Рішення № 134462022, 27.02.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/146/26

Провадження № 2/346/1115/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Третьякової І.В.,

за участю секретаря Гжибовського А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Коломия, Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, -

у с т а н о в и в:

13.01.2026р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому зазначила, що з 2008 року проживала з відповідачем однією сім`єю, як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу. Від спільного проживання у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В грудні 2024р. відповідач був мобілізований і з того часу сторони припинили спільне проживання, дитина залишилася проживати з позивачем та перебуває на її утриманні. Відповідач в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Згоди щодо розміру аліментів, які відповідач повинен сплачувати, між сторонами не досягнуто. За вказаних обставин, ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, 27.02.2026р. подала до суду заяву, в якій просила провести розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, 27.02.2026р. подав до суду письмову заяву в якій вказав, що позовні вимоги про стягнення з нього аліментів на утримання дитини в заявленому до стягнення розмірі визнає в повному обсязі та не заперечує проти їхнього задоволення. Справу просив розглянути за його відсутності.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

З`ясувавши позицію сторін щодо предмету спору, дослідивши та перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Шепарівці, Коломийського району, Івано-Франківської області народився ОСОБА_3 . Його батьками являються ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 та Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження.

Витягами з реєстру Коломийської територіальної громади підтверджується, що неповнолітній ОСОБА_3 зареєстрований та проживає разом зі своєю матір`ю ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 pоку № 789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 pоку, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Частиною другою статті 141 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначено, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно із частиною другою статті 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Частиною 1, 2 ст. 155 СК України визначено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Статтею 180 Сімейного кодексу України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини третьої статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина перша статті 182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:

стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України).

За змістом зазначених норм права будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду.

Відповідно до частини першої статті 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Статтею 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Пунктом 1 ч.2 ст. 49 ЦПК України передбачено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до частини першої та четвертої статті 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Зміст заяви відповідача свідчить про те, що ОСОБА_2 повністю визнає пред`явлені до нього вимоги та не заперечує щодо стягнення з нього аліментів на утримання сина в розмірі, заявленому до стягнення позивачем.

Частиною шостою статті 263 ЦПК України передбачено, що якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Таким чином, з урахуванням обставин справи та повного визнання ОСОБА_2 позову, що не суперечить вимогам законодавства, інтересам сторін і їхньої неповнолітньої дитини, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на утримання сина аліменти у розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13.01.2026р. і до повноліття дитини.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Виходячи з положень вищевказаної норми, з відповідача на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 1331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 180-183, 191 СК України, ст.ст. 12, 49, 81, 89, 137, 141, 206, 263-265, 279, 354-355 ЦПК України, суд ,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_2 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 (однієї третьої) частки всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13.01.2026р. і до повноліття дитини.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_2 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок на користь держави, на рахунок: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації: 22030106.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана сторонами протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду або через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 27 лютого 2026 року.

Суддя: Третьякова І. В.