Ухвала суду № 134461376, 02.03.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.03.2026 Справа №607/22563/25 Провадження №1-кп/607/42/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря с/з ОСОБА_2 ,

під час проведення відкритого судового засідання, в приміщенні зали суду, в м.Тернополі у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025211040001599 від 18.09.2025 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника адвоката ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , представника потерпілого ОСОБА_7 ,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляді у Тернопільському міськрайонному суді Тернопільської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025211040001599 від 18.09.2025 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України.

Прокурор ОСОБА_4 подав до суду письмове клопотання про продовження застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

В обґрунтування вказаного клопотання прокурор зазначив, що кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, а підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на інший, не пов`язаний з триманням під вартою відсутні, оскільки ризики, які існували під час обрання запобіжного заходу останньому, на даний час не зменшились та продовжуть існувати.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 підтримав вказане клопотання, просив його задовольнити.

Захисник ОСОБА_5 просив застосувати більш м`який запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 чи зменшити розмір визначеної застави. Зазначив, що на даний час зменшились ризики, що існували під час обрання запобіжного заходу, оскільки вже досліджено письмові докази у вказаному кримінальному провадженні.

Обвинувачений ОСОБА_3 згідний із думкою захисника.

Представник потерпілої ОСОБА_6 - ОСОБА_7 зазначив, що підстав для зміни запобіжного заходу немає, згідний з думкою прокурора.

Потерпіла ОСОБА_6 згідна із думкою свого представника.

Відповідно до ч.2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК.

Згідно положень ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Згідно ч.2 вказаної статті, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Судом встановлено, що у даному кримінальному провадженні 19.09.2025 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.09.2025 у справі №607/19414/25, стосовно ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 23 год. 59 хв. 17.11.2025. Також було визначено підозрюваному ОСОБА_3 заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025211040001599 від 18.09.2025 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 185 КК Українинадійшов на розгляд до суду 28.10.2025.

Востаннє згідно ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.01.2026, обвинуваченому ОСОБА_3 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 23:59 05.03.2026.

Суд враховує те, що прокурором та матеріалами кримінального провадження доведено що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином та за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Окрім того, ризики, визначені в ухвалі слідчого судді та ухвалах суду від про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовження стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 на даний час не зменшились та продовжують існувати, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризики того, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зокрема ризиком того, що обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватись від суду є те, що він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна. Суд вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду.

Також існує ризик того, що ОСОБА_3 перебуваючи на волі може незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду та його результати.

Крім того, на думку суду існує і ризик того, що обвинувачений ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як встановлено, що він є раніше судимим за вчинення умисного корисливого злочину, однак на шлях виправлення та перевиховання не став та продовжив свою злочинну діяльність.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Посилання сторони захисту на можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, сприймаються критично, оскільки беручи до уваги характер вчиненого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, а також те, що обвинувачений ОСОБА_3 не працює, немає офіційного доходу, обвинувачується у вчинення умисного корисливого злочину, який вчинено, з метою особистого збагачення та є раніше судимим за вчинення умисного корисливого злочину, однак на шлях виправлення та перевиховання не став та продовжив свою злочинну діяльність, суд вважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 менш суворих запобіжних заходів, не зможе попередити ризики, визначені у ст. 177 КПК України та забезпечити належне виконання ним покладених обов`язків.

Також суд вважає, що розмір застави, визначений в ухвалі слідчого судді не є непомірним для обвинуваченого, водночас є суттєвим для його майнового стану та небажаним для втрати, а відтак дієвим для виконання завдань цього кримінального провадження, а саме запобігти встановленим ризикам та може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Зважаючи на те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується останній, суд вважає виправданим подальше тримання обвинуваченого під вартою, а тому клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 до двох місяців.

На підставі викладеного та керуючись главою 18 КПК України, ст.ст. 331, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу чи зменшення розміру застави відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 задовольнити.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою залишити без змін, продовживши строк тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,до 23 год. 59 хв. 30.04.2026.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_3 , його захиснику та прокурору, а також направити уповноваженій службовій особі в місця ув`язнення обвинуваченого.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1