Постанова № 134462196, 02.03.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/5640/26

Провадження № 3/686/1669/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Дзюбак О.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

за ст. 124, ч. 2 ст. 126 ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

установив:

Неповнолітній ОСОБА_1 , в порушення 2.9 «а» Правил дорожнього руху» 14 лютого 2026 року о 02 год. 25 хв. по вул. Р.Шухевича, 1А в м. Хмельницькому, керував транспортним засобом «БМВ», номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння.

Крім цього, 14 лютого 2026 року о 02 год. 25 хв. по вул. Р.Шухевича, 1А в м. Хмельницькому водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «БМВ», номерний знак НОМЕР_1 , на порушення пп. 10.1, 2.3.б Правил дорожнього руху не врахував дорожню обстановку, не впорався із керуванням транспортним засобом, при зміні напрямку руху праворуч, не переконався у безпеці та здійснив зіткнення із припаркованими автомобілями «Ауді», номерний знак НОМЕР_2 , «ЗАЗ», номерний знак НОМЕР_3 , «ЗАЗ», номерний знак НОМЕР_4 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі зазнали механічних пошкоджень з матеріальними збитками.

Також, 14 лютого 2026 року о 02 год. 25 хв. по вул. Р.Шухевича, 1А в м. Хмельницькому, неповнолітній водій ОСОБА_1 , на порушення п. 2.1 а Правил дорожнього руху, керував транспортним засобом «БМВ», номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Постановою суду від 02.03.2026 справу № 686/5645/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, № 686/5649/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, № 686/5640/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП об`єднано в одне провадження для їх спільного розгляду.

Об`єднаній справі наданий № 686/5640/26 (провадження №3/686/1669/26).

У судовому засідання ОСОБА_1 вину у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень визнав повністю. Захисник ОСОБА_1 адвокат Кравчук Р.В. просив не накладати на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки він не отримував посвідчення водія.

Всебічно та об`єктивно дослідивши обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаних адміністративних правопорушень, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме щодо ч.1 ст.130 КУпАП:

- відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №590932 від 14.02.2026, в якому зафіксовано порушення п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху;

- актом огляду щодо наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, згідно з яким підставою огляду є запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів, порушення мови;

- результатом тесту, проведеного за допомогою спеціального приладу газоаналізатора «Драгер» 6810» (тест № 3179 від 14.02.2026, 02 год. 46 хв. результат 1,47 проміле) щодо перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, з яким водій погодився.

- відеозаписами, на яких зафіксовані обставини проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 на місці зупинки фіксації його результату, оформлення матеріалів про притягнення його до адмінвіповідальності.

Щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124, ч.2 ст. 126 КУпАП винуватість останнього підтверджується:

- протоколами серії ЕПР1 №590947 від 14 лютого 2026 року, ЕПР1 №590941 від 14 лютого 2026 року;

- відомостями схеми місця дорожньо-транспортної пригоди, в яких зафіксовані дорожня обстановка, місце розташування автомобіля «БМВ», номерний знак НОМЕР_1 та транспортних засобів « НОМЕР_2 , «ЗАЗ», номерний знак НОМЕР_3 , «ЗАЗ», номерний знак НОМЕР_4 , після зіткнення та механічні пошкодження транспортних засобів;

поясненнями ОСОБА_1 в судовому засіданні;

відеозаписом, на якому зафіксована процедура оформлення матеріалів про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Наявні у справі докази є належним та допустимим та підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП, ч.2 ст. 126, ч.1 ст.130 КУпАП.

Долучені відеозаписи з нагрудних камер поліцейських є повними, цілісними та послідовними, у хронології відображають обставини , які підлягають доказуванню у цьому провадженні.

Згідно із ч.3 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

З урахуванням застосування під час складання протоколу відносно ОСОБА_1 технічного засобу відеозапису, на якому зафіксоване проведення огляду ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, суд вважає результат огляду належним та допустимим доказом.

Пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктом 2.3.б Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно з пунктом 10.1 Правил дорожнього руху, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Відповідно до п.2.1а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно з ч. 10 ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП дії, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідальність за ч.2 ст.126 КУпАП настає, зокрема за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Таким чином своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, ст. 124 КУпАП та ч. 2 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 є неповнолітнім, станом на момент вчинення указаного правопорушення йому виповнилося 16 років.

Проте, згідно з ч.2 ст.13 КУпАП У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.

Щодо аргументів захисника про те, що ОСОБА_1 не слід позбавляти права керування транспортними засобами, суд зазначає таке.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Зі змісту статті 30 КУпАП вбачається, що позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

Якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватись до осіб, які користуються цими засобами в зв`язку з інвалідністю, за винятком випадків керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у разі невиконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, залишення на порушення вимог встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, учасниками якої вони є, ухилення від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм, правова природа стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на пе вний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної статті (частини статі) КУпАП, і полягає у забороні керувати транспортними засобами.

Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди майну, здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Згідно ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.

Крім того, у п.21 свого рішення у справі «Надточий проти України» від 15 травня 2008 року ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У рішенні по справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до правового висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду, викладеного у постанові від 04.09.2023 року у справі № 702/301/20, провадження № 51-944 кмо 23, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Також ОП ККС ВС у вказаній постанові зазначила, що підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.

З урахуванням суспільної небезпеки вчинених правопорушень, особи порушника, враховуючи положення ст. 36 КУпАП, суд дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (рік).

На переконання суду саме таке стягнення у цьому випадку буде справедливим, необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення у дохід держави.

Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 276-280, 283-285, 294 КУпАП, суд, -

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст.124, ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. (сімнадцять тисяч гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Після набрання постановою законної сили:

стягувачем штрафу є: УПП в Хмельницькій області, місцезнаходження: м. Хмельницький, пров. Коцюбинського, 35/2;

стягувачем судового збору є: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: м. Київ, вул. Липська, 18/5;

боржником є: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_5 .

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Реквізити для сплати штрафу: призначення платежу: 21081300, отримувач коштів: ГУК у Хмельницькій області; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37971775; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 748999980313060149000022001, код класифікації доходів бюджету 21081300 штраф по справі № 686/5640/26.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106; судовий збір по справі № 686/5640/26.

Квитанції слід подати у каб. № 4 (2-й поверх), вул. Пилипчука,1, м. Хмельницький. У разі направлення оригіналів квитанцій засобами зв`язку вказувати адресу: 29001, м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, 54/e-mail: inbox@kmm.km.court.gov.ua (із обов`язковим зазначенням «направляю квитанції по справі №686/5640/26» ).

Суддя Олександр ДЗЮБАК