Рішення № 134462046, 23.02.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/23606/25

Провадження № 2/686/130/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2026 м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі : головуючого судді Заворотної О.Л.,

секретаря судового засідання - Сікори Ю.В.,

з участю відповідачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницький в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

ТзОВ «Юніт Капітал» звернулось до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в обґрунтування якого вказало, що 24.05.2023 ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії № 509760256 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати відповідачці кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у договорі.

Згідно укладеного 28.11.2018 між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТзОВ «Таліон Плюс» договору факторингу №28/1118-01, додаткових договорів № 19 від 28.11.2019, №26 від 31.12.2020 та №27 від 31.12.2021, якими неодноразово продовжувалася дія строку основного договору та Витягу з реєстру прав вимоги №248 від 12.09.2023 ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги за рядом договорів, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 509760256 від 24.05.2023.

10.10.2024 між ТзОВ «Таліон Плюс» і ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» був укладений Договір факторингу №10/1024-01 за умовами якого згідно переданого Витягу реєстру прав вимоги №2 від 10.10.2024 ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 509760256 від 24.05.2023.

04.06.2025 між ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТзОВ «Юніт Капітал» був укладений договір факторингу №04/06/25-Ю за умовами якого ТзОВ «Юніт Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 509760256 від 24.05.2023.

Згідно розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 509760256 від 24.05.2023 становить 42 529 грн. 78 коп. і складається із: 8 698 грн. 70 коп. заборгованість по тілу кредиту та 33 831 грн. 08 коп. заборгованість по відсотках.

На підставі викладеного ТОВ «Юніт Капітал» просило стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за договором кредитної лінії № 509760256 від 24.05.2023 в сумі 42 529 грн. 78 коп. та понесені судові витрати (судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 7000грн.).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника, проти заочного розгляду не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнала, суду пояснила, що на виконання умов договору сплатила 7926 грн. відсотків, що свідчить про добросовісне виконання умов договору, сума, яку намагається стягнути позивач в п`ять раз перевищує суму кредиту, такий розмір нарахувань є економічно необґрунтованим, непропорційним та суперечить вимогам ст.. 21 Закону України «Про споживче кредитування», автоматична пролонгація не може бути підставою для безмежного та багаторазового нарахування відсотків. Позивач не надав доказів належного повідомлення про заміну кредитора, розрахунок заборгованості не підтверджений документами, позивачем не надано належних доказів фактичного надання правничої допомоги, а заявлена сума є неспівмірною із обсягом виконаної роботи, просить в позові відмовити.

Представник позивача подав відповідь на відзив, де вказав, що позивач не зобов`язаний направляти письмове повідомлення боржнику про зміну сторони кредитодавця. Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, унаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Відповідач погасив нараховані відсотки за кредитним договором,нарахування відсотків здійснювалось таким чином за Індивідуальною процентною ставкою: 8 698,70 (сума виданого кредиту)* 1,45 (процентна ставка)/100= 126,13 грн. (сума за один день користування кредитом після закінчення Дисконтного періоду), що здійснювалось за період 09.07.2023-07.08.2023 (що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога»).

11.08.2023 нарахована різниця між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду.

До того ж, в п. 8.4. Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним.

Згідно п.12.4 Кредитного договору Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку надання Кредиту, визначеного в п. 1.2. цього Договору, є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, дана норма передбачає отримання кредитором гарантій належного виконання зобов`язань боржником у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, однак вже після закінчення строку виконання основного зобов`язання.

На підтвердження витрат на правничу допомогу надані належні та допустимі докази, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши та оцінивши доказі у справі, встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

24.05.2023 ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали договір № 509760256 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати відповідачці кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у договорі.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 8700 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Згідно п.п. 3.1, 3.2, 3.3 договору позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий Транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 15 (п`ятнадцять) днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення Договору строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.

Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного періоду та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена. На умовах цього пункту договору строк продовження дисконтного періоду кожен раз розраховується за наступною формулою:

Z = 30 - (Х Y), де:

Z кількість днів, на які продовжується дисконтний період;

Х поточна дата (день місяця) закінчення дисконтного періоду з врахуванням всіх попередніх продовжень дисконтного періоду;

Y дата ініціації (день місяця) продовження дисконтного періоду (зарахування платежу на рахунок кредитодавця).

При цьому сторони узгоджують, що у випадку, якщо Y > X, то кількість днів, на які продовжується дисконтний період, дорівнює 30 днів.

Для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 15 (п`ятнадцять) днів дисконтного періоду проценти у розмірі 2375 грн 10 коп. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 4731-21XX-XXXX-2588, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.

Згідно п.п. 7.1.-7.3 договору рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 08.06.2023, а саме протягом 15 (п`ятнадцять) днів від дати отримання першого траншу позичальником.

В обов`язковому порядку основна сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин:

закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п. 11.1 договору (п.7.2.1.);

дострокового припинення дії договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7 договору (п.7.2.2.);

кінцева дата повернення (виплати) кредиту - 23.06.2028.

Пунктом 11.1. договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.

Згідно розрахунку заборгованості ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за період з 24.05.2023 по 12.09.2023 відповідачка внесла на погашення заборгованості 7926 грн. 00 коп., і станом на 25.07.2023 заборгованість становить 21 014 грн. 52 коп., з яких тіло кредиту 8698 грн. 70 коп., відсотки 12 315 грн. 82 коп.

Згідно укладеного 28.11.2018 між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТзОВ «Таліон Плюс» договору факторингу №28/1118-01, додаткових договорів № 19 від 28.11.2019, №26 від 31.12.2020 та №27 від 31.12.2021, № 31 від 31.12.2022, № 32 від 31.12.2023 якими неодноразово продовжувалася дія строку основного договору, ТзОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги за договором № 509760256 від 24.02.2023.

Згідно витягу з реєстру прав вимоги №248 від 12.09.2023 ТзОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги за рядом договорів, в тому числі і до ОСОБА_1 за договором № 509760256 від 24.02.2023, в розмірі 21 014 грн. 52 коп., в т.ч. 8 698 грн. 70 коп. за тілом кредиту, 12 315 грн. 82 коп.за відсотками.

Згідно з розрахунком заборгованості ТзОВ «Таліон Плюс» здійснило нарахування відсотків за період з 12.09.2023 по 10.10.2024 в розмірі 21 515 грн. 26 коп., і станом на 10.10.2024 заборгованість за договором № 509760256 від 24.02.2023 становить 42 529 грн. 78 коп., в т.ч. заборгованість за тілом кредиту 8 698 грн. 70 коп., заборгованість за відсотками 33831 коп. 08 коп.

10.10.2024 між ТзОВ «Таліон Плюс» і ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» був укладений Договір факторингу №10/1024-01 за умовами якого згідно переданого Витягу реєстру прав вимоги №2 від 10.10.2024 ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 509760256 від 24.02.2023, в сумі 42 529 грн. 78 коп., в т.ч. заборгованість за тілом кредиту 8 698 грн. 70 коп., заборгованість за відсотками 33831 коп. 08 коп.

04.06.2025 між ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТзОВ «Юніт Капітал» був укладений договір факторингу №04/06/25-Ю за умовами якого ТзОВ «Юніт Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 509760256 від 24.02.2023.

Згідно розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 509760256 від 24.02.2023 становить 42 529 грн. 78 коп. і складається із: 8698 грн. 70 коп. заборгованість по тілу кредиту та 33 831 грн. 08 коп. заборгованість по відсотках.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до положень статей 1046, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» встановлено порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначено права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 вищевказаного Закону зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані - в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За приписами статті 11 зазначеного Закону електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Договір кредитної лінії підписано ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором MNV3J54B.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно ч.1 ст.514 ЦК України д о нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1054, ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про укладеність вищевказаного договору позики між відповідачем та відповідною фінансовою установою, неповного виконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов`язань перед позивачем, який набув прав вимоги за вищевказаним договором на підставі договору про відступлення прав вимоги.

