Ухвала суду № 134463353, 17.02.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/13747/25

н/п 4-с/953/5/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2026 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Муратової С.О.,

за участю секретаря - Драгана О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на рішення, дії та бездіяльність старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ляхової Тетяни Борисівни, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет»,-

встановив:

22.12.2025 до Київського районного суду м. Харкова надійшла вказана скарга, в якій заявник просить зупинити виконавче провадження №65883240 від 24.06.2021 щодо стягнення з нього суми боргу у розмірі 42049,91 грн. га користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ».

На обґрунтування скарги заявник зазначає, що в провадженні старшого державного виконавця Київського відділу державною виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ляховій Т.Б. перебуває виконавче провадження № 65883240 від 24.06.2021 щодо стягнення з нього суми боргу у розмірі 42049,91 грн на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ. Станом на 20.12.2025 сума боргу зменшилась до 7792,93 грн. 19.11.2025 ним було подано заяву до вищевказаної державної виконавчої служби з наданням відповідних документів з проханням зупинити виконавче провадження у зв`язку з тим, що він перебуваю на військовій службі в Збройних Силах України, керуючись ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідь та копію відповідної постанови він просив відправити на особисту електрону пошту. Його заява була проігнорована, відповіді він не отримав, а навпаки, державний виконавець, в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» продовжив виконувати рішення щодо стягнення з нього заборгованості. З 2022 року в України введено військовий стан, він безпосередньо виконує бойові завдання в районі виконання бойових дій на території Донецької області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2025, розгляд вказаної справи визначено судді Київського районного суду м. Харкова Муратовій С.О. (а.с. 9).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 26.12.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаною скаргою (а.с. 10).

08.01.2026 на електрону адресу суду в системі «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення ОСОБА_1 , в яких він зазначив, зокрема, що він перебуває на військовій службі з 2020 року. З початку повномасштабного вторгнення він безпосередньо приймає участь в бойових діях, перебуваючи безпосередньо на лінії бойового зіткнення. В провадженні державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби міста Харкова перебуває виконавче провадження №65883240 щодо стягнення з нього суми боргу. Державний виконавець жодного разу не вийшов з ним на зв`язок, постанови про відкриття виконавчого провадження, та інші, щодо арешту рахунків були відправлені за адресою де він не зареєстрований вже багато років, та не проживає ні він ні його родичі, а домоволодіння продане. Державним виконавцем не проведено жодної фактично виконавчої дії щодо встановлення його майнового стану. Тільки по інформації, яку він надавав особисто, ОСОБА_2 направляла постанови на звернення стягнення на заробітну плату, арештовувала рахунки, списувала гроші після його скарг на гарячу лінію Президента України. Коли була можливість приїхати в відділ до державного виконавця його не пропускали, обґрунтовуючи це тим, що є прийомні години або в місті тривога. Вважає, що дії державного виконавця щодо стягнення з нього заробітної плати суми боргу є недопустимим під час дії воєнного стану. Крім того, він направив заяву до відділу, керуючись положеннями Закону України про виконавче провадження та надавши підтверджуючі документи з проханням зупинити виконавче провадження, але ОСОБА_2 скористувалась знову інформацією, яку він сам особисто надав, про місце проходження військової служби, форму 5, та копію посвідчення офіцера, не відповівши йому на електронну пошту, не зателефонувавши, винесла постанову про стягнення суми боргу з заробітної плати (а.с. 11).

09.01.2026 до канцелярії суду надійшов відзив старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ляхової Т.Б. на скаргу на дії/бездіяльність органу примусового виконання, в якій вона просить залишити скаргу ОСОБА_1 без задоволення (а.с. 20-21).

