Ухвала суду № 134463270, 24.02.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/7149/22

н/п 2/953/1943/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2026 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Муратової С.О.,

за участю секретаря - Драгана О.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення розгляду справи по цивільній справі за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 21.03.2023 позовні вимоги КП «Харківські теплові мережі» задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованість за опалення та гарячу воду станом на 01.11.2022 за період з 01.10.2013 по 31.10.2022 у розмірі 69710 грн. 91 коп.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Харківські теплові мережі» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481 гривень 00 копійок.

26.01.2026 до Київського районного суду м. Харкова надійшла заява ОСОБА_1 , в якій вона просить: поновити строк подання заяви про перегляд заочного рішення по справі №953/7149/22; заочне рішення у справі №953/7149/22 за позовом КП «Харківські теплові мережі» до нього про стягнення заборгованості скасувати, призначити справу до нового розгляду в загальному порядку з застосуванням трирічного строку позовної давності та зупинити розгляд справи на час його участі у ЗСУ.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 30.01.2026 прийнято до розгляду заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі № 953/7149/22 по цивільній справі за позовною заявою КП «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 09.02.2026 поновлено строк відповідачу на подання заяви про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 21.03.2023 (справа №953/7149/22); заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі №953/7149/22 по цивільній справі за позовною заявою КП «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено; заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 21.03.2023 по цивільній справі за позовною заявою КП «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (справа №953/7149/22) скасовано; цивільну справу за позовом КП «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості призначити до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання представник позивача не з?явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до канцелярії суду надійшла заява представника КП «Харківські теплові мережі» Вірютіної О.В., в якій вона просить провести судове засідання без її участі, щодо зупинення розгляду справи на час участі відповідача у ЗСУ, не заперечує (а.с. 52).

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з?явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, 19.02.2026 на електрону адресу суду в системі «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення ОСОБА_1 , в яких він просив, зокрема, зупинити розгляд справи на час його участі у ЗСУ (а.с. 35-37).

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.

Суд, дослідивши клопотання та матеріали справи, дійшов такого висновку.

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Також Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, № 30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи, відтак суд повинен виходити з того, що тяганина при вирішенні цивільних справ вважається грубим порушенням цивільно-процесуального законодавства та є неприпустимою.

Питання зупинення провадження у справі врегульовано у Главі 8 Розділу ІІІ ЦПК України.

Зокрема, статтями 251-252ЦПК України передбачено підстави, за яких суд зобов`язаний або може зупинити провадження у справі.

У пункті 2 частини 1 статті 251 ЦПК України встановлено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Отже, положення статті 251 ЦПК України передбачають обов`язок, а не право суду зупинити провадження у справі у разі настання обставин, передбачених частиною 1 вказаної статті.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

У подальшому, відповідними Указами Президента України, які затверджені у встановленому порядку постановами Вреховної Ради України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено і такий триває і на час розгляду даного клопотання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 29.11.2025 №1471/2646, військовий капелан управління військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 дійсно в період з 28.04.2022 по 16.05.2022, з 16.10.2022 по 17.10.2022, з 27.10.2022 по 07.12.2022, з 08.12.2022 по 31.12.2022, з 14.04.2023 по 04.05.2023, з 27.04.2024 по 21.10.2024, з 01.11.2024 по 27.01.2025, з 01.02.2025 по 05.05.2025, з 13.05.2025 по 20.05.2025, з 23.05.2025 по теперішній час брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Костянтинівській міській ТГ Краматорського району Донецької області, Часовоярській міській ТГ Бахмутського району Донецької області, Соледарській міській ТГ Бахмутського району Донецької області, Кролевецькій міській ТГ Конотопського району Сумської області (а.с. 43-44).

Відповідно до копії довідки командира військової частини НОМЕР_2 від 13.02.2026 №11, лейтенант капеланської служби ОСОБА_1 у період з 05.10.2025 по теперішній час перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 (а.с. 45).

Процесуальний закон пов`язує необхідність зупинення провадження у справі не з наявністю воєнного стану в Україні, а із фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших, утворених відповідно до закону, військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Аналогічні за змістом висновки викладені у судових рішеннях Верховного суду в справах від 14.12.2022 №757/52540/16-ц та від 17.01.2023 №501/1699/17.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України; Командування об`єднаних сил Збройних Сил України; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили; окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв`язку та кібербезпеки; органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.

Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про Збройні Сили України» особовий склад Збройних Сил України складається з військовослужбовців і працівників Збройних Сил України.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 12.11.2025 (справа № 754/947/22 провадження № 14-74цс25) зазначила, зокрема, що під час застосування правил п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм права, визначених у п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України та в п. 5 ч. 1 ст. 236 КАС України, судам потрібно виходити з такого:

1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»;

2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі;

3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.

Враховуючи наведене, а також надану відповідачем інформацію, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , як військовослужбовець перебуває на військовій службі в Збройних Силах України, оскільки проходить військову службу у військовій частині, яка входить у загальну структуру Збройних Сил України.

Таким чином, оскільки матеріали справи містять чітку інформацію про перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, а відтак, залучення його до виконання бойових завдань на території України з метою забезпечення національної безпеки і оборони України, у зв`язку із повномасштабним вторгненням та збройною агресією російської федерації, суд приходить до висновку, що клопотання відповідача про зупинення провадження у справі підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що провадження у цій справі необхідно зупинити до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Керуючись ст.ст. 251-253 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про зупинення розгляду справи задовольнити.

Зупинити провадження у цивільній справі № 953/7149/22 за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України.

Зобов`язати відповідача ОСОБА_1 повідомити Київський районний суд м. Харкова про припинення його перебування у складі Збройних Сил України - в разі такого припинення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Суддя Муратова С.О.