Щодо стягнення відсотків за період 08.07.2023 по 10.10.2024 в розмірі 33 831 грн. 08 коп. грн.

Згідно п. 8.3. договору протягом дисконтного періоду кредитування зобов`язання позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування кредитом визначають наступним чином:

8.3.1. за період від дати видачі кредиту до 08.06.2023 р. (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 664,30 (шістсот шістдесят чотири цілих три десятих) відсотків річних, що на день укладення договору становить 1,82 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним;

8.3.2. у разі якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2. договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 08.06.2023 проценти нараховуються за ставкою 663,22 (шістсот шістдесят три цілих двадцять дві сотих) відсотків річних, що на день укладення договору становить 1,82 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

Згідно п. 8.4 договору після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.

Нарахування відсотків здійснювалось за наступною формулою 8 700,00 грн. (сума виданого кредиту)*15 (строк Кредиту)*1,82 (процентна ставка)/100= 2375,10 (сума нарахованих відсотків за користування кредитом строком 15 днів) 2375,10/15 = 158,34 (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось за період 24.05.2023-08.07.2023 (що підтверджується розрахунком підготовленим ТзОВ «Манівео Швидка фінансова допомога»).

Відповідачка здійснювала погашення за кредитним договором:

08.06.2023 на суму 0,90 грн за тілом та 2 375,10 грн за відсотками;

08.07.2023 на суму 0,40 грн за тілом та 4 749,60 грн за відсотками.

За період 09.07.2023-07.08.2023 здійснювалось нарахування відстків за наступною формулою (8 698,70 (сума виданого кредиту)* 1,45 (процентна ставка)/100= 126,13 грн. (сума за один день користування кредитом після закінчення Дисконтного періоду), що підтверджується розрахунком підготовленим ТзОВ «Манівео Швидка фінансова допомога»).

11.08.2023 нарахована різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду.

Після закінчення Дисконтного періоду кредитування згідно п. 8.4. договору проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним:

8 698,70 (сума виданого кредиту)* 2,98 (процентна ставка)/100= 259,22 грн. (сума за один день користування кредитом після закінчення дисконтного періоду), що здійснювалось за період 12.08.2023-04.12.2023 (що підтверджується розрахунком підготовленим ТзОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон Плюс»).

Однією з основних засад цивільного законодавства, визначених у статті 3 ЦК України, є справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6).

За змістом статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Преамбулою Закону України від 12 травня 1991 року №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» (далі Закон №1023-ХІІ) встановлено, що цей закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до статті 18 Закону №1023-ХІІ продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими,якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків нашкоджу споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Цивільне законодавство встановлює презумпцію свободи договору, яка полягає насамперед у вільному волевиявленні особи на вступ у договірні відносини та виборі контрагента, а також у вільному визначенні особою умов договору, в яких фіксуються взаємні права та обов`язки його сторін.

Свобода договору не є абсолютною (необмеженою): вона існує в рамках норм чинного законодавства, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору.

Умовами кредитного договору може бути встановлена плата позичальника за користування кредитними коштами (проценти), її розмірі порядок внесення боржником. При цьому правові та організаційні засади споживчого кредитування встановлюють право споживача на справедливі умови кредитного договору, відповідно до яких фінансовим установам забороняється встановлювати для споживачів непропорційно великі суми компенсації.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 лютого 2025 року у справі №679/1103/23 виснував, що під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 зазначено, що керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що в період строку дії договору відповідачка внесла на погашення заборгованості за договором № 509760256 від 24.02.2023 в загальній сумі 7926 грн., з яких на погашення відсотків позивачем зараховані 7 924 грн. 80 коп., станом на 07.08.2023 заборгованість становить 11 982 грн. 60 коп., в т.ч. за тілом кредиту 8 698 грн. 70 коп., за відсотками 3 283 грн. 90 коп.

