5 має обраховуватися з дня настання відповідної події (18.04.2023), що узгоджується з наведеним вище правовим висновком Великої Палати Верховного Суду.

Те, що починаючи з 01.05.2023 згідно з Переліком № 376 на території селища Новоселівське Коломийчиської сільської територіальної громади (Сватівський район Луганської області) розпочалися активні бойові дії та закінчилася тимчасова окупація не може нівелювати ту обставину, що на момент ймовірної загибелі ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) вказана території вважалася тимчасово окупованою, отже в той період активні бойові дії не велись, що дає підстави для обчислення шестимісячного строку для оголошення померлим саме з цієї дати.

Отже, суд установив, що ОСОБА_5 зник безвісти за обставин, що дають підстави з великою вірогідністю припустити його загибель у зв`язку з воєнними діями, що у відповідності до норм частини другої статті 46 ЦК України є підставою оголошення фізичної особи померлою.

Аналіз наданих заявницею доказів, а також доказів, отриманих у ході судового розгляду справи, акту службового розслідування із зафіксованими в ньому пояснення військовослужбовців ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , дозволяє суду з високим ступенем вірогідності припустити ймовірну загибель особи, про оголошення померлою якої розглядається справа.

В аспекті цієї справи суд, при визначенні моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням другим частини другої статті 46 ЦК України, бере до уваги соціальний контекст, засаду справедливості цивільного судочинства, триваючу російську збройну агресію, часові межі якої (тривалість агресії) наразі встановити неможливо, а також принцип правової визначеності, дотримання якого не допускає ситуації, коли особа на невизначений час позбавляється можливості реалізувати свої права та законні інтереси, вважає, що заявницею дотримані темпоральні вимоги щодо строку, зазначеного у частині другій статті 46 ЦК України.

Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що застосування інституту оголошення особи померлою у цій справі відповідає принципу правової визначеності та засаді справедливості цивільного судочинства.

З урахуванням обставин, за яких зник безвісти ОСОБА_5 , та які дозволяють з високою вірогідністю припускати факт його загибелі, що, ймовірно, настала під час здійснення захисту Батьківщини, беручи до уваги строк, встановлений частиною другою статті 46 ЦК України, а також те, що спливом майже трьох років з дати ймовірної загибелі відсутні будь-яких відомості про місце перебування ОСОБА_5 , в тому числі в полоні, суд вважає можливим оголосити цю фізичну особу померлою від дня її вірогідної смерті, тобто ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд наголошує, що оголошення ОСОБА_5 померлим сприятиме забезпеченню та утвердженню принципу правової визначеності як щодо статусу зниклого безвісти захисника держави, так і членів його сім`ї, які матимуть можливість реалізувати пов`язані з цим правовідносини, зокрема, але не виключно, із спадкуванням, соціальним забезпеченням.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що заява про оголошення фізичної особи померлою є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції покласти на заявницю в межах нею понесених.

Керуючись статтями 2, 4, 10, 12, 13, 19, 76 78, 244, 258 268, 273 274, 293, 306, 352 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_3 , заінтересовані особи: ОСОБА_4 , Міністерство оборони України, Третій відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, військова частина НОМЕР_1 про оголошення особи померлою задовольнити.

Оголосити померлим ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , старшого солдата 1-го механізованого відділення 1-го механізованого взводу 1-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України у населенному пункті Новоселівське Сватівського району Луганської області.

Днем смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце народження м. Харків, вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцем смерті вважати н.п. Новоселівське Сватівського району Луганської області.

Роз`яснити заявниці, що згідно статті 309 ЦПК України, у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою. Копію рішення суд надсилає відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для анулювання актового запису про смерть.

Судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції покласти на заявницю в межах нею понесених.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення виготовлено 02 березня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_3 , адреса реєстрації як внутрішньо переміщена особа: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Заінтересовані особи:

ОСОБА_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 ;

Міністерство оборони України, м. Київ, проспект Повітряних Сил, буд. 6, код ЄДРПОУ 0334022;

Третій відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, вул. Георгія Тарасенка, 11, м. Харків, код ЄДРПОУ 41403982;

Військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 АДРЕСА_3 .

Головуючий суддя Г.В.Кожихова

Присяжні Д.Ю. Ковтун

Д.В. Коротенков