На обґрунтування відзиву зазначила, зокрема, що ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Харкова зі скаргою на дії/бездіяльність органу примусового виконання. Вважає, що скарга боржника ОСОБА_1 є необґрунтованою та не підлягає задоволенню з наступних підстав. У відділ на виконання надійшов виконавчий напис №6043, виданий 04.02.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» суми заборгованості у розмірі 40670,00грн. 24.06.2021 державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого ВП№65883240, копії якої надіслано сторонам виконавчого провадження. 24.06.2021 державним виконавцем винесена постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. У зв`язку з невиконанням боржником виконавчого документу, державним виконавцем 24.06.2021 винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 10% від суми стягнення. Згідно відповіді Державної податкової служби України боржник перебуває на обліку в військовій частині № НОМЕР_1 . 24.06.2021 державним виконавцем винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яку надіслано для виконання до бухгалтерії військової частини № НОМЕР_1 та для відома сторонам. В рахунок стягнення заборгованості по виконавчому провадженню стягнуто суму у розмірі 38146,65 грн. залишок боргу складає 6792,93грн. 21.11.2025 державним виконавцем винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яку надіслано для виконання до бухгалтерії військової частини № НОМЕР_2 та для відома сторонам. Згідно п. 1 ч. 1 с. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі проходження боржником військової служби за призовом під час мобілізації якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе. Тобто проходження боржником військової служби за призовом під час мобілізації не є безумовною підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, в такому випадку вчинення виконавчих дій підлягає зупиненню лише за умов, коли дана обставина унеможливлює проведення виконавчих дій. Оскільки в межах виконавчого провадження №65883240 здійснюється примусове виконання рішення про стягнення коштів, проходження ним військової служби не унеможливлює вчинення виконавчих дій та застосування заходів примусового виконання рішення, передбачених положеннями статті 10 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема щодо звернення стягнення на кошти та на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід. Враховуючи викладене, правових підстав для зупинення вчинення виконавчих дій по виконавчому провадженню №65883240 не вбачається.

17.02.2026 до канцелярії суду надійшло клопотання старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ляхової Т.Б., в якому вона просить долучити до матеріалів справи копію постанови про закінчення виконавчого провадження від 06.02.2026 ВП №65883240, у зв?язку з повним та фактичним виконанням (а.с. 38, 39).

В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з?явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.

В ході розгляду справи старший державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ляхова Т.Б. заперечувала проти задоволення скарги, в дане судове засідання державний виконавець не з?явилася, повідомлялася належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомила.

В судове засідання представник стягувача ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» не з?явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неяви суду не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги в скарзі, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Даний принцип полягає у змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Стороні зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, як того вимагають положення ст. 81 ЦПК України, за якими доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

Вимоги ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачають, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим ЦПК України випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані (у письмовій або електронній формі, речовими об`єктами, висновками експертів, показаннями свідків), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України в цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, згідно якого кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Фінпром маркет» звернувся до Київського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про примусове виконання рішення від 26.04.2021, в якій просив розпочати примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, а саме: виконавчого напису, виданого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. за №6043 від 04.02.2021 про стягнення із боржника, яким є ОСОБА_3 , заборгованості на користь ТОВ «Фінпром маркет» у розмірі 40670 грн. (а.с. 25).

Відповідно до копії посвідчення офіцера НОМЕР_3 , ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в Збройних Силах України (а.с. 5-8).

Згідно копії довідки тимчасово виконуючого обов?язки начальника штабу заступника командира військової частини НОМЕР_4 від 19.11.2025 №12612, старший лейтенант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_4 із 28.12.2024 по теперішній час (а.с. 3).

ОСОБА_1 звернувся на адресу старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ляхової Т.Б. із заявою від 19.11.2025, в якій просив, у зв?язку з тим, що він перебуває на військовій службі в Збройних Силах України, керуючись ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», зупнити виконавче провадження №65883240 (а.с. 2).

Згідно довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 05.01.2026 №113, старший лейтенант ОСОБА_1 дійсно в період з 03.01.2025 по 14.03.2025, з 27.03.2025 по 06.07.2025, з 14.08.2025 по 14.09.2025, з 02.10.2025 по 12.11.2025, з 01.12.2025 по 07.12.2025, з 26.12.2025 по 05.01.2026 брав (брала) участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Сумська обл., Сумський р-н, Юнаківська сільська ТГр., російська федерація, Курська обл., Донецька обл., Покровський р-н, Гродівська селищна ТГр., Шахівська сільська ТГр (а.с. 12-13).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку передбаченому законом.

За частиною другою статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу (пункт 1 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження»).

Синтаксичний розбір текстуального змісту цієї норми права дає підстави для висновку, що у цьому випадку словосполучення «якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе» застосовується до обох частин речення, які пов`язані сполучником «або». Натомість сполучник «чи» якраз використаний з метою посилення роздільності перелічуваних підстав. Відповідно, застосовуючи у названій нормі матеріального права сполучник «або», законодавець мав на меті не протиставити одну умову іншій, а вирізнити види проходження боржником військової служби.

Таким чином, конструкція норми пункту 1 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» полягає у тому, що як до першої підстави, так і до другої застосовується умова «якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе».

Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 30.11.2023 у справі № 120/875/23 (провадження № К/990/15420/23), від 05.03.2025 у справі № 1309/7139/12 (провадження № 61-12794св24).

Отже, результат аналізу наведеної правової норми свідчить, що нею передбачено три умови, за наявності яких виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій:

1) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе, або

2) якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе, чи

3) на прохання стягувача, який проходить таку військову службу.

Відповідно до частини другої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

У пункті 117 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2025 у справі № 754/947/22 (провадження № 14-74цс25), викладено такий висновок: «117. Отже, під час застосування правил пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм права, визначених у пункті 3 частини першої статті 227 ГПК України та в пункті 5 частини першої статті 236 КАС України, судам потрібно виходити з такого:

1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»;

2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі;

3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні».

Зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень полягає у відстроченні виконання судового рішення на певний строк, має відповідати принципу верховенства права та здійснюватися у випадках і на підставі, визначених законом. Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації в особливий період, згідно з умовами служби (враховуючи висновки викладені у абзаці 2 пункті 117 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2025 у справі № 754/947/22, провадження № 14-74цс25) військова частина, в якій боржник проходить військову службу, переведена на воєнний стан, що унеможливлює проведення виконавчих дій.

Дотримуючись балансу інтересів сторін у виконавчому провадженні, суд зазначає, що забезпечення державою виконання судового рішення як невід`ємної складової права кожного на судовий захист закладено на конституційному рівні у зв`язку з унесенням Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 змін до Конституції України та доповненням її, зокрема, статтею 129-1, частиною другою якої передбачено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Водночас норми пункту 1 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», які визначають зупинення виконавчих дій у випадку, якщо однією із сторін виконавчого провадження є особа, яка перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації, забезпечує дотримання фундаментальних засад виконавчого провадження, встановлених статтею 2 Законом України «Про виконавче провадження», а саме: права на справедливість, неупередженість, об`єктивність та забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців у виконавчому провадженні. У цьому випадку це стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців під час проведення виконавчих дій. Особи, які мобілізовані на військову службу у період воєнного стану, виконують конституційний обов`язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Вказана позиція узгоджується із висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 26.11.2025 (справа № 466/10524/22 провадження № 61-17155св23).

Однак, відповідно до постанови старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ляхової Т.Б. від 06.02.2026 по ВП №65883240 про закінчення виконавчого провадження, боржником суму боргу за ВП, виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій сплачено у повному обсязі. Залишок не стягнутої суми за виконавчим документом 0 гривень; сума стягнутого виконавчого збору/сума стягненої винагороди приватного виконавця 4067 гривень. Ураховуючи викладене, керуючись вимогами п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження з примусового виконання: виконавчого напису №6043, виданого 04.02.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ТОВ «Фінпром маркет» у розмірі 40670,00 грн., закінчено. Припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення (а.с. 39).

Виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, зокрема у разі проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу (пункт 1 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження»).

Виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (пункт 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»).

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац другий частини першої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження»).

Стаття 41 цього Закону регулює питання відновлення виконавчого провадження, відповідно до неї у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження.

Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про зупинення вчинення виконавчих дій, а якщо виконавче провадження закінчене, то зупинення вчинення виконавчих дій є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Враховуючи викладене, оскільки постановою державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 06.02.2026 по ВП №65883240, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису №6043, виданого 04.02.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ТОВ «Фінпром маркет» у розмірі 40670,00 грн., закінчено, підстави до задоволення скарги ОСОБА_1 про зупинення виконавчого провадження №65883240 від 24.06.2021 щодо стягнення з нього суми боргу у розмірі 42049,91 грн. на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», відсутні, а тому скарга ОСОБА_1 на теперішній час задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись 7, 8, 12, 13, 259, 260, 268, 447-453 ЦПК, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення, дії та бездіяльність старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ляхової Тетяни Борисівни, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Муратова С.О.