При цьому позивач здійснив перерахунок відсотків, що належали до сплати за договором, внаслідок чого заборгованість за відсотками збільшилась до 12 315 грн. 892 коп. за період 24.05.2023 до 12.09.2023, та продовжував здійснювати нарахування відсотків за період з 12.09.2023 по 10.10.2024 в розмірі 21 515 грн. 26 коп.

ТОВ «Юніт Капітал» просить стягнути з відповідачки заборгованість за відсотками, яка в понад п`ять разів перевищує заборгованість за тілом кредиту та в десять разів перевищує заборгованість за відсотками станом на 07.08.2023.

Відтак суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір боргу не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, а тому розмір стягуваних з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» процентів слід зменшити до 10 000 грн.

Враховуючи вищевикладене з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню борг за кредитним договором в розмірі 18 698 грн. 70 коп., в т.ч. 8698 грн. 70 коп. заборгованість за сумою кредиту, 10 000 грн. 00 коп. заборгованість за відсотками.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у порядку, визначеному статтею 137 ЦПК України. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Встановлено, що представництво у цій справі ТзОВ «Юніт Капітал» здійснював адвокат Тараненко А.І. на підставі укладеного Договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025 та Додаткової угоди №25770781826 від 05.06.2025 до вказаного Договору між ТзОВ «Юніт Капітал» та АБ «Тараненко і партнери».

Згідно акту прийому-передачі наданих послуг від 25.06,2025 складеного між АБ «Тараненко і партнери» і ТзОВ «Юніт Капітал» адвокатським бюро було надано наступні послуги: складання позовної заяви (2 години витраченого часу) вартістю 5000,00 гривень, вивчення матеріалів справи (2 години витраченого часу ) вартістю 1000,00 грн., надання усної консультації (1 година витраченого часу ) вартістю 500,00 грн., а всього на суму 7000,00 гривень.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 15.08.2025 № 24212.

Відповідачка подала клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, оскільки розмір правничої допомоги завищений, просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 по справі № 922/1964/21 сформульовано правовий висновок : «…суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони».

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі N910/15944/17).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, ЄСПЛ висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, N 33210/07 41866/08) та "Гуриненко проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, N 37246/04).

У постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі N211/3113/16-ц (провадження N 61-299св17) та від 06 листопада 2020 року у справі N760/11145/18(провадження N 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд у справі N922/3812/19висловив позицію про те, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

В постанові N908/2702/21від 12.01.2023 Верховний Суд також зазначає, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору не повинен бути не пропорційним до предмета спору. Суд із врахуванням конкретних обставин, зокрема і ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Враховуючи наведене, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі не є співмірним з складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, зокрема, рівень складності юридичної кваліфікації спірних правовідносин, обсяг та обґрунтованість підготовлених позивачем документів, їх значення для розгляду справи, а тому витрати на правничу допомогу мають складати 1500 грн.

Змістом частини 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідачка має інвалідність 2-ої групи, що підтверджується копією посвідчення серія НОМЕР_1 , і відтак звільнена від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, позивачу належить компенсувати з державного бюджету судовий збір пропорційно до задоволених вимог в розмірі 1 065 грн. 13 коп. (2422,40х18698,70:42529,78).

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 353 ЦПК України, ст.ст. 3, 207, 509, 526, 626, 628, 633, 634, 638, 1046, 1049, 1054 ЦК України, суд -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором кредитної лінії №509760256 від 24.05.2023, в сумі 18 698 грн. 70 коп., витрати на правову допомогу в сумі 1 500 грн. 00 коп.

В решті вимог відмовити.

Компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» з державного бюджету судовий збір в розмірі 1 065 грн. 13 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4А, оф. 10.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , прож. АДРЕСА_1 .

Дата складення повного тексту рішення 27.02.2026.

Суддя: